Постанова № 50085364, 07.09.2015, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"07" вересня 2015 р. Справа№ 908/2858/15

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Ропій Л.М.

суддів: Рябухи В.І.

Калатай Н.Ф.

за участю представників сторін:

від позивача: Мазур І.О. – представник, дов. № 15 від 18.06.2015;

від відповідача: Кузуб Є.В. – представник, дов. № 30 від 16.07.2015;

Кириленко К.О. – представник, дов. № 37 від 03.08.2015;

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу

Державного підприємства Міністерства внутрішніх справ України "Інформ-Ресурси"

на рішення Господарського суду міста Києва від 20.07.2015

у справі № 908/2858/15 (суддя Марченко О.В.)

за позовом Хмельницького обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України

до Державного підприємства Міністерства внутрішніх справ України "Інформ-Ресурси"

про стягнення 68 000,00 грн. штрафу та 68 000,00 грн. пені

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду міста Києва від 20.07.2015 у справі № 908/2858/15 позов задоволено повністю; підлягає стягненню з відповідача в доход загального фонду державного бюджету України на рахунок управління Державного казначейства України у Святошинському районі міста Києва 68 000,00 грн. штрафу і 68 000,00 грн. пені; підлягає стягненню з відповідача в доход державного бюджету України 2 720,00 грн. судового збору.

Рішення мотивоване тим, що рішення № 20-р/к було надіслано на адресу позивача супровідним листом від 04.04.2014 № 01-23/14-1358 та отримано відповідачем 15.04.2014, що підтверджується рекомендованим повідомлення про вручення поштового відправлення; звертаючись до суду з позовом про стягнення з відповідача 68 000,00 грн. пені, позивач визначив період її нарахування з 17.06.2014 (оскільки 16.06.2014 закінчився двомісячний строк, протягом якого відповідач зобов’язаний був сплатити штраф) по 23.04.2015, тобто 311 днів; судом встановлено, що кількість днів прострочення сплати штрафу становить 311 днів; сума пені за один день прострочення сплати штрафу складає 1 020,00 грн., тому за 311 днів прострочення сплати штрафу з відповідача слід було б стягнути 317 220,00 грн. пені (1 020 грн.*311 днів), проте, за приписами частини п’ятої статті 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції" розмір пені не може перевищувати розміру штрафу (68 000,00 грн.), накладеного на відповідача рішенням № 20-р/к, тому стягненню з відповідача підлягає 68 000,00 грн. пені.

В апеляційній скарзі відповідач просить рішення Господарського суду міста Києва від 20.07.2015 у справі № 908/2858/15 скасувати з підстав неповного з’ясування обставин, що мають значення для справи, невідповідності висновків, викладених у рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи, порушення та неправильного застосування норм матеріального і процесуального права та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

Підстави апеляційної скарги обґрунтовуються наступними доводами.

Скаржник вказує на те, що рішення позивача від 28.03.2014 № 20-р/к було оскаржено відповідачем до Хмельницького окружного адміністративного суду і за результатом розгляду, постановою Хмельницького окружного адміністративного суду від 18.06.2014 позов задоволено, визнано протиправним та скасовано рішення позивача від 28.03.2014 № 20/р/к у справі № 03-08/123-13 про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу у сумі 68 000,00 грн.; постановою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 01.10.2014 постанова Хмельницького окружного адміністративного суду від 18.06.2014 скасована, постановлено нове рішення про відмову у задоволенні позову; касаційна скарга відповідача на це рішення прийнята до провадження Вищим адміністративним судом України; під час розгляду справи у Господарському суді міста Києва представниками відповідача заявлялось клопотання про зупинення розгляду справи згідно із ст. 79 ГПК України, клопотання було мотивоване тим, що за наявності двох протилежних рішень, рішення суду Вищого адміністративного суду України буде основоположним, однак, за результатом розгляду клопотання у його задоволенні відмовлено; за наявності рішення про визнання неправомірним рішення Хмельницького відділення про накладення штрафу, за умови виконання рішення суду про стягнення штрафу та пені та зарахування сум до державного бюджету через органи державного казначейства, повернути сплачені суми буде складно.

Скаржник вважає, що на даний час також існують підстави для зупинення провадження у справі.

Скаржник зазначає, що він своєчасно звернувся до суду з вимогами про визнання недійсним рішення органу Антимонопольного комітету; не зважаючи на те, в якому процесуальному порядку розглядається справа, норма матеріального права визначає обов’язок зупинити нарахування пені на час розгляду справи судом, тому вважає, що суд дійшов неправильного висновку про початок та закінчення строку нарахування пені, оскільки строк початку нарахування пені повинен починатись з 02.10.2014, з наступного дня набрання законної сили рішенням Вінницького апеляційного адміністративного суду.

07.09.2015 відповідач у судовому засіданні подав два клопотання, а саме, про зупинення апеляційного провадження у справі № 908/2858/15 до вирішення Вищим адміністративним судом України касаційної скарги на постанову Вінницького апеляційного адміністративного суду від 01.10.2014 (касаційне провадження К/800/53877/14) та про оголошення перерви у судовому засіданні з розгляду апеляційної скарги у справі № 908/2858/15 в межах строку вирішення спорів в апеляційному суді, встановленого у ст. 102 ГПК України, з тих же підстав.

Розглянувши подані клопотання, враховуючи ту обставину, що у справі № 908/2858/15 рішення суду першої інстанції прийняте 20.07.2015, а у справі № К/800/53877/14 переглядається постанова Вінницького апеляційного адміністративного суду від 01.10.2014, яка набрала законної сили, і перегляд постанови апеляційного адміністративного суду Вищим адміністративним судом України не позбавляє можливості переглянути справу № 908/2858/15 в апеляційній інстанції, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав, передбачених статтею 77 ГПК України для оголошення перерви у розгляді апеляційної скарги у справі № 908/2858/15 та статтею 79 ГПК України для зупинення апеляційного провадження у справі № 908/2858/15, у зв’язку із чим клопотання скаржника залишаються без задоволення.

Розглянувши апеляційну скаргу, перевіривши матеріали справи, заслухавши представників сторін, колегія суддів встановила наступне.

Позивач подав до суду першої інстанції позовну заяву про стягнення з відповідача не сплаченого у добровільному порядку накладеного штрафу у розмірі 68 000,00 грн. та пені у розмірі 68 000,00 грн. із зарахуванням зазначених сум до Державного бюджету України на рахунок управління Державного казначейства України за місцем знаходження платника податків за КЕКД 21081100 "Адміністративні штрафи та інші санкції" (символ звітності 106).

Як вбачається із матеріалів справи, 28.03.2014 Адміністративною колегією Хмельницького обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України винесено рішення № 20-р/к у справі № 03-08/123-13, яким визнано, що відповідач, протягом березня-грудня 2012р. та першого півріччя 2013р. займав монопольне (домінуюче) становище з часткою 100 відсотків на товарному ринку послуг з тимчасового зберігання затриманих транспортних засобів на спеціальних майданчиках в межах м. Хмельницького; визнано дії відповідача, які полягають у встановленні та застосуванні економічно необґрунтованих тарифів на послуги з тимчасового зберігання затриманих транспортних засобів на спеціальних майданчиках, порушенням законодавства про захист економічної конкуренції, передбаченим пунктом 2 статті 50 та пунктом 1 частини другої статті 13 Закону України "Про захист економічної конкуренції" у вигляді зловживання монопольним (домінуючим) становищем на ринку шляхом: встановлення таких цін реалізації товару, які були б неможливими за умов існування значної конкуренції на ринку послуг з тимчасового зберігання затриманих транспортних засобів на спеціальних майданчиках в межах м. Хмельницького; за порушення, вказане в пункті 2 цього рішення, згідно із абзацом другим частини другої статті 52 Закону України "Про захист економічної конкуренції", на відповідача накладено штраф у розмірі 68 000,00 грн.

Позивачем, разом із листом від 04.04.2014 за № 01-23/14-1358, було надіслано відповідачу копію зазначеного рішення № 20-р/к від 28.03.2014.

Факт отримання відповідачем 15.04.2014 копії рішення № 20-р/к підтверджується копією повідомлення про вручення поштового відправлення (рекомендованого) за № 030792275.

Із матеріалів справи вбачається, що відповідачем було оскаржено рішення Адміністративної колегії Хмельницького обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 28.03.2014 № 20-р/к у справі № 03-08/123-13 "Про припинення порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу" до Хмельницького окружного адміністративного суду, звернувшись з відповідним позовом.

Постановою Хмельницького окружного адміністративного суду від 18.06.2014 у справі № 822/1883/14 визнано протиправним і скасовано рішення Адміністративної колегії Хмельницького обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 28.03.2014 № 20-р/к у справі № 03-08/123-13 про порушення позивачем законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу у сумі 68 000,00 грн.

Постановою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 01.10.2014 у справі № 822/1883/14 постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 18.06.2014 у справі за адміністративним позовом Державного підприємства Міністерства внутрішніх справ України "Інформ-Ресурси" до Антимонопольного комітету України в особі Хмельницького обласного територіального відділення про визнання протиправним та скасування рішення – скасовано, винесено нову постанову, якою у задоволенні позову відмовлено.

Статтею 56, а саме ч. 3, Закону України "Про захист економічної конкуренції" від 11.01.2001 за № 2210, із змінами і доповненнями (далі – Закон № 2210), передбачено, що особа, на яку накладено штраф за рішенням органу Антимонопольного комітету України, сплачує його у двомісячний строк з дня одержання рішення про накладення штрафу.

Відповідно до ч. 8 ст. 56 Закону № 2210 протягом п'яти днів з дня сплати штрафу суб'єкт господарювання зобов'язаний надіслати відповідно до Антимонопольного комітету України або його територіального відділення документи, що підтверджують сплату штрафу.

Однак, відповідачем, в порушення вимог ст. 56 Закону № 2210, накладений рішенням № 20-р/к штраф не сплачено, документів, що підтверджують його сплату, Антимонопольному комітету України або його територіальному відділенню не надано, також не надано таких документів і до матеріалів справи № 908/2858/15.

Таким чином, апеляційний господарський суд погоджується із висновком господарського суду першої інстанції про стягнення з відповідача 68 000,00 грн. штрафу, накладеного рішенням № 20-р/к від 28.03.2014.

Враховуючи приписи ч. 3 ст. 56 Закону № 2210, строк сплати відповідачем накладеного рішенням № 20-р/к штрафу, сплинув 15.06.2014.

Законом № 2210, а саме ч. 5 ст. 56, передбачено, що за кожний день прострочення сплати штрафу стягується пеня у розмірі півтора відсотка від суми штрафу; розмір пені не може перевищувати розміру штрафу, накладеного відповідним рішенням органу Антимонопольного комітету України.

Позивач у позовній заяві зазначає період нарахування пені з 17.06.2014 по 23.04.2015 та вказує, що сума пені за прострочення сплати штрафу складає 317 220,00 грн., однак, враховуючи ст. 56 Закону № 2210, станом на 23.04.2015 до сплати підлягає штраф у розмірі 68 000,00 грн. та пеня у розмірі 68 000,00 грн.

Апеляційний господарський суд, перевіривши розрахунок позивача, дійшов висновку, що позивачем правильно нараховано пеню у розмірі 68 000,00 грн. із застосуванням законодавчого обмеження її максимального розміру розміром штрафу.

Враховуючи те, що відповідачем у визначений Законом № 2210 строк штраф не сплачено, вимога позивача про стягнення з відповідача пені у розмірі 68 000,00 грн. підлягає задоволенню.

Апеляційний господарський суд не погоджується із доводами апеляційної скарги, враховуючи викладене та наступне.

Відповідно до ч. 5 Закону № 2210 нарахування пені зупиняється на час розгляду чи перегляду господарським судом: справи про визнання недійсним рішення органу Антимонопольного комітету України про накладення штрафу; відповідного рішення (постанови) господарського суду.

Згідно із ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідачем не надано доказів оскарження рішення позивача № 20-р/к від 28.03.2014 саме до господарського суду.

Твердження скаржника про те, що нарахування пені зупиняється незалежно від того, що не господарським судом розглядається справа щодо рішення органу Антимонопольного комітету України про накладення штрафу, є таким, що суперечить положенням ч. 5 ст. 56 Закону № 2210.

Згідно із ч. 1 ст. 79 ГПК України господарський суд зупиняє провадження у справі в разі неможливості розгляду даної справи до вирішення пов'язаної з нею іншої справи, що розглядається іншим судом, а також у разі звернення господарського суду із судовим дорученням про надання правової допомоги до іноземного суду або іншого компетентного органу іноземної держави.

Як вбачається із матеріалів справи, на момент прийняття оскаржуваного рішення у будь-якому разі була чинною постанова Вінницького апеляційного адміністративного суду від 01.10.2014 у справі № 822/1883/14, отже, у суду першої інстанції були відсутні підстави для зупинення провадження у господарській справі.

Так само відсутні підстави, передбачені статтею 79 ГПК України, і для зупинення апеляційного провадження у справі № 908/2858/15.

З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав, встановлених нормами законодавства та відповідно до матеріалів справи для задоволення апеляційної скарги та скасування або зміни рішення господарського суду першої інстанції.

Керуючись ст.ст. 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Рішення Господарського суду міста Києва від 20.07.2015 у справі 908/2858/15 залишити без змін, апеляційну скаргу Державного підприємства Міністерства внутрішніх справ України "Інформ-Ресурси" без задоволення.

2. Справу № 908/2858/15 повернути до Господарського суду міста Києва.

Повний текст постанови складено 10.09.2015.

Головуючий суддя Л.М. Ропій

Судді В.І. Рябуха

Н.Ф. Калатай