Ухвала суду № 50096807, 11.09.2015, Апеляційний суд Волинської області

Справа № 154/2995/14-ц Провадження №22-ц/773/1277/15 Головуючий у 1 інстанції: Канівець Л.Ф. Категорія:20 Доповідач: Стрільчук В. А.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

про повернення апеляційної скарги

11 вересня 2015 року місто Луцьк

Суддя Апеляційного суду Волинської області Стрільчук В.А., дослідивши апеляційну скаргу особи, яка не брала участі у справі, ОСОБА_1 на рішення Володимир-Волинського міського суду від 15 липня 2015 року в справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про визнання недійсними договорів купівлі-продажу,

в с т а н о в и в:

У жовтні 2014 року ОСОБА_2 звернувся до суду із зазначеним позовом, посилаючись на те, що 25 вересня 2014 року між ним та відповідачем ОСОБА_3 було укладено 4 договори купівлі-продажу, посвідчені приватним нотаріусом Володимир-Волинського районного нотаріального округу Волинської області Велимчаницею А.І. Предметами цих договорів було таке нерухоме майно: нежитлове приміщення торгового центру (Ж-1) загальною площею 2363,6 кв. м, що знаходиться в АДРЕСА_1 (договір № 1905); адміністративне приміщення (А-2) загальною площею 165,7 кв. м, що знаходиться в АДРЕСА_1 (договір № 1807); нежитлове приміщення торгового центру (3-1) загальною площею 184,0 кв.м, що знаходиться в АДРЕСА_1 (договір № 1909); земельна ділянка загальною площею 0,5647 га, що знаходиться в АДРЕСА_1, кадастровий номер НОМЕР_1, цільове призначення - для обслуговування об'єктів комерційного призначення (торгового комплексу) (договір № 1811).

Від його імені договори купівлі-продажу укладав його представник ОСОБА_4 , який є чоловіком відповідача ОСОБА_3 ОСОБА_4. діяв на підставі виданої ним довіреності, посвідченої 25 лютого 2014 року приватним нотаріусом Володимир-Волинського міського нотаріального округу Волинської області Гордійчуком Б.І.

Між ним та ОСОБА_4. 25 лютого 2014 року був укладений договір позики, за умовами якого ОСОБА_4. як позичальник надав йому позику в сумі 150 000,00 доларів США під проценти, а він зобов'язався повертати її частинами в розмірі по 5 000,00 доларів США щомісячно до 25 травня 2020 року. В цілому він повинен був повернути ОСОБА_4. 375 000,00 доларів США суми позики та процентів за користування нею.

Укладенням такого договору позики і було зумовлено видання ним довіреності на ім'я ОСОБА_4., згідно з якою він мав право розпоряджатися спірним нерухомим майном.

Договір позики від 25 лютого 2014 року ним виконувався належним чином, позика поверталася згідно з графіком. Так, чергова частина позики в розмірі 5 000 доларів США була повернута 25 вересня 2014 року.

Він не мав ні наміру, ні бажання на укладення спірних договорів купівлі-продажу. У нього було відсутнє будь-яке волевиявлення з цього приводу, про що ОСОБА_4. достеменно знав.

24 і 25 вересня 2014 року він звертався до приватного нотаріуса Гордійчука Б.І. з вимогою скасувати видану ОСОБА_4. 25 лютого 2014 року довіреність, однак нотаріус відмовив йому у цьому без пояснення причин. І лише 26 вересня 2014 року довіреність була скасована нотаріусом.

Договори купівлі-продажу були укладені на вкрай невигідних для нього умовах за істотно заниженими цінами. Так, нежитлове приміщення торгового центру було продано за 149 000 грн., тоді як його ринкова вартість становить 1 361 510 грн. Земельна ділянка була продана за 149 000 грн., тоді як її ринкова вартість становить 360 626 грн. Причому дійсна ринкова вартість усіх проданих об'єктів є значно вищою, ніж зазначено у договорах купівлі-продажу.

Крім того, спірні договори були укладені від його імені ОСОБА_4. у своїх інтересах, майно він продав своїй дружині ОСОБА_3, з якою перебуває у шлюбі, а відтак спірне майно стало їх спільною сумісною власністю.

Враховуючи викладене, просив визнати недійсними всі вищезгадані договори купівлі-продажу нерухомого майна від 25 вересня 2015 року.

Рішенням Володимир-Волинського міського суду від 15 липня 2015 року позов задоволено.

Постановлено визнати недійсним договір купівлі-продажу нежитлового приміщення торгового центру (Ж-1) загальною площею 2363,6 кв. м, яке розташоване в АДРЕСА_1, укладений між ОСОБА_2., від імені якого діяв ОСОБА_4., та ОСОБА_3, посвідчений 25 вересня 2014 року приватним нотаріусом Володимир-Волинського районного нотаріального округу Волинської області Велимчаницею А.І. та зареєстрований в реєстрі вчинення нотаріальних дій за № 1805.

Визнати недійсним договір купівлі-продажу адміністративного приміщення (А-2) загальною площею 165,7 кв. м, яке розташоване в АДРЕСА_1, укладений між ОСОБА_2., від імені якого діяв ОСОБА_4., та ОСОБА_3, посвідчений 25 вересня 2014 року приватним нотаріусом Володимир-Волинського районного нотаріального округу Волинської області Велимчаницею А.І. та зареєстрований в реєстрі вчинення нотаріальних дій за № 1807.

Визнати недійсним договір купівлі-продажу нежитлового приміщення торгового центру (3-1) загальною площею 184,0 кв. м, яке розташоване в АДРЕСА_1, укладений між ОСОБА_2., від імені якого діяв ОСОБА_4., та ОСОБА_3, посвідчений 25 вересня 2014 року приватним нотаріусом Володимир-Волинського районного нотаріального округу Волинської області Велимчаницею А.І. та зареєстрований в реєстрі вчинення нотаріальних дій за № 1809.

Визнати недійсним договір купівлі-продажу земельної ділянки загальною площею 0,5647 га, яка розташована в АДРЕСА_1, укладений між ОСОБА_2., від імені якого діяв ОСОБА_4., та ОСОБА_3, посвідчений 25 вересня 2014 року приватним нотаріусом Володимир-Волинського районного нотаріального округу Волинської області Велимчаницею А.І. та зареєстрований в реєстрі вчинення нотаріальних дій за № 1811.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2. 1096,20 грн. сплаченого судового збору.

07 вересня 2015 року особа, яка не брала участі у справі, Велимчаниця А.І. подав апеляційну скаргу на це рішення, в якій просить його скасувати та ухвалити нове рішення про відмову в позові, покликаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, а саме на те, що його як нотаріуса, який посвідчував оспорювані договори не було залучено до участі в справі у якості третьої особи на стороні відповідача ОСОБА_3

Апеляційна скарга підлягає поверненню особі, яка її подала, з таких підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 292 Цивільного процесуального кодексу (далі - ЦПК) України право оскарження в апеляційному порядку судових рішень суду першої інстанції належить сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі, а також особам, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їх права та обов'язки.

Особами, які беруть участь у справі позовного провадження, є сторони, треті особи та їх представники (ч. 1 ст. 26 ЦПК України). Сторонами в цивільному процесі є позивач і відповідач (ч. 1 ст. 30 ЦПК України).

За змістом наведених норм процесуального права сторонами у цивільній справі є особи, матеріально-правовий спір між якими є предметом розгляду в цивільному судочинстві.

Суб'єкти цивільних процесуальних правовідносин, які вступають у справу, по якій судом відкрито провадження, подавши позов відносно предмета спору з метою захисту особистих суб'єктивних матеріальних прав або інтересів, що охороняються законом, є третіми особами, які заявляють самостійні вимоги (стаття 34 ЦПК України).

Третіми особами, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, є суб'єкти цивільних процесуальних правовідносин, які беруть участь у справі на стороні однієї із сторін з метою захисту своїх суб'єктивних прав і інтересів (стаття 35 ЦПК України). Згідно з ч. 1 Закону України «Про нотаріат», нотаріат в Україні - це система органів і посадових осіб, на які покладено обов'язок посвідчувати права, а також факти, що мають юридичне значення, та вчиняти інші нотаріальні дії, передбачені цим Законом, з метою надання їм юридичної вірогідності.

Виходячи з системного аналізу вказаних правових норм, слід дійти висновку про те, що при розгляді справ, які стосуються спору про права і обов'язки сторін, набутих на підставі здійснених нотаріальних дій, - посвідчення договорів, угод (окрім справ по скаргах на нотаріальні дії або відмову в їх вчиненні), нотаріуси в розумінні статей 30, 34, 35 ЦПК України не є особами, прав і обов'язків яких стосується спір сторін, оскільки відсутня їх юридична зацікавленість в результатах розгляду справи судом і реалізації прийнятого у ній рішення.

Як роз'яснив Пленум Верховного Суду України у п. 26 постанови № 9 «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними», особами, які беруть участь у справі про визнання правочину недійсним, є насамперед сторони правочину. Нотаріуси, що посвідчували правочини, залучаються до участі у справі як треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, якщо позивач обґрунтовує недійсність правочину посиланням на неправомірні дії нотаріуса.

З позовної заяви ОСОБА_2. у даній справі вбачається, що свої вимоги про визнання недійсними договорів купівлі-продажу, посвідчених приватним нотаріусом Велимчаницею А.І., позивач не обґрунтовує посиланням на неправомірні дії нотаріуса, а зазначає про те, що порушення закону при вчиненні цих правочинів допустив ОСОБА_4., який діяв на підставі виданої йому довіреності.

Сторонами у даній справі є позивач ОСОБА_2 та відповідач ОСОБА_3

Апелянт приватний нотаріус Велимчаниця А.І. не є особою, яка бере участь у даній справі, і оскаржуваним рішенням питання про його права та обов'язки не вирішено. Тому відповідно до ст. 292 ЦПК України названа особа не має права апеляційного оскарження цього рішення.

Що стосується посилання апелянта не пред'явлені до нього з боку ОСОБА_3 претензії з приводу допущених ним порушень законодавства при посвідченні оспорюваних договорів купівлі-продажу, то наведені обставини знаходяться за межами предмету розгляду даної справи.

Саме по собі рішення в цій справі про задоволення позову не надає право сторонам заявити матеріально-правові вимоги до нотаріуса. Тому не заслуговує на увагу посилання апелянта на ст. 36 ЦПК України, якою врегульовано порядок залучення до участі у справі або вступу в справу осіб, які не заявляють самостійних вимог.

Оскільки Велимчаниця А.І. не має права апеляційного оскарження рішення у справі, то доводи його апеляційної скарги по суті спору не підлягають розгляду.

Згідно з ч. 5 ст. 297 ЦПК України про відкриття або відмову у відкритті апеляційного провадження у справі, залишення апеляційної скарги без руху або повернення скарги суддя-доповідач постановляє ухвалу. Копія ухвали про повернення апеляційної скарги або відмову у відкритті апеляційного провадження разом із доданими до скарги матеріалами надсилається особі, яка подавала апеляційну скаргу, а апеляційна скарга залишається у справі. Іншим особам, які беруть участь у справі, надсилається копія відповідної ухвали.

Враховуючи викладене, апеляційну скаргу Велимчаниці А.І. на рішення Володимир-Волинського міського суду від 15 липня 2015 року в даній справі слід йому повернути.

Керуючись ст. ст. 292, 297 ЦПК України,

у х в а л и в:

Апеляційну скаргу особи, яка не брала участі у справі, ОСОБА_1 на рішення Володимир-Волинського міського суду від 15 липня 2015 року в даній справі повернути особі, яка її подала.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її постановлення і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.

Суддя: