Ухвала суду № 50085803, 08.09.2015, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

УХВАЛА

про розяснення

"08" вересня 2015 р. Справа №910/1891/14

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Отрюха Б.В.

суддів: Тищенко А.І.

Михальської Ю.Б.

За участі представників:

Від позивача: не з’явився;

Від відповідача – 1:не з’явився;

Від відповідача -2: Захожа Т.В. – представник.

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву Товариства з обмеженою відповідальністю „Призма Бета” про роз’яснення постанова Київського апеляційного господарського суду від 09.07.2015 року у справі № 910/1891/14

За заявою Товариства з обмеженою відповідальністю „Призма Бета”

про перегляд постанови Київського апеляційного господарського суду від 30.09.2014 за нововиявленими обставинами

у справі № 910/1891/14 (головуючий суддя Васильченко Т.В., судді: Бойко Р.В., Босий В.П.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „Призма Бета”

до 1. Приватного акціонерного товариства „Дніпровська пристань”

2. Товариства з обмеженою відповідальністю “Стілф”

про визнання недійсним договору купівлі-продажу

та визнання права власності,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю „Призма Бета” звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Приватного акціонерного товариства „Дніпровська пристань” та Товариства з обмеженою відповідальністю „Стілф” про визнання недійсним укладеного між відповідачами договору купівлі-продажу об’єкта незавершеного будівництва від 10.08.2012, а також визнання за позивачем права власності на об’єкт незавершеного будівництва - багаторівневий паркінг, який знаходиться за адресою: м. Київ, пр. Ватутіна Генерала, буд. 2 т, ІІ черга (літ. К 1), готовністю 26%.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 20.06.2014 позов задоволено повністю, на підставі ч. 2 ст. 203, ч. 1 ст. 215 Цивільного кодексу України визнано недійсним договір купівлі-продажу від 10.08.2012 та визнано за позивачем, як інвестором, право власності на об’єкт незавершеного будівництва.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 30.09.2014 (колегія суддів у складі: Тищенко О.В., Іоннікової І.А., Тарасенко К.В.), залишеною без змін постановою Вищого господарського суду України від 17.11.2014, рішення суду першої інстанції скасовано, в позові відмовлено.

10.06.2015 Товариство з обмеженою відповідальністю „Призма Бета” звернулось з заявою про перегляд постанови Київського апеляційного господарського суду від 30.09.2014 за нововиявленими обставинами у справі №910/1891/14, в якій просить постанову Київського апеляційного господарського суду від 30.09.2014 скасувати, рішення Господарського суду м.Києва від 20.06.2014 у цій справі залишити без змін.

За Постановою Київського апеляційного господарського суду від 09.07.2015 № 910/1891/14 Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю „Призма Бета” про перегляд постанови Київського апеляційного господарського суду від 30.09.2014 у справі № 910/1891/14 за нововиявленими обставинами задоволено, Постанову Київського апеляційного господарського суду від 30.09.2014 у справі № 910/1891/14 скасовано, Рішення Господарського суду міста Києва від 20.06.2014 у справі № 910/1891/14 залишено без змін.

12.08.2015 позивач подав через відділ документального забезпечення Київського апеляційного господарського суду заяву про роз’яснення рішення, в якій просив роз’яснити постанову Київського апеляційного господарського суду від 09.07.2015 у справі № 910/1891/14, а саме:

- роз’яснити Постанову Київського апеляційного господарського суду від 09.07.2015 у справі № 910/1891/14, вказавши, що укладення оспорюваного договору (укладеного 20.08.2012 року між ТОВ „Дніпровська пристань” та ТОВ „Стілф” порушувало права і охоронювані інтереси позивача, як власника незавершеного будівництвом паркінгу.

08.09.2015 позивач подав через відділ документального забезпечення Київського апеляційного господарського суду клопотання про уточнення заяви про роз’яснення судового рішення, в якій просив роз’яснити постанову Київського апеляційного господарського суду від 09.07.2015 у справі № 910/1891/14, а саме:

- роз’яснити Постанову Київського апеляційного господарського суду від 09.07.2015 у справі 910/1891/14, в частині порядку реєстрації за позивачем права власності об’єкт незавершеного будівництва-багаторівневий паркінг.

08.09.2015 через відділ документального забезпечення суду від представника позивача надійшло клопотання про відкладення.

В судове засідання 08.09.2015 року представники позивача та відповідача -1 не з’явилися, представник відповідача -2 в судовому засіданні заперечував проти поданих заяв, щодо розгляду за відсутності представників позивача та відповідача-1 та поданого клопотання позивача про відкладення покладається на розсуд суду.

Вислухавши думку представника відповідача -2 щодо можливості розгляду заяв у відсутності представників позивача та відповідача -1, колегія суддів вважає за можливе здійснити розгляд заяв без їх участі.

Дослідивши доводи заяв позивача про роз’яснення рішення суду, колегія суддів приходить до висновку щодо відсутності підстав для їх задоволення.

Відповідно до частин 1-3 89 Господарського процесуального кодексу України суддя за заявою сторони чи державного виконавця роз’яснює рішення, ухвалу, не змінюючи при цьому їх змісту, а також за заявою сторони або за своєю ініціативою виправляє допущені в рішенні, ухвалі описки чи арифметичні помилки, не зачіпаючи суті рішення.

Про роз’яснення рішення, ухвали, а також про виправлення описок чи арифметичних помилок виноситься ухвала.

Подання заяви про роз’яснення рішення суду допускається, якщо воно ще не виконане або не закінчився строк, протягом якого рішення може бути пред’явлене до примусового виконання.

Вирішуючи питання процедури розгляду заяв про роз’яснення чи виправлення рішення, господарські суди повинні виходити з того, в якому порядку розглядалась справа, а також з обставин справи, доводів, наведених у заяві, тощо.

Відповідно до пункту 18 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 23.03.2012 № 6 „Про судове рішення” роз’яснення рішення або виправлення в ньому описок чи арифметичних помилок здійснюється тим же суддею (складом суду), що приймав первісне рішення, за винятком випадків, про які йдеться в абзаці першому пункту 13 цієї постанови.

Здійснюючи роз’яснення судового рішення, суд викладає більш повно і зрозуміло ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не вносячи змін до рішення по суті і не торкаючись тих питань, які не були предметом судового розгляду. Якщо фактично порушується питання про зміну рішення, або про внесення до нього нових даних, або про роз’яснення мотивів прийняття рішення, або фактично про встановлення чи зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд відмовляє в роз’ясненні рішення.

Про відмову в роз’ясненні рішення виноситься ухвала, яка може бути оскаржена.

Як вбачається зі змісту постанови Київського апеляційного господарського суду від 09.07.2015 у справі № 910/1891/14, відповідно до п. 7.3. Інвестиційного договору в редакції Додаткової угоди від 20.08.2012, інвестор набуває право власності на об’єкт після завершення будівництва і прийняття об’єкта в експлуатацію, з моменту передачі об’єкта позивачу. До завершення будівництва і прийняття об’єкта інвестування в експлуатацію всі майнові права на проектну і робочу документацію стосовно будівництва, на використані при будівництві матеріали і обладнання, на всі результати виконаних будівельних робіт, в тому числі на незавершений будівництвом об’єкт інвестування в цілому або його частини, належать позивачу як інвестору.

Як уже зазначалося вище, здійснюючи роз’яснення судового рішення, суд викладає більш повно і зрозуміло ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не вносячи змін до рішення по суті і не торкаючись тих питань, які не були предметом судового розгляду. Якщо фактично порушується питання про зміну рішення, або про внесення до нього нових даних, господарський суд відмовляє в роз’ясненні рішення.

В постанові яку позивач просить роз’яснити вже дана правова оцінка діям відповідачів які передували укладенню оскаржуваному договору.

Договір є недійсним з підстав порушення вимог чинного законодавства при його укладенні. Саме цим і порушені права та законні інтереси позивача. А без порушення прав та законних інтересів позов не міг бути задоволений. Враховуючи викладене і проаналізувавши заяви позивача колегія не знаходить підстав щось додатково роз’яснювати.

Що стосується питання про роз’яснення постанови суду в частині порядку реєстрації за позивачем права власності на об’єкт незавершеного будівництва-багаторівневий паркінг, то з цього приводу колегія зазначає наступне, що зазначене не є предметом позову у даній справі і у звязку з цим відмовляє також в задоволенні цієї частини вимог про розяснення.

З огляду на вищевикладене, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про відмову у задоволенні заяви позивача про роз’яснення постанови Київського апеляційного господарського суду.

Керуючись статтями 86, 89 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -

УХВАЛИВ:

1. У задоволенні заяв Товариства з обмеженою відповідальністю „Призма Бета” про роз’яснення постанови Київського апеляційного господарського суду від 09.07.2015 у справі № 910/1891/14 відмовити.

2. Копію ухвали Київського апеляційного господарського суду від 08.09.2015 у справі № 910/1891/14 направити учасникам судового процесу.

Головуючий суддя Б.В. Отрюх

Судді А.І. Тищенко

Ю.Б. Михальська