Постанова № 50085432, 09.09.2015, Рівненський апеляційний господарський суд

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"09" вересня 2015 р. Справа № 902/1019/15

Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії:

Головуючої судді Олексюк Г.Є.

суддів Гудак А.В.

суддів Бучинська Г.Б.

при секретарі судового засідання Юрчук Ю.М.

розглянувши апеляційну скаргу позивача Публічного акціонерного товариства "Акцент- Банк" на ухвалу господарського суду Вінницької області від 21.07.15 р.

у справі № 902/1019/15 (суддя Колбасов Ф.Ф. )

позивач Публічне акціонерне товариство "Акцент-Банк" м.Дніпропетровськ

відповідач Фізична особа-підприємець ОСОБА_1

про стягнення 14910,95 грн.

за участю представників сторін:

позивача - Дробот І.А. ( представник, довіреність у справі)

відповідача - не з'явився

Розпорядженням В.о. голови Рівненського апеляційного господарського суду від 31 серпня 2015 року у справі №902/1019/15 у зв'язку із перебуванням у відпустці судді Філіпової Т.Л. та відповідно до затверджених складів колегій, внесено зміни до складу колегії суддів, окрім заміни головуючого судді та визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя Олексюк Г.Є., суддя Гудак А.В. , суддя Бучинська Г.Б. .

Судом роз'яснено представнику позивача права та обов'язки, передбачені ст.ст.20, 22 ГПК України.

Клопотання про технічну фіксацію судового процесу не поступало, заяв про відвід суддів не надходило.

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою господарського суду Вінницької області від 21.07.2015р. у справі №902/1019/15 (суддя Колбасов Ф.Ф.) повернуто позовну заяву Публічного акціонерного товариства "Акцент-Банк" (надалі в тексті - ПАТ "Акцент-Банк") до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (надалі в тексті - ФОП ОСОБА_1.) про стягнення 14 910,95 грн. заборгованості, з яких 7660,74 грн. - заборгованість за кредитом, 3175,51 грн. - пеня за несвоєчасне виконання зобов'язань за договором, 620,55 грн. - заборгованість по комісії за користуванням кредитом.

Повертаючи позовну заяву Публічному акціонерному товариству "Акцент - Банк", суд керувався положеннями ст. 28,ч.1 ст. 54, 57, п.п.1,4 ч.1 ст. 63 ГПК України, ст. 246 ЦК України та прийшов до висновку, що позовна заява підписана особою, повноваження якої на підписання позовної заяви не підтверджені, а в платіжному дорученні про сплату судового збору вказано, що останній сплачено за позовом ПАТ КБ "Приватбанк", а тому не може бути належним доказом сплати судового збору в даній справі.

Не погодившись з постановленою ухвалою, позивач звернувся з апеляційною скаргою, в якій вказує, що місцевий господарський суд помилково дійшов висновку, що ОСОБА_2. не наділений повноваженнями представляти ПАТ "Акцент - Банк". Вказує, що суд, маючи сумнів стосовно наявності у ОСОБА_2. відповідних повноважень, мав витребувати додаткові докази на підтвердження його повноваження щодо представництва позивача.

Крім того, скаржник вказує, що позивач діяв в межах своїх повноважень та не порушив норми Закону України "Про судовий збір".

Просить скасувати ухвалу господарського суду Вінницької області від 21.07.2015 р. у справі № 902/1019/15 та передати справу на розгляд місцевого господарського суду.

Відзиву на апеляційну скаргу не надходило, що відповідно до ч.2 ст. 96 ГПК України не перешкоджає перегляду ухвали місцевого господарського суду.

В судовому засіданні представник апелянта підтримав скаргу з підстав, викладених у ній, просив її задовольнити у повному обсязі.

Відповідач в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином та заздалегідь.

Стаття 22 Господарського процесуального кодексу України зобов'язує сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами. Оскільки явка в судове засідання представників сторін - це право, а не обов'язок, справа може розглядатись без їх участі, якщо нез'явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору.

Статтею 77 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд відкладає в межах строків, встановлених статтею 69 цього Кодексу розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні.

Відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

Оскільки відповідач належним чином повідомлявся про час та місце апеляційного перегляду справи, враховуючи обмеженість строків вирішення спору, явка сторін обов'язковою не визнавалась, судова колегія не вбачає підстав для відкладення розгляду справи та визнала за можливе розглянути справу у відсутність відповідача.

Відповідно до статті 101 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість ухвали місцевого господарського суду у повному обсязі. У процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу.

Заслухавши пояснення представника апелянта, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши повноту з'ясування та доведеність всіх обставин, що мають значення для справи, дослідивши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права при винесенні оскарженої ухвали, судова колегія вважає, що апеляційна скарга Публічного акціонерного товариства "Акцент - Банк" не підлягає до задоволення, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено місцевим господарським судом, 20.07.2015р. представник ПАТ КБ "Приватбанк" звернувся від імені ПАТ "Акцент-Банк" до господарського суду Вінницької області з позовом, в якому просив стягнути з ФОП ОСОБА_1 14 910,95 грн. заборгованості, з яких 7660,74 грн - заборгованість за кредитом, 3175,51 грн. - пеня за несвоєчасне виконання зобов"язань за договором, 620,55 грн. - заборгованість по комісії за користуванням кредитом.

Позовна заява ПАТ "Акцент-Банк" від 25.06.2015р. підписана ОСОБА_2., який представляє інтереси ПАТ КБ "Приватбанк" за довіреністю №3913-О від 25.10.2012р. (а.с. 99, зворот, 107)

З матеріалів справи вбачається, що довіреністю №986, виданою 25.12.2012р. головою правління ПАТ "Акцент Банк" Малихіною Наталею Альбертівною - уповноважено ПАТ КБ "Приват-банк" в особі представників ПриватБанку здійснювати дії, визначені даною довіреністю.

Довіреність видана без права передоручення та є чинною до 31.12.2015 року.

Довіреність підписана головою Правління Малихіною Н.А. та містить відтиск печатки ПАТ "Акцент Банк".(а.с. 106)

Разом з тим, матеріали справи містять довіреність ПАТ КБ "Приватбанк" №3913-О від 25.10. 2012р., зі змісту якої вбачається, що останнє уповноважує Сафіра Федора Олеговича представляти інтереси саме ПАТ КБ "Приватбанк", а не ПАТ "Акцент Банк", який виступає Позивачем у даній справі. (а.с.107).

Матеріали справи свідчать, що довіреність від 25.10.2012р. видана на ім`я ОСОБА_2. на два місяці раніше довіреності Позивача від 25.12.2012р. №986, виданої ПАТ КБ "Приватбанк", а тому довіреність ПАТ КБ "Приватбанк" на ім`я ОСОБА_2. видана не на виконання довіреності Позивача від 25.10.2012р., а лише на представництво інтересів ПАТ КБ "Приватбанк", крім того, обсяг повноважень ОСОБА_2. за довіреністю від 25.10.12р. не передбачає повноважень на представництво інтересів ПАТ "Акцент Банк".

Крім того, судова колегія зауважує, що згідно з приписами ст. 57 ГПК України, до позовної заяви додаються також докази сплати судового збору у встановленому порядку та розмірі.

Абзацом 1 п. 2.21. постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" №7 від 21.02.2013р. платіжне доручення на безготівкове перерахування судового збору, квитанція установи банку про прийняття платежу готівкою додаються до позовної заяви (заяви, скарги) і мають містити відомості про те, яка саме позовна заява (заява, скарга, дія) оплачується судовим збором.

Відповідно до ст.2 Закону України "Про судовий збір" із змінами і доповненнями, платники судового збору - громадяни України, іноземці, особи без громадянства, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземці) та фізичні особи - підприємці, які звертаються до суду чи стосовно яких ухвалене судове рішення, передбачене цим Законом.

Крім того, як вбачається з Офіційного веб -портала "Судова влада України" http://vn.arbitr.gov.ua/sud5003/50/ "Платіжні реквізити для перерахування судового збору", в графі "Призначення платежу" має бути вказано: Судовий збір , за позовом _, Господарський суд Вінницької області. При заповненні графи "Платник", має бути вказана юридична особа, платник судового збору , із зазначенням коду ЄДРПОУ.

Разом з тим, як вбачається з матеріалів справи, в графі "Призначення платежу", доданого до позовної заяви платіжного доручення № BOTM4B0TN3 від 04.02.2015р. про сплату судового збору, зазначено: "Судовий збір за позовом ПАТ КБ "Приватбанк"…", а не "Судовий збір за позовом ПАТ "Акцент-Банк", що не є належним доказом сплати судового збору за поданим саме ПАТ "Акцент-Банк" позовом.

До аналогічних висновків прийшов Вищий господарський суд України в постанові від 17.06.2015 р. у справі № 907/177/15.

Перевіривши дотримання місцевим судом вимог чинного законодавства при винесенні оскаржуваної ухвали, колегія суддів вважає за необхідне вказати таке.

Статтею 1 Господарського процесуального кодексу України (надалі в тексті - ГПК України) передбачено право підприємств, установ, організацій, інших юридичних осіб (у тому числі іноземних), громадян, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності, а в окремих випадках, передбачених законодавчими актами України, і державних та інших органів, фізичних осіб, що не є суб'єктами підприємницької діяльності звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Згідно ч.1 ст.54, ч.3 ст.57 ГПК України позовна заява подається до господарського суду в письмовій формі і підписується повноважною посадовою особою позивача або його представником. До позовної заяви, підписаної представником позивача, додається довіреність чи інший документ, що посвідчує повноваження представника позивача.

Крім того, відповідно до п.п. 1 та 4 ч. 1 ст. 63 ГПК України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо: позовну заяву підписано особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не вказано та не подано доказів сплати судового збору у встановлених порядку та розмірі.

Із зазначених мотивів, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правомірно повернув позовну заяву у даній справі на підставі п.п. 1, 4 ч.1 ст.63 ГПК України. При цьому, кожна із зазначених судом підстав є достатньою для повернення позовної заяви без розгляду.

Таким чином, матеріалами справи спростовуються доводи скаржника про неправомірність висновків суду першої інстанції.

За приписами ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до статті 36 Господарського процесуального кодексу України письмовими доказами є документи і матеріали, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

В силу ст.ст. 33, 38, 43, 47 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності, коли кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, а суд, оцінивши подані по справі докази за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, повинен прийняти рішення за результатами обговорення усіх цих обставин.

Апеляційний господарський суд вважає, що судом першої інстанції в порядку статті 43 Господарського процесуального кодексу України всебічно, повно і об'єктивно досліджено матеріали справи та вірно застосовані норми процесуального і матеріального права, у зв'язку з чим відсутні правові підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування чи зміни ухвали господарського суду Вінницької області від 21 липня 2015 року у справі № 902/1019/15.

Керуючись, ст.ст. 33, 34, 43, 49, 99, 101, 103, 105, 106 Господарського процесуального кодексу України, Рівненський апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ:

Ухвалу господарського суду Вінницької області від 21 липня 2015 року у справі № 902/1019/15 залишити без змін, а апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Акцент - Банк" залишити без задоволення.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку.

Головуюча суддя Олексюк Г.Є.

Суддя Гудак А.В.

Суддя Бучинська Г.Б.