Постанова № 50093479, 04.10.2012, Господарський суд Запорізької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

ПОСТАНОВА

Іменем України

04.10.12 № 5/98-АП

суддя К.В. Проскуряков

За позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «ТС ЛТД»(54017, м. Миколаїв, вул. Декабристів, буд. 21; 69035, м. Запоріжжя, пр. Маяковського, буд. 10, кв.2 )

до відповідача Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Запоріжжі (69035, м. Запоріжжя, пр. Леніна, буд. 190-А)

за участю прокуратури Запорізької області (69057, м. Запоріжжя, вул. Матросова, буд. 29-А)

про визнання нечинним та скасування податкового повідомлення –рішення № 0000780303/3 від 31.03.2005р.

Суддя Проскуряков К.В.

Представники сторін:

Від позивача: Тригуб В.І., довіреність № б/н від 01.09.2012р.,

Від відповідача: Харламова О.О., довіреність № 19/8/10 від 28.03.2012р.,

Від прокуратури: Марков І.О., посвідчення № 003960 від 13.09.2012р.,

СУТНІСТЬ СПОРУ:

06.04.2005р. Товариство з обмеженою відповідальністю «ТС ЛТД»звернулось до господарського суду Запорізької області з позовною заявою про визнання недійсним податкового повідомлення –рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Запоріжжі № 0000780303/3 від 31.03.2005р.

Ухвалою суду від 06.04.2005р. порушено провадження у справі № 5/98, розгляд якої призначено на 16.05.2005р. Ухвалою суду від 16.05.2005р. провадження у справі зупинено до вирішення по суті справ №3/191 та № 3/192 за позовами ТОВ “ТС Лтд” до СДПІ по роботі з ВПП у м. Запоріжжі про визнання недійсними податковий повідомлень-рішень №0000760303/3 від 31.03.2005р., №0000171323/3 від 31.03.2005р. про донарахування податку на прибуток у розмірі 8 474 074,54 грн. та 2 875,00 грн., набрання чинності відповідним судовим рішенням.

Ухвалою суду від 22.03.2006р. за клопотанням відповідача провадження у справі 5/98-АП поновлено з 28.04.2006р., засідання суду призначено на 28.04.2006р. Ухвалою суду від 28.04.2006р. провадження у справі №5/98-АП зупинено до розгляду по суті пов’язаної з нею справи №3/191-3/192 у Вищому адміністративному суді України.

Ухвалою від 12.10.2006р. провадження у справі №5/98-АП поновлено з 09.11.2006р., судове засідання призначено на 09.11.2006 р. Ухвалою суду від 09.11.2006р. провадження у справі № 5/98-АП зупинено до розгляду по суті пов’язаної з нею справи № 3/191-3/192 у Вищому адміністративному суді України.

17.11.2006р. до господарського суду Запорізької області від прокуратури Запорізької області надійшло письмове повідомлення № 05/1-1765-06 від 16.11.2006р. про вступ прокурора у справу № 5/98-АП за позовом ТОВ «ТС ЛТД»до СДПІ по роботі з ВПП у м. Запоріжжі про визнання недійсними податкового повідомлення –рішення №0000780303/3 від 31.03.2005р.

Ухвалою від 08.06.2010р. провадження у справі №5/98-АП поновлено з 22.06.2010р., судове засідання призначено на 22.06.2010р. Ухвалою від 22.06.2010р. залучено до участі у справі № 5/98-АП прокурора Запорізької області, провадження у справі № 5/98-АП зупинено до розгляду Вищим адміністративним судом України касаційної скарги Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Запоріжжі на ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 30.11.2009р. та постанову господарського суду Запорізької області від 04.08.2009р. у справі № 3/191-3/192-9/218/08-АП-23/83/08-АП.

Ухвалою суду від 02.02.2011р. провадження у справі № 5/98-АП поновлено з 21.02.2011р., судове засідання призначено на 21.02.2011р.

21.02.2011р. від позивача надійшла письмова заява № б/н від 21.02.2011р. про уточнення позовних вимог, відповідно до якої вказує, що позовні вимоги, які були викладені у позовній заяві на момент звернення позивача до суду, ґрунтувалися на чинній в той час редакції Кодексу адміністративного судочинства України. З урахуванням викладеного, представники позивача просять суд визнати нечинним та скасувати податкове повідомлення –рішення №0000780303/3 від 31.03.2005р. Вказана заява прийнята судом до розгляду.

Ухвалою від 21.02.2011р. провадження у справі № 5/98-АП зупинено до розгляду Вищим адміністративним судом України касаційної скарги Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Запоріжжі на ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 30.11.2009р. та постанову господарського суду Запорізької області від 04.08.2008р. у справі № 3/191-3/192-9/218/08-АП-23/83/08-АП.

10.09.2012р. до господарського суду Запорізької області від Товариства з обмеженою відповідальністю «ТС ЛТД»надійшло письмове повідомлення № б/н від 30.08.2012р., в якому позивач вказує, що ухвалою Вищого адміністративного суду України від 09.08.2012р. по справі № 3/191-3/192-9/218/08-АП-23/83/08-АП касаційна скарга Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Запоріжжі залишено без задоволення, ухвала Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 30.11.2009р. та постанова господарського суду Запорізької області від 04.08.2008р. залишені без змін.

Ухвалою від 11.09.2012р. провадження у справі № 5/98-АП поновлено з 04.10.2012р., судове засідання призначено на 04.10.2012р., у сторін витребувані документи, необхідні для розгляду справи по суті. У судовому засіданні 04.10.2012р. судом було оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Запис розгляду судової справи здійснювався за допомогою технічних засобів, а саме: програмно-апаратного комплексу “Оберіг”.

У судовому засіданні 04.10.2012р. представник позивача надав суду письмові пояснення до позовної заяви № б/н від 04.10.2012р. відповідно до яких вказує, що судові рішення по справі № 3/191-3/192-9/128/08-АП-23/08-АП мають преюдиційне значення для вирішення справи № 5/98-АП, оскільки предметом розгляду справи № 3/191-3/192-9/128/08-АП-23/08-АП є вимоги ТОВ «ТС ЛТД»до СДПІ по роботі з ВПП у м. Запоріжжі щодо визнання протиправним та скасування податкового повідомлення рішення № 0000760303/3 від 31.03.2005р. про донарахування податку на прибуток підприємства та штрафних санкцій в сумі 8 453 831,56 грн. Дані донарахування, а також донарахування податку на додану вартість, сума яких визначена в податковому повідомленні –рішення № 0000780303/3 від 31.03.2005р. здійснені відповідачем за тими самими операціями та на підставі результатів однієї позапланової комплексної документальної перевірки. Вважає висновки акту перевірки від 12.08.2004р. № 28/30473392/33-321 такими, що не відповідають вимогам чинного законодавства, а спірне податкове повідомлення –рішення прийнято незаконно, з порушенням норм матеріального права України, у зв’язку з чим підлягає скасуванню. Просить суд позов задовольнити.

Представник відповідача та прокурор витребуваних ухвалою від 11.09.2012р. письмових пояснень з урахуванням постанови Вищого адміністративного суду України від 09.08.2012р. по справі № 3/191-3/192-9/218/08-АП-23/83/08-АП суду не надали. Проти позову заперечили та зазначили, що податкове повідомлення-рішення №0000780303/3 від 31.03.2005р. є законним та обґрунтованим, перевірка проведена у відповідності з чинним законодавством, встановлені порушення відображені належним чином в акті перевірки. Просять в задоволенні позову відмовити.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників сторін , суд

ВСТАНОВИВ:

Спеціалізованою державною податковою інспекцією по роботі з великими платниками податків у м. Запоріжжі проведена позапланова комплексна документальна перевірка дотримання вимог податкового та валютного законодавства Товариством з обмеженою відповідальністю «ТС ЛТД»за період з 01.07.2003р. по 31.03.2004р.

За наслідками вказаної перевірки, Спеціалізованою державною податковою інспекцією по роботі з великими платниками податків у м. Запоріжжі було складено відповідний акт № 28/30473392/33-321 від 12.08.2004р. (а.с. 19 –50 т. 1).

На підставі зазначеного акту було прийнято податкове повідомлення –рішення № 0000780303/0 від 17.08.2004р., яким визначалось податкове зобов’язання по податку на додану вартість у розмірі 11 565 273,00 грн., в тому числі 6 243 322,00 грн. основного платежу та 5 321 951,00 грн. фінансових санкцій.

03.09.2004р. позивач звернувся до СДПІ по роботі з ВПП у м. Запоріжжі зі скаргою № 631/09/04 про скасування податкового повідомлення-рішення № 0000780303/0 від 17.08.2004р., на яку було отримано рішення про результати розгляду первинної скарги від 01.11.2004р. за № 12328/10/10.

Рішенням СДПІ по роботі з ВПП у м. Запоріжжі № 12328/10/10 від 01.11.2004р. залишено без змін податкове повідомлення –рішення від 17.08.2004р. № 0000780303/0, а скарга позивача залишена без задоволення (а.с. 142-149 т. 1).

21.11.2004р. позивач звернувся до Державної податкової адміністрації у Запорізькій області з повторною скаргою № 887/11/04 про скасування податкового повідомлення –рішення від 01.11.2004р. № 0000780303/1, на яку було отримано рішення про результати розгляду повторної скарги від 12.11.2004р. № 887/11/04.

Рішенням ДПА у Запорізькій області № 54/10/25-020 від 10.01.2005р. податкове повідомлення –рішення від 17.08.2004р. № 0000780303/0 збільшено на 710 551,00 грн. (а.с. 14-24 т. 2).

21.01.2005р. позивач звернувся до Державної податкової адміністрації України зі скаргою № 027/01/05 про перегляд податкового повідомлення –рішення № 0000780303/0 від 17.08.2004р.

Рішенням ДПА України № 2417/6/25-1015 від 23.03.2005р. скасовано податкове повідомлення –рішення СДПІ по роботі з ВПП у м. Запоріжжі від 13.01.2005р. № 0000780303/2 в частині 710 551,00 грн. донарахованого податку на додану вартість; скасовано податкове повідомлення –рішення СДПІ по роботі з ВПП у м. Запоріжжі № 0000780303/0 від 17.08.2004р. з урахуванням рішення, прийнятого за розглядом первинної і повторної скарг № 0000780303/1 від 13.01.2005р. в частині арифметичних помилок, допущених перевіркою при визначенні сум податків за збитковими операціями згідно з податковими накладними від 31.07.2003р. № 3/7 від 03.11.2003р., а також скасовано податкове повідомлення –рішення № 0000780303/2 від 13.01.2005р., прийнятого за розглядом первинної та повторної скарг (а.с. 40-48 т.2).

На підставі вказаного Рішення ДПА України, СДПІ по роботі з ВПП у м. Запоріжжі 31.03.2005р. прийнято податкове повідомлення –рішення № 0000780303/3 та визначено суму податкового зобов’язання ТОВ «ТС ЛТД»з податку на додану вартість у розмірі 2 521 800,12 грн., у тому числі, за основним платежем 1 681 199,97 грн., за штрафними санкціями –840 600,15 грн.

Оцінивши представлені докази у їх сукупності вважаю, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно з п. п. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»від 03.04.1994 № 168/97-ВР, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Підпунктом 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону України “Про податок на додану вартість” передбачено, що датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій:

- або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг);

- або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Згідно із підпунктом 7.2.1 п. 7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», платник податку зобов’язаний надати покупцю податкову накладну, що має містити: порядковий номер податкової накладної; дату виписування податкової накладної; назву юридичної особи або прізвище, ім’я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; податковий номер платника податку (продавця та покупця); місце розташування юридичної особи або місце податкової адреси фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; опис (номенклатуру) товарів (робіт, послуг) та їх кількість (обсяг, об’єм); повну назву отримувача; ціну продажу без врахування податку; ставку податку та відповідну суму податку у цифровому значенні; загальну суму коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку.

Відповідно до ч. 6 підрозділу 1 розділу ХХ Податкового кодексу України “Перехідні положення” оподаткування доходів платника податку, нарахованих за наслідками податкових періодів до 1 січня 2011 року, здійснюється за ставками та згідно з нормами, що діяли до 1 січня 2011 року, незалежно від дати їх фактичної виплати (надання).

Перевірка проводилась з 14.05.2004р. по 12.08.2004р.

Відповідно до п.п. 7.2.4. п. 7.2. ст. 7 Закону України “Про податок на додану вартість” у частині “право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому ст. 9 цього Закону”.

Відповідно до п.п. 7.4.5. п. 7.4. ст. 7 Закону України “Про податок на додану вартість” в частині “не дозволяється включення до податкового кредиту будь-яких витрат по сплаті податку, що не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з п.п. 7.2.6. цього пункту” та п. 5 Наказу ДПА України “Про затвердження форм податкової накладної, книги обліку придбання та продажу товарів, порядку їх заповнення” від 30.05.1997 № 165 в частині “податкова накладна вважається недійсною у разі її заповнення особою, яка не зареєстрована як платник податку в податковому органі”.

Як вбачається з матеріалів справи, Спеціалізованою Державною податковою інспекцією по роботі з великими платниками податків у м. Запоріжжя була проведена позапланова комплексна документальна перевірка Товариства з обмеженою відповідальністю «ТС ЛТД»з питань дотримання вимог податкового та валютного законодавства за період з 01.07.2003р. по 31.03.2004р., про що складений відповідний акт № 28/30473392/33-321 від 12.08.2004р. (а.с. 19-50 т. 1).

На підставі вказаного акту, СДПІ по роботі з ВПП м. Запоріжжя було складено податкове повідомлення –рішення від 31.03.2005р. № 0000780303/3 (сума податкового зобов’язання з податку на додану вартість). Зазначене податкове повідомлення –рішення у позасудовому порядку не скасоване (а.с. 15 т. 1).

Статтею 72 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено підстави для звільнення від доказування, а саме: обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Як встановлено під час розгляду даної справи судами апеляційної та касаційної інстанцій розглядалась пов’язана справа № 3/191-3/192-9/128/08-АП-23/08-АП. Остаточне рішення по справі № 3/191-3/192-9/128/08-АП-23/08-АП винесено Вищим адміністративним судом України 09.08.2012р., яким позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «ТС ЛТД»до Спеціалізованої Державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Запоріжжі про визнання недійсним податкового повідомлення –рішення від 31.03.2005р. № 0000760303/3 задоволені у повному обсязі та встановлено: «Реалізація ТОВ «ТС ЛТД»обладнення за цінами, нижчими за ціну придбання, ВАТ «Інгулецький ГЗК»має об’єктивне пояснення: позивач є акціонером вказаного товариства та володіє 17,28% його статутного капіталу. Пакет акцій позивач придбав у Фонду Державного майна України за конкурсом. Відповідно до встановлених державою обтяжень щодо придбання пакета акцій ТОВ «ТС ЛТД»зобов’язано сприяти реалізації програм технічного переоснащення виробництва ВАТ «Інгулецький ГЗК»та підвищенню конкурентоспроможності продукції комбінату.

Ці обставини отримали в судових рішеннях правильну оцінку як таку, що свідчать про економічне обґрунтування продажу позивачем обладнення ВАТ «Інгулецький ГЗК»за ціною, яка нижче ціни придбання (реальна ціна), оскільки цим позивач сприяв створенню сприятливих умов для технічного переоснащення комбінату, зменшенню собівартості залізорудного концентрату, що в свою чергу дало змогу позивачу отримувати прибуток від реалізації залізорудного концентрату металургійним підприємствам України.

Прибутковість кожної окремої господарської операції не є безумовною умовою здійснення господарської діяльності, а отже отримання збитків при здійсненні певної операції не може у всіх випадках свідчити про те, що товари (роботи, послуги) не використовуються у господарській діяльності платника податків, якщо здійснення збиткової господарської операції є обумовлено загально прийнятими умовами господарювання.

Операція з реалізації обладнання за цінами меншими ніж ціни придбання є складовою частиною статутної господарської діяльності позивача, має реальний характер та була направлена на одержання в подальшому прибутку, та робить прибутковою господарську діяльність підприємства в цілому.»

Відповідно до підпункту 7.2.6 п. 7.2 ст. 7 ЗУ «Про податок на додану вартість», податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту. Як виняток з цього правила, підставою для нарахування податкового кредиту при поставці товарів (послуг) за готівку чи з розрахунками картками платіжних систем, банківськими або персональними чеками у межах граничної суми, встановленої Національним банком України для готівкових розрахунків, є належним чином оформлений товарний чек, інший платіжний чи розрахунковий документ, що підтверджує прийняття платежу постачальником від отримувача таких товарів (послуг), з визначенням загальної суми такого платежу, суми податку та податкового номера постачальника.

В акті перевірки, зокрема, зазначено про порушення підприємством п.п. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»внаслідок включення до складу валових витрат сум витрат, які на момент проведення перевірки залишилися непідтвердженими відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов’язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Пунктом 5.1 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»встановлено, що валові витрати виробництва та обігу (далі –валові витрати) –сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формі, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Відповідно до п.п. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 вказаного Закону до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв’язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбанням електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень установлених пунктами 5.3 –5.7 цієї статті.

Згідно з п.п. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону не належить до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов’язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

За своїм змістом наведені норми Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»передбачають як підставу для не включення до валових витрат лише випадок повної відсутності будь-яких розрахункових, платіжних та інших документів, а тому і неможливість віднесення до складу валових витрат підприємства сум, не підтверджених будь-якими документами взагалі.

Статтею 72 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено підстави для звільнення від доказування, а саме: обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку про безпідставність визначення суми податкового зобов’язання з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 2 521 800,12 грн.

Відповідно до ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень, обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Враховуючи вищевикладене, податковим органом не доведено правомірність прийняття спірних податкових повідомлень-рішень, а також не доведено правомірність висновків, викладених в акті перевірки вимогам чинного законодавства України, у зв’язку з чим суд вважає вимоги позивача обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 162 КАС України при вирішенні справи по суті суд може задовольнити адміністративний позов повністю або частково чи відмовити в його задоволенні повністю або частково.

У разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову про визнання протиправним рішення суб’єкта владних повноважень чи окремих його положень, дій чи бездіяльності і про скасування або визнання нечинним рішення чи окремих його положень.

Суд може прийняти іншу постанову, яка б гарантувала дотримання і захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб’єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб’єктів владних повноважень.

Згідно з ч. 1 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб’єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Судові витрати підлягають стягненню з Державного бюджету на користь позивача.

Керуючись ст. ст. 94, 158, 160-163, 167 розділу VII «Перехідні положення»Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

1. Адміністративний позов задовольнити.

2. Визнати нечинним та скасувати податкове повідомлення –рішення СДПІ по роботі з ВПП у м. Запоріжжі № 0000780303/3 від 31.03.2005р., яким визначено суму податкового зобов’язання з податку на додану вартість у розмірі 2 521 800,12 грн., у тому числі за основним платежем 1 681 199,97 грн., за штрафними санкціями –840 600,15 грн.

3. Стягнути з Державного бюджету України (УДКСУ у м. Запоріжжі (Орджонікідзевський район), 22030001; банк: ГУДКСУ у Запорізькій області, м. Запоріжжя; МФО 813015, код ЄДРПОУ 38025409; № рахунку 31215206783007) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ТС ЛТД»(74017, м. Миколаїв, вул. Декабристів, буд. 21; р/р 26005130029045 в ПАО КБ «Приватбанк» м. Дніпропетровськ, МФО 305299, код ЄДРПОУ 00186542) судові витрати у сумі 203 (двісті три) грн. 00 коп. Видати виконавчий документ в порядку ст. 258 КАС України.

Суддя К.В. Проскуряков

Відповідно до ст. 168, 254 КАС України постанова або ухвала суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом 10 днів з дня її проголошення, а в разі складання постанови у повному обсязі –з дня складання у повному обсязі.

Постанова оформлена і підписана у повному обсязі 15.10.2012р.