Постанова № 50085349, 08.09.2015, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"08" вересня 2015 р. Справа№ 42/78-17/284

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Кропивної Л.В.

суддів: Чорної Л.В.

Смірнової Л.Г.

при секретарі: Гірчак Г.Л.

за участю представників:

від позивача: Бєлячкова О.В., представник за довіреністю №2-261 від 29.12.2014р.;

Овдіна Ю.Б., представник за довіреністю №2-262 від 29.12.2014р.;

від відповідача: Волосна Я.О., представник за довіреністю №01Д-08 від 24.11.2014р.;

Розглянувши апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства “Укртрансгаз”

на ухвалу Господарського суду міста Києва від 16.07.2015р.

у справі №42/78-17/284 (головуючий суддя: Спичак О.М., судді: Отрош І.М., Бондарчук В.В.)

за заявою Приватного акціонерного товариства “Укргаз-Енерго”

про відстрочку виконання рішення суду

по справі № 42/78-17/284

за позовом Дочірньої компанії “Укртрансгаз” Національної акціонерної компанії “Нафтогаз України”

до Закритого акціонерного товариства “Укргаз-Енерго”

про стягнення 860 874 366,04 грн.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду міста Києва від 13.10.2010 р. у справі № 42/78-17/284 було частково задоволено позов Дочірньої компанії “Укртрансгаз” Національної акціонерної компанії “Нафтогаз України” (далі – ДК “Укртрансгаз” НАК “Нафтогаз України”) до Закритого акціонерного товариства “Укргаз-Енерго” (далі – ЗАТ “Укргаз-Енерго”) та стягнуто основний борг в розмірі 580 543 452,38 грн., в іншій частині позову відмовлено.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 21.12.2010 р. дане рішення було скасовано та відмовлено в позові.

Вищий господарський суд України постановою від 16.03.2011 р. постанову Київського апеляційного господарського суду від 21.12.2010 р. скасував та залишив рішення Господарського суду міста Києва від 13.10.2010 р. без змін.

На виконання рішення Господарського суду міста Києва від 13.10.2010 р. було видано наказ від 28.02.2011 р.

12.06.2015 р. через канцелярію суду від Приватного акціонерного товариства “Укргаз-Енерго” надійшла заява про відстрочку виконання рішення Господарського суду міста Києва від 13.10.2010 р. у справі № 42/78-17/284 на 5 років.

В обґрунтування поданої заяви про відстрочку виконання рішення суду заявник послався на те, що основною метою діяльності ПрАТ “Укргаз-Енерго” є постачання природного газу в обсягах, необхідних для забезпечення балансу природного газу України. Відповідачем здійснювалася поставка газу відповідно до укладених з підприємствами договорів. Разом з тим, більшість контрагентів боржника є підприємствами паливно-енергетичного комплексу та внесені до Реєстру підприємств паливно-енергетичного комплексу, які беруть участь у процедурі погашення заборгованості відповідно до Закону України “Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств”.

При цьому заявник зазначав, що у зв’язку з продовженням строку дії Реєстру погашення заборгованості підприємствами паливно-енергетичного комплексу до 1 вересня 2015 року, примусове стягнення заборгованості з боржників ПрАТ “Укргаз-Енерго” до зазначеної дати є неможливим, тому виконати рішення господарського суду від 10.03.2010 року по справі № 42/78-17/284 відповідач зможе не раніше отримання коштів від своїх боржників.

Крім того, заявником було зазначено, що безготівкові кошти відповідача акумульовані на рахунках ПАТ “Дельта Банк” та ПАТ “Енергобанк”, однак, Постановами Правління НБУ від 02.03.2015 р. №150 та від 12.02.2015 р. №96 - ПАТ “Дельта Банк” та ПАТ “Енергобанк” віднесені до категорії неплатоспроможних банків і тому відповідач позбавлений можливості розпоряджатися наявними на рахунках у вказаних банках.

Відсутність коштів на рахунку відповідача, ПрАТ “Укргаз-Енерго” підтверджував також аудиторським висновком ТОВ “ГЛОССА-АУДИТ”.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.07.2015р. у справі №42/78-17/284 заяву Приватного акціонерного товариства “Укргаз-Енерго” про відстрочку виконання рішення Господарського суду м. Києва від 13.10.2010 р. по справі № 42/78-17/284 задоволено частково. Відстрочено виконання рішення Господарського суду м. Києва від 13.10.2010 р. по справі №42/78-17/284 строком до 16.01.2016 року.

Не погоджуючись із мотивами відстрочки виконання судового рішення і вважаючи їх надуманими, Публічне акціонерне товариство “Укртрансгаз” звернулось з апеляційною скаргою до Київського апеляційного господарського суду, в якій просило скасувати ухвалу міста Києва від 16.07.2015р. у справі №42/78-17/284 та відмовити Приватному акціонерному товариству “Укргаз-Енерго” у задовленні його заяви про відстрочку виконання рішення Господарського суду міста Києва від 13.10.2010р. у справі №42/78-17/284.

В обґрунтування своїх вимог апелянт посилався на неправильне застосування місцевим господарським судом статті 121 Господарського процесуального кодексу України при відсутності для цього підстав.

Відповідно до протоколу про автоматичний розподіл справи між суддями від 18.08.2015р. справу призначено колегії суддів у складі: головуючий суддя (суддя – доповідач): Кропивна Л.В. судді: Смірнова Л.Г., Чорна Л.В.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 21.08.2015р. апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства “Укртрансгаз” (колегія суддів у складі: головуючий суддя – Кропивна Л.В. (доповідач), судді: Смірнова Л.Г., Чорна Л.В.) вказану апеляційну скаргу прийнято до провадження, а її судовий розгляд призначено на 01.09.2015р.

01.09.2015р. до Київського апеляційного господарського суду від Закритого акціонерного товариства “Укргаз-Енерго” надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 01.09.2015р. строк розгляду апеляційної скарги продовжено на 15 днів.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 01.09.2015р. розгляд апеляційної скарги відкладено на 08.09.2015р. у зв’язку з неявкою представників відповідача.

08.09.2015р. через загальний відділ документального забезпечення Київського апеляційного господарського суду від позивача надійшло клопотання про витребування у відповідача доказів щодо наявності у відповідача активів, в тому числі рухомого та нерухомого майна.

08.09.2015р. через загальний відділ документального забезпечення Київського апеляційного господарського суду від відповідача надійшов відзив на апеляційну скаргу.

08.09.2015р. через загальний відділ документального забезпечення Київського апеляційного господарського суду від позивача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи до прийняття Генеральною прокуратурою України рішення щодо вступу до участі у даній справі на стадії апеляційного провадження.

У судове засідання 08.09.2015р. з’явились представники сторін.

Розглянувши клопотання позивача про витребування у відповідача доказів щодо наявності у відповідача активів, в тому числі рухомого та нерухомого майна, колегія суддів відмовила у його задоволенні у зв’язку з його необґрунтованістю.

Розглянувши клопотання позивача про відкладення розгляду справи до прийняття Генеральною прокуратурою України рішення щодо вступу до участі у даній справі на стадії апеляційного провадження, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950, ратифікована Україною 17.07.1997р., кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи у продовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов’язків цивільного характеру.

Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (§ 66 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005р. у справі «Смірнова проти України»).

Статтею 77 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд відкладає в межах строків, встановлених ст.69 цього Кодексу розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні.

Відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

Затягування судового процесу порушує права інших учасників судового процесу та суперечить вимогам статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, учасником якої є Україна, стосовно права кожного на розгляд його справи упродовж розумного строку.

При цьому під затягуванням судового процесу розуміються дії або бездіяльність учасника судового процесу, спрямовані на: неможливість початку розгляду судом порушеної провадженням справи; неможливість прийняття судом рішення в даному судовому засіданні; створення інших перешкод у вирішенні спору по суті з метою недосягнення результатів такого вирішення протягом установлених законом процесуальних строків. (п. 3.13 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011р. №18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції").

Враховуючи процесуальні строки розгляду спору, визначені ст. 69 ГПК України, колегія суддів не має можливості відкласти розгляд справи.

08.09.2015р. у судовому засіданні представники позивача підтримали доводи апеляційного оскарження, просили суд скасувати ухвалу міста Києва від 16.07.2015р. у справі №42/78-17/284 та відмовити Приватному акціонерному товариству “Укргаз-Енерго” в задовленні заяви про відстрочку виконання рішення Господарського суду міста Києва від 13.10.2010р. у справі №42/78-17/284 в повному обсязі.

У судовому засіданні 08.09.2015р. представник відповідача заперечував проти доводів апеляційної скарги, просив ухвалу суду першої інстанції у даній справі залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Згідно з ч.5 ст.106 Господарського процесуального кодексу України (ГПК України) апеляційні скарги на ухвали місцевого господарського суду розглядаються у порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення місцевого господарського суду.

Відповідно до ст.101 ГПК України апеляційний господарський суд не зв’язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, Київський апеляційний господарський суд вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч.1 ст.121 ГПК України при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони, державного виконавця, прокурора або за своєю ініціативою господарський суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає це питання у судовому засіданні з викликом сторін, прокурора і у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови, змінити спосіб та порядок їх виконання.

Вказана норма визначає процесуальну можливість вирішення питань, пов'язаних із проблемами, що виникають під час виконання рішення господарського суду. У процесі виконання рішення ймовірне виникнення обставин, що ускладнюють виконання чи роблять його неможливим.

Згідно з вказівками, що містяться в постанові пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012р. № 9 «Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України», відстрочка – це відкладення чи перенесення виконання рішення на новий строк, який визначається господарським судом.

Відповідно до п. 7.2. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України» №9 від 17.10.2012р. підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом. При цьому слід мати на увазі, що згоди сторін на вжиття заходів, передбачених статтею 121 ГПК, ця стаття не вимагає, і господарський суд законодавчо не обмежений будь-якими конкретними термінами відстрочки чи розстрочки виконання рішення. Проте, вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, щодо фізичної особи (громадянина) - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, скрутний матеріальний стан, стосовно юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, щодо як фізичних, так і юридичних осіб - стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Отже, виходячи із наведеного, законодавець у будь-якому випадку пов'язує відстрочення виконання судового рішення у судовому порядку з об'єктивними, непереборними, винятковими обставинами, що ускладнюють вчасне виконання судового рішення.

При цьому, положення діючого господарського процесуального законодавства України не містять визначеного переліку обставин, які свідчать про неможливість виконання рішення чи ускладнюють його виконання. Тому суд повинен оцінити докази, що підтверджують зазначені обставини, за правилами ст.43 ГПК України.

Відповідно до ст.43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

З наведеного випливає, що суд самостійно вирішує питання стосовно достовірності доказів, достатності їх для винесення рішення, істинності відомостей, які містяться в доказах.

Як вбачається зі змісту заяви про відстрочку виконання рішення суду, відповідач посилався на скрутне матеріальне становище підприємства, та зазначав, що він не має фінансової можливості виконати у повному обсязі судове рішення протягом короткого строку.

Як слідує з матеріалів справи з аналогічних підстав, Закрите акціонерне товариство “Укргаз-Енерго” вже двічі подавало заяву про відстрочку виконання рішення Господарського суду м. Києва від 13.10.2010 р. у справі № 42/78-17/28, які були задоволені місцевим господарським судом. Так ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.04.2012р. було відстрочено виконання рішення Господарського суду м. Києва від 13.10.2010 р. у справі № 42/78-17/28 на строк 1 (один) рік до 12.04.2013р., та ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.05.2013р. було відстрочено виконання рішення Господарського суду м. Києва від 13.10.2010 р. у справі №42/78-17/28 строком на 2 (два) роки до 23.05.2015р.

З матеріалів справи випливає, що за п’ять років з моменту прийняття судового рішення і за час, на який боржник отримав відстрочку у виконанні судового рішення, його фінансове становище не покращилося, доказом чого є наданий ним аудиторський висновок.

За час наданої судом відстрочки у виконанні судового рішення боржник не запропонував кредитору прийнятні умови для припинення грошового зобов’язання в обсягах, задоволених господарським судом вимог.

За таких обставин справи подальше надання відстрочки у виконанні рішення господарського суду не спроможне забезпечити добровільного виконання відповідачем своїх грошових зобов’язань перед позивачем, а тому для задоволення заяви про відстрочку підстав не було.

З огляду на викладене, відстрочення виконання судового рішення не забезпечувало гарантованого виконання рішення суду за час відстрочки, а тому оспорюваний процесуальний акт у даній справі підлягає скасуванню, а апеляційна скарга - задоволенню.

У судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину постанови.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 43, 99, 101, 103-105, 106, 121 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1.Задовольнити апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства “Укртрансгаз” на ухвалу Господарського суду міста Києва від 16.07.2015р. у справі №42/78-17/284.

2.Скасувати ухвалу Господарського суду міста Києва від 16.07.2015р. у справі №42/78-17/284.

3.Відмовити Приватному акціонерному товариству “Укргаз-Енерго” у задоволені заяви про відстрочку виконання рішення господарського суду м. Києва від 13.10.2010 р. у справі № 42/78-17/28.

4. Стягнути з Приватного акціонерного товариства “Укргаз-Енерго” (01001, м. Київ, вул. Б. Хмельницького, 6, код ЄДРПОУ 34003224) на користь Публічного акціонерного товариства “Укртрансгаз” (01021, м. Київ, Кловський узвіз, 9/1, код ЄДРПОУ 30019801) 609,00 грн. (шістсот дев'ять гривень 00 коп.) судового збору за подання апеляційної скарги.

5. Доручити господарському суду м. Києва видати відповідний наказ.

6.Матеріали справи №42/78-17/284 повернути до місцевого господарського суду.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом 20 днів.

Головуючий суддя Л.В. Кропивна

Судді Л.В. Чорна

Л.Г. Смірнова