Постанова № 50093599, 07.09.2015, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

07 вересня 2015 року

справа № 804/9469/14

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Шальєвої В.А.

суддів: Білак С.В. Олефіренко Н.А.

секретар Фірсік Д.Ю.

за участі представників позивача Глущенко О.О., Мазур Н.І., Бузінової Н.І.

представника відповідача Овсяннікової М.Ш.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судового засідання Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду за адресою: м. Дніпропетровськ, пр. імені Газети «Правда», 29, апеляційну скаргу Державної фінансової інспекції в Дніпропетровській області на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19.11.2014 р. в справі № 804/9469/14 за позовом Комунального підприємства «Новомосковськтеплоенерго» до Державної фінансової інспекції в Дніпропетровській області про визнання протиправною та скасування вимоги,

ВСТАНОВИВ:

Комунальне підприємство «Новомосковськтеплоенерго» звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Державної фінансової інспекції в Дніпропетровській області (далі – ДФІ) про визнання протиправною та скасування пунктів 3 та 4 вимоги від 04.06.2014 р. № 840-15/812 про усунення виявлених ревізією порушень законодавства, яку складено за результатами ревізії фінансово-господарської діяльності КП «Новомосковськтеплоенерго» за період з 01.04.2012 р. по 31.12.2013 р., результати якої викладено в акті ревізії від 22.05.2014 р. № 840-51/069. В обґрунтування позову зазначено, що преміювання директорів КП «Новомосковськтеплоенерго» у 2012 та 2013 роках здійснювалось на підставі наказів Управління житлово-комунального господарства Дніпропетровської облдержадміністрації від 01.03.2012 р. № 04-пр та від 26.02.2013 р. № 10-пр, виданих в межах повноважень та на виконання умов контрактів, тому зазначає про відсутність підстав для висновку про порушення законодавства.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19.11.2014 р. позов задоволено.

В апеляційній скарзі відповідач просить скасувати постанову, ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову, вказує на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, зокрема, зазначає про неврахування судом приписів. 2 ст. 15, п. 10 ст. 10 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» щодо наявності у позивача компетенції на звернення до суду в інтересах держави у разі незабезпечення підконтрольною установою виконання вимог щодо усунення виявлених під час фінансового контролю порушень законодавства.

В судовому засіданні представник відповідача апеляційну скаргу підтримав та просив її задовольнити.

Представники позивача в судовому засіданні просили в задоволенні апеляційної скарги відмовити.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення осіб, які беруть участь у справі, перевіривши доводи апеляційної скарги матеріалами справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що на виконання п. 1.2.4.1 плану контрольно-ревізійної роботи ДФІ в Дніпропетровській області на 1 квартал 2014 р., на підставі направлення від 17.02.2014 р. № 228 Дніпропетровською об’єднаної державною фінансовою інспекцією проведено планову ревізію фінансово-господарської діяльності Комунального підприємства «Новомосковськтеплоенерго» за період з 01.04.2012 р. по 31.01.2013 р., за результатами якої складено акт від 22.05.2014 р. № 840-51/069.

Ревізією питання формування витрат операційної діяльності за економічними елементами витрат встановлено проведення завищення витрат на оплату премій керівникам на загальну суму 11261,20 грн. внаслідок виплати премії у завищеному розмірі, що є порушенням п. 1.3 постанови Кабінету Міністрів України від 19.05.1999 р. № 859; внаслідок нарахування та виплати премій керівникам у завищених розмірах проведено відповідне нарахування та оплата єдиного соціального внеску в сумі 4173,40 грн., що є порушенням вимог ст. 21 Закону України «Основи законодавства України про загальнообов’язкове державне соціальне страхування» та п. 7 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування».

З метою усунення виявлених ревізією порушень, попередження їх виникнення в подальшому Дніпропетровською об’єднаної державною фінансовою інспекцією на адресу КП «Новомосковськтеплоенерго» направлено вимогу № 840-15/812 від 04.06.2014 р., пунктами 3 та 4 якої запропоновано позивачу стягнути з осіб, які отримали премії у завищених розмірах, кошти в розмірі 11261,20 грн., в іншому випадку – стягнути кошти в розмірі 11261,20 грн. з осіб, винних у виплатах премій в завищених розмірах в порядку, встановленому законодавством; стягнути з Фонду кошти в розмірі 4173,40 грн., в тому числі шляхом проведення коригування облікових даних або зарахування вищезазначеної суми до розрахунків майбутніх періодів.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з безпідставності висновків відповідача про завищення премії керівникам позивача через те, що за даними бухгалтерського обліку спірні операції неможливо достовірно ідентифікувати як премії, а не виплату винагороди за підсумками роботи на рік, а також з того, що відшкодування виявлених в ході здійснення фінансового контролю збитків, завданих державі чи об'єкту контролю, не можуть бути примусово стягнуті шляхом вимоги. Такі збитки відшкодовуються у добровільному порядку або шляхом звернення до суду з відповідним позовом.

Колегія суддів вважає такі висновки суду необґрунтованими, з огляду на наступне.

Відповідно до частини першої статті 1 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» здійснення державного фінансового контролю забезпечує центральний орган виконавчої влади, уповноважений Президентом України на реалізацію державної політики у сфері державного фінансового контролю.

Положенням про Державну фінансову інспекцію України, затвердженим Указом Президента України від 23 квітня 2011 року № 499/201, визначено, що Держфінінспекція є центральним органом виконавчої влади, який забезпечує реалізацію державної політики у сфері державного фінансового контролю. Держфінінспекція здійснює свої повноваження безпосередньо та через територіальні органи в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, районах, містах або міжрайонні, об'єднані в районах та містах територіальні органи, головних інспекторів у районах та містах (пункт 7 Положення).

Відповідно до пункту 6 Положення Держфінінспекція має право в установленому порядку, зокрема: пред'являти керівникам та іншим особам підприємств, установ та організацій, що контролюються, обов'язкові до виконання вимоги щодо усунення виявлених порушень законодавства (підпункт 15); у судовому порядку стягувати у дохід держави кошти, отримані підконтрольними установами за незаконними договорами, без установлених законом підстав та з порушенням законодавства (підпункт 18); при виявленні збитків, завданих державі чи об'єкту контролю, визначати їх розмір згідно з методикою, затвердженою Кабінетом Міністрів України (підпункт 21).

Положенням установлено, що Держфінінспекція відповідно до покладених на неї завдань вживає в установленому порядку заходів до усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства та притягнення до відповідальності винних осіб і, у разі якщо підконтрольною установою не забезпечено виконання вимог до усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів, має право звернутися до суду в інтересах держави.

Зазначені норми узгоджуються з положеннями статті 10 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні», якою визначено права органу державного фінансового контролю. Зокрема, пунктом 7 передбачено право пред'являти керівникам та іншим особам підприємств, установ та організацій, що контролюються, обов'язкові до виконання вимоги щодо усунення виявлених порушень законодавства, вилучати в судовому порядку до бюджету виявлені ревізіями приховані і занижені валютні та інші платежі, ставити перед відповідними органами питання про припинення бюджетного фінансування і кредитування, якщо отримані підприємствами, установами та організаціями кошти і позички використовуються з порушенням чинного законодавства.

Згідно з пунктом 10 статті 10 цього Закону органу державного фінансового контролю надано право звертатися до суду в інтересах держави, якщо підконтрольною установою не забезпечено виконання вимог щодо усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів, а відповідно до пункту 13 цієї норми - при виявленні збитків, завданих державі чи підприємству, установі, організації, що контролюється, визначати їх розмір у встановленому законодавством порядку.

Відповідно до частини другої статті 15 Закону законні вимоги службових осіб органу державного фінансового контролю є обов'язковими для виконання службовими особами об'єктів, що контролюються.

Таким чином, орган державного фінансового контролю здійснює державний фінансовий контроль за використанням коштів державного і місцевих бюджетів та у разі виявлення порушень законодавства має право пред'являти обов'язкові до виконання вимоги щодо усунення таких правопорушень.

При виявленні збитків, завданих державі чи об'єкту контролю, орган державного фінансового контролю має право визначати їх розмір згідно з методикою, затвердженою Кабінетом Міністрів України, та звернутися до суду в інтересах держави, якщо підконтрольною установою не забезпечено виконання вимог до усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів.

Аналіз наведених норм дає підстави вважати, що вимога органу державного фінансового контролю спрямована на корегування роботи підконтрольної організації та приведення її у відповідність із вимогами законодавства і у цій частині вона є обов'язковою до виконання. Що стосується відшкодування виявлених збитків, завданих державі чи об'єкту контролю, то вони не можуть бути примусово стягнуті шляхом вимоги. Такі збитки відшкодовуються у добровільному порядку або шляхом звернення до суду з відповідним позовом.

Вказана правова позиція висловлена Верховним Судом України в постанові від 23.06.2015 р., при цьому Верховний Суд України дійшов висновку про наявність в органу державного фінансового контролю права заявляти вимогу про усунення порушень, виявлених у ході перевірки підконтрольних установ, яка обов'язкова до виконання лише в частині усунення допущених порушень законодавства і за допомогою якої неможливо примусово стягнути виявлені в ході перевірки збитки.

Крім того, в постанові Верховного Суду України від 07.07.2015 р. в справі № 21-1008а15 висловлена наступна правова позиція. Виявлені в ході ревізії збитки не можуть бути примусово стягнуті з підконтрольної установи шляхом вимоги, вони відшкодовуються в судовому порядку за позовом органу державного фінансового контролю і правильність їх обчислення, як і наявність підстав для відшкодування, перевіряє суд, який розглядає відповідний позов, а не позов підконтрольної установи про визнання протиправною вимоги про відшкодування збитків, яка не породжує безпосередньо права чи обов’язки для цієї установи, оскільки обов’язкова до виконання лише в частині усунення допущених порушень законодавства, і за допомогою якої неможливо примусово стягнути виявлені в ході перевірки збитки.

За таких обставин висновок суду першої інстанції про скасування пунктів вимоги в частині відшкодування визначених збитків в спорі за позовом підконтрольної установи про визнання такої вимоги протиправної є помилковим, у зв’язку з чим постанова суду першої інстанції підлягає скасуванню.

З урахуванням викладеного колегія суддів прийшла до висновку, що судом першої інстанції постанова прийнята з порушенням норм матеріального права, що є підставою для скасування рішення суду першої інстанції та ухвалення нового рішення.

Керуючись ст. ст. 8, 9, 10, 11, 159, 160, 195, 198, 202, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Державної фінансової інспекції в Дніпропетровській області на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19.11.2014 р. в справі № 804/9469/14 задовольнити.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19.11.2014 р. в справі № 804/9469/14 за позовом Комунального підприємства «Новомосковськтеплоенерго» до Державної фінансової інспекції в Дніпропетровській області про визнання протиправною та скасування вимоги скасувати.

Прийняти в справі № 804/9469/14 нову постанову.

В задоволенні позову Комунального підприємства «Новомосковськтеплоенерго» до Державної фінансової інспекції в Дніпропетровській області про визнання протиправною та скасування вимоги відмовити.

Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складання в повному обсязі.

Повний текст постанови складений 08.09.2015 р.

Головуючий: В.А. Шальєва

Суддя: С.В. Білак

Суддя: Н.А. Олефіренко