Постанова № 50085280, 08.09.2015, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"08" вересня 2015 р. Справа№ 911/2129/14

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Ільєнок Т.В.

суддів: Авдеєва П.В.

Яковлєва М.Л.

при секретарі

судового засідання: Колеснік М.П.

за участі представників сторін:

позивач ФОП ОСОБА_1. - паспорт НОМЕР_1

виданий Голосіївським РУ МВС України в м. Києві

22.02.2013

представник позивача ОСОБА_2. - дов. від 03.03.2014 № 384

відповідач Пантюшенко О.О. - дов. від 05.01.2015 б/н

Пілягін О.В. - дов. від 05.01.2015 б/н

третя особа - 1 не з'явився, про дату, час та місце судового

засідання був повідомлений належним чином;

третя особа - 2 не з'явився, про дату, час та місце судового

засідання був повідомлений належним чином;

третя особа - 3 не з'явився, про дату, час та місце судового

засідання був повідомлений належним чином;

від ВДВС не з'явився, про дату, час та місце судового

засідання був повідомлений належним чином.

розглянувши матеріали

апеляційної скарги відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю

„Гіалайн-Україна", м. Київ

на Ухвалу Господарського суду Київської області від

29.07.2015 прийняту на підставі ст. 121-2 ГПК України

у справі № 911/2129/14 (суддя Бацуца В.М.)

за скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю

„Гіалайн-Україна", м. Київ

на дії та постанову Відділу Державної виконавчої

служби вишгородського районного управління

юстиції, м. Вишгород

за позовом Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, м. Київ

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю

„Гіалайн-Україна", м. Київ

третя особа-1, яка не заявляє

самостійних вимог на предмет спору

на стороні відповідача Відкрите акціонерне товариство імені Васильєва,

с. Демидів, Вишгородський району

третя особа-2, яка не заявляє

самостійних вимог на предмет спору

на стороні відповідача ОСОБА_3, м. Київ

третя особа -3, яка не заявляє

самостійних вимог на предмет спору

на стороні відповідача ОСОБА_4, м. Київ

про про зобов'язання передати предмет лізингу

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Київської області від 29.08.2014 №911/2129/14 позов задоволено повністю, зобов'язано відповідача ТОВ „Гіалайн-Україна" виконати обов'язок лізингодавця за фінансово-лізинговим Договором від 25.02.2000, укладеним між ВАТ імені Васильєва та ФОП ОСОБА_1, та передати ФОП ОСОБА_1 предмет лізингу згідно фінансово-лізингового Договору від 25.02.2000, укладеного між ВАТ імені Васильєва та ФОП ОСОБА_1, а саме: будівлю інженерно-технічного корпусу площею 506, 1 кв. м., що розташована за адресою: АДРЕСА_1.

17.07.2015 ТОВ „Гіалайн-Україна" до місцевого господарського суду було подано Скаргу б/н від 16.07.2015 (т.4 а/с 170) на дії державного виконавця щодо накладеного арешта на майно та оголошення заборони його відчуження, у якій боржник просив господарський суд:

«- визнати дії державного виконавця ВДВС Вишгородського РУЮ Ільницького І.В. по накладенню арешту на все майно, що належить ТОВ „Гіалайн-Україна" у межах суми звернення стягнення 1 460,00 грн. неправомірними;

- визнати дії державного виконавця ВДВС Вишгородського РУЮ Ільницького І.В. по оголошенню заборони здійснювати відчуження будь-якого майна, що належить ТОВ „Гіалайн-Україна" лише у межах суми боргу неправомірними;

- скасувати Постанову від 17.06.2015 ВП № 45769594 про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження».

В обґрунтування Скарги відповідач зазначав, що дії Відділу Державної виконавчої служби Вишгородського РУЮ по накладенню арешту на все майно, що належить ТОВ „Гіалайн-Україна" у межах суми звернення стягнення 1 460,00 грн. та по оголошенню заборони здійснювати відчуження будь-якого майна, що належить ТОВ „Гіалайн-Україна" лише у межах суми боргу, є неправомірними, а Постанова ВДВС від 17.06.2015 ВП № 45769594 про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження є незаконною, так як державним виконавцем вищевказану Постанову винесено всупереч положенням ст. 75 Закону України „Про виконавче провадження", Наказу Міністерства юстиції України № 512/5 від 02.04.2012 „Про затвердження Інструкції з організації примусового виконання рішень", інших нормативно-правових актів, оскільки державний виконавець не має відповідних повноважень щодо накладення арешту на майно та оголошення заборони його відчуження при виконанні виконавчих документів.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 29.07.2015 № 911/2129/14 відмовлено у задоволенні Скарги б/н від 16.07.2015 (вх. № 175/15 від 17.07.2015) ТОВ „Гіалайн-Україна" на дії державного виконавця та Постанову Відділу Державної виконавчої служби Вишгородського РУЮ у виконавчому провадженні ВП № 45769594. (т. 4 а/с 202-211)

Не погоджуючись з прийнятою Ухвалою, відповідач ТОВ „Гіалайн-Україна" (боржник) звернувся до Київського апеляційного господарського суду зі скаргою, в якій просив Ухвалу Господарського суду Київської області від 29.07.2015 № 911/2129/14 скасувати та прийняти нове судове рішення за яким «…задовольнити Скаргу б/н від 16.07.2015 ТОВ „Гіалайн-Україна" на дії державного виконавця по накладенню арешту на майно та оголошення заборони на його відчуження у виконавчому провадженні ВП № 45769594 у повному обсязі». Апеляційна скарга відповідача обґрунтована на тому, що судом першої інстанції не правильно застосовано норми процесуального права, що суперечить вимогам чинного законодавста, зокрема положенням ст. 75 Закону України „Про виконавче провадження".

Позивач ФОП ОСОБА_1. у своєму Відзиві на апеляційну скаргу від 03.09.2015 б/н просить колегію суддів залишити апеляційну скаргу боржника без задоволення, Ухвалу Господарського суду Київської області від 29.07.2015 № 911/2129/14 залишити без змін, як таку, що прийнято у повній відповідності до вимог діючого законодавства України.

Ухвалою КАГС від 14.08.2015 № 911/2129/14 порушено апеляційне провадження за скаргою ТОВ „Гіалайн-Україна" та призначено судове засідання (колегія суддів у складі: головуючого судді Ільєнок Т.В., суддів: Тарасенко К.В., Яковлєва М.Л.).

За Розпорядженням Заступника голови КАГС від 25.08.2015, враховуючи перебування судді Тарасенко К.В. у черговій відпустці склад колегії суддів змінено, для розгляду даної справи було сформовано колегію суддів у наступному складі: головуючий суддя Ільєнок Т.В., судді: Авдеєв П.В., Яковлєв М.Л..

За Ухвалою КАГС від 25.08.2015 № 911/2129/14 прийнято апеляційну скаргу відповідача до провадження колегії суддів у складі: головуючої судді Ільєнок Т.В., суддів: Авдеєва П.В., Яковлєва М.Л..

В судове засідання від 08.09.2015 представник відділу ВДВС та третьої особи-1, третьої особи-2, третьої особи-3 не з'явилися, про день, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином. Про належне повідомлення сторін свідчать залучені до матеріалів справи зворотні поштові повідомлення №09-33/32237/15, №09-33/33715/15 та Витяги з офіційного сайту Українського державного підприємства поштового зв'язку "Укрпошта" щодо відстеження пересилання поштових відправлень, які містять інформацію про отримання адресатами ВДВС, третьою особою - 1, третьою особою - 2 відповідного поштового відправлення, а саме Ухвали КАГС від 25.08.2015 про відкладення розгляд даної справи на 08.09.2015.

Відповідно до абз.3 п. 3.9.1. Постанови Пленуму ВГСУ від 26.12.2011 № 18 встановлено, що у разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом. Доказом такого повідомлення в разі неповернення ухвали підприємством зв'язку може бути й долучений до матеріалів справи та засвідчений самим судом витяг з офіційного сайту Українського державного підприємства поштового зв'язку "Укрпошта" щодо відстеження пересилання поштових відправлень, який містить інформацію про отримання адресатом відповідного поштового відправлення, або засвідчена копія реєстру поштових відправлень суду.

За пунктом 3.9.2 Постанови Пленуму ВГСУ № 18 від 26.12.2011 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" передбачено, що у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Неявка учасника судового процесу в судове засідання не є підставою для скасування судового рішення, якщо ухвалу, в якій зазначено час і місце такого засідання, надіслано йому в порядку, зазначеному в підпункті 3.9.1. підпункту 3.9. названої Постанови Пленуму ВГСУ.

Колегія суддів дійшла висновку, що оскільки, Ухвалу КАГС від 14.08.2015 про порушення провадження у даній справі та Ухвалу КАГС від 25.08.2015 про відкладення розгляду даної справи було надіслано за юридичними адресами ВДВС та третьої особи -1, -2, -3, вони вважаються належним чином повідомленими про дату, час та місце розгляду справи, без порушення вимог процесуального закону.

Враховуючи, що присутні представники позивача та відповідача, не заперечували проти розгляду апеляційної скарги у відсутності представників ВДВС та третіх осіб, колегія суддів перейшла до здійснення апеляційного перегляду справи по суті за наявними матеріалами.

Колегія суддів, розглянувши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм процесуального права, дійшла висновку апеляційну скаргу відповідача ТОВ „Гіалайн-Україна" залишити без задоволення, Ухвалу Господарського суду Господарського суду Київської області від 29.07.2015 по даній справі залишити без змін, приймаючи до уваги наступне.

Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, Рішенням Господарського суду Київської області від 29.08.2014 № 911/2129/14, яке залишено без змін Постановою Київського апеляційного господарського суду від 26.11.2014 № 911/2129/14, позов ФОП ОСОБА_1. до ТОВ „Гіалайн-Україна" за участю третіх осіб, що не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ВАТ імені Васильєва, ОСОБА_3., ОСОБА_4., про зобов'язання передати предмет лізингу, було задоволено; зобов'язано ТОВ „Гіалайн-Україна" виконати обов'язок лізингодавця за фінансово-лізинговим Договором від 25.02.2000, укладеним між ВАТ імені Васильєва та ФОП ОСОБА_1., та передати ФОП ОСОБА_1. предмет лізингу згідно фінансово-лізингового Договору від 25.02.2000, укладеного між ВАТ імені Васильєва та ФОП ОСОБА_1., а саме: будівлю інженерно-технічного корпусу площею 506, 1 кв. м., що розташована за адресою: АДРЕСА_1.

04.12.2014 на виконання Рішення Господарського суду Київської області від 29.08.2014 № 911/2129/14 місцевим господарським судом було видано відповідні Накази про примусове виконання судового рішення.

Постановою Вищого господарського суду України від 18.02.2015 № 911/2129/14 Рішення Господарського суду Київської області від 29.08.2014 та Постанову Київського апеляційного господарського суду від 26.11.2014 залишено без змін.

Постановою Відділу Державної виконавчої служби Вишгородського РУЮ від 10.12.2014 було відкрито виконавче провадження ВП № 45769594 з примусового виконання Наказу № 911/2129/14, виданого Господарським судом Київської області 04.12.2014, про зобов'язання ТОВ „Гіалайн-Україна" виконати обов'язок лізингодавця за фінансово-лізинговим Договором від 25.02.2000 року, та передати ФОП ОСОБА_1. предмет лізингу згідно фінансово-лізингового Договору від 25.02.2000, укладеного між ВАТ імені Васильєва та ФОП ОСОБА_1., а саме: будівлю інженерно-технічного корпусу площею 506, 1 кв. м., що розташована за адресою: АДРЕСА_1, за відповідною заявою ФОП ОСОБА_1. про відкриття виконавчого провадження. Названою Постановою боржнику - ТОВ „Гіалайн-Україна" було встановлено строк для добровільного виконання рішення суду - в семиденний строк з моменту винесення Постанови про відкриття виконавчого провадження.

За Актом Відділу Державної виконавчої служби Вишгородського РУЮ від 15.01.2015 у присутності позивача - ФОП ОСОБА_1. та співзасновника ТОВ „Гіалайн-Україна" ОСОБА_5 встановлено, що для ідентифікації спірного приміщення останнім будуть надані всі підтверджуючі документи до Відділу Державної виконавчої служби Вишгородського районного управління юстиції 19.01.2015.

У січні 2015 Відділом Державної виконавчої служби Вишгородського РУЮ було пред'явлено ТОВ „Гіалайн-Україна" Вимогу № 933 від 27.01.2015 державного виконавця, за якою зобов'язано ТОВ „Гіалайн-Україна" виконати Рішення суду до 03.02.2015, та надати письмове підтвердження виконання Рішення суду.

Актом Відділу Державної виконавчої служби Вишгородського районного управління юстиції від 10.02.2015 р. за участю відповідних понятих у присутності позивача - ФОП ОСОБА_1. та повноважного представника ТОВ „Гіалайн-Україна" Пілягіна О.В. було встановлено, що назване Рішення суду не виконано.

Постановою Відділу Державної виконавчої служби Вишгородського районного управління юстиції від 11.02.2015 про накладення штрафу за невиконання рішення суду без поважних причин накладено на боржника - ТОВ „Гіалайн-Україна" штраф у розмірі 680,00 грн, яку в подальшому було оскаржено боржником шляхом подання відповідної скарги в місцевий господарський суд.

У лютому 2015 Відділом Державної виконавчої служби Вишгородського РУЮ було пред'явлено ТОВ „Гіалайн-Україна" Вимогу № 1599 від 11.02.2015 державного виконавця, за якою зобов'язано ТОВ „Гіалайн-Україна" виконати Рішення суду до 18.02.2015, та надати письмове підтвердження виконання рішення суду.

Постановою Відділу Державної виконавчої служби Вишгородського районного управління юстиції від 12.02.2015 про стягнення з боржника виконавчого збору постановлено стягнути з боржника - ТОВ „Гіалайн-Україна" виконавчий збір у розмірі 1 360,00 грн., яку в подальшому було оскаржено боржником шляхом подання відповідної скарги в місцевий господарський суд.

Актом Відділу Державної виконавчої служби Вишгородського РУЮ від 26.02.2015 у присутності позивача - ФОП ОСОБА_1. встановлено, що рішення суду не виконано - будівля інженерно-технічного корпусу площею 506,1 кв.м. позивачу ФОП ОСОБА_1 не передана.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 07.04.2015 № 911/2129/14 було відмовлено у задоволенні Скарги ТОВ „Гіалайн-Україна" на дії Відділу Державної виконавчої служби Вишгородського районного управління юстиції по стягненню з боржника - ТОВ „Гіалайн-Україна" виконавчого збору від 12.02.2015 у розмірі 1360,00 грн. у виконавчому провадженні ВП № 45769594.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 14.04.2015 № 911/2129/14 було відмовлено у задоволенні Скарги ТОВ „Гіалайн-Україна" на дії Відділу Державної виконавчої служби Вишгородського районного управління юстиції щодо накладення штрафу у розмірі 680,00 грн. на боржника - ТО„óалайн-Україна" за Постановою від 11.02.2015 у виконавчому провадженні ВП № 45769594.

Постановою Відділу Державної виконавчої служби Вишгородського РУЮ від 20.05.2015 про накладення штрафу за невиконання рішення суду без поважних причин накладено на боржника - ТОВ „Гіалайн-Україна" штраф у розмірі 1 360,00 грн.

Постановою Відділу Державної виконавчої служби Вишгородського РУЮ від 17.06.2015 про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження було накладено арешт на все майно, що належить боржнику - ТОВ „Гіалайн-Україна", у МЕЖАХ СУМИ ЗВЕРНЕННЯ СТЯГНЕННЯ - 1 460,00 грн. та заборонено здійснювати відчуження будь-якого майна, що належить боржнику - ТОВ „Гіалайн-Україна", лише межах суми боргу - 1460,00 грн. у зв'язку із невиконанням боржником Постанови від 20.05.2015 про накладення штрафу у розмірі 1 360,00 грн. та Постанови від 12.06.2015 про стягнення з боржника витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, у розмірі 100,00 грн.

Постановою Відділу Державної виконавчої служби Вишгородського РУЮ від 01.07.2015 про зупинення виконавчого провадження було зупинено виконавче провадження ВП № 45769594 з примусового виконання Наказу № 911/2129/14, виданого Господарським судом Київської області 04.12.2014, про зобов'язання ТОВ „Гіалайн-Україна" виконати обов'язок лізингодавця за фінансово-лізинговим Договором від 25.02.2000, та передати ФОП ОСОБА_1 предмет лізингу згідно фінансово-лізингового договору від 25.02.2000 року, укладеного між ВАТ імені Васильєва та ФОП ОСОБА_1., а саме: будівлю інженерно-технічного корпусу площею 506, 1 кв. м., що розташована за адресою: АДРЕСА_1 у зв'язку з поданням державним виконавцем Заяви про роз'яснення Господарського суду Київської області від 29.07.2015 № 911/2129/14.

Статтею 17 Закону України „Про виконавче провадження" передбачено, що примусове виконання рішень здійснюється державною виконавчою службою на підставі виконавчих документів, визначених цим Законом. Відповідно до п. 7 ст. 17 цього Закону підлягають виконанню державною виконавчою службою виконавчі документи, зокрема постанови державного виконавця про стягнення виконавчого збору, витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій і накладенням штрафу.

Судом першої інстанції зазначено, що боржник у встановленні законодавством строки вимоги державного виконавця щодо добровільного виконання Рішення ГСКО від 29.08.2014 №911/2129/14 не виконав, що підтверджується матеріалами виконавчого провадження ВП № 45769594.

Відповідно до підпункту 3.7.4. пункту 3.7. Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої Наказом Міністерства юстиції України № 512/5 від 02.04.2012 р., у разі завершення виконавчого провадження з виконання рішення немайнового характеру, закінчення виконавчого провадження з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 5, 8, 9, 11 - 13 частини першої статті 49 Закону, якщо виконавчий збір не стягнуто, державний виконавець у постанові про закінчення виконавчого провадження (повернення виконавчого документа) зазначає про виділення постанови про стягнення виконавчого збору в окреме провадження та не пізніше наступного робочого дня після завершення такого виконавчого провадження відкриває виконавче провадження за постановою про стягнення виконавчого збору, про що виносить постанову про відкриття виконавчого провадження. Строк для самостійного виконання боржнику в такому випадку не надається. До виконання постанови про стягнення виконавчого збору не застосовуються положення статті 21 Закону.

Підпунктом 3.13.2. пункту 3.13. цієї ж Інструкції передбачено, що у разі якщо виконавче провадження було завершено, а витрати на організацію та проведення виконавчих дій не були стягнуті, постанова про стягнення витрат на організацію та проведення виконавчих дій виділяється в окреме провадження в порядку, передбаченому підпунктом 3.7.4 пункту 3.7 цього розділу.

Пунктом 8.8. цієї ж Інструкції передбачено, що при виконанні рішення, за яким боржник зобов'язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, у разі якщо боржник самостійно не сплачує виконавчий збір, витрати на організацію та проведення виконавчих дій ТА НАКЛАДЕНІ НА НЬОГО ШТРАФИ У ПЕРЕДБАЧЕНИХ ЗАКОНОМ ВИПАДКАХ, ДЕРЖАВНИЙ ВИКОНАВЕЦЬ ПРИМУСОВО СТЯГУЄ ВИКОНАВЧИЙ ЗБІР, ВИТРАТИ НА ОРГАНІЗАЦІЮ ТА ПРОВЕДЕННЯ ВИКОНАВЧИХ ДІЙ ТА НАКЛАДЕНІ НА БОРЖНИКА ШТРАФИ ОДНОЧАСНО ІЗ ВИКОНАННЯМ ТАКОГО РІШЕННЯ. Після завершення виконавчого провадження з виконання рішення, за яким боржник зобов'язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, якщо виконавчий збір, витрати на організацію та проведення виконавчих дій, штрафи не стягнуто, державний виконавець відкриває виконавчі провадження за відповідними постановами та вживає заходів примусового виконання рішень, передбачених Законом, шляхом звернення стягнення на кошти та інше належне боржнику майно.

Місцевий господарський суд, враховуючи положення ст. ст. 17, 19, 28, 41, 75, 89 Закону України „Про виконавче провадження" і положення підпункту 3.7.4. пункту 3.7., підпункту 3.13.2. пункту 3.13., пункту 8.8. Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої Наказом Міністерства юстиції України № 512/5 від 02.04.2012, та за наслідками їх системного аналізу зазначив, що при виконанні рішення, за яким боржник зобов'язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, у разі якщо боржник самостійно не сплачує виконавчий збір, витрати на організацію та проведення виконавчих ТА НАКЛАДЕНІ НА НЬОГО ШТРАФИ У ПЕРЕДБАЧЕНИХ ЗАКОНОМ ВИПАДКАХ, ДЕРЖАВНИЙ ВИКОНАВЕЦЬ ПРИМУСОВО СТЯГУЄ ВИКОНАВЧИЙ ЗБІР, ВИТРАТИ НА ОРГАНІЗАЦІЮ ТА ПРОВЕДЕННЯ ВИКОНАВЧИХ ДІЙ ТА НАКЛАДЕНІ НА БОРЖНИКА ШТРАФИ ОДНОЧАСНО ІЗ ВИКОНАННЯМ ТАКОГО РІШЕННЯ БЕЗ ВИДІЛЕННЯ І ВІДКРИТТЯ ОКРЕМОГО ВИКОНАВЧОГО ПРОВАДЖЕННЯ В МЕЖАХ ДАНОГО ВИКОНАВЧОГО ПРОВАДЖЕННЯ АЖ ДО МОМЕНТУ ЙОГО ЗАВЕРШЕННЯ. Після завершення виконавчого провадження з виконання рішення, за яким боржник зобов'язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, якщо виконавчий збір, витрати на організацію та проведення виконавчих дій, штрафи не стягнуто, державний виконавець відкриває окремі виконавчі провадження за відповідними постановами та вживає заходів примусового виконання рішень, передбачених Законом, шляхом звернення стягнення на кошти та інше належне боржнику майно.

У відповідності до ч. 1, 2, 3 ст. 57 Закону України „Про виконавче провадження" арешт майна боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення. АРЕШТ НА МАЙНО БОРЖНИКА МОЖЕ НАКЛАДАТИСЯ ДЕРЖАВНИМ ВИКОНАВЙЕМ ШЛЯХОМ ВИНЕСЕННЯ ПОСТАНОВИ ПРО АРЕШТ МАЙНА БОРЖНИКА ТА ОГОЛОШЕННЯ ЗАБОРОНИ НА ЙОГО ВІДЧУЖЕННЯ.

Постановами, передбаченими частиною другою цієї статті, може бути накладений арешт у розмірі суми стягнення з урахуванням виконавчого збору, витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій та ЗАСТОСОВАНИХ ДЕРЖАВНИМ ВИКОНАВЦЕМ ШТРАФІВ, НА ВСЕ МАЙНО БОРЖНИКА АБО НА ОКРЕМІ ПРЕДМЕТИ.

Як встановлено судом першої інстанції та вбачається із матеріалів виконавчого провадження ВП № 45769594 з примусового виконання Наказу № 911/2129/14, виданого Господарським судом Київської області 04.12.2014, відповідач (боржник) станом на 17.06.2015 (дата прийняття Постанови про арешт ВП №45768594 т. 4 а/с 171) самостійно та добровільно не виконав Постанову від 20.05.2015 про накладення штрафу у розмірі 1 360, 00 грн та Постанову від 12.06.2015 про стягнення з боржника витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, у розмірі 100,00 грн, і відповідно не оплатив вказані суми.

За висновком суду першої інстанції, державним виконавцем Відділу Державної виконавчої служби Вишгородського РУЮ правомірно та із дотриманням вимог положень Закону України „Про виконавче провадження" та за наявності відповідних підстав і необхідних повноважень було винесено Постанову про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, а сама Постанова Відділу Державної виконавчої служби Вишгородського районного управління юстиції від 17.06.2015 ВП № 45769594 про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження є правомірною та такою, що відповідає вимогам чинного законодавства України.

За оцінкою колегії суддів, враховуючи вищевикладене, суд першої інстанції дійшов цілком вірного висновку, що ствердження відповідача (боржника) - ТОВ „Гіалайн-Україна", викладені у Скарзі б/н від 16.07.2015, щодо неправомірності дій державного виконавця Відділу Державної виконавчої служби Вишгородського РУЮ при прийнятті Постанови від 17.06.2015 про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, щодо незаконності Постанови Відділу Державної виконавчої служби Вишгородського РУЮ від 17.06.2015 про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження у відкритому виконавчому провадженні ВП № 45769594, є необгрунтованими, а тому вимоги боржника про визнання їх неправомірними та визнання недійсною названої Постанови ВДВС є такими, що не ґрунтуються на нормах чинного законодавства України.

У доводах апеляційного оскарження ТОВ „Гіалайн-Україна" наголошує на тому, що Ухвала Господарського суду Київської області від 29.07.2015 № 911/2129/14 є такою, що прийнята судом першої інстанції з порушенням вимог процесуального закону, зокрема положенням ст. 75 Закону України „Про виконавче провадження". Відповідач наголошує на тому, що державний виконавець ВДВС Вишгородського РУЮ Ільницький І.В. незаконно за Постановою від 17.06.2015 ВП № 45769594 арештував все майно боржника та незаконного оголосив заборону на його відчуження, оскільки не має законних підстав на здійснення таких дій, а саме накладати арешт на майно та оголошувати заборону на його відчуження при виконанні виконавчих документів про зобов'язання вчинити певні дії. На думку боржника, державний виконавець повинен був відкрити окреме виконавче провадження про стягнення штрафу у розмірі 1 360,00 грн. за Постановою від 20.05.2015 та про стягнення з боржника витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, у розмірі 100,00 грн. за Постановою від 12.06.2015. Разом з тим, скаржник звертав увагу колегії суддів на те, що станом на час апеляційного перегляду оскарженої Ухвали названі штрафи вже фактично сплачено в повному об'ємі.

Позивач ФОП ОСОБА_1. та його представник під час судового засідання від 08.09.2015, заперечуючи проти доводів апеляційного оскарження відповідача, стверджували на тому, що оскаржена Ухвала місцевого господарського суду є правомірною та такою, що прийнята у повній відповідності до вимог діючого законодавства України. Позивач наголошував, що, в даному випадку, дії державного виконавця з приводу арешту майна боржника та оголошення заборони на його відчуження є законними, оскільки за Постановою від 17.06.2015 ВП № 45769594 арешт накладено лише в межах суми звернення стягнення - 1460,00 грн.. Стягувач стверджує, що у даному випадку, стягнення штрафу у розмірі 1 360,00 грн. за Постановою ВДВС від 20.05.2015 та про стягнення з боржника витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, у розмірі 100,00 грн. за Постановою ВДВС від 12.06.2015 відкриття окремого виконавчого провадження не потребують, при цьому позивач посилається на на ст. 11 ЗУ, п.7 ч.2 ст.17 «Про виконавче провадження», п.п. 3.7.4 п. 3.7, п.п. 3.13.2, п. 3.13, п.8.8 Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої Наказом Міністерства юстиції України № 512/5 від 02.04.2012.

Колегія суддів, розглянувши матеріали справи, зазначає, що наведені доводи апеляційного оскарження відповідача ТОВ „Гіалайн-Україна" та пояснення позивача ФОП ОСОБА_1. базуються на тих же доказах та поясненнях, що надавалися у суді першої інстанції, та зводяться до переоцінки доказів, яким місцевим господарським судом вже надано належну правову оцінку.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що у даному випадку скаржником не надано належних та допустимих доказів на підтвердження своєї правової позиції, а також не наведено переконливих аргументів у відповідності з нормами чинного законодавства, щодо спростування висновків суду першої інстанції. Таким чином, апеляційні вимоги позивача є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню, підстав для зміни чи скасування оскарженої Ухвали у даній справі колегія суддів не вбачає.

Керуючись ст.ст. 91, 99, 101 - 106, 121-2 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ТОВ „Гіалайн-Україна" залишити без задоволення.

Ухвалу Господарського суду Київської області від 29.07.2015 № 911/2129/14 залишити без змін.

Постанова Київського апеляційного господарського суду від 08.09.2015 № 911/2129/14 набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанова Київського апеляційного господарського суду від 08.09.2015 № 911/2129/14 може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого господарського суду України у 20-денний строк.

Матеріали справи № 911/2129/14 повернути до Господарського суду Київської області.

Головуючий суддя Т.В. Ільєнок

Судді П.В. Авдеєв

М.Л. Яковлєв