Ухвала суду № 50093606, 07.09.2015, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

07 вересня 2015 року

справа № 808/7971/14

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Шальєвої В.А.

суддів: Білак С.В. Олефіренко Н.А.

секретар Фірсік Д.Ю.

за участі представників позивача Мурко А.С., Андрюшиної М.В.

представника відповідача Кравчук В.Л.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судового засідання Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду за адресою: м. Дніпропетровськ, пр. імені Газети «Правда», 29, апеляційну скаргу Головного територіального управління юстиції у Миколаївської області на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 14.02.2015 р. в справі № 808/7971/14 за позовом арбітражного керуючого Персюка Сергія Володимировича до Головного управління юстиції у Миколаївській області, Міністерства юстиції України про визнання дій протиправними, скасування рішення, зобов’язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

Арбітражний керуючий Персюк Сергій Володимирович звернувся до Запорізького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом Головного управління юстиції у Миколаївській області, Міністерства юстиції України про визнання незаконними дій Головного управління юстиції у Миколаївській області під час проведення позапланової виїзної перевірки діяльності арбітражного керуючого Персюка С.В. з 30.09.2014 р. по 02.10.2014 р., зобов’язання Головного управління юстиції у Миколаївській області скласти новий акт позапланової невиїзної перевірки діяльності арбітражного керуючого, яким встановити відсутність порушень з боку арбітражного керуючого під час виконання ним повноважень розпорядника майна у справі про банкрутство ПАТ «Азовські мастила і оливи». Позивачем збільшені позовні вимоги шляхом подання відповідних заяв. В останній редакції заяви позивач просив визнати незаконними дії Головного управління юстиції у Миколаївській області під час проведення позапланової невиїзної перевірки діяльності арбітражного керуючого Персюка С.В. з 30.09.2014 р. по 02.10.2014 р., зобов’язати Головне управління юстиції у Миколаївській області скласти новий акт позапланової невиїзної перевірки діяльності арбітражного керуючого Персюка С.В., яким встановити відсутність порушень з боку арбітражного керуючого Персюка С.В. під час виконання повноважень розпорядника майна у справі про банкрутство ПАТ «Азовські мастила і оливи»; визнати незаконним та скасувати наказ Міністерства юстиції України № 263/7 від 04.12.2014 р. «Про накладення на арбітражних керуючих дисциплінарного стягнення у вигляді попередження» в частині накладення дисциплінарного стягнення у вигляді попередження на арбітражного керуючого Персюка С.В.

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 24.02.2015 р. позовні вимоги задоволено частково, визнаний протиправним та скасований наказ Міністерства юстиції України № 263/7 від 04.12.2014 р. «Про накладення на арбітражних керуючих дисциплінарного стягнення у вигляді попередження» в частині накладення дисциплінарного стягнення у вигляді попередження на арбітражного керуючого Персюка С.В., в задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.

Відповідачем Головним територіальним управлінням юстиції у Миколаївській області подана апеляційна скарга, в який апелянт просить скасувати постанову суду першої інстанції та залишити позовну заяву без розгляду або закрити провадження у справі. Апеляційна скарга обґрунтована неповним з’ясуванням обставин, що мають значення для справи, недоведеністю обставин, які суд першої інстанції вважав встановленими, невідповідністю висновків суду обставинам справи, порушенням судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, які полягають у наступному. Апелянт зазначив про неврахування судом першої інстанції недостатності заходів, здійснених позивачем, щодо участі у розробці плану санації, позивачем не вживались заходи щодо звернення до керівника боржника з клопотання щодо спільного розроблення плану санації, розпорядник майна не скористався правом звернення до господарського суду з клопотанням про зобов’язання керівника боржника надати розпоряднику майна фінансові та інші документи для здійснення своїх обов’язків, позивач не намагався розробити план санації, не зважаючи на звернення потенційних інвесторів. Тому комісія дійшла висновку, що розпорядник майна діяв недобросовісно та нерозсудливо під час реалізації своїх прав та обов’язків, чим порушив ч. 3 ст. 98 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом». Проте, судом без перевірки доказами взято до уваги ті обставини, на які посилався позивач, а обставини, якими відповідачі обґрунтовували заперечення, не перевірені та не взяти до уваги. Державний орган контролю при проведення позапланової невиїзної перевірки діяльності позивача як арбітражного керуючого під час виконання ним повноважень розпорядника майна ПАТ «Азмол» діяв у відповідності до закону, Порядку контролю за діяльністю арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів), затвердженого наказом Міністерства юстиції України віл 27.06.2013 р. № 1284/5, в межах своїх повноважень.

Представник апелянта відповідача Головного територіального управління юстиції у Миколаївській області до судового засідання не з'явився, про дату, час та місце апеляційного розгляду справи повідомлений належним чином, у зв’язку з чим колегія суддів визнала за можливе здійснити апеляційний перегляд справи за відсутністю представника апелянта.

Представник відповідача Міністерства юстиції України в судовому засіданні апеляційну скаргу підтримав та просив її задовольнити.

Представники позивача в судовому засіданні просили в задоволенні апеляційної скарги відмовити.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення осіб, які беруть участь у справі, перевіривши доводи апеляційної скарги матеріалами справи, приходить до висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що Персюк С.В. згідно з наказом Міністерства юстиції України від 25.01.2013 р. № 175/5 отримав свідоцтво про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора).

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 18.12.2013 р. порушено провадження у справі № 908/3667/13 про банкрутство ПАТ «Азовські мастила і оливи», введено мораторій на задоволення вимог кредиторів, введено процедуру розпорядження майном, розпорядником майна призначено арбітражного керуючого Персюка С.В.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 11.06.2014 р. затверджено реєстр вимог кредиторів боржника, визначено дату проведення зборів кредиторів та комітету кредиторів 20.06.2014 р., підсумкове засідання суду призначено на 15.07.2014 р.

15.07.2014 р. господарським судом Запорізької області припинено процедуру розпорядження майном ПАТ «Азовські мастила і оливи» та повноваження розпорядника майна арбітражного керуючого Персюка С.В., введено процедуру санації боржника, керуючим санацією призначено арбітражного керуючого Усачова О.М.

Наказом Головного управління юстиції у Миколаївській області від 03.09.2014 р. № 467/05 призначено проведення позапланової невиїзної перевірки діяльності арбітражного керуючого Персюка С.В. в період з 30.09.2014 р. по 02.10.2014 р., у зв’язку із чим створено комісію з проведення позапланової перевірки діяльності арбітражного керуючого Персюка С.В.

Позапланова невиїзна перевірка діяльності арбітражного керуючого Персюка С.В. призначена Головним управлінням юстиції у Миколаївській області на підставі звернення Регіонального відділення Фонду державного майна України по Запорізькій області від 29.07.2014 р. № 13-002-04996, скерованого Урядовим уповноваженим з питань антикорупційної політики Т.М. Черновол листом від 20.08.2014 р. № 11104/0/2-14 та скарги ТОВ «Торговий дім «Бренд Шоу» вих. № 1/100 від 20.08.2014 р. щодо неналежного виконання арбітражним керуючим Персюком С.В. повноважень розпорядника майна ПАТ «Азовські мастила та оливи», доручення Міністерства юстиції України № 15367-0-33-14/13.0.2 від 27.08.2014 р.

Повідомлення про проведення перевірки разом із запитами органу контролю, посвідченнями на перевірку та копіями звернення Регіонального відділення Фонду державного майна України по Запорізькій області від 29.07.2014 р. № 13-002-04996, скерованого Урядовим уповноваженим з питань антикорупційної політики Т.М. Черновол листом від 20.08.2014 р. № 11104/0/2-14, та скарги ТОВ «Торговий дім «Бренд Шоу» вих. № 1/100 від 20.08.2014 р., надіслані Персюку С.В. поштою на адресу, вказану в Єдиному реєстрі арбітражних керуючих (вул. Кремлівська, 63-а, м. Запоріжжя, 69000). Арбітражним керуючим змінено адресу розташування офісу вул. Маяковського, 11 у м. Запоріжжя, 69000, електронною поштою та факсимільним зв'язком на номер (061)227 07 87.

24.09.2014 р. арбітражним керуючим Персюком С.В. було надано лист № 678 від 22.09.2014 р. на 7 аркушах з 94 додатками.

За наслідками проведеної перевірки 02.10.2014 р. Головне управління юстиції у Миколаївській області складено довідку про результати позапланової невиїзної перевірки діяльності арбітражного Персюка С.В. за № 50.

Довідку про результати позапланової невиїзної перевірки діяльності арбітражного Персюка С.В. від 02.10.2014 р. за № 50 направлено арбітражному керуючому поштою на адресу, вказану в Єдиному реєстрі арбітражних керуючих: вул. Маяковська, 11, м. Запоріжжя, 69000 та електронною поштою.

Арбітражним керуючим Персюком С.В. з метою спростування висновків комісії, викладених у довідці від 02.10.2014 р. № 50, та усунення порушень, встановлених під час перевірки, надано лист вих. № 697 від 07.10.2014 р. на 7 аркушах з додатками на 28 аркушах, які надійшли до Головного управління юстиції у Миколаївській області 09.10.2014 р. за № 6-38-6.

13.10.2014 комісією складено акт позапланової невиїзної перевірки діяльності арбітражного керуючого № 50, у висновках якого за результатами перевірки встановлені порушення позивачем вимог абз. 12 ч. 3 ст. 22 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» в редакції, яка діє з 19.01.2013 р., а саме, розпорядником майна здійснено недостатньо заходів щодо участі у розробці плану санації та за можливості проведення санації підприємства розроблення разом з боржником плану санації та подання його на розгляд комітету кредиторів; ч. 3 ст. 98 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом (в редакції, яка діє з 19.01.2013 р.), а саме, арбітражний керуючий Персюк С.В. під час виконання повноважень розпорядника майна діяв недобросовісно та нерозсудливо під час реалізації своїх прав та обов'язків.

15.10.2014 р. Головним управлінням юстиції у Миколаївській області направлена пропозиція щодо внесення до Дисциплінарної комісії подання про накладення на арбітражного керуючого Персюка С.В. дисциплінарного стягнення.

21.10.2014 р. Департаментом з питань банкрутства Міністерства юстиції України внесено до Дисциплінарної комісії арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) подання № 258 про накладання на арбітражного керуючого Персюка С.В. дисциплінарного стягнення.

20.11.2014 р. на засіданні Дисциплінарної комісії арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) розглянуто подання № 258 від 21.10.2014 р. про накладення на арбітражного керуючого Персюка С.В. дисциплінарного стягнення на підставі листа Головного управління юстиції у Миколаївській області від 15.10.2014 р. № 07-16/6-1-999 та вирішено застосувати до арбітражного керуючого Персюка С.В. дисциплінарне стягнення у вигляді попередження, у зв’язку із чим внести відповідне подання до Міністерства юстиції України.

04.12.2014 р. наказом Міністерства юстиції України № 263/7 «Про накладення на арбітражних керуючих дисциплінарного стягнення у вигляді попередження» накладено, зокрема, і на Персюка С.В. дисциплінарне стягнення у вигляді попередження.

Проаналізувавши обставини справи, суд першої інстанції дійшов висновку, що позивача притягнуто до дисциплінарної відповідальності саме за порушення вимог абз. 12 ч. 3 ст. 22 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» (в редакції, яка діє з 19.01.2013 р.) в частині здійснення розпорядником майна недостатніх заходів щодо участі у розробці плану санації та за можливості проведення санації підприємства розроблення разом з боржником плану санації та подання його на розгляд комітету кредиторів. При цьому, виходячи з положень абз. 12 ч. 3 ст. 22 та ч. 11 ст. 23 цього Закону, суд вважав, що обов’язок щодо підготовки та подання на розгляд зборів кредиторів плану санації покладається саме на боржника. В свою чергу, розпорядник майна бере участь у проведені роботи з підготовки плану санації. Вказане відповідає розумінню позивача терміну «бере участь», який, на думку суду, говорить про те, що арбітражний керуючий, а в даному випадку розпорядник майна, не є ініціатором та відповідальним за розроблення плану санації, оскільки такий обов’язок в силу ч. 11 ст. 23 Закону № 2343-XII, покладається саме на боржника.

Оскільки відповідачами не надано документальних підтверджень того, що боржник проводив чи намагався вести роботу із розроблення плану санації, а позивач як розпорядник майна відмовлявся приймати участь, такі відомості не містяться в довідці від 02.10.2014 р. за № 50 та в акті позапланової перевірки позивача від 13.10.2014 р. № 50, а дії позивача свідчать про те, що він намагався будь-яким чином вплинути на керівництво боржника та спонукати останнього до вжиття заходів щодо складання плану санації боржника, суд першої інстанції дійшов висновку про відсутність порушень вказаних норм Закону № 2343 в діях позивача, відповідно, про відсутність підстав для притягнення до дисциплінарної відповідальності, у зв’язку з чим скасував наказ Міністерства юстиції України № 263/7 від 03.12.2014 р. в частині накладення на позивача дисциплінарного стягнення у вигляді попередження.

Відмовляючи у задоволенні іншої частини позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що в акті від 13.10.2014 р. фактично відображена позиція (думка) комісії щодо наявності в діях позивача порушень вимог чинного законодавства; акт перевірки, дії комісії із складання акту не створюють для позивача будь-яких правових наслідків, відповідно, на порушують права, свободи чи інтереси позивача.

Предметом апеляційного перегляду є постанова суду першої інстанції в частині задоволення позову.

Здійснюючи апеляційний перегляд справи в межах апеляційної скарги, колегія суддів вважає висновок суду першої інстанції про скасування наказу в частині накладення стягнення на позивача обґрунтованим, з огляду на наступне.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що відповідно до свідоцтва № 139, виданого Міністерством юстиції України 12.02.2013 р., Персюк С.В. має право на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора). Державним департаментом з питань банкрутства Персюку С.В. видана ліцензія на право здійснення діяльності арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) строком дії з 20.01.2010 р. по 19.01.2015 р.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 18.12.2013 р. в справі № 908/3667/13 про банкрутство ПАТ «Азовські мастила і оливи», введено мораторій на задоволення вимог кредиторів, введено процедуру розпорядження майном, розпорядником майна призначено арбітражного керуючого Персюка С.В.

Наказом Головного управління юстиції у Миколаївській області від 03.09.2014 р. № 476/05 на підставі звернення Регіонального відділення Фонду державного майна України по Запорізькій області від 29.07.2014 р. № 12-002-04996, скерованого Урядовим уповноваженим з питань антикорупційної політики листом від 20.08.2014 р. № 11104/0/2-14, та скарги ТОВ «Торговий дім «Бренд Шоу» від 20.08.2014 р. щодо неналежного виконання арбітражним керуючим Персюком С.В. повноважень розпорядника майна ПАТ «Азовські мастила і оливи», доручення Міністерства юстиції України № 15367-0-33-14/13.0.2 від 27.08.2014 р., створено комісію з проведення позапланової перевірки діяльності арбітражного керуючого Персюка С.В., призначено проведення позапланової невиїзної перевірки в період з 30.09.2014 р. по 01.10.2014 р. Персюк С.В. був повідомлений про проведення перевірки, надав відповідні пояснення та документи щодо об’єкту перевірки.

За наслідками проведеної перевірки комісією складено довідку про результати позапланової невиїзної перевірки діяльності арбітражного керуючого Персюка С.В. від 02.10.2014 р., яку направлено позивачу. Позивачем на спростуванням висновків комісії та усунення порушень, встановлених під час перевірки, надано лист з додатками. За результатами розгляду зауважень позивача та додаткових документів комісією складено акт позапланової невиїзної перевірки діяльності арбітражного керуючого, в якому комісія дійшла висновку, що позивачем допущено порушення абз. 12 ч. 3 ст. 22 та ч. 3 ст. 98 Закону України № 2343-XII, що є грубим порушенням законодавства під час виконання повноважень розпорядника майна, що призвело до грубого порушення інтересів боржника та його кредиторів.

15.10.2014 р. Головним управлінням юстиції у Миколаївській області до Департаменту з питань банкрутства Міністерства юстиції України направлена пропозиція щодо внесення до Дисциплінарної комісії подання про накладення на арбітражного керуючого Персюка С.В. дисциплінарного стягнення.

21.10.2014 р. Департаментом з питань банкрутства Міністерства юстиції України внесено до Дисциплінарної комісії арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) подання № 258 про накладання на арбітражного керуючого Персюка С.В. дисциплінарного стягнення.

20.11.2014 р. на засіданні Дисциплінарної комісії арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) розглянуто подання № 258 від 21.10.2014 р. про накладення на арбітражного керуючого Персюка С.В. дисциплінарного стягнення на підставі листа Головного управління юстиції у Миколаївській області від 15.10.2014 р. № 07-16/6-1-999 та вирішено застосувати до арбітражного керуючого Персюка С.В. дисциплінарне стягнення у вигляді попередження, у зв’язку із чим внести відповідне подання до Міністерства юстиції України.

04.12.2014 р. наказом Міністерства юстиції України № 263/7 «Про накладення на арбітражних керуючих дисциплінарного стягнення у вигляді попередження» накладено, зокрема, і на Персюка С.В. дисциплінарне стягнення у вигляді попередження.

Умови та порядок відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом та застосування ліквідаційної процедури з метою повного або часткового задоволення вимог кредиторів визначаються Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» в редакції, яка діє з 19.01.2013 р. (далі - Закон № 2343-XII).

Відповідно до абз. 1 ч. 1 ст. 1 Закону № 2343-XII арбітражний керуючий - фізична особа, призначена господарським судом у встановленому порядку в справі про банкрутство як розпорядник майна, керуючий санацією або ліквідатор з числа осіб, які отримали відповідне свідоцтво і внесені до Єдиного реєстру арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) України.

Як встановлено ч. 2 та 3 ст. 98 Закону № 2343-XII, арбітражний керуючий (розпорядник майна, керуючий санацією, ліквідатор) зобов’язаний:

1) неухильно дотримуватися вимог законодавства;

2) здійснювати заходи щодо захисту майна боржника;

3) аналізувати фінансову, господарську, інвестиційну та іншу діяльність боржника, його становище на ринках та надавати результати таких аналізів господарському суду разом з документами, що підтверджують відповідну інформацію;

4) подавати відомості, документи та інформацію щодо діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) у порядку, встановленому законодавством;

5) створювати умови для проведення перевірки додержання арбітражним керуючим (розпорядником майна, керуючим санацією, ліквідатором) вимог законодавства;

6) здійснювати заходи щодо забезпечення охорони державної таємниці відповідно до встановлених законодавством вимог;

7) у порядку, встановленому законодавством, надавати державному органу з питань банкрутства інформацію, необхідну для ведення Єдиного реєстру підприємств, щодо яких порушено провадження у справі про банкрутство;

7-1) вживати заходів до недопущення будь-якої можливості виникнення конфлікту інтересів та невідкладно повідомляти суду про наявність такого конфлікту;

8) надсилати органам внутрішніх справ чи органам прокуратури повідомлення про факти порушення законності, виявлені в діяльності працівників підприємств та організацій, що містять ознаки дії (бездіяльності), переслідуваної у кримінальному чи адміністративному порядку;

9) виконувати інші повноваження, передбачені законодавством про банкрутство.

Під час реалізації своїх прав та обов’язків арбітражний керуючий (розпорядник майна, керуючий санацією, ліквідатор) зобов’язаний діяти добросовісно, розсудливо, з метою, з якою ці права та обов’язки надано (покладено), обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), на підставі, у межах та спосіб, що передбачені Конституцією та законодавством України про банкрутство.

Статтею 22 цього Закону визначені спеціальні обов’язки арбітражного керуючого як розпорядника майна у справах про банкрутство, згідно з якою під розпорядженням майном розуміється система заходів щодо нагляду та контролю за управлінням і розпорядженням майном боржника з метою забезпечення збереження, ефективного використання майнових активів боржника, проведення аналізу його фінансового становища, а також визначення наступної оптимальної процедури (санації, мирової угоди чи ліквідації) для задоволення в повному обсязі або частково вимог кредиторів.

Розпорядник майна - фізична особа, яка відповідно до судового рішення господарського суду забезпечує здійснення процедури розпорядження майном.

Про призначення розпорядника майна виноситься ухвала.

Процедура розпорядження майном боржника вводиться строком на сто п’ятнадцять календарних днів і може бути продовжена господарським судом за вмотивованим клопотанням розпорядника майна, комітету кредиторів або боржника не більше ніж на два місяці (ч. 2 ст. 22 Закону № 2343-XII).

Відповідно до ч. 3 ст. 22 Закону № 2343-XII розпорядник майна зобов’язаний: розглядати заяви кредиторів про грошові вимоги до боржника, які надійшли в установленому цим Законом порядку; вести реєстр вимог кредиторів; повідомляти кредиторів про результати розгляду їхніх вимог; вживати заходів для захисту майна боржника; аналізувати фінансово-господарську діяльність, інвестиційне становище боржника та його становище на ринках; виявляти (за наявності) ознаки фіктивного банкрутства, доведення до банкрутства, приховування стійкої фінансової неспроможності, незаконних дій у разі банкрутства; скликати збори кредиторів та організовувати їх проведення; надавати державному органу з питань банкрутства відомості, необхідні для ведення Єдиного реєстру підприємств, щодо яких порушено справу про банкрутство; надавати господарському суду та комітету кредиторів звіт про свою діяльність, відомості про фінансове становище боржника, пропозиції щодо можливості відновлення платоспроможності боржника; не пізніше двох місяців від дня порушення провадження у справі про банкрутство разом з боржником організувати та забезпечити проведення інвентаризації майна боржника та визначити його вартість; брати участь у розробці плану санації у випадках, передбачених цим Законом, та за можливості проведення санації боржника розробити разом з боржником не пізніше двох місяців від дня порушення провадження у справі про банкрутство план санації боржника та подати його на розгляд комітету кредиторів; виконувати інші повноваження, що передбачені цим Законом.

Розпорядник майна несе відповідальність за невиконання або неналежне виконання своїх повноважень відповідно до законодавства України (ч. 4 ст. 22 Закону № 2343-XII).

Як визначено статтею 107 Закону № 2343-XII арбітражні керуючі (розпорядники майна, керуючі санацією, ліквідатори) несуть дисциплінарну відповідальність в порядку, встановленому цим Законом.

Державний орган з питань банкрутства за поданням Дисциплінарної комісії накладає на арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) дисциплінарні стягнення.

За приписами стаття 105 цього Закону дисциплінарними проступками арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) є винне невиконання або неналежне виконання обов’язків арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора).

Відповідно до частин 1, 2 статті 109 цього Закону дисциплінарними стягненнями, що накладаються на арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора), є: попередження; позбавлення права на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора). Під час визначення виду дисциплінарного стягнення враховується ступінь вини арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора), тяжкість вчиненого ним проступку, а також чи застосовувалися раніше до арбітражного керуючого дисциплінарні стягнення.

Процедуру організації та проведення перевірок діяльності арбітражних керуючих; повноваження осіб, які здійснюють перевірки; права й обов’язки арбітражних керуючих; порядок оформлення результатів перевірки; порядок підготовки за результатами перевірки подання на Дисциплінарну комісію арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) (далі - Дисциплінарна комісія) про застосування до арбітражного керуючого дисциплінарного стягнення визначає Порядок контролю за діяльністю арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів), затверджений наказом Міністерства юстиції України від 27.06.2013 р. № 1284/5, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 03.07.2013 р. за № 1113/23645.

Відповідно до п. 7.1 цього Порядку в редакції до 15.05.2015 р. підставами для накладення на арбітражного керуючого дисциплінарного стягнення є: встановлення факту подання арбітражним керуючим у документах, які подаються для отримання свідоцтва на право здійснення діяльності арбітражного керуючого, неправдивих відомостей; вчинення арбітражним керуючим протягом року після винесення припису або розпорядження повторного порушення, аналогічного раніше вчиненому; невиконання арбітражним керуючим розпорядження про усунення порушень законодавства з питань банкрутства в строки, визначені органом контролю; відмова арбітражного керуючого в проведенні перевірки; грубе порушення арбітражним керуючим законодавства під час виконання повноважень, що призвело до грубого порушення прав та законних інтересів боржника та (або) кредиторів боржника (банкрута); встановлення за результатами перевірки неможливості арбітражного керуючого виконувати повноваження, а саме: втрата громадянства України, набрання законної сили обвинувальним вироком щодо арбітражного керуючого за вчинення корисливого злочину або яким арбітражному керуючому заборонено здійснювати цей вид господарської діяльності чи займати керівні посади; винесення Дисциплінарною комісією двох або більше попереджень.

Згідно з п. 7.4 Порядку дисциплінарними стягненнями, що накладаються на арбітражного керуючого, є: попередження; позбавлення права на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора).

Відтак, підставою для накладення на арбітражного керуючого дисциплінарного стягнення відповідно до Закону № 2343-XII та зазначеного вище Порядку в контексті спірних правовідносин є грубе порушення арбітражним керуючим законодавства під час виконання повноважень, що призвело до грубого порушення прав та законних інтересів боржника та (або) кредиторів боржника (банкрута).

Судом першої інстанції правильно встановлено, що позивача притягнуто до дисциплінарної відповідальності у вигляді попередження саме за порушення вимог абз. 12 ч. 3 ст. 22 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», в редакції яка діє з 19.01.2013 р., в тій частині, що розпорядником майна здійснено недостатньо заходів щодо участі у розробці плану санації та за можливості проведення санації підприємства розроблення разом з боржником плану санації та подання його на розгляд комітету кредиторів.

Виходячи із системного аналізу абз. 12 ч. 3 ст. 22 Закону № 2343-XII, колегія суддів дійшла висновку, що законодавець зобов’язує розпорядника майна не тільки брати участь у проведенні робіт з підготовки плану санації, а й у випадку можливості проведення санації боржника розробити разом з боржником план санації та подати його на розгляд комітету кредиторів.

В даному випадку судом апеляційної інстанції встановлено, що позивачем здійснювались заходи щодо спонукання посадових осіб боржника для розроблення плану санації, про що свідчить звернення позивача 25.03.2014 р. до в.о. голови правління ПАТ «Азовські мастили та оливи» Ходикіної І.В. з проханням надати копії необхідних документів та призначити осіб із числа співробітників боржника, які можуть провести роботу із розробки плану санації (бухгалтера, економіста, юриста) тощо, а також звернення листом від 02.06.2014 р. до в.о. голови правління боржника Ходикіної І.В. з вимогою повідомити, хто із співробітників ПАТ «Азовські мастила та оливи» призначений відповідальним за розробку плану санації, а також видати наказ, яким зобов’язати даних співробітників терміново розпочати роботу з розробки плану санації боржника. Дані обставини, зокрема, встановлені в акті перевірки позивача від 13.10.2014 р. № 50.

Тобто, позивачем здійснювались певні дії задля спонукання боржника розробити план санації.

Встановлення достатності таких дій на виконання приписів абз. 12 ч. 3 ст. 22 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», а також наявності у зв’язку з бездіяльністю розпорядника майна в його діях складу дисциплінарного проступку, повинно розглядатися у контексті спричинення такими діями (бездіяльністю) грубого порушення прав та законних інтересів боржника та (або) кредиторів боржника (банкрута).

Відповідачами суду першої інстанції, а також в ході здійснення апеляційного перегляду справи не надано доказів грубого порушення прав та законних інтересів ПАТ «Азовські мастила і оливи» та (або) кредиторів боржника діями або бездіяльністю позивача, а доводи апелянта про суспільну значимість підприємства-боржника, в якому позивач виконував повноваження розпорядника майна, форму власності, що свідчить про грубе порушення законодавства з боку позивача, є лише загальними фразами, які не підтверджені будь-якими доказами.

Крім того, судова колегія звертає увагу на наступне.

Як встановлено пунктом 7.6 Порядку контролю за діяльністю арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) в редакції, яка діяла з 23.09.2014 р., тобто на час складання довідки про результати перевірки позивача від 02.10.2014 р. № 50, акту позапланової невиїзної перевірки позивача від 13.10.2014 р. № 50, а також розгляду 20.11.2014 р. Дисциплінарною комісією арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) подання про накладення на позивача дисциплінарного стягнення та видання Міністерством юстиції України 04.12.2014 р. № 263/7 наказу «Про накладення на арбітражних керуючих дисциплінарного стягнення у вигляді попередження», під час визначення виду дисциплінарного стягнення Дисциплінарною комісією враховуються ступінь вини арбітражного керуючого, обставини вчинення порушення, тяжкість вчиненого ним проступку, а також факти притягнення арбітражного керуючого до дисциплінарної відповідальності в минулому.

На арбітражного керуючого накладається дисциплінарне стягнення у вигляді попередження у разі: встановлення факту подання арбітражним керуючим у документах, які подаються для отримання свідоцтва на право здійснення діяльності арбітражного керуючого, неправдивих відомостей; відмови арбітражного керуючого в проведенні перевірки.

На арбітражного керуючого накладається дисциплінарне стягнення у вигляді позбавлення права на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) у разі: вчинення арбітражним керуючим протягом року після винесення припису або розпорядження повторного порушення, аналогічного раніше вчиненому; невиконання арбітражним керуючим розпорядження про усунення порушень законодавства з питань банкрутства в строки, визначені органом контролю; грубого порушення арбітражним керуючим законодавства під час виконання повноважень, що призвело до грубого порушення прав та законних інтересів боржника та (або) кредиторів боржника (банкрута); встановлення за результатами перевірки неможливості арбітражного керуючого виконувати повноваження, а саме: втрата громадянства, набрання законної сили обвинувальним вироком щодо арбітражного керуючого за вчинення корисливого злочину або яким арбітражному керуючому заборонено здійснювати цей вид господарської діяльності чи займати керівні посади; винесення Дисциплінарною комісією двох або більше попереджень.

Відтак, дисциплінарне стягнення у вигляді попередження може бути накладено на арбітражного керуючого у двох випадках: встановлення факту подання арбітражним керуючим у документах, які подаються для отримання свідоцтва на право здійснення діяльності арбітражного керуючого, неправдивих відомостей; відмови арбітражного керуючого в проведенні перевірки.

За вчинення арбітражним керуючим дисциплінарного проступку у вигляді грубого порушення законодавства під час виконання повноважень, що призвело до грубого порушення прав та законних інтересів боржника та (або) кредиторів боржника (банкрута) на таку особу відповідно до вказаного Порядку накладається інше дисциплінарне стягнення - позбавлення права на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора).

Тобто, в даному випадку відповідачем при накладення дисциплінарного стягнення допущені порушення Порядку контролю за діяльністю арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) в частині застосування до позивача виду дисциплінарного стягнення.

Сукупність приведених обставин спростовує доводи апеляційної скарги.

При цьому колегія суддів зазначає, що апелянтом не мотивовано, в чому саме полягає недотримання судом першої інстанції норм процесуального права та підстави для залишення позовної заяви без розгляду або закриття провадження у справі.

З урахуванням викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, постанова прийнята з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, тому підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування постанови не вбачається.

Керуючись ст. ст. 8, 9, 10, 11, 159, 160, 195, 198, 200, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Головного територіального управління юстиції у Миколаївської області на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 14.02.2015 р. в справі № 808/7971/14 залишити без задоволення.

Постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 14.02.2015 р. в справі № 808/7971/14 за позовом арбітражного керуючого Персюка Сергія Володимировича до Головного управління юстиції у Миколаївській області, Міністерства юстиції України про визнання дій протиправними, скасування рішення, зобов’язання вчинити певні дії залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складання ухвали в повному обсязі.

Повний текст ухвали складений 08.09.2015 р.

Головуючий: В.А. Шальєва

Суддя: С.В. Білак

Суддя: Н.А. Олефіренко