Постанова № 50085207, 02.09.2015, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"02" вересня 2015 р. Справа№ 910/12428/13

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Ткаченка Б.О.

суддів: Зеленіна В.О.

Шевченка Е.О.

За участю секретаря судового засідання Ворони В.В.

представників сторін:

від позивача – Прокоф’єва Л.В., дов. № 14-4 від 13.01.2015 року;

від відповідача – Войтенко А.І., дов. № 60 від 13.05.2015 року;

від ВДВС – не з’явилися.

розглянувши матеріали

апеляційної скарги Публічного акціонерного товариства «Національна

акціонерна компанія «Нафтогаз України»

на ухвалу Господарського суду міста Києва

від 30.06.2015 року

за скаргою Публічного акціонерного товариства «Національна

акціонерна компанія «Нафтогаз України»

на дії Відділу державної виконавчої служби Подільського

районного управління юстиції у місті Києві

у справі № 910/12428/13 (суддя Демидов В.О.)

за позовом Публічного акціонерного товариства «Національна

акціонерна компанія «Нафтогаз України»

до Державного підприємства зовнішньоекономічної діяльності

«Укрінтеренерго»

про стягнення 4 640 374,94 грн.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду міста Києва від 02.09.2013 року позовні вимоги задоволено повністю, з Державного підприємства зовнішньоекономічної діяльності «Укрінтеренерго» на користь Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» стягнуто 4 113 282,76 грн. основного боргу, 10 936,53 грн. інфляційних нарахувань, 38 037,64 грн. трьох відсотків річних, 190 188,21 грн. пені та 68 820,00 грн. витрат на сплату судового збору.

03.03.2014 року Господарським судом міста Києва у даній справі винесено додаткове рішення, яким позовні вимоги ПАТ «НАК «Нафтогаз України» в частині стягнення штрафу задоволено та стягнуто з Державного підприємства зовнішньоекономічної діяльності «Укрінтеренерго» на користь Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» 287 929,79 грн. штрафу.

На виконання вищезазначеного додаткового рішення Господарським судом міста Києва видано наказ № 910/12428/13 від 10.06.2014 року.

На підставі наказів було відкрито виконавче провадження. Проте, виконавче провадження № 44322699 було зупинено постановою державного виконавця від 24.09.2014 року.

20.10.2014 року до Господарського суду міста Києва надійшла скарга Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» на дії органів Державної виконавчої служби, в якій позивач просив визнати незаконними дії відділу державної виконавчої служби Подільського районного управління юстиції у місті Києві щодо винесення постанови про зупинення виконавчого провадження № 44322699 від 24.09.2014 року з примусового виконання наказу Господарського суду міста Києва від 10.06.2014 року у справі № 910/12428/13, визнати незаконною постанову відділу державної виконавчої служби Подільського районного управління юстиції у місті Києві про зупинення виконавчого провадження № 44322699 від 24.09.2014 з примусового виконання наказу Господарського суду міста Києва від 10.06.2014 у справі № 910/12428/13, зобов'язати відділ державної виконавчої служби Подільського районного управління юстиції у місті Києві поновити вказане виконавче провадження.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.12.2014 року у справі № 910/12428/13, залишеною без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 17.02.2015 року, скаргу Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» було відхилено.

Проте, постановою Вищого господарського суду України від 22.04.2015 року постанову Київського апеляційного господарського суду від 17.02.2015 року та ухвалу Господарського суду міста Києва від 17.12.2014 року у справі № 910/12428/13 скасовано, справу направлено на новий розгляд до Господарського суду міста Києва.

Під час нового розгляду справи, ухвалою Господарського суду міста Києва від 30.06.2015 року по справі № 910/12428/13 відмовлено Публічному акціонерному товариству «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» у задоволенні скарги від 20.10.2014 року на дії Відділу державної виконавчої служби Подільського районного управління юстиції у місті Києві.

Не погоджуючись із зазначеною ухвалою, Публічне акціонерне товариство «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» звернулося до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить ухвалу Господарського суду міста Києва від 30.06.2015 року по справі № 910/12428/13 скасувати та прийняти нове рішення, яким визнати незаконними дії Відділу державної виконавчої служби Подільського районного управління юстиції у місті Києві щодо винесення 24.09.2014 року постанови про зупинення виконавчого провадження ВП № 44322699 з примусового виконання наказу Господарського суду міста Києва від 10.06.2014 року по справі 910/12428/13; визнати недійсною постанову Відділу державної виконавчої служби Подільського районного управління юстиції у місті Києві щодо винесення 24.09.2014 року постанови про зупинення виконавчого провадження ВП № 44322699 з примусового виконання наказу Господарського суду міста Києва від 10.06.2014 року по справі № 910/12428/13.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 07.08.2015 року апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» було прийнято до провадження у складі колегії суддів: головуючий суддя – Ткаченко Б.О., судді: Гончаров С.А., Шевченко Е.О. та призначено до розгляду на 19.08.2015 року.

19.08.2015 року через Відділ документального забезпечення Київського апеляційного господарського суду від Державного підприємства зовнішньоекономічної діяльності «Укрінтеренерго» надійшов відзив на апеляційну скаргу, у якому відповідач просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржуване судове рішення – без змін.

Розпорядженням секретаря судової палати Київського апеляційного господарського суду від 19.08.2015 року змінено склад судової колегії на наступний: головуючий суддя Ткаченко Б.О., судді: Зеленін В.О., Шевченко Е.О.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 19.08.2015 року справу № 910/12428/13 прийнято до провадження у вищезазначеному складі суду.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 19.08.2015 року розгляд справи № 910/12428/13 було відкладено на 02.09.2015 року.

Вимоги та доводи апеляційної скарги мотивовані тим, що судом першої інстанції було неповно з’ясовано обставини, які мають значення для справи, а також невірно застосовано норми матеріального та процесуального права, що призвело до прийняття невірного судового рішення.

Представник Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» у поясненнях, наданих у судовому засіданні, підтримав доводи, викладені в його апеляційній скарзі, просив суд ухвалу Господарського суду міста Києва від 30.06.2015 року по справі № 910/12428/13 скасувати та прийняти нове рішення, яким визнати незаконними дії Відділу державної виконавчої служби Подільського районного управління юстиції у місті Києві щодо винесення 24.09.2014 року постанови про зупинення виконавчого провадження ВП № 44322699 та визнати недійсною постанову Відділу державної виконавчої служби Подільського районного управління юстиції у місті Києві щодо винесення 24.09.2014 року постанови про зупинення виконавчого провадження ВП № 44322699.

Представник Державного підприємства зовнішньоекономічної діяльності «Укрінтеренерго» у поясненнях, наданих у судовому засіданні, заперечував проти доводів апелянта, викладених в апеляційній скарзі, просив суд відмовити в задоволенні скарги та залишити без змін оскаржуване судове рішення місцевого господарського суду як таке, що прийняте з повним, всебічним та об’єктивним з’ясуванням обставин, які мають значення для справи, а також з дотриманням норм матеріального і процесуального права.

Представник Відділу державної виконавчої служби Подільського районного управління юстиції у місті Києві у судове засідання не з’явився, про розгляд справи був повідомлений належним чином.

Ухвала Київського апеляційного господарського суду від 07.08.2015 року про прийняття апеляційної скарги до провадження отримана представником Відділу державної виконавчої служби Подільського районного управління юстиції у місті Києві 14.08.2015 року.

Колегія суддів вважає можливим здійснити перевірку рішення суду першої інстанції у даній справі в апеляційному порядку за наявними матеріалами справи та без участі представника Відділу державної виконавчої служби Подільського районного управління юстиції у місті Києві.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представників присутніх сторін, перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія встановила наступне.

Відповідно до ст. 115 Господарського процесуального кодексу України рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому Законом України «Про виконавче провадження».

Положеннями ст. 19 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець відкриває виконавче провадження на підставі виконавчого документа, зазначеного в ст. 17 цього Закону і, зокрема за заявою стягувача про примусове виконання рішення.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 25 Закону України «Про виконавче провадження» «державний виконавець зобов'язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред'явлення такого документа до виконання, він відповідає вимогам, передбаченим цим Законом, і пред'явлений до виконання до відповідного органу державної виконавчої служби.

Державний виконавець протягом трьох робочих днів з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження.

У постанові державний виконавець вказує про необхідність боржнику самостійно виконати рішення у строк до семи днів з моменту винесення постанови (у разі виконання рішення про примусове виселення боржника - у строк до п'ятнадцяти днів) та зазначає, що у разі ненадання боржником документального підтвердження виконання рішення буде розпочате примусове виконання цього рішення із стягненням з боржника виконавчого збору і витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, передбачених цим Законом. За заявою стягувача державний виконавець одночасно з винесенням постанови про відкриття виконавчого провадження може накласти арешт на майно та кошти боржника, про що виноситься відповідна постанова».

24.09.2014 року Державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Подільського районного управління юстиції у м. Києві Манасерян А.А. (далі – державний виконавець) винесено постанову ВП 44322699 про зупинення виконавчого провадження, оскільки Державне підприємство зовнішньоекономічної діяльності «Укрінтеренерго» включено до реєстру підприємств паливно-енергетичного комплексу, які беруть участь у процедурі погашення заборгованості відповідно до Закону України «Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу».

20.10.2014 року, на підставі ст. 121-2 Господарського процесуального кодексу України, ПАТ «НАК «Нафтогаз України» звернулося до суду із скаргою на дії Відділу примусового виконання рішень Подільського районного управління юстиції у місті Києві (далі – ДВС), у якій просить визнати незаконними дії ДВС щодо винесення постанови ВП № 44322699 від 24.09.2014 року про зупинення виконавчого провадження та визнати недійсною вказану постанову ДВС ВП № 44322699 від 24.09.2014 року.

Скарга мотивована тим, що заборгованість відповідача виникла як до так і після 01.01.2013 року, що унеможливлює зупинення виконавчого провадження згідно з п. 15 ч. 1 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження», оскільки Законом України «Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу» передбачено таке право лише щодо заборгованості, що виникла за неповні розрахунки за енергоносії до 01.01.2013 року. Заборгованість складається з основної суми боргу, пені, штрафу, 3 % річних, інфляційних втрат та суми судового збору, на яку за доводами позивача взагалі не поширюється дія зазначеного вище Закону.

Вищий господарський суд України, скасовуючи постановою від 22.04.2015 року судові рішення попередніх інстанції, зазначив, що суди попередніх інстанцій у своїх рішеннях не зазначили, з якої дати виникло право на стягнення штрафу, з огляду на вимоги абзацу шостого пункту 3.7. статті 3 Закону України «Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу», яким передбачено, що на строк участі підприємства паливно-енергетичного комплексу у процедурі погашення заборгованості підлягають зупиненню виконавчі провадження та заходи примусового виконання рішень щодо цього підприємства із стягнення заборгованості, яка виникла до 1 січня 2013 року. Крім того, як зазначено у постанові суду касаційної інстанції, суди не звернули увагу на те, що державний виконавець у своїй постанові про зупинення виконавчого провадження, яка оскаржується у даній справі, послався лише на Закон України «Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу», але посилання на абзац шостий пункту 3.7. статті 3 цього Закону в постанові відсутнє, тому постанова державного виконавця не є достатньо аргументованою в цій частині.

Відповідно до п. 15 ч. 1 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження підлягає обов'язковому зупиненню у разі внесення підприємства паливно-енергетичного комплексу до Реєстру підприємств паливно-енергетичного комплексу, які беруть участь у процедурі погашення заборгованості відповідно до Закону України «Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу».

Пунктом 4 ч. 2 ст. 39 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження зупиняється у випадках, передбачених п. 15 ст. 37 цього Закону, – до закінчення строку дії процедури погашення заборгованості підприємствами паливно-енергетичного комплексу, визначеного Законом України «Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу».

Нормами п. 3.7 ст. 3 Закону України «Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу» встановлено, що, на строк участі підприємства паливно-енергетичного комплексу у процедурі погашення заборгованості підлягають зупиненню виконавчі провадження та заходи примусового виконання рішень щодо цього підприємства із стягнення заборгованості, яка виникла до 1 січня 2013 року, що підлягають виконанню в порядку, встановленому Законом України «Про виконавче провадження», крім рішень про виплату заробітної плати, вихідної допомоги, інших виплат (компенсацій), що належать працівнику у зв'язку з трудовими відносинами, відшкодування матеріальної (майнової) шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю, стягнення аліментів та рішень про стягнення заборгованості із сплати внесків до фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування, яка виникла до 1 січня 2011 року, і заборгованості із сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування до органів Пенсійного фонду України.

Конституційним судом України у рішенні від 13.12.2012 року № 18-рп/2012 (справа № 1-26/2012) дано роз'яснення п. 15 ч.1 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження» у взаємозв'язку з положеннями ч. 1 ст. 41, ч. 5 ст. 124, п. 9 ч. 3 ст. 129 Конституції України, ст. 115 ГПК України, п. 1.3, 1.4 ст. 1, ч. 2 ст. 2, абз. 6 п. 3.7 ст. 3 Закону України «Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу» та зауважено, що обов'язкове зупинення виконавчого провадження та заходів примусового виконання судових рішень здійснюється лише щодо стягнення заборгованості, яка виникла через неповні розрахунки за енергоносії, та щодо учасників розрахунків, визначених Законом України «Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу». Внесення юридичної особи, незалежно від форми власності, до Реєстру підприємств паливно-енергетичного комплексу, які беруть участь у процедурі погашення заборгованості, не є підставою для зупинення виконавчого провадження та заходів примусового виконання судових рішень щодо стягнення з неї заборгованості, яка не стосується неповних розрахунків за енергоносії і не визначена Законом України «Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу».

Беручи до уваги приписи п. 15 ч. 1 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження» п. 1.3, 1.4 ст. 1, ч. 2 ст. 2, абз. 6 п. 3.7 ст. 3 Закону України «Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу», враховуючи рішення Конституційного Суду України від 13.12.2012 року № 18-рп/2012 колегія суддів зазначає, що для зупинення виконавчого провадження необхідно дві умови: включення боржника до Реєстру підприємств паливно-енергетичного комплексу, які беруть участь у процедурі погашення заборгованості відповідно до закону «Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу»; стягнення заборгованості, яка виникла у зв'язку з неповними розрахунками за енергоносії.

При цьому, п. 1.4 ст. 1 Закону України «Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу» визначено, що заборгованість – це підтверджена учасниками розрахунків на розрахункову дату сума коштів, яка підлягає сплаті за товари, роботи (послуги), спожиті у процесі виробництва (видобутку), передачі (транспортування) та/або постачання енергоносіїв, відповідно до укладених договорів або з інших підстав, передбачених законом, у тому числі суми пені, штрафних та фінансових санкцій, але не сплачена.

Згідно виписки № 13/20 від 05.08.2014 року Державне підприємство зовнішньоекономічної діяльності «Укрінтеренерго» 28.11.2005 року було внесено до реєстру підприємств паливно-енергетичного комплексу під № 0680, які беруть участь у процедурі погашення заборгованості відповідно до Закону України «Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу».

Крім того, заборгованість, що стягується у даній справі виникла внаслідок неповних розрахунків відповідача за отриманий природний газ, тобто, за енергоносії. А отже, штраф, який стягується з боржника, також пов'язаний з наявністю основного боргу, який у свою чергу виник внаслідок неповних розрахунків за енергоносії.

Подібна правова позиція міститься в постанові Вищого господарського суду України від 31.03.2015 року № 904/2745/13.

Крім того, судом першої інстанції вірно зазначено, що Вищий господарський суд України у постанові від 08.07.2015 року по справі № 910/11450/14 дійшов аналогічного висновку, що внесення боржника до Реєстру підприємств паливно-енергетичного комплексу, які беруть участь у процедурі погашення заборгованості відповідно до закону «Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу», є безумовною підставою для зупинення виконавчого провадження на підставі п. 15 ч. 1 ст. 39 Закону України «Про виконавче провадження».

За таких обставин дії державного виконавця не порушували вимог Закону України «Про виконавче провадження» та Закону України «Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу».

Апелянт у судовому засіданні апеляційної інстанції зазначав, що на штраф, який нарахований на суму основної заборгованості у даній справі, не можуть розповсюджуватися вимоги п. 15 ч.1 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження», оскільки абз. 6 п. 3.7 ст. 3 Закону України «Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу» встановлено, що на строк участі підприємства паливно-енергетичного комплексу у процедурі погашення заборгованості підлягають зупиненню виконавчі провадження та заходи примусового виконання рішень щодо цього підприємства із стягнення заборгованості, яка виникла до 01.01.2013 року. Скаржник зазначає, що виконавче провадження відносно заборгованості у даній справі, що виникла після 01.01.2013 року не може бути зупинене.

Стосовно періоду нарахування штрафу, колегія суддів зазначає наступне.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 02.09.2013 року у даній справі та додатковим рішенням від 03.03.2014 року датою виникнення у позивача права на стягнення штрафу за несплату природного газу, поставленого у жовтні 2012 року, є 14.12.2012 року (кінцевий строк оплати газу згідно із п. 6.1 договору – 13.11.2012), газу, поставленого у листопаді 2012 року – 13.01.2013 року (строк оплати газу відповідно до договору – 13.12.2012), газу, поставленого у грудні 2012 року – 15.02.2013 року (кінцевий строк оплати газу згідно з договором – 14.01.2013).

Судом першої інстанції вірно встановлено, що відповідно до наказу Господарського суду міста Києва від 10.06.2014 року № 910/12428/13 з відповідача підлягає стягненню штраф, право на стягнення якого виникло у позивача до 01.01.2013 року (штраф за прострочення оплати газу, поставленого у жовтні 2012 року – 13 675,16 грн.), а також штраф, право на стягнення якого виникло після 01.01.2013 року (штраф за прострочення оплати газу, поставленого у листопаді та грудні 2012 року – 98 130,10 грн. та 176 124,53 грн. відповідно).

Вказані обставини також підтверджені розрахунком позовних вимог, наданим позивачем (т. 1, а.с. 18).

Колегія суддів звертає увагу, що жодним нормативно-правовим актом чинного законодавства України, якими регулюються умови і порядок виконання судових рішень та основи організації і діяльності державної виконавчої служби, обов'язку тлумачення судових рішень в контексті правової природи заборгованості, що підлягає стягненню в порядку Закону України «Про виконавче провадження», та надання оцінки підставам і часу виникнення цієї заборгованості, на державну виконавчу службу або ж безпосередньо державних виконавців не покладені та, відповідно, до їх компетенції не належать.

Аналогічна правова позиція міститься в постанові Вищого господарського суду України від 31.03.2015 року № 904/2745/13.

Враховуючи вказане вище, доводи апелянта про те, що судами неправильно застосовано приписи п. 15 ч. 1 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження», п. 3.7 ст. 3 Закону України «Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу» не знайшли свого підтвердження.

З огляду на досліджені обставини справи, колегія суддів погоджується з висновком суду про відмову в задоволенні скарги ПАТ «НАК «Нафтогаз України» про визнання незаконними дій ДВС щодо винесення постанови від 24.09.2014 року про зупинення виконавчого провадження ВП № 44322699. Дії ДВС щодо винесення постанови від 24.09.2014 року про зупинення виконавчого провадження № 44322699 відповідають нормам п. 15 ч. 1 ст. 37, ч. 3 ст. 39 Закону України «Про виконавче провадження» та п. 3.4, п. 3.7 ст. 3 Закону України «Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу».

Більш того, колегія суддів звертає увагу, що державний виконавець та сторони не позбавлені були права у відповідний спосіб звернутися до суду за відповідним роз’ясненням щодо того, на яку суму з урахуванням положень Закону України «Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу» державний виконавець зобов’язаний зупинити виконавче провадження, а стосовно якої має право продовжувати виконавче провадження.

Також, колегія суддів звертає увагу, на те, що постановою ДВС від 26.06.2015 року було поновлено виконавче провадження № 44322699, з огляду на внесені зміни від 14.05.2015 року до ч. 3 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження».

Згідно ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини справи, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Обставини, викладені в апеляційній скарзі, не знайшли своє підтвердження під час розгляду даної справи.

Зважаючи на наведене вище, колегія суддів дійшла висновку про те, що ухвалу Господарського суду міста Києва від 30.06.2015 року по справі № 910/12428/13, прийнято з повним дослідженням обставин, які мають значення для справи, а також з дотриманням норм матеріального та процесуального права, у зв’язку з чим апеляційна скарга Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 33-34, 43, 99, 101-106, 121-2 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» залишити без задоволення, а ухвалу Господарського суду міста Києва від 30.06.2015 року по справі № 910/12428/13 залишити без змін.

2. Матеріали справи № 910/12428/13 повернути до Господарського суду міста Києва.

3. Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття і може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів з дня її прийняття.

Головуючий суддя Б.О. Ткаченко

Судді В.О. Зеленін

Е.О. Шевченко

Повний текст рішення складено 02.09.2015 року.