Постанова № 50085294, 08.09.2015, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"08" вересня 2015 р. Справа№ 927/259/15

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Баранця О.М.

суддів: Калатай Н.Ф.

Сітайло Л.Г.

при секретарі Майданевич Г.А.

за участю представників:

від позивача: ОСОБА_1. особисто, ОСОБА_2

від відповідача: Борода А.В.

розглянувши Товариства з обмеженою відповідальністю

апеляційну скаргу "Готельно-ресторанний комплекс "РІКО"

на рішення

Господарського суду Чернігівської області від 29.04.2015р.

у справі № 927/259/15 (суддя Оленич Т.Г.)

за позовом Фізичної особи-підприємця

ОСОБА_1

до Товариства з обмеженою відповідальністю

"Готельно-ресторанний комплекс "РІКО"

про стягнення 59170 грн. 29коп.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Чернігівської області від 29.04.2015 року позов задоволено частково.

Стягнуто з товариства з обмеженою відповідальністю "Готельно-ресторанний комплекс "РІКО", Чернігівська область, м. Городня, вул. Аеродромна, б.96 (ідентифікаційний код 34924649, р/р 26003010177534 в ПАТ "ВТБ Банк" в м.Київ, МФО 321767) на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, АДРЕСА_1 (індивідуальний ідентифікаційний номер НОМЕР_1, р/р НОМЕР_2 в Банк "Національний кредит", МФО 320702) 46700 грн. боргу, 5295 грн.65 коп. пені, 583 грн. 43 коп. трьох процентів річних, 5047 грн.21 коп. інфляційних нарахувань, 1779 грн. 33 коп. судового збору та 4744 грн.87 коп. витрат на оплату послуг адвоката.

В решті позову відмовлено.

Не погоджуючись з вказаним рішенням суду, відповідач звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення Господарського суду Чернігівської області від 29.04.2015 року у справі №927/259/15 скасувати та прийняти нове, яким відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 24.06.2015 р. апеляційну скаргу прийнято до провадження та призначено до розгляду.

Розпорядженням заступника голови Київського апеляційного господарського суду змінено склад колегії суду.

В судове засідання 21.07.2015 року представник відповідача не з'явився. Розгляд справи відкладено на 08.09.2015 року.

Розпорядженням cекретаря судової палати Київського апеляційного господарського суду змінено склад колегії суду.

Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються доводи та заперечення сторін, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Як вбачається з матеріалів даної справи, 05 травня 2014 року між товариством з обмеженою відповідальністю "Готельно-ресторанний комплекс "РІКО" (відповідач у справі, учасник за договором) та фізичною особою-підприємцем Антоновим Олександром Анатолійовичем (позивач у справі, виконавець за договором) укладено договір б/н про надання послуг з організації приготування та подачі щоденного гарячого харчування (далі по тексту рішення - договір про надання послуг з харчування), за умовами якого позивач зобов'язався надати на замовлення відповідача у 2014 році послуги з організації приготування та подання щоденного гарячого харчування дітей, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, а відповідач, в свою чергу, зобов'язався прийняти та оплатити зазначені послуги на умовах та в порядку, визначеному цим договором.

Відповідно до п.п. 1.3., 1.4., 1.7. договору про надання послуг з харчування надання послуг з організації приготування та подання щоденного гарячого харчування дітей, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, проводиться виконавцем у навчальних закладах, перелічених в додатку №1 до цього договору. Послуги з організації приготування та подання щоденного гарячого харчування дітей, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, надаються відповідно до вікових категорій та визначеній кількості дітей конкретного навчального закладу, які вказані в додатку №1 до цього договору. Місцем надання послуг є місцезнаходження навчальних закладів, наведених у додатку №1 до цього договору незалежно від форми власності навчального закладу.

До матеріалів справи позивачем наданий підписаний сторонами та скріплений їх печатками додаток №1 до договору про надання послуг з харчування, з якого вбачається, що послуги з організації приготування та подання щоденного гарячого харчування дітей, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, мали надаватись відповідачем в Канівській загальноосвітній школі І-ІІІ ступеню №4, що знаходиться в м. Каневі Черкаської області по вул. Дніпробудівська, 2.

В пункті 1.5. договору про надання послуг з харчування визначено найменування послуг, які виконавець надає за цим договором, а саме: організація приготування та подання щоденного гарячого харчування дітей, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, віком від 6 до 10 років; організація приготування та подання щоденного гарячого харчування дітей, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, віком від 10 до 14 років; організація приготування та подання щоденного гарячого харчування дітей, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, віком від 14 до 18 років.

В розділі ІV договору про надання послуг з харчування сторони узгодили умови щодо строків та порядку надання послуг та встановили, що виконавець забезпечує надання послуг з організації приготування та подання щоденного гарячого харчування дітей, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, відповідно до встановленого навчального плану кожного із навчальних закладів, наведених у додатку №1 до цього договору, з моменту укладення цього договору і по 31 грудня 2014 року включно. Кількість днів надання послуг за цим договором тотожна кількості навчальних днів (п.4.1. договору).

Обсяг послуг за цим договором на один день визначається виконавцем відповідно до кількості фактично присутніх у навчальному закладі дітей у цей день (кількість дітей, які фактично отримали харчування) шляхом ознайомлення з поданими представником навчального закладу заявками у порядку, який встановлюється учасником. Подання заявок для ознайомлення здійснюється завчасно з відведенням достатнього строку для приготування їжі (п.4.2. договору).

Режим харчування дітей визначається керівником навчального закладу (п.4.3. договору).

У процесі надання послуг з організації приготування та подання щоденного гарячого харчування дітей, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, можливі зміни кількості дітей (збільшення або зменшення). Фактична кількість дітей, які отримували харчування в навчальному закладі, включається до акту про надання послуг (форма акту наведена в додатку №3) за звітний місяць окремо по кожному навчальному закладу, завізованому керівником цього навчального закладу, за умови додавання виконавцем до цього акту відповідних довідок управління (відділу) освіти, професійно-технічного закладу, коледжу, технікуму (училища) тощо. Фактична кількість дітей, які отримали харчування в навчальних закладах за звітний місяць, включається до зведеного акту прийому-передачі наданих послуг (форма акту наведена в додатку №4) (п.4.4. договору).

В пунктах 6.1., 6.2. договору про надання послуг з харчування встановлено, що учасник забезпечує виконавця для здійснення останнім послуг з організації приготування та подання щоденного гарячого харчування дітей, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, всіма необхідними продуктами харчування. Виконавець надає учаснику заявку, яка містить дату постачання, асортимент та кількість необхідних продуктів харчування по кожному навчальному закладу окремо.

Згідно із п.3.4.4. договору про надання послуг з харчування виконавець взяв на себе зобов'язання під час надання послуг за цим договором використовувати лише ті продукти харчування, які були отримані від учасника.

Відповідно до п.7.1 договору про надання послуг з харчування вартість послуг виконавця на організацію приготування та подання щоденного гарячого харчування для однієї дитини на один день визначається у розмірі 4грн.00коп. з ПДВ.

В розділі VІІІ договору про надання послуг з харчування сторони узгодили порядок здійснення оплати за послуги та встановили, що виконавець надає учаснику рахунок за фактично надані послуги з організації приготування та подання щоденного гарячого харчування дітей, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, за звітний місяць до 2 (другого) числа наступного місяця (п.8.1. договору). До рахунку виконавця за фактично надані послуги з організації приготування та подання щоденного гарячого харчування дітей, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, додаються наступні документи: зведений акт прийому-передачі наданих послуг за поточний місяць; акти про надання послуг по кожному навчальному закладу, які підписані уповноваженими представниками навчальних закладів (п.8.2. договору). Розрахунки за цим договором проводяться шляхом оплати учасником рахунків виконавця за фактично надані послуги з організації приготування та подання щоденного гарячого харчування дітей, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, протягом 3 (трьох) банківських днів з моменту отримання учасником такого рахунку (п.8.4. договору). Оплата послуг за цим договором здійснюється учасником у національній валюті України (гривня) на банківський рахунок виконавця, який визначений у відповідному розділі цього договору (п.8.8. договору).

Сторони проти укладення договору про надання послуг з харчування не заперечували. Доказів визнання судом у встановленому законом порядку даного договору недійсним сторонами не надано.

Згідно з ч. 2 ст. 101 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Відповідно до ст. 99 Господарського процесуального кодексу України в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у цьому розділі. Апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.

Аналіз змісту договору б/н від 05.05.2014 про надання послуг з організації приготування та подачі щоденного гарячого харчування свідчить, що у зв'язку з його укладенням між сторонами виникли правовідносини з надання послуг, які регулюються нормами глави 63 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, яка кореспондується зі ст. 193 Господарського кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Виходячи із приписів ст. 901 Цивільного кодексу України, в якій наводиться загальне визначення договору про надання послуг, слід зазначити, що у зобов'язаннях про надання послуг результат діяльності виконавця, як правило, є завжди немайновим, хоча може мати речову форму, зокрема, щодо договору про надання послуг з харчування, у вигляді приготовлених страв. При послугах продається не сам результат, а лише дії, які до нього призвели. Корисний ефект від діяльності з надання послуги не виступає у вигляді певного результату, вираженого у матеріальній формі, а полягає в самому процесі надання послуги, її змісті.

Чинним законодавством, яке регулює правовідносини з надання послуг, не встановлюються вимоги до порядку оформлення виконавцем підтвердження надання послуг, а тому сторони мають право на власний розсуд в довільній формі визначати порядок підтвердження надання та прийняття послуг.

З огляду на правовідносини, які виникли між сторонами на підставі договору б/н від 05.05.2014 про надання послуг з організації приготування та подачі щоденного гарячого харчування, і на предмет спору, який розглядається судом в межах даної справи - стягнення вартості наданих послуг і нарахованих сум штрафних санкцій, позивач має довести факт здійснення ним організації приготування та подання щоденного гарячого харчування дітей в Канівській загальноосвітній школі І-ІІІ ступеню №4, а також факт невиконання відповідачем зобов'язань по оплаті послуг, а відповідач, який заперечує проти позову, в свою чергу має довести факт організації харчування дітей у вищезазначеній школі власними силами або іншими залученими ним особами, відмінними від позивача.

Виходячи із змісту п.8.2. договору про надання послуг з харчування, позивач, як виконавець за цим договором, має підготувати та надати відповідачу зведені акти прийому-передачі наданих послуг за поточний місяць та акти про надання послуг по кожному навчальному закладу, які підписані уповноваженими представниками навчальних закладів.

Як вбачається із матеріалів справи, позивачем складено та підписано акт від 30.05.2014 про надання послуг з харчування дітей, які потерпіли від Чорнобильської катастрофи, за звітний період - травень 2014 року, відповідно до якого вартість послуг з харчування дітей склала 42292грн. (т.1, а.с.23), та акт від 11.06.2014 про надання послуг з харчування дітей, які потерпіли від Чорнобильської катастрофи, за звітний період - червень 2014 року, згідно з яким вартість послуг з харчування дітей склала 4408грн. (т.1, а.с.24).

Підпис та печатка відповідача в графі "ПОГОДЖУЮ: Директор ТОВ "ГРК "РІКО" А.П. Радченко" на вказаних актах відсутні.

Аналіз зазначених актів свідчить, що вказана в них вартість одного діто-дня згідно з вартістю щоденного меню відповідає вартості послуги з організації приготування та подання щоденного гарячого харчування, визначеної у п.7.1. договору про надання послуг з харчування, а загальна вартість харчування по обох актах становить саме суму основного боргу, яка заявляється позивачем до стягнення - 46700грн.

Тобто, матеріалами справи підтверджується факт складання та підписання позивачем передбачених умовами договору про надання послуг з харчування актів прийому-передачі послуг за кожний звітний місяць, які уповноваженим представником відповідача не підписані.

Крім того, в матеріалах справи містяться оригінали акту від 30.05.2014 про надання послуг з харчування дітей, які потерпіли від Чорнобильської катастрофи, за звітний період - травень 2014 року (т.1, а.с.76), та акт від 11.06.2014 про надання послуг з харчування дітей, які потерпіли від Чорнобильської катастрофи, за звітний період - червень 2014 року (т.1, а.с.77) та погоджені директором Канівської ЗОШ І-ІІІ ст. №4 В.І. Пуляєвою, про що свідчить підпис та відбиток печатки школи.

Отже, на виконання п.8.2.2 договору про надання послуг з харчування позивачем складені акти про надання послуг по навчальному закладу, передбаченому у додатку № 1 до договору від 05.05.2014 - Канівській школі №4, які підписані уповноваженим представником закладу - його директором. При цьому суд звертає увагу, що погодження директором школи вищезазначених актів свідчить про підтвердження фактичного надання позивачем послуг з харчування дітей, які потерпіли від Чорнобильської катастрофи, за звітні періоди - травень та червень 2014 року.

Механізм організації харчування дітей у навчальних закладах незалежно від їх підпорядкування, типу і форми власності визначається наказом Міністерства охорони здоров'я України та Міністерства освіти та науки України від 01.06.2005 року №242/329 "Про затвердження Порядку організації харчування дітей у навчальних та оздоровчих закладах", зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 15.06.2005 року за №661/10941.

Відповідно до п.11 даного Порядку харчування дітей у навчальних закладах забезпечується безпосередньо у закладі. При відсутності їдальні, харчоблоку дітей харчують у закладі громадського харчування або поставляються готові страви від підприємства громадського харчування.

Як вбачається із матеріалів справи, позивач на підставі договору оренди нерухомого майна від 30.08.2013 №47-013, укладеного ним з відділом комунального майна м.Канева, орендував приміщення кухні, розташоване за адресою: вул..Дніпробудівська, 2, ЗОШ №4. З урахуванням укладених до цього договору додаткових угод договір оренди продовжений до 31.12.2014 (т.1, а.с.163-170). Факт використання позивачем приміщення їдальні Канівської загальноосвітньої школи №4 підтверджується також наявною у справі копією договору про постачання електричної енергії від 01.09.2009, укладеного з Канівським РЕМ ВАТ "Черкасиобленерго" (т.1, а.с.173-179), з додатками до нього, та актом №342 від 08.09.2014 технічної перевірки (контрольного огляду) засобів обліку електричної енергії, в якому відображено про відключення об'єкту - їдальні ЗОШ №4, від електромережі згідно з заявою споживача - ФОП ОСОБА_1 Крім того, виконання позивачем зобов'язання за договором про надання послуг з харчування підтверджується наявними у справі копіями трудових договорів, укладених позивачем з фізичними особами саме для виконання обов'язків працівників їдальні школи №4 м.Канева, які у встановленому законодавством порядку зареєстровані Канівським міськрайнним центром зайнятості (т.1, а.с.221-232).

В свою чергу, відповідач, місцем знаходження якого є м.Городня Чернігівської області, не надав належних та допустимих доказів, які підтверджують наявність у нього потужностей та можливостей для здійснення приготування гарячої їжі безпосередньо у навчальному закладі - в приміщенні школи №4, або в інших пристосованих для цієї діяльності приміщеннях, розташованих саме в м.Каневі, з метою організації в травні-червні 2014 року гарячого харчування дітей, що потерпіли від наслідків Чорнобильської катастрофи, які навчалися в цей період в Канівській загальноосвітній школі №4.

Надані відповідачем до матеріалів справи лімітно-забірні картки, калькуляції вартості виробництва продукції, копії видаткових накладних на отримання від ФОП ОСОБА_3. продуктів харчування до уваги не приймаються, оскільки вказані документи не підтверджують факт організації процесу приготування та подання щоденного гарячого харчування дітей, постраждалих від наслідків Чорнобильської катастрофи, а свідчать лише про здійснення обліку та руху продуктів харчування, які були використані позивачем на підставі п.3.4.4. договору про надання послуг з харчування.

Твердження відповідача, що ним не передавалися позивачу продукти харчування для приготування гарячого харчування дітей спростовуються матеріалами справи, зокрема наданими до матеріалів справи позивачем копіями видаткових накладних про передачу продуктів харчування від ФОП ОСОБА_3. одержувачу - ТОВ "Готельно-ресторанний комплекс "РІКО", на яких міститься підпис позивача в отриманні продуктів (т.1, а.с.105-130). Отримання продуктів харчування по вказаних накладних саме позивачем відповідає умові, викладеній у п.3.1. договору постачання продуктів харчування та продовольчої сировини від 05.05.2014, укладеного між відповідачем, як покупцем, та ФОП ОСОБА_3, як продавцем, щодо місця постачання товару - харчоблок Канівської загальноосвітньої школи №4 за адресою: м.Канів, вул..Дніпробудівська,2.

До того ж, факт відсутності у відповідача можливостей надавати у травні - червні 2014 року послуги з харчування дітей, які потерпіли від Чорнобильської катастрофи, у Канівській загальноосвітній школі №4, безпосередньо підтверджується укладеним між сторонами договором без номеру від 05 травня 2014 року, із змісту якого вбачається, що відповідач лише мав намір укласти в термін до 01 вересня 2014 року всі необхідні договори для можливості виконання умов договору №14/10-ВТ про закупівлю послуг з харчування дітей, які потерпіли від Чорнобильської катастрофи, за державні кошти, від 30.04.2014 року, укладеного ним з Міністерством соціальної політики України, в зв'язку з чим позивач зобов'язувався сприяти в наданні послуг з харчування дітей на підставі вже укладених договорів при навчальних закладах.

Відповідно до ч. 1 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно із частиною 1 статті 36 Господарського процесуального кодексу України письмовими доказами є документи і матеріали, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин в їх сукупності.

Приписами статті 34 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Таким чином, приймаючи до уваги вищевикладене, оцінюючи в сукупності всі надані сторонами докази, враховуючи, що особливістю предмету договору про надання послуг є, як вже зазначалось, не отримання матеріального результату, а вчинення певних дій, які мають призвести до такого результату, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що матеріалами справи підтверджується вчинення позивачем дій по наданню послуг, які передбачені умовами договору від 05.05.2014 року про надання послуг з харчування.

З огляду на вище встановлені обставини не приймається до уваги посилання відповідача на акт №ЧКН 05/11 від 30.05.2014 про надання послуг з харчування дітей, які потерпіли від Чорнобильської катастрофи, за звітний період - травень 2014 року, та акт №ЧКН 06/11 від 11.06.2014 про надання послуг з харчування дітей, які потерпіли від Чорнобильської катастрофи, за звітний період - червень 2014 року, які погоджені та завірені підписами директора школи і начальника відділу освіти Канівської міської ради та засвідчені відбитками печаток цих установ, оскільки інших належних та допустимих доказів фактичного надання саме відповідачем послуг з харчування дітей в Канівській загальноосвітній школі І-ІІІ ступенів №4 останній не надав.

Відповідно до ст. 903 Цивільного кодексу України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Згідно з п. 8.4. договору про надання послуг з харчування розрахунки проводяться шляхом оплати відповідачем (учасником за договором) рахунків виконавця за фактично надані послуги з організації та подання щоденного гарячого харчування дітей, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, протягом трьох банківських днів з моменту отримання відповідачем такого рахунку. На підставі п.8.1. договору про надання послуг з харчування рахунки за фактично надані послуги надаються до 2 (другого) числа місяця, наступного за звітним.

Відповідач, заперечуючи проти позову, стверджує, що позивачем рахунки та акти прийому-передачі наданих послуг не складались і відповідачу не надсилались, в зв'язку з чим, на думку відповідача, у нього не виникло зобов'язань по оплаті послуг.

Як вбачається із матеріалів справи, позивачем складено рахунок №07/2014 від 30.05.2014 року на суму 42292 грн. та рахунок №08/2014 від 11.06 2014 року на суму 4408 грн. Проте, доказів надсилання відповідачу цих рахунків у встановлений договором строк, тобто до 02.06.2014 року (за травень) та до 02.07.2014 року (за червень) позивач не представив.

Разом з тим, матеріалами справи підтверджується, що позивач разом з претензією №1 від 03.09.2014 року надіслав відповідачу рахунки на оплату послуг. Відповідач в ході судового розгляду даної справи та у відзиві на позов підтвердив отримання від позивача претензії разом з доданими до неї документами.

Із змісту претензії вбачається, що в ній міститься вимога позивача до відповідача про сплату 46700 грн. заборгованості по оплаті наданих позивачем послуг з організації приготування та подачі щоденного гарячого харчування саме на підставі договору від 05.05.2014 року про надання послуг з харчування. При цьому, в претензії позивачем зазначений термін оплати - до 12.09.2014 року.

Як вбачається із матеріалів справи, зокрема оригіналів опису вкладення до цінного листа та повідомлення про вручення поштового відправлення, відповідач отримав претензію разом з доданими до неї документами 05.09.2014 року, а тому відповідно до п. 8.4. договору про надання послуг з харчування відповідач повинен був оплатити вартість наданих позивачем послуг в строк до 10 вересня 2014 року включно.

Позивач у своїй претензії від 03.09.2014 встановив більший строк оплати відповідачем послуг - до 12.09.2014, що не порушує права відповідача.

В силу ст.193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язань.

За змістом ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодекс України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

За приписами ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідач належних та допустимих доказів оплати ним вартості наданих послуг у встановлений в претензії строк або пізніше не надав, а тому суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що на момент звернення позивача до суду з даним позовом заборгованість відповідача становила 46700 грн.

Враховуючи, що матеріалами справи підтверджується факт неналежного виконання відповідачем зобов'язання по оплаті наданих позивачем послуг з організації щоденного гарячого харчування дітей, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, в Канівській ЗОШ №4, тому вимоги позивача про стягнення з відповідача суми заборгованості є обґрунтованими, в зв'язку з чим з відповідача має бути стягнуто 46700 грн. боргу.

З огляду на вищевикладене залишаються поза увагою суду твердження відповідача про відсутність рахунків на оплату та актів прийому-передачі наданих послуг.

З посиланням на п. 9.4. договору про надання послуг з харчування позивач просить стягнути з відповідача 5329 грн. 40 коп. пені за прострочення оплати послуг, яка обчислена за період з 11.09.2014 року по 11.02.2015 року.

В пункті 9.4. договору про надання послуг з харчування учасник (відповідач у справі) зобов'язувався за порушення грошових зобов'язань (несвоєчасну оплату фактично наданих послуг) сплатити неустойку в розмірі подвійної відсоткової ставки Національного банку України від простроченої суми за весь час прострочення.

За змістом ст.611 Цивільного кодексу України порушення боржником взятих на себе зобов'язань призводить до настання певних правових наслідків, які полягають у застосуванні до нього встановлених законом та договором мір відповідальності, зокрема і у сплаті неустойки.

Згідно із ч. 1 ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Відповідно до ч.3 вказаної статті пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Виходячи із визначення у п.9.4. договору порядку нарахування неустойки за порушення грошового зобов'язання, суд приходить до висновку що за своєю правовою природою встановлена сторонами неустойка є пенею.

Приймаючи до уваги, що матеріалами справи доведений факт невиконання відповідачем зобов'язань по оплаті фактично наданих позивачем послуг, тому вимоги позивача про стягнення пені є правомірними.

Разом з тим, як вбачається із наведеного позивачем розрахунку пені, сума пені обчислювалася без урахування наданого позивачем в претензії строку оплати вартості послуг, а тому за період з 13.09.2014 року по 11.02.2015 року включно сума пені становить 5295 грн. 65 коп.

Враховуючи, що відповідачем допущено прострочення виконання зобов'язання по оплаті послуг, з нього підлягає стягненню на користь позивача 5295 грн. 65 коп. пені.

В силу ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

З посиланням на вказану норму закону позивач просив стягнути з відповідача 6547 грн. 34 коп. інфляційних нарахувань, обчислених за період з 11.09.2014 року по 11.02.2015 року та 593 грн. 55коп. 3% річних, обчислених за період з 11.09.2014 року по 11.02.2015 року.

Перевірка правильності нарахування трьох процентів річних свідчить, що при визначенні періоду нарахування позивачем також не враховано встановлений ним в претензії строк оплати послуг. З урахуванням цього сума трьох процентів річних становить 583 грн. 43 коп. за період з 13.09.2014 року по 11.02.2015 року.

Як вказано в абз. 3 підп. 3.2. п. 3 постанови Пленуму Вищого господарського суду України №14 від 17.12.2013 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань" розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений Державною службою статистики України, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).

При здійсненні нарахування інфляційної складової боргу позивачем безпідставно застосовано індекс інфляції за вересень 2014, а тому сума інфляційних нарахувань за прострочення оплати відповідачем наданих позивачем послуг за період з жовтня 2014 року по січень 2015 року становить 5047 грн.21 коп.

Враховуючи, що факт прострочення виконання відповідачем грошового зобов'язання підтверджується матеріалами справи, вимоги позивача про стягнення з відповідача трьох процентів річних та інфляційних нарахувань є правомірними, але підлягають частковому задоволенню в сумі 583 грн. 43коп. та 5047 грн.21 коп. відповідно.

Тож, оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, колегія суддів підтримує висновок суду першої інстанції про те, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню і з ві дповідача на користь позивача має бути стягнуто 46700 грн. боргу, 5295 грн. 65 коп. пені, 583 грн. 43 коп. трьох процентів річних, 5047 грн. 21 коп. інфляційних нарахувань та судових витрат.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 99, 101 - 105 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Рішення Господарського суду Чернігівської області від 29.04.2015 року у справі №927/259/15 залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

2. Справу № 927/259/15 повернути до Господарського Чернігівської області.

3. Копію постанови направити сторонам.

Головуючий суддя О.М. Баранець

Судді Н.Ф. Калатай

Л.Г. Сітайло

Повний текст постанови складено 09.09.2015 року.