Постанова № 50085268, 08.09.2015, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"08" вересня 2015 р. Справа№ 911/2129/14

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Ільєнок Т.В.

суддів: Авдеєва П.В.

Яковлєва М.Л.

при секретарі

судового засідання: Колеснік М.П.

за участі представників сторін:

позивач ФОП ОСОБА_1. - паспорт НОМЕР_1

виданий Голосіївським РУ МВС України в м.

Києві 22.02.2013

представник позивача ОСОБА_2 - дов. від 03.03.2014 №384

відповідач Пантюшенко О.О. - дов. від 05.01.2015 б/н

Пілягін О.В. - дов. від 05.01.2015 б/н

третя особа - 1 не з'явився, про дату, час та місце судового

засідання був повідомлений належним чином;

третя особа - 2 не з'явився, про дату, час та місце судового

засідання був повідомлений належним чином;

третя особа - 3 не з'явився, про дату, час та місце судового

засідання був повідомлений належним чином;

від ВДВС не з'явився, про дату, час та місце судового

засідання був повідомлений належним чином.

розглянувши матеріали

апеляційної скарги відповідача ТОВ „Гіалайн-Україна", м. Київ

на Ухвалу Господарського суду Київської області

від 29.07.2015, прийняту в порядку ст. 89 ГПК

України (т. 4 а/с 188-196)

у справі № 911/2129/14 (суддя Бацуца В.М.)

за заявою державного виконавця Відділу Державної

виконавчої служби вишгородського

РУЮ, м. Вишгород Ільницького І.В.

про роз'яснення резолютивної частини судового

рішення по даній справі (т. 4 а/с 151-153)

за позовом ФОП ОСОБА_1, м. Київ

до відповідача ТОВ „Гіалайн-Україна", м. Київ

третя особа, яка не заявляє

самостійних вимог на предмет

спору на стороні відповідача-1 ВАТ імені Васильєва,

с. Демидів, Вишгородський району

третя особа, яка не заявляє

самостійних вимог на предмет

спору на стороні відповідача-2 ОСОБА_3, м. Київ

третя особа, яка не заявляє

самостійних вимог на предмет

споруна стороні відповідача-3 ОСОБА_4, м. Київ

про про зобов'язання передати предмет лізингу

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Київської області від 29.08.2014 № 911/2129/14 позов задоволено повністю, зобов'язано відповідача ТОВ „Гіалайн-Україна" виконати обов'язок лізингодавця за фінансово-лізинговим Договором від 25.02.2000, укладеним між ВАТ імені Васильєва та ФОП ОСОБА_1, та передати ФОП ОСОБА_1 предмет лізингу згідно фінансово-лізингового Договору від 25.02.2000, укладеного між ВАТ імені Васильєва та ФОП ОСОБА_1, а саме: будівлю інженерно-технічного корпусу площею 506,1 кв. м., що розташована за адресою: АДРЕСА_1.

01.07.2015 від державного виконавця Відділу Державної виконавчої служби Вишгородського РУЮ Ільницького І.В. надійшла Заява № 7611 від 01.07.2015 (т. 4 а/с 151-153) про роз'яснення Рішення Господарського суду Київської області від 29.08.2014 № 911/2129/14, у якій він просив суд першої інстанції роз'яснити назване судове рішення з наступних питань:

«- більш повно і зрозуміло викласти резолютивну частину рішення суду щодо конкретизації предмету лізингу та його місцезнаходження (поштової адреси)?;

- які саме дії повинна виконати сторона - відповідача (ТОВ „Гіалайн-Україна") для того, щоб передати позивачу (ФОП ОСОБА_1.) предмет лізингу - будівлю інженерно-технічного корпусу, строк виконання цих дій?». (т.4 а/с 153)

Ухвалою Господарського суду Київської області від 29.07.2015 № 911/2129/14 Заяву № 7611 від 01.07.2015 державного виконавця Відділу Державної виконавчої служби Вишгородського РУЮ про роз'яснення рішення Господарського суду Київської області від 29.08.2014 № 911/2129/14 задоволено частково:

- роз'яснено Рішення Господарського суду Київської області від 29.08.2014 № 911/2129/14 В ЧАСТИНІ зобов'язання ТОВ „Гіалайн-Україна" виконати обов'язок лізингодавця за фінансово-лізинговим Договором від 25.02.2000, укладеним між ВАТ імені Васильєва та ФОП ОСОБА_1, та передати ФОП ОСОБА_1 предмет лізингу згідно фінансово-лізингового договору від 25.02.2000, укладеного між ВАТ імені Васильєва та ФОП ОСОБА_1., а саме: будівлю інженерно-технічного корпусу площею 506, 1 кв. м., що розташована за адресою: АДРЕСА_1; судом першої інстанції роз'яснено, що назване судове рішення в цій частині означає саме зобов'язання ТОВ „Гіалайн-Україна" особисто виконати обов'язок лізингодавця за фінансово-лізинговим Договором від 25.02.2000, укладеним між ВАТ імені Васильєва та ФОП ОСОБА_1, та передати ФОП ОСОБА_1 предмет лізингу згідно фінансово-лізингового Договору від 25.02.2000, укладеного між ВАТ імені Васильєва та ФОП ОСОБА_1, а саме: будівлю інженерно-технічного корпусу площею 506, 1 кв. м., що розташована за адресою: АДРЕСА_1, що виходячи із встановлених Рішенням Господарського суду Київської області від 29.08.2014 № 911/2129/14 обставин, - є виділеним ізольованим індивідуально визначеним об'єктом нерухомого майна і разом з будівлею електроцеху, площею 433,80 кв.м., що розташована за адресою: АДРЕСА_1, складають собою єдиний будівельний об'єкт - будівлю електроцеху, загальною площею 939, 9 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, який складається з двох вищевказаних частин;

- В ІНШІЙ ЧАСТИНІ Заяви № 7611 від 01.07.2015 з приводу вимоги Відділу державного виконавця Вишгородського РУЮ Ільницького І.В., які саме дії повинна виконати сторона - відповідач (ТОВ „Гіалайн-Україна") для того, щоб передати позивачу (ФОП ОСОБА_1) предмет лізингу - будівлю інженерно-технічного корпусу, строк виконання цих дій, відмолено, як такої, що не відповідає нормам чинного законодавства.

Не погоджуючись з прийнятою Ухвалою ГСКО, відповідач ТОВ „Гіалайн-Україна" (боржник), звернувся до Київського апеляційного господарського суду зі скаргою, в якій просив Ухвалу Господарського суду Київської області від 29.07.2015 № 911/2129/14 скасувати частково, а саме в частині роз'яснень про уточнення поштової адреси знаходження спірної будівлі, в іншій частині оскаржену Ухвалу залишити без змін. Апеляційна скарга відповідача обґрунтована на тому, що суд першої інстанції в оскарженій Ухвалі фактично вносить в резолютивну частину судового рішення зміни, що суперечить нормам чинного процесуального законодавства, зокрема положенням ст. 89 ГПК України та ч.1 ст. 34 ЗУ «Про виконавче провадження».

Позивач ФОП ОСОБА_1. у своєму Відзиві на апеляційну скаргу від 03.09.2015 б/н просить колегію суддів залишити апеляційну скаргу боржника без задоволення, Ухвалу Господарського суду Київської області від 29.07.2015 № 911/2129/14 залишити без змін, як таку, що прийнята у повній відповідності до вимог діючого законодавства України.

Ухвалою КАГС від 14.08.2015 № 911/2129/14 порушено апеляційне провадження за скаргою ТОВ „Гіалайн-Україна" та призначено судове засідання (колегія суддів у складі: головуючого судді Ільєнок Т.В., суддів: Тарасенко К.В., Яковлєва М.Л.).

За Розпорядженням Заступника голови КАГС від 25.08.2015, враховуючи перебування судді Тарасенко К.В. у черговій відпустці, склад колегії суддів змінено, для розгляду даної справи було сформовано колегію суддів у наступному складі: головуючий суддя Ільєнок Т.В., судді: Авдеєв П.В., Яковлєв М.Л..

За Ухвалою КАГС від 25.08.2015 № 911/2129/14 прийнято апеляційну скаргу відповідача до провадження колегією суддів у складі: головуючої судді Ільєнок Т.В., суддів: Авдеєва П.В., Яковлєва М.Л..

У друге судове засідання від 08.09.2015 представник відділу ВДВС та третьої особи-1, третьої особи-2, третьої особи-3 не з'явилися, про день, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином. Про належне повідомлення сторін свідчать залучені до матеріалів справи зворотні поштові повідомлення №09-33/32237/15, №09-33/33715/15 та Витяги з офіційного сайту Українського державного підприємства поштового зв'язку "Укрпошта" щодо відстеження пересилання поштових відправлень, які містять інформацію про отримання адресатами ВДВС, третьою особою - 1, третьою особою - 2 відповідного поштового відправлення, а саме Ухвали КАГС від 25.08.2015 про відкладення розгляду даної справи на 08.09.2015.

Відповідно до абз.3 п. 3.9.1. Постанови Пленуму ВГСУ від 26.12.2011 № 18 встановлено, що у разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом. Доказом такого повідомлення в разі неповернення ухвали підприємством зв'язку може бути й долучений до матеріалів справи та засвідчений самим судом витяг з офіційного сайту Українського державного підприємства поштового зв'язку "Укрпошта" щодо відстеження пересилання поштових відправлень, який містить інформацію про отримання адресатом відповідного поштового відправлення, або засвідчена копія реєстру поштових відправлень суду.

За пунктом 3.9.2 Постанови Пленуму ВГСУ № 18 від 26.12.2011 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" передбачено, що у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Неявка учасника судового процесу в судове засідання не є підставою для скасування судового рішення, якщо ухвалу, в якій зазначено час і місце такого засідання, надіслано йому в порядку, зазначеному в підпункті 3.9.1. підпункту 3.9. названої Постанови Пленуму ВГСУ.

Колегія суддів дійшла висновку, що оскільки, Ухвалу про порушення провадження у даній справі від 14.08.2015 та Ухвали КАГС від 25.08.2015 про відкладення розгляду даної справи було надіслано за юридичними адресами ВДВС та третьої особи -1, -2, -3, вони вважаються належним чином повідомленими про дату, час та місце розгляду справи, без порушення вимог процесуального закону.

Враховуючи, що представники позивача та відповідача, не заперечували проти розгляду апеляційної скарги у відсутності представників ВДВС та третіх осіб, колегія суддів перейшла до здійснення апеляційного перегляду справи по суті за наявними матеріалами.

Колегія суддів, розглянувши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм процесуального права, дійшла висновку апеляційну скаргу відповідача ТОВ „Гіалайн-Україна" залишити без задоволення, Ухвалу Господарського суду Господарського суду Київської області від 29.07.2015 по даній справі, прийняту в порядку ст. 89 ГПК України, залишити без змін, приймаючи до уваги наступне.

Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, за пунктом 2 резолютивної частини Рішення ГСКО від 29.08.2014 № 911/2129/14, місцевим господарським судом було вирішено зобов'язати відповідача ТОВ „Гіалайн-Україна" виконати обов'язок лізингодавця за фінансово-лізинговим Договором від 25.02.2000, та передати ФОП ОСОБА_1. предмет лізингу згідно фінансово-лізингового Договору від 25.02.2000, а саме: будівлю інженерно-технічного корпусу площею 506, 1 кв. м., що розташована за адресою: АДРЕСА_1.

Місцевим господарським судом встановлено те, що як слідує з матеріалів виконавчого провадження ВП № 45769594 з примусового виконання Наказу № 911/2129/14, виданого Господарським судом Київської області 04.12.2014, відповідач (боржник) не виконує Рішення Господарського суду Київської області від 29.08.2014 № 911/2129/14 та Наказ № 911/2129/14, постійно заперечує щодо їх виконання при проведенні державним виконавцем відповідних виконавчих дій шляхом подання письмових пояснень, заперечень, скарг на дії і рішення державного виконавця Відділу Державної виконавчої служби Вишгородського РУЮ з тих підстав, що відповідач ТОВ „Гіалайн-Україна" не має у власності майна, яке є предметом лізингу фінансово - лізингового Договору від 25.02.2000, а саме: будівлю інженерно-технічного корпусу площею 506, 1 кв.м., що розташована за адресою: АДРЕСА_1; що адреси АДРЕСА_2 - не існує, що у селі Демидів, Вишгородського району, Київської області будівлі інженерно-технічного корпусу площею 506, 1 кв.м. взагалі не зареєстровано; що на час реєстрації за ВАТ ім. Васильєва нерухомого майна - будівлі електроцеху загальною площею 939, 9 кв.м. будівля інженерно - технічного корпусу не мала окремої поштової адреси та не була зареєстрована, як окремий об'єкт нерухомого майна; що такої будівлі як інженерно-технічний корпус як окремого об'єкта нерухомого майна, який би відповідав Закону України „Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", не існує і не існувало.

Судом першої інстанції вищенаведені заперечення відповідача (боржника) визнано необґрунтованими, та такими, що не відповідають фактичним обставинам справи, оскільки останні спростовуються відповідними доказами і висновками судів по справі № 911/2129/14.

Місцевим господарським судом зазначено, що вказані обставини, заперечення і їх обґрунтування та всі відповідні, необхідні докази встановлювались, вивчались, оцінювались і досліджувались відповідно судом першої інстанції безпосередньо при розгляді та вирішенні справи № 911/2129/14 за позовом ФОП ОСОБА_1. до ТОВ „Гіалайн-Україна" за участю третіх осіб, що не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ВАТ імені Васильєва, Кравченка О. Б., Кулика В. М. про зобов'язання передати предмет лізингу, а проблемні питання та розбіжності щодо ідентифікації (тип будівлі, місцезнаходження, тощо) спірної будівлі інженерно-технічного корпусу площею 506, 1 кв. м., що розташована за адресою: АДРЕСА_1 (адреса згідно рішення № 2-8-5 від 04.07.2008 „Про присвоєння поштової адреси" Виконавчого комітету Демидівської сільської ради Вишгородського району Київської області), виникли та пов'язані із зміною та присвоєнням нової (поштової) адреси місцезнаходження, а саме з адреси: АДРЕСА_1 (Рішення № 41-12-5 від 26.10.2007 „Про присвоєння поштової адреси об'єкту нерухомого майна" Виконавчого комітету Демидівської сільської ради Вишгородського району Київської області), за якою знаходився та на теперішній час знаходиться об'єкт нерухомого майна - будівля електроцеху, до складу якої входила і входить спірна будівля інженерно-технічного корпусу, на нову адресу: АДРЕСА_1 (Рішення № 2-8-5 від 04.07.2008 „Про присвоєння поштової адреси" Виконавчого комітету Демидівської сільської ради Вишгородського району Київської області), за якою в подальшому не було зареєстровано спірну будівлю інженерно-технічного корпусу як нового (сформованого) окремого індивідуально визначеного об'єкту нерухомого майна, виділеного із вищевказаної будівлі електроцеху, і відповідно, не було зареєстровано будь-якого речового права на спірну будівлю інженерно-технічного корпусу за такою адресою у Реєстрі прав власності на нерухоме майно (в подальшому Державному реєстрі прав на нерухоме майно та їх обмежень).

Рішенням ГСКО від 29.08.2014, залишеним без змін Постановою КАГС від 26.11.2014 та Постановою ВГСУ від 18.02.2015 № 911/2129/14, встановлено, що предметом фінансово - лізингового Договору від 25.02.2000 , укладеного між ФОП ОСОБА_1. та ВАТ імені Васильєва, є саме будівля інженерно-технічного корпусу, площею 506,10 кв.м., що є виділеним, ізольованим, індивідуально визначеним об'єктом нерухомого майна, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 (згідно Рішення № 2-8-5 від 04.07.2008 „Про присвоєння поштової адреси" Виконавчого комітету Демидівської сільської ради, Вишгородського району, Київської області), і разом з будівлею електроцеху, площею 433,80 кв.м., що розташована за адресою: АДРЕСА_1, складають собою єдиний будівельний об'єкт, який складається з двох вищевказаних частин.

ФОП ОСОБА_1. у відповідності до положень пунктів 8.1., 8.2., 8.3., 8.4. фінансово - лізингового Договору від 25.02.2000 набув право власності на предмет лізингу, саме на вищевказану будівлю інженерно-технічного корпусу, ПЛОЩЕЮ - 506,10 кв.м., що є виділеним, ізольованим, індивідуально визначеним об'єктом нерухомого майна та є частиною єдиного будівельного об'єкту - будівлі електроцеху, загальною площею 939,9 кв.м., ЩО ЗНАХОДИТЬСЯ ЗА АДРЕСОЮ: АДРЕСА_1.

Станом на час розгляду даної справи у суді першої інстанції власником ЄДИНОГО БУДІВЕЛЬНОГО ОБ'ЄКТУ - будівлі електроцеху, загальною площею 939,9 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, до складу якої також увійшла і спірна вищевказана будівля інженерно-технічного корпусу, є відповідач - ТОВ „Гіалайн-Україна".

Згідно ст. 89 Господарського процесуального кодексу України cуддя за заявою сторони чи державного виконавця роз'яснює рішення, ухвалу, не змінюючи при цьому їх змісту, а також за заявою сторони або за своєю ініціативою виправляє допущені в рішенні, ухвалі описки чи арифметичні помилки, не зачіпаючи суті рішення. Про роз'яснення рішення, ухвали, а також про виправлення описок чи арифметичних помилок виноситься ухвала.

Відповідно до частин 1, 2 ст. 34 Закону України „Про виконавче провадження" у разі якщо викладена у виконавчому документі резолютивна частина рішення є незрозумілою, державний виконавець або сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду, який видав виконавчий документ, із заявою про роз'яснення відповідного рішення.

У разі якщо зміст виконавчого документа є незрозумілим, державний виконавець або сторони виконавчого провадження мають право звернутися до органу (посадової особи), який видав виконавчий документ, із заявою про роз'яснення змісту цього документа.

Пунктом 10. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 9 від 17.10.2012 „Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" передбачено, що відповідно до вимог статті 34 Закону України „Про виконавче провадження" у разі якщо викладена у виконавчому документі резолютивна частина рішення або зміст наказу є незрозумілими, державний виконавець або сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду, який видав виконавчий документ, із заявою про роз'яснення такого рішення чи змісту документа.

Господарський суд першої інстанції, який видав виконавчий документ, зобов'язаний розглянути заяву державного виконавця у десятиденний строк з дня її надходження і за необхідності дати відповідне роз'яснення рішення чи змісту виконавчого документа, не змінюючи їх редакції. Роз'яснення рішення, ухвали здійснюється господарським судом за правилами статті 89 ГПК.

В ухвалі про роз'яснення судових рішень господарський суд не може визначати порядок та умови здійснення виконавчого провадження.

Враховуючи вищевикладене, за оцінкою колегії суддів, суд першої інстанції, дійшов цілком вірного висновку про часткове задоволення Заяви державного виконавця Відділу Державної виконавчої служби Вишгородського РУЮ про необхідність роз'яснення Рішення Господарського суду Київської області від 29.08.2014 № 911/2129/14, зокрема пункту 2 його резолютивної частини, в частині роз'яснення його змісту та викладення більш повної характеристики, що стосується конкретизації, ідентифікації місцезнаходження об'єкту нерухомого майна - будівлі інженерно-технічного корпусу, який зазначений у ньому, виходячи із встановлених Рішенням Господарського суду Київської області від 29.08.2014 № 911/2129/14 обставин, та про відмову в задоволенні Заяви державного виконавця в частині щодо роз'яснення рішення суду про перелік дій, які саме повинна виконати сторона - відповідача (ТОВ „Гіалайн-Україна") для того, щоб передати позивачу (ФОП ОСОБА_1.) предмет лізингу - будівлю інженерно-технічного корпусу та строку їх виконання, з посиланням на те, що роз'яснення даних питань виходить за межі компетенції суду і такі питання врегульовані положеннями Закону України „Про виконавче провадження", Наказу Міністерства юстиції України № 512/5 від 02.04.2012 „Про затвердження Інструкції з організації примусового виконання рішень".

У доводах апеляційного оскарження ТОВ „Гіалайн-Україна" наголошує на тому, що Ухвала Господарського суду Київської області від 29.07.2015 № 911/2129/14 в частині про роз'яснення резолютивної частини Рішення Господарського суду Київської області від 29.08.2014 № 911/2129/14 року є такою, що прийнята судом першої інстанції з порушенням вимог процесуального закону, а зокрема положенням ст. 89 ГПК України, ч.1 ст. 34 ЗУ «Про виконавче провадження». Відповідач ТОВ „Гіалайн-Україна" наголошує на тому, що суд першої інстанції не роз'яснив резолютивну частину судового Рішення Господарського суду Київської області від 29.07.2015 № 911/2129/14 з приводу уточнення поштової адреси об'єкту нерухомого майна, яка, за оцінкою скаржника, була зрозумілою, а фактично змінив її та встановив нові обставини.

Позивач ФОП ОСОБА_1. та його представник під час судового засідання від 08.09.2015, заперечуючи проти доводів апеляційного оскарження відповідача, стверджували на тому, що в оскарженій Ухвалі місцевого господарського суду про роз'яснення резолютивної частини судового рішення, лише уточнено, а саме конкретизовано поштову адресу місцезнаходження об'єкту нерухомого майна, з приводу якого здійснюється виконавче провадження, що жодним чином не впливає на суть прийнятого Рішення Господарського суду Київської області від 29.07.2015 № 911/2129/14 та не змінює встановлені обставини за цим Рішенням, а тому Ухвала Господарського суду Київської області від 29.07.2015 № 911/2129/14 є правомірною, та такою, що прийнята у повній відповідності до вимог діючого законодавства України.

Колегія суддів вважає за необхідне звернути увагу, що роз'яснення і виправлення рішень та ухвал, яке унормовано статтею 89 ГПК України, в розумінні приписів наведеної статті - це засіб виправлення недоліків судового акта, який полягає в усуненні неясності такого судового акта. Тобто йдеться про викладення судового рішення у більш ясній і зрозумілій формі. При вирішенні питання про межі, в яких суд вправі діяти, надаючи роз'яснення судового рішення, враховуються приписи статей 84, 86, 89 ГПК України. Отже, здійснюючи роз'яснення судового рішення, суд викладає більш повно і зрозуміло ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не вносячи змін до рішення по суті і не торкаючись тих питань, які не були предметом судового розгляду. Наведене узгоджується з позицією, викладеною у Постанові Пленуму Вищого господарського суду України "Про судове рішення" від 23.03.12.

Колегія суддів вважає, що в даному випадку, за оскарженою Ухвалою місцевого господарського суду від 29.07.2015 не було внесено жодних змін до судового рішення, які б зачіпали суть останнього, натомість здійснено конкретизацію, уточнення поштової адреси місцезнаходження об'єкту нерухомого майна - будівлі інженерно-технічного корпусу, а тому за своїм змістом така Ухвала відповідає нормам чинного законодавства, зокрема ст. 89 ГПК України.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що скаржником не надано належних та допустимих доказів на підтвердження своєї правової позиції, а також не наведено переконливих аргументів у відповідності з нормами чинного законодавства, щодо спростування висновків суду першої інстанції. Таким чином, апеляційні вимоги позивача є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню, підстав для зміни чи скасування оскарженої Ухвали у даній справі колегія суддів не вбачає.

Керуючись ст.ст. 89, 91, 99, 101 - 106, ГПК України, Київський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ТОВ „Гіалайн-Україна" залишити без задоволення.

Ухвалу Господарського суду Київської області від 29.07.2015 № 911/2129/14 залишити без змін.

Постанова Київського апеляційного господарського суду від 08.09.2015 № 911/2129/14 набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанова Київського апеляційного господарського суду від 08.09.2015 № 911/2129/14 може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого господарського суду України у 20-денний строк.

Матеріали справи № 911/2129/14 повернути до Господарського суду Київської області.

Головуючий суддя Т.В. Ільєнок

Судді П.В. Авдеєв

М.Л. Яковлєв