Постанова № 50093806, 08.09.2015, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 1008/7495/12 Головуючий у 1-й інстанції: Марчук О.Л.

Суддя-доповідач: Степанюк А.Г.

ПОСТАНОВА

Іменем України

08 вересня 2015 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді - Степанюка А.Г.,

суддів - Кузьменка В.В., Шурка О.І.,

при секретарі - Ліневській В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги ОСОБА_1, Міністерства оборони України на постанову Васильківського міськрайонного суду Київської області від 03 серпня 2015 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Київського обласного військового комісаріату, Міністерства оборони України, Управління Пенсійного фонду України в м. Василькові та Васильківському районі Київської області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії, -

ВСТАНОВИЛА:

У листопаді 2012 року ОСОБА_1 (далі - Позивач, ОСОБА_1) звернувся до Васильківського міськрайонного суду Київської області з позовом до Київського обласного військового комісаріату (далі - Відповідач-1, Київський ОВК), Міністерства оборони України (далі - Відповідач-2, Міноборони) про:

- визнання протиправними дій відповідачів щодо відмови призначити, нарахувати і виплатити одноразову грошову допомогу згідно ч. 2 ст. 16 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» у розмірі 27-ми місячного грошового забезпечення на дату настання інвалідності третьої групи 08.06.2012 року;

- зобов'язання Відповідача-1 згідно п. 7 постанови КМ України від 28.05.2008 рок №499 «Про затвердження Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), поранення (контузії, травми або каліцтва) чи інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних і резервістів, призваних на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, та інвалідності звільнених з військової служби (зборів) осіб» надати висновок про виплату на користь Позивача одноразової грошової винагороди у розмірі 27-ми місячного грошового забезпечення на дату настання інвалідності 3 групи - 08.06.2012 року і направити його на затвердження до Міноборони;

- зобов'язання Відповідача-2 призначити згідно п. 1 пп. 1 ст. 22 Бюджетного кодексу України, п. 2 ст. 16 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» і п. 7 постанови КМ України від 28.05.2008 рок №499 «Про затвердження Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), поранення (контузії, травми або каліцтва) чи інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних і резервістів, призваних на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, та інвалідності звільнених з військової служби (зборів) осіб» одноразову грошову винагороду ОСОБА_1 у розмірі 27-ми місячного грошового забезпечення на дату настання інвалідності третьої групи 08.06.2012 року;

- зобов'язання Міноборони затвердити «висновок» про виплату на користь Позивача одноразової грошової винагороди у розмірі 27-ми місячного грошового забезпечення на дату настання інвалідності третьої групи 08.06.2012 року;

- зобов'язання Відповідача-2 перерахувати кошти Відповідачу-1 у розмірі 27-ми місячного грошового забезпечення на дату настання інвалідності третьої групи 08.06.2012 року для виплати Позивачу одноразової грошової винагороди;

- зобов'язати Київський ОВК видати наказ про виплату згідно п. 2 ст. 16 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» ОСОБА_1 одноразової грошової винагороди у розмірі 27-ми місячного грошового забезпечення на дату настання інвалідності третьої групи 08.06.2012 року;

- зобов'язання Відповідача-1 нарахувати і виплатити Позивачу одноразову грошову винагороду згідно п. 2 ст. 16 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» у розмірі 27-ми місячного грошового забезпечення на дату настання інвалідності третьої групи 08.06.2012 року. Для виплати одноразової грошової допомоги включити всі види грошового забезпечення, які передбачені згідно п. 2 ст. 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», а саме: посадовий оклад 645,00 грн., оклад за військове звання прапорщик - 60,00 грн., процентна надбавка за вислугу років 176,50 грн., 125% премія від посадового окладу 806,25 грн.

Ухвалою Васильківського міськрайонного суду Київської області від 03.04.2013 року залучено до участі у справі в якості третього відповідача Управління Пенсійного фонду України у м. Василькові та Васильківському районі Київської області (далі - Відповідач-3, Управління).

Постановою Васильківського міськрайонного суду Київської області від 19.04.2013 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 16.07.2013 року, у задоволенні позову відмовлено повністю.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 12.06.2015 року частково задоволено касаційну скаргу ОСОБА_1 - скасовано постанову Васильківського міськрайонного суду Київської області від 19.04.2013 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 16.07.2013 року, а справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції. При цьому суд касаційної інстанції з посиланням на правові позиції Верховного Суду України, викладені у постановах від 18.11.2014 року у справі №21-446а14 та від 21.04.2015 року у справі №21-135а15, зазначив, що суди не звернули увагу на те, що право на одноразову грошову допомогу у військовослужбовців виникає у тому разі, коли інвалідність настала після перебігу тримісячного строку з дня його звільнення зі служби, але внаслідок захворювання або одержаного каліцтва чи іншого ушкодження здоров'я, яке мало місце в період її проходження.

Постановою Васильківського міськрайонного суду Київської області від 03.08.2015 року позов задоволено частково - зобов'язано Відповідача-2 відповідно до Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), поранення (контузії, травми або каліцтва) чи інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних і резервістів, призваних на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, та інвалідності звільнених з військової служби (зборів) осіб, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28.05.2008 року № 499 - призначити, нарахувати та виплатити через Київський обласний військовий комісаріат ОСОБА_1 одноразову грошову допомогу в розмірі, передбачено статтею 16 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» у редакції, що діяла станом на 11 жовтня 2012 року. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено повністю. При цьому суд першої інстанції виходив з того, що право на грошову допомогу у звільненого військовослужбовця наступає з моменту встановлення інвалідності, а не з моменту його звільнення, а тому Позивач має право на виплату одноразової грошової допомоги.

Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням, Позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржувану постанову в частині незадоволених позовних вимог та прийняти нове рішення, яким позов задовольнити повністю. При цьому посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, внаслідок чого порушенні права ОСОБА_1 захищені не в повному обсязі.

Вважаючи рішення суду першої інстанції таким, що ухвалене з порушенням норм матеріального та процесуального права, Відповідача-2 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржувану постанову та ухвалити нову, якою у задоволенні позову відмовити повністю. При цьому наголошує на неврахуванні судом першої інстанції недотримання Позивачем вимог до документів, які подаються до Міноборони України для отримання одноразової грошової винагороди.

Представник Відповідача-2 наполягав на задоволенні апеляційної скарги Міністерства оборони України, наголошуючи на необґрунтованості викладених в апеляційній скарзі вимог Позивача.

Представник Відповідача-1 не заперечував проти задоволення апеляційної скарги Міністерства оборони України, не погоджуючись з вимогами апеляційної скарги Позивача.

Позивач та Відповідач-3, будучи належним чином повідомленими про дату, час та місце судового розгляду справи, у судове засідання не прибули.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційних скарг, повно та всебічно дослідивши обставини справи, заслухавши пояснення повноважних представників сторін, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги необхідно задовольнити частково, а постанову суду першої інстанції - скасувати, виходячи з наступного.

Як було встановлено судами та вбачається з матеріалів справи, Позивач звільнений з військової служби 22.12.2000 року, а з 08.06.2012 року йому встановлена третя група інвалідності у зв'язку з захворюванням, пов'язаним з виконанням обов'язків військової служби з ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС (а.с. 15).

ОСОБА_1 у жовтні 2012 року звернувся до Київського ОВК із заявою про виплату одноразової грошової допомоги у розмірі 27-ми місячного грошового забезпечення на день встановленні Позивачу інвалідності з урахуванням всіх видів грошового забезпечення за останньою штатною посадою, з якої Позивача було звільнено з військової служби.

Листом від 31.10.2012 року №3/2/3036 Відповідач-1 повідомив Позивача про те, що дія нової редакції Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» на останнього не поширюється. Крім того, наголошено на переліку документів, які подаються до Департаменту фінансів Міністерства оборони України для отримання грошової винагороди, а також повідомлено, що у Київському ОВК відсутня особово-пенсійна справа.

Листом від 08.11.2012 року №248/3/6/1371/2192 департаментом фінансів Міноборони повідомлено Позивача про те, що на нього не поширюється дія Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України з питань соціального захисту військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, і деяких інших осіб» від 03.11.2006 року № 328-V, яким було внесено зміни до статті 16 Закону України «Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» та який набрав чинності 01.01.2007 року.

На підставі встановлених вище обставин, виходячи з системного аналізу приписів ст. 16 Закону України «Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», п. 2 постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), порання (контузії, травми або каліцтва) чи інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних і резервістів, призваних на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, та інвалідності звільнених з військової служби (зборів) осіб» від 28.05.2008 року № 499, а також з урахуванням правових позицій Верховного Суду України у справах №21-446а14, №21-135а15, суд першої інстанції дійшов висновку про неправомірність відмови у призначенні, перерахунку та виплаті ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги у розмірі, визначеному вищезазначеним Порядком, оскільки чинним законодавством закріплено, що право на отримання відповідної допомоги виникає не з моменту звільнення військовослужбовця (крім військовослужбовців строкової служби), а з моменту встановлення інвалідності, а тому положення вищезазначених нормативно-правових актів підлягають застосуванню до Позивача.

З таким висновком суду першої інстанції не можна повністю погодитися з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 16 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (у редакції, чинній на момент встановлення інвалідності ОСОБА_2) (далі - Закон) передбачено, що у разі поранення (контузії, травми або каліцтва), заподіяного військовослужбовцю під час виконання ним обов'язків військової служби, а також інвалідності, що настала в період проходження військової служби або не пізніше ніж через три місяці після звільнення зі служби чи після закінчення цього строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження військової служби, залежно від ступеня втрати працездатності йому виплачується одноразова грошова допомога в розмірі до п'ятирічного грошового забезпечення за останньою посадою в порядку та на умовах, визначених Кабінетом Міністрів України.

На виконання приписів вищезазначеної норми Закону Кабінетом Міністрів України постановою від 28.05.2008 року № 499 затверджено Порядок та умови призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), поранення (контузії, травми або каліцтва) чи інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних і резервістів, призваних на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, та інвалідності звільнених з військової служби (зборів) осіб (далі - Порядок № 499).

Згідно абз. 8 пп. 2 п. 2 Порядку № 499 військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової служби) у разі настання інвалідності внаслідок виконання обов'язків військової служби одноразова грошова допомога виплачується у розмірі: 27-місячного грошового забезпечення - інвалідам III групи.

Виходячи з комплексного аналізу вищезазначених норм, колегія суддів зауважує, що законодавець пов'язує право військовослужбовців на отримання одноразової грошової допомоги з моментом настання інвалідності, спричиненої захворюванням або нещасним випадком, що мали місце в період проходження військової служби.

Як вбачається зі змісту довідки до акту огляду МСЕК (а.с. 15), Позивачу з 08.06.2012 року і довічно була встановлена ІІІ група інвалідності у зв'язку з захворюванням, пов'язаним з виконанням обов'язків військової служби з ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС.

Отже, як вірно зауважено судом першої інстанції, ОСОБА_1 отримав інвалідність у зв'язку з захворюванням, що мало місце в період проходження військової служби, а тому останній має право на виплату одноразової грошової допомоги у розмірі, визначеному приписами Порядку № 499.

Крім того, оцінюючи доводи Міністерства оборони України про те, що дія Порядку № 499 не поширюється на Позивача, оскільки він був звільнений з військової служби до 10.05.2006 року (дати законодавчого закріплення права військовослужбовців на отримання грошової допомоги у разі каліцтва або інвалідності), судова колегія зауважує наступне.

Згідно ч. 1 ст. 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.

Надаючи офіційне тлумачення вищезазначених положень, Конституційний Суд України у рішенні від 09.02.1999 року у справі № 1-рп/99 зазначив, що принцип, закріплений у частині першій статті 58 Конституції України, за якою дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце.

Враховуючи те, що факт встановлення Позивачу інвалідності мав місце 08.06.2012 року, тобто на момент чинності відповідних положень Закону та Порядку № 499, то зазначені нормативно-правові акти підлягають застосуванню при встановленні наявності у ОСОБА_1 права на отримання одноразової грошової допомоги на їх підставі.

Зазначена правова позиція підтримується Верховним Судом України у постановах від 18.11.2014 року у справі №21-446а14 та від 21.04.2015 року у справі №21а-135а15.

Посилання Міністерства оборони України на те, що всупереч вимог п. 3 Порядку №499 Позивачем до Київського ОВК не було подано всіх необхідних для призначення одноразової грошової допомоги документів колегія суддів оцінює критично, оскільки, як вбачається з матеріалів справи, зокрема зі змісту заяви Позивача від 11.10.2012 року (а.с. 10) та додатків до неї (а.с. 13-16), ОСОБА_1 до Відповідача-1 подані всі, передбачені приписами Порядку №499, документи.

Разом з тим, колегією суддів враховується, що відповідно до п. 7 Порядку №499 керівник уповноваженого органу подає в 15-денний строк з дня реєстрації документів головному розпорядникові бюджетних коштів висновок щодо можливості виплати одноразової грошової допомоги, до якого додаються документи, зазначені в пунктах 3 і 4 цього Порядку.

Головний розпорядник коштів приймає у місячний строк після надходження зазначених документів на їх підставі рішення про призначення одноразової грошової допомоги і надсилає його разом з документами уповноваженому органові для видання наказу про виплату такої допомоги особам, які звернулися за нею, або в разі відмови для письмового повідомлення заявника із зазначенням мотивів відмови.

Одноразова грошова допомога виплачується особі шляхом її перерахування уповноваженим органом на рахунок в установі банку, зазначений одержувачем виплати, або через касу уповноваженого органу.

Зі змісту наведених норм вбачається, що після отримання визначених в пункті 3 Порядку №499 документів Київський ОВК повинен був протягом 15 днів надати головному розпорядникові бюджетних коштів висновок щодо можливості виплати одноразової грошової допомоги.

У даному випадку уповноваженим органом є Київський обласний військовий комісаріат, а розпорядником коштів Міністерство оборони України.

Отже, виходячи з вимог вищезазначеного Порядку №499 Київський ОВК повинен був направити до Міноборони заяву ОСОБА_1 з пакетом поданих документів разом з висновком щодо можливості виплати одноразової грошової допомоги, а Відповідач-2 у встановленому законом порядку повинно прийняти рішення про виплату таких коштів або ж відмову у їх виплаті.

Проте, як свідчать матеріали справи, однак не було враховано судом першої інстанції, Київський ОВК всупереч вимог закону та вищезазначеного Порядку відповідні документи та висновок щодо можливості виплати одноразової грошової допомоги Позивачу до Міністерства оборони України не направив.

Відповідно до ч. 2 ст. 11 КАС України суд може вийти за межі позовних вимог у разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять.

Таким чином, оскільки судовою колегію в ході розгляду справи встановлено порушення прав та інтересів ОСОБА_1 з боку Київського ОВК, судова колегія вважає за необхідне постановити рішення про визнання протиправною бездіяльності Відповідача-1 щодо ненадання висновку про виплату на користь Позивача одноразової грошової допомоги відповідно до заяви останнього від 11.10.2012 року та направлення його разом з поданими ОСОБА_1 документами до Міністерства оборони України.

Щодо решти позовних вимог, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити наступне, що, як було вказано раніше, головний розпорядник коштів (Міністерство оборони України) приймає у місячний строк після надходження зазначених документів на їх підставі рішення про призначення одноразової грошової допомоги і надсилає його разом з документами уповноваженому органові для видання наказу про виплату такої допомоги особам, які звернулися за нею, або в разі відмови для письмового повідомлення заявника із зазначенням мотивів відмови.

Тобто, обов'язковою передумовою для прийняття Міністерством оборони України рішення про призначення одноразової грошової допомоги є отримання головним розпорядником коштів від уповноваженого органу висновку та доданих до нього визначених пунктом 3 Порядку №499 документів.

Разом з тим, оскільки, як вірно зазначив Відповідача-2 в апеляційній скарзі, вказаних матеріалів до Міноборони не надходило, покладання на Апелянта обов'язку призначити, нарахувати та виплатити через Київський ОВК одноразову грошову допомогу є передчасним, чого не було враховано судом першої інстанції.

Таким чином, враховуючи викладене, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про помилковість висновків суду першої інстанції щодо обґрунтованості позовних вимог про зобов'язання Міноборони призначити, нарахувати та виплатити одноразову грошову допомогу без дотримання нормативно визначеної процедури її призначення, а тому вважає за необхідне скасувати оскаржувану постанову, ухваливши нову, якою позовні вимоги задовольнити частково.

Відповідно до п. п. 1, 4 ч. 1 ст. 202 Кодексу адміністративного судочинства України підставою для скасування судового рішення суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; порушення норм матеріального права.

За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції при ухваленні постанови неповно з'ясовані обставини, що мають значення для справи та порушено норми матеріального права. У зв'язку з цим колегія суддів вважає за необхідне апеляційні скарги задовольнити частково, а постанову суду - скасувати.

Керуючись ст.ст. 11, 160, 167, 195, 198, 202, 205, 207, 212, 254 КАС України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційні скарги ОСОБА_1, Міністерства оборони України - задовольнити частково.

Постанову Васильківського міськрайонного суду Київської області від 03 серпня 2015 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Київського обласного військового комісаріату, Міністерства оборони України, Управління Пенсійного фонду України в м. Василькові та Васильківському районі Київської області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії - скасувати.

Ухвалити нову постанову, якою позовні вимоги задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність Київського обласного військового комісаріату щодо ненадання висновку про виплату на користь Позивача одноразової грошової допомоги відповідно до заяви останнього від 11.10.2012 року та направлення його разом з поданими ОСОБА_1 документами до Міністерства оборони України.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити повністю.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення. Касаційна скарга на судові рішення подається в порядку та строки, визначені ст.ст. 211, 212 КАС України.

Головуючий суддя А.Г. Степанюк

Судді В.В. Кузьменко

О.І. Шурко

Головуючий суддя Степанюк А.Г.

Судді: Кузьменко В. В.

Шурко О.І.