Ухвала суду № 50094072, 03.09.2015, Львівський апеляційний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 вересня 2015 р.

Справа № 876/10976/14

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого судді: Глушка І.В.

суддів: Большакової О.О., Макарика В.Я.,

за участю секретаря судового засідання: Федак С.Р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ЯНТАР" на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 28.10.2014 р. по справі за позовом Миколаївської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Львівській області до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЯНТАР" про стягнення податкового боргу,-

встановив:

13.05.2014 року позивач - Миколаївська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Львівській області звернулася в суд із позовом до відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "ЯНТАР" (далі- ТзОВ «Янтар») про стягнення податкового боргу.

Позовні вимоги мотивовано тим, що відповідач має заборгованість перед бюджетом, зокрема з земельного податку, податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, податку на прибуток, податку на додану вартість. Суми податків за вищевказаними платежами є узгодженими та у встановлені законом строки до бюджету не сплачені, тобто є податковим боргом. Оскільки, вжиті контролюючим органом заходи не призвели до погашення податкового боргу, він звернувся з вищевказаним позовом до суду.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 28.10.2014 р. адміністративний позов задоволено повністю. Стягнуто з рахунків Товариства з обмеженою відповідальністю «Янтар» (Львівська область, м. Новий Розділ, вул. Чорновола, 14-А; код ЄДРПОУ 19141186) відкритих у банківських установах, обслуговуючих такого платника, на користь бюджету, податковий борг у сумі 768035 (сімсот шістдесят вісім тисяч тридцять п'ять) грн. 41 коп.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що заявлена до стягнення сума заборгованості є узгодженою та являється податковим боргом відповідача перед бюджетом. Вказана обставина підтверджується наявними в матеріалах справи копіями декларацій, копіями корінців податкових повідомлень рішень, довідкою про стан заборгованості та іншими матеріалами справи.

Не погодившись із винесеним судовим рішенням, його оскаржив відповідач - ТзОВ «Янтар». Вважає, що постанова прийнята з неповним з’ясуванням обставин справи, з порушенням норм матеріального і процесуального права та підлягає скасуванню з підстав, викладених в апеляційній скарзі. Просить скасувати постанову та прийняти нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити повністю.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційну скаргу апелянта слід залишити без задоволення, а оскаржувану постанову – без змін, з наступних підстав.

Як достовірно встановлено судом першої інстанції, ТзОВ «Янтар» зареєстроване як юридична особа 07.03.1996 року з присвоєнням коду ЄДРПОУ 19141186, взяте на податковий облік 26.03.1996 року та станом на момент розгляду справи перебуває на обліку в Миколаївській об'єднаній ДПІ.

Із Довідки позивача від 30.04.2014 року № 3386/10/250-013 слідує, що станом на 30.04.2014 року заборгованість відповідача перед бюджетом становить 768035,41 грн., в т.ч.:

- земельний податок з юридичних осіб 1452,90 грн.;

- податок на нерухоме майно відмінне від земельної ділянки сплачений юридичними особами 11783,66 грн.;

- податок на прибуток 16,85 грн.;

- податок на додану вартість № 0000722341/3 від 27.10.2010 року 754782,00 грн.

Зокрема, податковим органом до матеріалів справи на підтвердження вищевказаної суми заборгованості долучені:

- копія податкової декларації з податку на прибуток підприємства за 2013 року;

- копія податкової декларації з податку на нерухоме майно відмінне від земельної ділянки (уточнююча) за 2014 рік;

- податкова декларація з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) за 2012 рік, 2014 рік;

- зворотній бік облікових карток за вищевказаними платежами.

Крім того, у матеріалах справи наявна копія постанови Львівського апеляційного адміністративного суду від 09.04.2014 року (Справа № 73626/12/9104), відповідно до якої апеляційну скаргу Миколаївської міжрайонної державної податкової інспекції ДПС у Львівській області задоволено, скасовано постанову Львівського окружного адміністративного суду від 14.03.2012 року у справі № 2а-11233/10/1370 (про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень) та прийнято нову, якою у задоволенні позову ТОВ «Янтар» відмовлено.

Як наслідок, податкове повідомлення-рішення № 0000722341/3 від 27.10.2010 року залишене в силі відповідно до вищевказаного судового рішення.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами у справі, колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.

Частиною 1 статті 67 Конституції України передбачено, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

У відповідності до вимог п.36.1 ст. 36 Податкового кодексу України, податковим обов’язком визнається обов’язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом або законами з питань митної справи.

Згідно п.38.1 ст. 38 Податкового кодексу України, виконанням податкового обов’язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов’язань у встановлений податковим законодавством строк.

Відповідно до п. 57.1 ст. 57 Податкового кодексу України, платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації.

Відповідно до п. 14.1.175 ст. 14 Податкового кодексу України, податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Відповідно до п.п. 20.1.28 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України, органи державної податкової служби мають право в тому числі стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом.

Згідно ч. 1 ст. 95 Податкового кодексу України, орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності.

Відповідно до п. 95.2 ст. 95 Податкового кодексу України, стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги.

Податкова вимога надсилається платнику податків органом державної податкової служби в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення, у разі, коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, що встановлено ч. 1 п. 59.1 ст. 59 Податкового кодексу України, тобто з урахуванням змісту поняття "податковий борг", встановленому п. 14.1.175 ст. 14 Податкового кодексу України, податкова вимога надсилається органом державної податкової служби платнику податків на суму податкового боргу.

Податкова вимога надсилається також платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суми податкових зобов'язань у встановлені цим Кодексом строки, без попереднього надсилання (вручення) податкового повідомлення – рішення - згідно з п. 59.4. ст. 59 Податкового кодексу України.

Пунктом 56.11 статті 56 Податкового кодексу України передбачено, що не підлягає оскарженню податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків.

Як встановлено п. 57.2 ст. 57 ПК України, у разі коли відповідно до цього Кодексу або інших законів України контролюючий орган самостійно визначає податкове зобов'язання платника податків з причин, не пов'язаних з порушенням податкового законодавства, такий платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму податкового зобов'язання у строки, визначені в цьому Кодексі та в статті 297 Митного кодексу України, а якщо такі строки не визначено, - протягом 30 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення про таке нарахування.

Відповідно до п. 57.3 ст. 57 ПК України у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1-54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження контролюючого органу.

Суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що позивачем дотримано вищевказані умови, платнику податків надсилалась податкова вимога на відповідний податковий борг. Отже у податкового органу виникло право на стягнення податкового боргу, що виник після надіслання податкової вимоги відповідачу.

Колегія суддів не бере до уваги покликання представника апелянта про відкриття касаційного провадження за касаційною скаргою ТОВ «Янтар» на вищевказану постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 09.04.2014 року, оскільки рішення у справі за позовом ТОВ «Янтар» до ДПІ у Галицькому районі м. Львова, ДПІ у Миколаївському районі Львівської області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень набрало законної сили, відповідно до постанови Львівського апеляційного адміністративного суду від 09.04.2014 року.

Як наслідок, суд першої інстанції прийшов до вірного висновку, що податкові зобов’язання зі сплати перед бюджетом, зокрема з земельного податку, податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, податку на прибуток, податку на додану вартість в розмірі 768035,41 гривень, є податковим боргом відповідача, який ним не сплачений.

Відповідно до частини першої статті 159 Кодексу адміністративного судочинства України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим.

Суд першої інстанції повністю виконав вказані вимоги процесуального закону, оскільки до спірних правовідносин вірно застосував норми матеріального та процесуального права, що призвело до ухвалення законного рішення, яке скасуванню не підлягає.

Керуючись ч.3 ст.160, ст.ст. 195, 196, 198, ст.200, ст.205, ст.ст. 206, 254 КАС України, суд, -

ухвалив:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ЯНТАР" залишити без задоволення, а постанову Львівського окружного адміністративного суду від 28.10.2014 р. по справі № 813/3479/14 – без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання ухвалою законної сили, а у разі складення ухвали в повному обсязі відповідно до ст. 160 КАС України – з дня складення ухвали в повному обсязі.

Головуючий суддя І.В. Глушко

Судді О.О. Большакова

В.Я. Макарик

Ухвала складена в повному обсязі 08.09.2015 року.