КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"02" вересня 2015 р. Справа№ 910/10955/15
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Ткаченка Б.О.
суддів: Зеленіна В.О.
Шевченка Е.О.
За участю секретаря судового засідання Ворони В.В.
представників сторін:
від позивача – Олейнік Н.О дов. № 2604-К-О від 18.06.15 р.;
від відповідача – Круглов С.С. дов. № 96-07/15 від 01.07.15 р.
розглянувши матеріали
апеляційної скарги Публічного акціонерного товариства «АКЦЕНТ-БАНК»
на ухвалу Господарського суду міста Києва
від 15.07.2015 року
у справі № 910/10955/15 (суддя Балац С.В.)
за позовом Публічного акціонерного товариства «АКЦЕНТ-БАНК»
до Товариства з обмеженою відповідальністю «БМБ
КОМПАУНД»
про стягнення 190 608,62 грн.
ВСТАНОВИВ:
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.07.2015 року по справі № 910/10955/15 позов Публічного акціонерного товариства «АКЦЕНТ-БАНК» залишено без розгляду.
Не погоджуючись із вказаною ухвалою, Публічне акціонерне товариство «АКЦЕНТ-БАНК» звернулося до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить ухвалу Господарського суду міста Києва від 15.07.2015 року по справі № 910/10955/15 скасувати, справу передати на розгляд до суду першої інстанції. Судові витрати покласти на відповідача.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 19.08.2015 року апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «АКЦЕНТ-БАНК» було прийнято до провадження у наступному складі судової колегії: головуючий суддя Ткаченко Б.О., судді: Зеленін В.О., Шевченко Е.О. та призначено до розгляду на 02.09.2015 року.
01.09.2015 року через Відділ документального забезпечення Київського апеляційного господарського суду від Товариства з обмеженою відповідальністю «БМБ КОМПАУНД» надійшов відзив на апеляційну скаргу, у якому відповідач просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржуване судове рішення – без змін.
Вимоги та доводи апеляційної скарги мотивовані тим, що судом першої інстанції було неповно з’ясовано обставини, які мають значення для справи, а також невірно застосовано норми процесуального права, що призвело до прийняття невірного судового рішення.
Представник Публічного акціонерного товариства «АКЦЕНТ-БАНК» у поясненнях, наданих у судовому засіданні, підтримав доводи, викладені в його апеляційній скарзі, просив суд ухвалу Господарського суду міста Києва від 15.07.2015 року по справі № 910/10955/15 скасувати, справу передати на розгляд до суду першої інстанції.
Представник Товариства з обмеженою відповідальністю «БМБ КОМПАУНД» у поясненнях, наданих у судовому засіданні, заперечував проти доводів апелянта, викладених в апеляційній скарзі, просив суд відмовити в задоволенні скарги та залишити без змін оскаржуване судове рішення місцевого господарського суду як таке, що прийняте з повним, всебічним та об’єктивним з’ясуванням обставин, які мають значення для справи, а також з дотриманням норм матеріального і процесуального права.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія встановила наступне.
27.04.2015 року до Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява Публічного акціонерного товариства «Акцент-Банк» до Товариства з обмеженою відповідальністю «БМБ КОМПАУНД» про стягнення 190 608,62 грн.
Як вбачається з матеріалів справи, дана позовна заява підписана представником Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» Сафір Ф.О. за довіреністю.
Повертаючи позовну заяву та додані до неї документи без розгляду, суд першої інстанції виходив з того, що наявна в позовних матеріалах довіреність на ім'я Сафір Ф.О. за № 3913-О від 25.10.2012 року видана не від імені позивача – ПАТ «Акцент-Банк», а видана іншою юридичною особою – ПАТ КБ «Приватбанк». Вказана довіреність не містить будь-яких посилань на уповноваження Сафір Ф.О. здійснювати/вчиняти/тощо дій від імені позивача (ПАТ «Акцент-Банк»). Таким чином, суд першої інстанції вважав, що довіреність № 3913-О від 25.10.2012 року не відповідає положенням ч. 3 ст. 28 ГПК України та ст. 246 ЦК України, оскільки не підписана керівником ПАТ «Акцент-Банк» або іншою уповноваженою ним особою і не посвідчена печаткою ПАТ «Акцент-Банк». Крім того, суд зазначив, що в даному випадку є передоручення, яке має бути посвідчено нотаріально.
З урахуванням вищевикладеного, суд першої інстанції дійшов до висновку, що позовна заява підписана особою, повноваження якої належним чином не підтверджені, тому підлягає залишенню без розгляду на підставі п. 1 ч. 1 ст. 81 ГПК України.
Однак колегія суддів не може погодитись з таким висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного.
За змістом ч. 1 ст. 1 Господарського процесуального кодексу України (ГПК) підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності (далі - підприємства та організації), мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
Відповідно до ч. 1-2 ст. 21 ГПК України сторонами в судовому процесі - позивачами і відповідачами - можуть бути підприємства та організації, зазначені у ст. 1 цього Кодексу.
Позивачами є підприємства та організації, що подали позов або в інтересах яких подано позов про захист порушеного чи оспорюваного права або охоронюваного законом інтересу.
Таким чином процесуальний закон не виключає випадків подання позову в інтересах підприємств та організацій іншою особою та здійснювати представництво інтересів такої особи у судах загальної юрисдикції із повним або вибірковим (частковим) обсягом процесуальних прав та обов'язків.
Як слідує з норм ч. 1, 3 ст. 237 Цивільного кодексу (ЦК) України представництвом є правовідношення, в якому одна сторона (представник) зобов'язана або має право вчинити правочин від імені другої сторони, яку вона представляє.
Представництво виникає на підставі договору, закону, акта органу юридичної особи та з інших підстав, встановлених актами цивільного законодавства.
Згідно із статтею 244 ЦК України представництво, яке ґрунтується на договорі, може здійснюватися за довіреністю. Представництво за довіреністю може ґрунтуватися на акті органу юридичної особи. Довіреністю є письмовий документ, що видається однією особою іншій особі для представництва перед третіми особами. Довіреність на вчинення правочину представником може бути надана особою, яку представляють (довірителем), безпосередньо третій особі.
За змістом статті 246 ЦК України:
- довіреність від імені юридичної особи видається її органом або іншою особою, уповноваженою на це її установчими документами, та скріплюється печаткою цієї юридичної особи (редакція до 30.10.2014 року);
- довіреність від імені юридичної особи видається її органом або іншою особою, уповноваженою на це її установчими документами (редакція з 30.10.2014 року).
До позовних матеріалів заявником додана копія довіреності № 986 від 25.12.2012 року, відповідно до якої ПАТ «Акцент-Банк» уповноважує представляти його інтереси ПриватБанку в особі представників ПриватБанку на здійснення наступних дій: представляти інтереси А-БАНКУ за довіреністю від юридичної особи ПриватБанку, зокрема, в загальних та спеціалізованих судах, окремих судових юрисдикцій всіх інстанцій, промисловій палаті України, в інших судах, третейських судах, у Міжнародному комерційному арбітражному суді при Торгово-Промисловій палаті України, в інших судах, що створюються та діють за законодавством України.
Таким чином, зі змісту довіреності № 986 від 25.12.2012 року вбачається, що ПАТ КБ «Приватбанк» в особі його представників уповноважений ПАТ «Акцент-Банк» на представництво його інтересів у тому числі в господарському суді.
Згідно ст. 28 Господарського процесуального кодексу України справи юридичних осіб в господарському суді ведуть їх органи, що діють у межах повноважень, наданих їм законодавством та установчими документами, через свого представника.
Представниками юридичних осіб можуть бути також інші особи, повноваження яких підтверджуються довіреністю від імені підприємства, організації. Довіреність видається за підписом керівника або іншої уповноваженої ним особи та посвідчується печаткою підприємства, організації (за наявності).
Таким чином, юридична особа безпосередньо не може брати участь у справі, а ці справи ведуть фізичні особи - працівники або представники. Тобто, ПАТ «КБ «Приватбанк» може реалізувати свої права та обов'язки у судовому процесі, в тому числі і права представника іншої юридичної особи, лише через свого представника – фізичну особу.
Наявна в позовних матеріалах довіреність на ім'я Сафір Ф.О. за № 3913-О від 25.10.2012 року видана ПАТ КБ «Приватбанк». В довіреності зазначено, що заступник керівника напрямку «Credit Collection» ПАТ КБ «Приватбанк» Сафір Ф.О. уповноважується на здійснення дій від імені саме ПАТ КБ «Приватбанк». Довіреність № 3913-О підписана головою правління ПАТ КБ «Приватбанк». Довіреність видана без права передоручення та є чинною строком до 23.10.2015 року.
Отже, на час звернення позивача – ПАТ «Акцент-Банк» до господарського суду, Сафір Ф.О. був належним представником ПАТ КБ «Приватбанк», а тому у відповідності до повноважень, викладених в довіреності № 986 від 25.12.2012 року, мав право, як представник ПАТ КБ «Приватбанк», представляти інтереси ПАТ «Акцент-Банк» в суді.
Колегія суддів звертає увагу, що видача керівником юридичної особи довіреності працівникові не може вважатись передорученням, оскільки сам керівник не є представником юридичної особи, а є її органом.
Отже, довіреність № 3913-0 від 25.10.2012 року видана ПАТ КБ «Приватбанк» Сафіру Ф.О. не є такою, що видана в порядку передоручення повноважень за довіреністю № 986 від 25.12.2012 року.
Згідно абзацу 2.3 п. 3.5 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 року № 18 «Про деякі питання практики застосування у вирішенні спорів окремих норм процесуального права» у застосуванні положень п. 1 ч. 1 статті 63 Господарського процесуального кодексу України у випадках, коли позовну заяву підписано особою, яка не має права її підписувати, слід мати на увазі таке.
Колегія суддів також вважає за необхідне зазначити, що за наявності у місцевого господарського суду сумнівів щодо повноважень зазначеної посадової особи він не позбавлений був права і можливості витребувати з урахуванням приписів ч. 2 ст. 28 і ч. 1 ст. 38 Господарського процесуального кодексу України додаткові докази, але не мав законних підстав для повернення позовної заяви без розгляду.
Згідно ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини справи, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Обставини, викладені в апеляційній скарзі, знайшли своє підтвердження під час розгляду даної справи.
Зважаючи на наведене вище, колегія суддів дійшла висновку про те, що ухвалу Господарського суду міста Києва від 15.07.2015 року по справі № 910/10955/15, прийнято з неповним дослідженням обставин, які мають значення для справи, а також з порушенням норм процесуального права, у зв’язку з чим апеляційна скарга Публічного акціонерного товариства «АКЦЕНТ-БАНК» підлягає задоволенню, а оскаржувана ухвала скасуванню.
Керуючись ст.ст. 33-34, 43, 81, 99, 101-106 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -
ПОСТАНОВИВ:
1. Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «АКЦЕНТ-БАНК» задовольнити.
2. Ухвалу Господарського суду міста Києва від 15.07.2015 року по справі № 910/10955/15 скасувати.
3. Матеріали справи № 910/10955/15 передати до Господарського суду міста Києва для розгляду справи по суті.
4. Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття і може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів з дня її прийняття.
Головуючий суддя Б.О. Ткаченко
Судді В.О. Зеленін
Е.О. Шевченко
Повний текст рішення складено 02.09.2015 року.
З оригіналом згідно, помічник судді _____ Д.С. Артюхов
Судове рішення № 50085201, Київський апеляційний господарський суд було прийнято 02.09.2015. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти важливі дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити важливі дані.
Це рішення відноситься до справи № 910/10955/15. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: