Ухвала суду № 50094238, 09.09.2015, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 вересня 2015 р.

Справа № 820/3124/15

Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Лях О.П.

Суддів: Яковенка М.М. , Старосуда М.І.

при секретарі судового засідання Резніченко Ю.В.

прокурора Маматова М.О.

представника відповідача Ткаченко С.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційними скаргами заступника прокурора Харківської області, Ізюмської об’єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Харківській області на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 08.06.2015р. по справі № 820/3124/15 за позовом Прокурора Борівського району Харківської області в інтересах держави в особі Ізюмської об’єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Харківській області до Борівського комунального підприємства теплових мереж про стягнення податкового боргу,

ВСТАНОВИЛА:

Прокурор Борівського району Харківської області, в інтересах Ізюмської об'єднаної державної податкової інспекції Головного Управління Міндоходів у Харківській області звернувся з позовною заявою до Харківського окружного адміністративного суду в якій просить суд стягнути на користь бюджету на розрахунковий рахунок 31113029700105, одержувач платежу - УДКСУ у Борівському районі Харківської області, код одержувача - 37880458, банк отримувача - ГУДКСУ в Харківській області, МФО 851011, з рахунків Борівського комунального підприємства теплових мереж податковий борг у розмірі 108381 грн. з розрахункових рахунків платника відкритих у банківських установах.

В обґрунтування позовних вимог зазначав, , що Борівське комунальне підприємство теплових мереж станом на 13.03.2015 року має податковий борг в сумі 108381 грн., який виник внаслідок несплати самостійно задекларованого податкового зобов'язання та визначених контролюючим органом податкових зобов'язань, а тому просив суд задовольнити позов.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 08 червня 2015 р.у справі № 820/3124/15 у задоволенні адміністративного позову відмовлено.

В апеляційних скаргах заступник прокурора Харківської області та Ізюмська об'єднана державна податкова інспекції Головного Управління Міндоходів у Харківській області, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального просили постанову суду першої інстанції – скасувати , прийняти нову постанову про задоволення адміністративного позову.

На обґрунтування вимог апелянти зазначають , що відповідачеві направлялися перша та друга податкові вимоги у відповідності до підпункту 6.2.1 пункту 6.2 статті 6 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» (який діяв на час виникнення у платника податкової заборгованості), а тому за умови безперервного існування у підприємства податкового боргу у разі збільшення його суми повторне надсилання податкової вимоги не є обов'язковим.

Вислухавши суддю-доповідача, представників сторін, перевіривши доводи апеляційних скарг, дослідивши матеріали справи, колегія суддів приходить до наступного.

Згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців, Борівське комунальне підприємство теплових мереж зареєстроване як юридична особа Реєстраційною службою Борівського районного управління юстиції Харківської області 12.05.2003 року та перебуває на обліку в Ізюмській ОДПІ ГУ Міндоходів у Харківській області.

Відповідач має податковий борг перед бюджетом з податку на додану вартість у сумі 108381 грн., що винник внаслідок несплати в установлений строк грошового зобов'язання, визначеного платником податків, а саме самостійно поданими деклараціями № 9018119832 від 19.02.2015 року на суму 15528,00 грн., № 9073451420 від 19.12.2014 року на суму 35320,00 грн., №9053566345 від 18.09.2014 року на суму 41645,00 грн. та №9048127737 від 19.08.2014 року на суму 15888 грн.

З матеріалів справи вбачається, що відповідач є комунальним підприємством та перебуває у власності Борівської районної ради Харківської області.

Згідно п. 87.2. ст. 87 Податкового кодексу України джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами.

Відповідно до ст. 88 Податкового кодексу України з метою забезпечення виконання платником податків своїх обов'язків, визначених цим Кодексом, майно платника податків, який має податковий борг, передається у податкову заставу. Право податкової застави виникає згідно з цим Кодексом та не потребує письмового оформлення. Право податкової застави виникає у разі: несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов'язання, самостійно визначеної платником податків у податковій декларації, - з дня, що настає за останнім днем зазначеного строку; несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов'язання, самостійно визначеної контролюючим органом, - з дня виникнення податкового боргу.

З урахуванням положень цієї статті право податкової застави поширюється на будь-яке майно платника податків, яке перебуває в його власності (господарському віданні або оперативному управлінні) у день виникнення такого права і балансова вартість якого відповідає сумі податкового боргу платника податків, крім випадків, передбачених пунктом 89.5 цієї статті, а також на інше майно, на яке платник податків набуде прав власності у майбутньому. Майно, на яке поширюється право податкової застави, оформлюється актом опису.

До акта опису включається ліквідне майно, яке можливо використати як джерело погашення податкового боргу. Опис майна у податкову заставу здійснюється на підставі рішення керівника органу державної податкової служби, яке пред'являється платнику податків, що має податковий борг. Орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадиться не раніше ніж через 60 календарних днів з моменту надіслання такому платнику податкової вимоги (п. 95.2 ст. 95 Податкового кодексу). Отже, право на стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу виникає у контролюючого органу на наступний день після закінчення 60 днів з дня надіслання платникові податків податкової вимоги.

Колегія суддів зазначає, що податкові вимоги № 1/21 від 01.07.2005 року та № 2/30 від 26.08.2005 року, не стосуються податкового боргу відповідача, який виник з 2014 року та який позивач просить стягнути, оскільки такі податкові вимоги виставлені у 2005 р.

Доводи апеляцій них скарг апелянтів про те, що податковий борг з 2005 року не погашений не підтверджені належними доказами.

Тому, на податковий борг який рахувався у відповідача за звітні періоди 2014-2015 років по податковим деклараціям №9048127737 від 19.08.2014 року, №9053566345 від 18.09.2014 року, № 9073451420 від 19.12.2014 року, № 9018119832 від 19.02.2015 року повинна була прийнята та надіслана платнику податків нова податкова вимога.

З урахуванням наведеного, оскільки податковим органом не дотримані норми ст.ст. 87, 88, 95 Податкового кодексу України, звернення з адміністративним позовом про стягнення податкового боргу є безпідставним.

Статтею 96 ПК України встановлений порядок погашення податкового боргу державних підприємств, які не підлягають приватизації, та комунальних підприємств. Відповідно до приписів п. 96.2 зазначеної норми, у разі якщо сума коштів, отримана від продажу внесеного в податкову заставу майна державного підприємства, яке не підлягає приватизації, у тому числі казенного підприємства, не покриває суму податкового боргу такого платника податків і витрат, пов'язаних з організацією та проведенням публічних торгів, або у разі відсутності майна, що відповідно до законодавства України може бути внесено в податкову заставу та відчужено, орган державної податкової служби зобов'язаний звернутися до органу виконавчої влади, до сфери управління якого належить такий платник податків, з поданням щодо прийняття рішення про:

- надання відповідної компенсації з бюджету за рахунок коштів, призначених для утримання такого органу виконавчої влади, до сфери управління якого належить такий платник податків;

- досудову санацію такого платника податків за рахунок коштів державного бюджету;

- ліквідацію такого платника податків та призначення ліквідаційної комісії;

- виключення платника податків із переліку об'єктів державної власності, які не підлягають приватизації відповідно до закону, з метою порушення справи про банкрутство, у порядку, встановленому законодавством України.

Відповідь щодо прийняття одного із зазначених рішень надсилається органу державної податкової служби протягом 30 календарних днів з дня направлення звернення. У разі неотримання зазначеної відповіді у визначений цим пунктом строк або отримання відповіді про відмову у задоволенні його вимог орган державної податкової служби зобов'язаний звернутися до суду із позовною заявою про звернення стягнення податкового боргу на кошти державного органу, в управлінні якого перебуває таке державне (комунальне) підприємство або його майно.

З урахуванням того, що ст. 96 Податкового кодексу України не встановлено право контролюючого органу на звернення до суду з позовом про стягнення коштів комунального підприємства, що діє на основі комунальної власності територіальної громади з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.

Аналогічна позиція в даній категорії справ викладена в ухвалах Вищого адміністративного суду від 25.09.2014 року по справі К/800/32649/13, від 03.12.2014 року по справі К/900/30864/12, від 12.02.2015 року у справі К/800/24190.

Відповідно до частини 1 статті 200 К Кодексу адміністративного судочинства України , суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду – без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного, колегія суддів, погоджуючись з висновками суду першої інстанції, вважає, що суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційних скарг, з наведених вище підстав, висновків суду не спростовують.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, п.1ч.1 ст.198, 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційні скарги заступника прокурора Харківської області, Ізюмської об’єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Харківській області залишити без задоволення.

постанову Харківського окружного адміністративного суду від 08.06.2015р. по справі № 820/3124/15 залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складення в повному обсязі.

Повний текст ухвали виготовлений 10.09.2015 р.

Головуючий суддя

(підпис)

Лях О.П.

Судді

(підпис)

(підпис)

Яковенко М.М. Старосуд М.І.