Постанова № 50085322, 08.09.2015, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"08" вересня 2015 р. Справа№ 902/763/15

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Яковлєва М.Л.

суддів: Суліма В.В.

Авдеєва П.В.

секретар судового засідання – Пугачова А.С.,

за участю представників сторін: згідно протоколу судового засідання від 08.09.2015 року по справі № 902/763/15 (в матеріалах справи)

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства “Укргазбанк” на рішення господарського суду міста Києва від 09.07.2015 року (оформленого відповідно до ст. 84 ГПК України 14.07.2015 року) по справі № 902/763/15 (суддя – Курдельчук І.Д.)

за позовом публічного акціонерного товариства “Укргазбанк” в особі

Вінницької обласної дирекції акціонерного банку “Укргазбанк”

до публічного акціонерного товариства “Дельта Банк”

про стягнення 40 300 грн.,

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство “Укргазбанк” в особі Вінницької обласної дирекції акціонерного банку “Укргазбанк” звернулося до господарського суду Вінницької області з позовом про стягнення з публічного акціонерного товариства “Дельта Банк” 40 300,00 грн. боргу за надані послуги за типовим договором від 05.08.2014 року № 034-він на перевезення валютних цінностей.

Ухвалою господарського суду Вінницької області від 03.06.2015 року позовну заяву публічного акціонерного товариства “Укргазбанк” в особі Вінницької обласної дирекції акціонерного банку “Укргазбанк” про стягнення з публічного акціонерного товариства “Дельта Банк” 40 300,00 грн. боргу за надані послуги за типовим договором від 05.08.2014 року № 034-він на перевезення валютних цінностей передано до господарського суду міста Києва за підсудністю.

Рішенням господарського суду міста Києва від 09.07.2015 року у справі № 902/763/15 у позові відмовлено повністю.

Не погоджуючись з рішенням місцевого суду, позивач, публічне акціонерне товариство “Укргазбанк”, звернувся з апеляційною скаргою до Київського апеляційного господарського суду та просить скасувати рішення та прийняти нове, яким позов задовольнити повністю.

Апеляційну скаргу скаржник мотивує тим, що судом першої інстанції неповно з’ясовано обставини, що мають значення для справи та має місце невідповідність висновків, викладених у рішенні місцевого суду обставинам справи.

Відповідно до автоматичного розподілу справ між суддями апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства “Укргазбанк” по справі № 902/763/15 передано на розгляд колегії суддів Київського апеляційного господарського суду у складі: головуючого судді Яковлєва М.Л., суддів Ільєнок Т.В., Куксов В.В.

У зв’язку з перебуванням судді Куксов В.В. та Ільєнок Т.В. у відпустці розпорядженням секретаря палати Київського апеляційного господарського суду від 06.08.2015 року здійснено заміну судової колегії та для розгляду апеляційної скарги по справі № 902/763/15 сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Яковлєв М.Л., судді Сулім В.В. та Тарасенко К.В.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 06.08.2015 року по справі № 902/763/15 прийнято апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства “Укргазбанк” до провадження і призначено перегляд рішення на 08.09.2015 року.

Публічним акціонерним товариством “Дельта Банк” на підставі ст. 96 ГПК України надано до суду відзив на апеляційну скаргу, в якому відповідач просить у задоволенні апеляційної скарги позивача на рішення господарського суду міста Києва від 09.07.2015 року у справі № 902/763/15 відмовити повністю, а рішення залишити без змін.

У зв’язку з перебуванням судді Тарасенко К.В. у відпустці розпорядженням секретаря судової палати Київського апеляційного господарського суду від 08.09.2015 року здійснено заміну судової колегії та для розгляду апеляційної скарги по справі № 902/763/15 сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Яковлєв М.Л., судді Сулім В.В. та Авдеєв П.В.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 08.09.2015 року прийнято до свого провадження апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства “Укргазбанк” на рішення господарського суду міста Києва від 09.07.2015 року (оформленого відповідно до ст. 84 ГПК України 14.07.2015 року) по справі № 902/763/15 зазначеною колегією.

Представник позивача був присутнім в судовому засіданні та надав свої пояснення, якими підтримав доводи, що викладені в апеляційній скарзі та просив апеляційну скаргу задовольнити, а рішення господарського суду міста Києва від 09.07.2015 року скасувати та прийняти нове, яким позов задовольнити повністю.

Представник відповідача в судовому засіданні надав свої пояснення та просив рішення господарського суду міста Києва від 09.07.2015 року залишити без змін, а апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства “Укргазбанк” - без задоволення.

Заслухавши доповідь судді – доповідача, виступи представників сторін, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, проаналізувавши застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційну скаргу слід задовольнити, а рішення господарського суду міста Києва від 09.07.2015 року по справі № 902/763/15 – необхідно скасувати, враховуючи наступне.

Згідно зі ст. 99 ГПК України, в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у розділі ХІІ ГПК України.

Слід зазначити, що відповідно ст. 101 ГПК України, у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд не зв’язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Згідно ст. 11 Цивільного кодексу України договір є підставою виникнення цивільних прав і обов’язків.

Як вбачається з матеріалів справи, 05.08.2014 року між публічним акціонерним товариством “Укргазбанк” в особі Вінницької обласної дирекції акціонерного банку “Укргазбанк” (виконавець, позивач) та публічним акціонерним товариством “Дельта Банк” (замовник, відповідач) укладено типовий договір № 034-він на перевезення валютних цінностей (а.с. 7-10).

Частиною першою статті 901 Цивільного кодексу України (далі – ЦК України) передбачено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

За умовами ч. 1 ст. 626 ЦК України, договором визнається домовленість двох чи більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов’язків.

Його зміст складають умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними (ч. 1 ст. 628 ЦК України).

Виникнення прав за договором залежить від покладених ним на сторін обов’язків, які у сукупності і визначають правову природу договору.

Пунктом 1.1 договору передбачено, що замовник замовляє та оплачує, а виконавець своїми силами та засобами у погоджені дні та години надає замовнику послуги перевезення валютних цінностей в національній валюті України та в іноземній валюті (валютні цінності).

Відповідно до п. 1.2 договору перевезення валютних цінностей замовника здійснюється виконавцем між визначеними замовником установами на підставі відповідної заявки замовника, встановленої форми (заявка), що є додатком № 2 до договору, надісланої виконавцю на електронну адресу до 17:45 години (за київським часом) банківського дня, що передує дню надання послуг з перевезення валютних цінностей, та одночасного повідомлення його про необхідність перевезення валютних цінностей за тел. 044 325 091 89; 067 430 85 23; 093 885 35 47.

Вартість надання послуг виконавцю встановлюється виходячи з діючих тарифів на послуги з перевезення валютних цінностей виконавця (пункт 4.1 договору).

У п. 4.2 договору зазначено, що виконавець надсилає замовнику рахунок та акт надання послуг в двох примірниках на оплату наданих виконавцем послуг перевезення валютних цінностей у відповідному звітному місяці до 5 числа місяця наступного за місяцем в якому надавалися послуги на адресу замовника. В акті обов’язково фіксується перелік послуг, наданих виконавцем замовнику у відповідному звітному місяці, а також їх вартість.

Відповідно до п. 4.3 договору оплата послуг перевезення валютних цінностей здійснюється замовником на підставі отриманого від виконавця акту протягом п’яти робочих днів з дня отримання такого акту від виконавця шляхом перерахування відповідної суми коштів.

Договір набирає чинності з дня його підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення печатками і діє протягом одного року з дати його укладення, але в будь-якому випадку до повного виконання сторонами своїх зобов’язань за договором (пункт 8.1 договору).

Договір підписано уповноваженими особами та скріплено печатками товариств.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем з грудня 2014 року по лютий 2015 року надавались відповідачу послуги з перевезення валютних цінностей, що підтверджується актами: від 31.12.2014 року за грудень 2014 року на суму 15 000 грн.; від 30.01.2015 року за січень 2015 року на суму 17 300 грн.; від 28.02.2015 року за лютий 2015 року на суму 8 000 грн.

Відповідно до частини першої статті 903 ЦК України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

06.05.2015 року позивач надіслав відповідачу лист від 05.05.2015 року № п. 31.18 з вимогою оплатити надані послуги.

Факт надсилання вказаного листа, підтверджується фіскальним чеком від 06.05.2015 року № 3324.

Відповідач відповідь на вказаний лист не надав та отримані послуги не оплатив.

Таким чином, заборгованість відповідача перед позивачем за отримані послуги складає – 40 300 грн.

У зв’язку з чим, публічне акціонерне товариство “Укргазбанк” в особі Вінницької обласної дирекції акціонерного банку “Укргазбанк” звернулося до господарського суду Вінницької області з позовом про стягнення з публічного акціонерного товариства “Дельта Банк” 40 300,00 грн. боргу за надані послуги за типовим договором від 05.08.2014 року № 034-він на перевезення валютних цінностей.

Відмовляючи у позові суд першої інстанції виходив з того, що на підставі постанови Правління Національного банку України “Про віднесення Публічного акціонерного товариства “Дельта Банк” до категорії неплатоспроможних” від 02.03.2015 року № 150, виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення “Про запровадження тимчасової адміністрації у Публічному акціонерному товариству “Дельта Банк” від 02.03.2015 року № 51, згідно з яким з 03.03.2015 року запроваджено тимчасову адміністрацію та призначено уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації Кадирова Владислава Володимировича.

Таким чином, станом на момент звернення позивача з даним позовом до суду у відповідача була запроваджена тимчасова адміністрація.

З огляду на зазначене, на думку суду першої інстанції, заявлена до стягнення заборгованість не може бути стягнута з відповідача, оскільки через початок процедури виведення банку з ринку як неплатоспроможного, до спірних правовідносин сторін слід застосовувати положення, якими врегульований порядок задоволення грошових вимог осіб, які мають підтверджені грошові вимоги до неплатоспроможного банку, строк виконання яких настав.

Однак, колегія суддів з зазначеним погодитись не може з огляду на наступне.

Як було зазначено вище, позивачем з грудня 2014 року по лютий 2015 року надавались відповідачу послуги з перевезення валютних цінностей, що підтверджується актами: від 31.12.2014 року за грудень 2014 року на суму 15 000 грн.; від 30.01.2015 року за січень 2015 року на суму 17 300 грн.; від 28.02.2015 року за лютий 2015 року на суму 8 000 грн.

Зазначені акти було підписано уповноваженими представниками товариств (колегією суддів були оглянуті оригінали актів у судовому засіданні та долучено їх копії до матеріалів справи).

У п. 4.3 договору зазначено, що оплата перевезення валютних цінностей здійснюється замовником на підставі отриманого від виконавця акту протягом 5 робочих днів з дня отримання такого акту від виконавця, шляхом перерахування відповідної суми коштів на рахунок 33739118220.980 в АБ «Укргазбанк», код банку (МФО) 320478, код ЄДРПОУ 23697280.

Як вбачається з актів виконаних робіт їх було підписано уповноваженими особами та скріплено печатками товариств, однак дати підписано не проставлено, таким чином колегія суддів приходить до висновку що їх було підписано в останній день надання послуг, тобто 31.12.2014 року, 30.01.2015 року та 28.02.2015 року відповідно.

Таким чином, відповідно до п. 4.3 договору по акту від 31.12.2014 року необхідно було здійснити оплату до 14.01.2015 року, по акту від 30.01.2015 року – 05.02.2015 року та по акту від 28.02.2015 року з 05.03.2015 року.

На підставі постанови Правління Національного банку України “Про віднесення публічного акціонерного товариства “Дельта Банк” до категорії неплатоспроможних” від 02.03.2015 року № 150, виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення “Про запровадження тимчасової адміністрації у публічному акціонерному товариству “Дельта Банк” від 02.03.2015 року № 51, згідно з яким з 03.03.2015 року запроваджено тимчасову адміністрацію та призначено уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації Кадирова Владислава Володимировича.

Інформація про запровадження тимчасової адміністрації у банку і призначення уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб є загальнодоступною на веб-сайті такого Фонду, тобто є загальновідомою.

Таким чином, під час розгляду в суді першої інстанції даного спору в банку була запроваджена тимчасова адміністрація.

Статтею 36 Закону України “Про систему гарантування вкладів фізичних осіб” врегульовані наслідки запровадження тимчасової адміністрації. Так, відповідно до пунктів 1, 2 частини 5 статті 36 Закону України “Про систему гарантування вкладів фізичних осіб” під час тимчасової адміністрації не здійснюється задоволення вимог вкладників та інших кредиторів банку, примусове стягнення коштів та майна банку.

Однак, станом на 02.03.2015 року, тобто на момент запровадження тимчасової адміністрації, банк уже вважався таким, що прострочив своє зобов’язання з перерахування коштів за виконання зазначених робіт.

Таким чином, відповідно до наявних актів виконаних робіт у банку (замовника) утворилася заборгованість у розмірі 40 300,00 грн.

За таких підстав, позовні вимоги про стягнення боргу за надані послуги за типовим договором від 05.08.2014 року № 034-він на перевезення валютних цінностей у сумі 40 300,00 грн. є законними та обґрунтованими, а тому підлягають задоволенню.

Крім цього треба зазначити, що представником відповідача в відзиві на апеляційну скаргу вказано, що позивачем не надано належних та допустимих доказів на підтвердження факту відправлення публічним акціонерним товариством акціонерний банк «Укргазбанк» актів наданих послуг за грудень 2014 року, січень 2015 року, лютий 2015 року та їх отримання банком.

Враховуючи викладене, представник відповідача заперечував у судовому засіданні підстави оплати, передбачені п. 4.3 договору. Тобто між сторонами виник спір по зобов'язаннях виконання договору надання послуг.

Коленія суддів погоджується з тим, що до п. 1 ч. 5 ст. 63 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", підчас тимчасової адміністрації, не здійснюється задоволення вимог вкладників та інших осіб, зокрема щодо майнових зобов'язань, які здійснюються виключно у межах процедури ліквідації банку.

Але ПАТ “Укргазбанк” в особі Вінницької обласної дирекції акціонерного банку “Укргазбанк”, як кредитор згідно зі ст 2 Закону України "Про банки і банківську діяльність" повинна мати документально підтверджені вимоги до боржника щодо його майнових зобов'язань.

А оскільки відповідач вважає вимоги позивача документально не підтвердженими, то ПАТ “Укргазбанк” в особі Вінницької обласної дирекції акціонерного банку “Укргазбанк” і звернувся до суду за захистом своїх прав.

При таких даних, колегія суддів вважає, що п. 1 ч. 5 ст. 36 Закону України “Про систему гарантування вкладів фізичних осіб” не є підставою для відмови при розгляді позову про стягнення суми за порушення договорних зобов'язань. Ця стаття закону повинна застосовуватись уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб при розгляді вимог кредиторів банку.

За правилами ст. 4-7 ГПК України, судове рішення приймається колегіально за результатами обговорення усіх обставин справи.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень та подати до суду відповідні докази.

Як встановлено ст. 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно до п. 2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 6 від 23.03.2012 року “Про судове рішення” рішення господарського суду має ґрунтуватись на повному з'ясуванні такого: чи мали місце обставини, на які посилаються особи, що беруть участь у процесі, та якими доказами вони підтверджуються; чи не виявлено у процесі розгляду справи інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин; яка правова кваліфікація відносин сторін, виходячи з фактів, установлених у процесі розгляду справи, та яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору.

Згідно пункту 2 частини 1 статті 103 Господарського процесуального кодексу України, апеляційна інстанція за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати рішення повністю або частково і прийняти нове рішення.

У відповідності до пунктів 1, 2, 3 частини 1 статті 104 Господарського процесуального кодексу України підставами для скасування або зміни рішення місцевого господарського суду є неповне з’ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які місцевий господарський суд визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи.

З огляду на вищенаведене, апеляційний господарський суд вважає, що зазначеним вище обставинам місцевий господарський суд не надав належної оцінки, що призвело до прийняття частково невірного рішення.

Таким чином, апеляційна скарга публічного акціонерного товариства “Укргазбанк” підлягає задоволенню, а оскаржуване рішення суду слід скасувати та прийняти нове, яким позов задовольнити.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, зважаючи на скасування апеляційним господарським судом рішення місцевого господарського суду та задоволення апеляційної скарги позивача, колегія суддів вважає за необхідне провести перерозподіл судових витрат.

З огляду на вищезазначене, керуючись ст. ст. 4-7, 33, 43, 99, 101-105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства “Укргазбанк” на рішення господарського суду міста Києва від 09.07.2015 року (оформленого відповідно до ст. 84 ГПК України 14.07.2015 року) по справі № 902/763/15 задовольнити.

2. Рішення господарського суду міста Києва від 09.07.2015 року у справі № 902/763/15 скасувати та прийняти нове, яким позов задовольнити повністю.

3. Стягнути з публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» (01133, м. Київ, вул. Щорса, 36-Б, код 380236) на користь публічного акціонерного товариства акціонерний банк «Укргазбанк» (03087, м. Київ, вул. Єриванська, 1, код 320478) в особі Вінницької обласної дирекції АБ «Укргазбанк» (21009, м. Вінниця, вул. І.Бевза, 34) 40 300 (сорок тисяч триста) грн. 00 коп. основного боргу, 1827 (одна тисяча вісімсот двадцять сім) грн. 00 коп. судового збору за розгляд справи у суді першої інстанції та 913 (дев’ятсот тринадцять) грн. 50 коп. за перегляд рішення у апеляційній інстанції.

4. Видачу наказу на виконання постанови доручити господарському суду міста Києва.

5. Матеріали справи № 902/763/15 повернути до господарського суду міста Києва.

Постанову Київського апеляційного господарського суду може бути оскаржено до Вищого господарського суду України у порядку, передбаченому ст. 107 ГПК України.

Постанова Київського апеляційного господарського суду за наслідками перегляду відповідно до ст. 105 ГПК України набирає законної сили з дня її прийняття.

Головуючий суддя М.Л. Яковлєв

Судді В.В. Сулім

П.В. Авдеєв