Постанова № 50085182, 24.10.2013, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"24" жовтня 2013 р. Справа№ 911/2705/13

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Гаврилюка О.М.

суддів: Іоннікової І.А.

Майданевича А.Г.

за участю секретаря судового засідання Шалівського В.О.

за участю прокурора Пантюхова О.В. – посв. від 28.10.2012 року № 011863

за участю представників

від позивача 1: Рудник Ю.М. – дов. від 26.12.2012 року № 220/1064/д

від позивача 2: Рудник Ю.М. – дов. від 28.02.2013 року № 303/25-738

від відповідача: Горбач О.В. – дов. від 25.05.2013 року б/н

розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю „ОПТУКРПРОМ-ВР” на рішення господарського суду Київської області від 29.08.2013 року

у справі № 911/2705/13 (суддя Бабкіна В.М.)

за позовом Заступника Київського прокурора з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері (м. Київ) в інтересах держави в особі

1. Міністерства оброни України (м. Київ)

2. Київського квартирно-експлуатаційного управління Міністерства оброни України (м. Київ)

до Товариства з обмеженою відповідальністю „ОПТУКРПРОМ-ВР” (с. Велика Бугаїівка Васильківського району Київської області)

про стягнення 198 809 грн. 45 коп.

ВСТАНОВИВ:

До господарського суду Київської області звернувся Заступник Київського прокурора з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері в інтересах держави в особі Міністерства оброни України, Київського квартирно-експлуатаційного управління Міністерства оброни України з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю „ОПТУКРПРОМ-ВР” про стягнення з відповідача на користь позивача 2 заборгованості згідно договору на суму 198 809 грн. 45 коп.: основну суму боргу в розмірі 197 327 грн. 14 коп., пені в розмірі 833 грн. 57 коп., 3% річних в розмірі 648 грн. 74 коп.

Рішенням від 29.08.2013 року господарський суд Київської області позовні вимоги задовольнив частково. Стягнув з ТОВ „ОПТУКРПРОМ-ВР” на користь Київського КЕУ МОУ 197 327 грн. 14 коп. заборгованості. У задоволенні решти позовних вимог відмовив. Стягнув з ТОВ „ОПТУКРПРОМ-ВР” в доход Державного бюджету України 3 946 грн. 54 коп. судового збору. Стягнув з МОУ в доход Державного бюджету України 14 грн. 83 коп. судового збору. Стягнув з Київського КЕУ МОУ в доход Державного бюджету України 14 грн. 83 коп. судового збору.

Не погоджуючись з зазначеним рішенням місцевого господарського суду ТОВ „ОПТУКРПРОМ-ВР” звернулося до апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Київської області від 29.08.2013 року у справі № 911/2705/13 та прийняти нове рішення, яким у позові відмовити повністю.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 23.09.2013 року апеляційна скарга відповідача була прийнята до провадження та призначено розгляд справи № 911/2705/13 у судовому засіданні за участю прокурора та представників сторін.

Розпорядженням в.о. голови Київського апеляційного господарського суду від 24.10.2013 року склад судової колегії змінювався.

В судовому засіданні 24.10.2013 року представник відповідача підтримав вимоги апеляційної скарги. Представник позивачів порти вимог апеляційної скарги заперечував з підстав, викладених у відзиві на апеляційну скаргу. Прокурор проти вимог апеляційної скарги заперечував, проте правом, наданим ст. 96 ГПК України, не скористався та відзиву на апеляційну скаргу не подав.

Вивчивши матеріали справи, заслухавши пояснення прокурора та представників сторін, судова колегія виходить із наступного.

Як вірно встановлено місцевим господарським судом та підтверджується матеріалами справи 01.03.2012 року Київське квартирно-експлуатаційне управління Міністерства оборони України (сторона 1) та Товариство з обмеженою відповідальністю „ОПТУКРПРОМ-ВР” (сторона 2) уклали договір № 63-2012502 про відшкодування вартості електричної енергії (КЕКВ 1163), спожитої в процесі надання послуг з харчування, відповідно до умов якого сторона 1 забезпечує сторону 2 електричною енергією, отриманою від ПрАТ „Київенерго”, для забезпечення надання послуг з харчування особового складу Збройних Сил України.

Згідно з п. 1.2 договору від 01.03.2012 року № 63-2012502 сторона 2 відшкодовує стороні 1 вартість електричної енергії, спожитої в процесі надання послуг з харчування, що надаються на підставі договору про закупівлю послуг харчування від 02.02.2012 року № 286/2/12/2 для кожної військової частини, та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору.

У відповідності з пп. 2.3.2 п. 2.3 договору від 01.03.2012 року № 63-2012502 відшкодування вартості спожитої електричної енергії здійснюється відповідно до показників встановлених засобів обліку або до складеної та затвердженої стороною 1 калькуляції.

Відповідно до пп. 2.3.3 п. 2.3 договору сторона 2 зобов’язується після отримання від сторони 1 рахунку-фактури, акта виконаних робіт, протягом 10 банківських днів, здійснювати оплату за спожиту електричну енергію на реєстраційні або спеціальні реєстраційні рахунки Київського КЕУ.

Пунктом 6.5 договору від 01.03.2012 року № 63-2012502 передбачено, що щомісячно, до 5 числа місяця, який слідує за звітним, сторона 1 та сторона 2, на підставі норм споживання електричної енергії, які визначаються згідно із діючим законодавством і тарифами, що встановлені уповноваженим органом чи відповідними підприємствами та згідно з показниками засобів обліку та розрахунку складають і підписують акт виконаних робіт у двох примірниках.

Згідно з п. 6.6 договору від 01.03.2012 року № 63-2012502 щомісячно, в термін до 10 числа місяця, який слідує за звітним, сторона 1 надає стороні 2 рахунок-фактуру, акт виконаних робіт, які є підставою для проведення оплати по даному договору.

У відповідності з п. 9.1 договору від 01.03.2012 року № 63-2012502 цей договір набирає чинності з дня його підписання і укладається на строк з 01.03.2012 року до 31.12.2012 року.

25.12.2012 року Київським квартирно-експлуатаційним управлінням Міністерства оборони України та Товариством з обмеженою відповідальністю „ОПТУКРПРОМ-ВР” було підписано додаткову угоду до договору № 63-2012502 про відшкодування вартості електричної енергії (КЕКВ 1163), спожитої в процесі надання послуг з харчування від 01.03.2012 року., відповідно до п. 2 якої п. 9.1 договору було викладено в наступній редакції: „п. 9.1 договір діє з 01.03.2012 року до 31.01.2013 року”.

11.01.2013 року Київським квартирно-експлуатаційним управлінням Міністерства оборони України та Товариством з обмеженою відповідальністю „ОПТУКРПРОМ-ВР” було підписано додаткову угоду до договору № 63-2012502 від 01.03.2012 року, відповідно до п. 1 якої п. 9.1 договору було викладено в наступній редакції: „п. 9.1 договір діє з 01.03.2012 року до 19.03.2013 року”.

19.03.2013 року Київським квартирно-експлуатаційним управлінням Міністерства оборони України та Товариством з обмеженою відповідальністю „ОПТУКРПРОМ-ВР” було підписано додаткову угоду до договору № 63-2012502 від 01.03.2012 року, відповідно до п. 1 якої п. 9.1 договору було викладено в наступній редакції: „п. 9.1 договір діє з 01.03.2012 року до 30.04.2013 року”.

Як слідує з матеріалів справи, в період з березня по квітень 2013 року Київським квартирно-експлуатаційним управлінням Міністерства оборони України на підставі зазначеного вище договору від 01.03.2012 року № 63-2012502 було надано ТОВ „ОПТУКРПРОМ-ВР” послуги з постачання електричної енергії на загальну суму 197 327 грн. 14 коп., що підтверджується актами надання послуг від 09.04.2013 року № 63-1390003 на суму 104 196 грн. 49 коп., від 13.05.2013 року № 63-1390004 на суму 93 130 грн. 65 коп.

Київським квартирно-експлуатаційним управлінням Міністерства оборони України надсилались на адресу ТОВ „ОПТУКРПРОМ-ВР” претензії від 04.02.2013 року № 303/25-419 та від 22.05.2013 року № 303/25-1194, відповідно до яких, зокрема, позивач 2 пропонував відповідачу в найкоротші терміни сплатити заборгованість за використану електричну енергію.

Водночас, Київським квартирно-експлуатаційним управлінням Міністерства оборони України та ТОВ «ОПТУКРПРОМ-ВР» було підписано акт звірки взаємних розрахунків за період з 01.03.2013 року до 01.06.2013 року за договором № 63-2012502 від 01.03.2012 р. на суму 197327,14 грн.

Вважаючи права та охоронювані законом інтереси держави порушеними, що полягає у наявності заборгованості з невідшкодованої відповідачем позивачу 2 вартості електричної енергії (КЕКВ 1163), спожитої в процесі надання послуг з харчування отримані послуги за договором від 01.03.2012 року № 63-2012502, прокурор звернувся з даним позовом до суду.

Дослідивши докази, що є у справі, заслухавши пояснення прокурора та представників сторін, перевіривши застосування норм матеріального та процесуального права судом першої інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги судова колегія апеляційного господарського суду дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а рішення господарського суду Київської області має бути залишено без змін, виходячи з наступного.

Ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання – відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Ч. 2 ст. 193 ГК України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов’язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов’язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов’язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі ст. 629 ЦК України, договір є обов’язковим до виконання сторонами.

Згідно ч. 1 ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Як вбачається з матеріалів справи та підтверджується копіями актів від 09.04.2013 року № 63-1390003 на суму 104 196 грн. 49 коп. та від 13.05.2013 року № 63-1390004 на суму 93 130 грн. 65 коп. відповідачем було спожито електроенергії на загальну суму 197 327 грн. 14 коп.

Відповідно до ч. 2 ст. 614 ЦК України відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов’язання.

Відповідач не надав доказів погашення заборгованості у вищезазначеному розмірі.

Відтак місцевий господарський суд обґрунтовано задовольнив позов в частині стягнення основної заборгованості.

Відповідно до ст. 230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов’язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов’язання.

Відповідно до ч. 1, 3 ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов’язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов’язання за кожен день прострочення виконання.

Ч. 4 ст. 231 ГК України встановлюється, що у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором.

Ч. 6 ст. 231 ГК України визначено, що штрафні санкції за порушення грошових зобов’язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

В пп. 4.2.1 п. 4.2 договору від 01.03.2012 року № 63-2012502 за порушення термінів відшкодування вартості спожитої електричної енергії сторона 2 сплачує стороні 1 пеню в розмірі облікової ставки НБУ, що діє на момент прострочення, за кожен день прострочення платежу, враховуючи день фактичної оплати

Колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду про те, що позивач 2, не надавши суду доказів, які б встановлювали дату отримання стороною 2 від сторони 1 рахунку-фактури та акта виконаних робіт, не довів суду обґрунтованості нарахування пені в розмірі 833 грн. 57 коп. саме за період з 23.04.2013 року до 01.06.2013 року. Відтак місцевий господарський суд правомірно відмовив у задоволенні позову в цій частині.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення.

Колегія суддів апеляційного господарського суду погоджується з висновком місцевого господарського суду про те, що вимоги про стягнення 3% річних та індексу інфляції за час прострочення підлягають частковому задоволенню з урахуванням фактичного розміру простроченої суми.

Колегія суддів апеляційного господарського суду погоджується з висновком місцевого господарського суду про те, що позовні вимоги про стягнення 3% річних у сумі 648 грн. 74 коп. задоволенню не підлягають, оскільки неможливо встановити початок дати прострочення платежу за березень 2013 року, а перебіг строку за прострочення платежу за квітень 2013 року почнеться (06.06.2013 року – за спливом 10 банківських днів з дати отримання 22.05.2013 року) після закінчення строку за який було нараховано 3% річних (до 01.06.2013 року).

За таких обставин колегія суддів приходить до висновку, що доводи відповідача, викладені в апеляційній скарзі, не спростовують висновків господарського суду першої інстанції, а тому відсутні підстави для скасування рішення господарського суду.

Колегія суддів вважає, що господарський суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, належним чином дослідив наявні докази, дав їм належну оцінку та прийняв законне та обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права, а тому, рішення підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга – без задоволення.

Керуючись ст.ст. 99, 101, 103, 105 ГПК України Київський апеляційний господарський суд –

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю „ОПТУКРПРОМ-ВР” на рішення господарського суду Київської області від 29.08.2013 року по справі № 911/2705/13 залишити без задоволення.

2. Рішення господарського суду Київської області від 29.08.2013 року по справі № 911/2705/13 залишити без змін.

3. Справу № 911/2705/13 повернути до господарського суду Київської області.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

Головуючий суддя Гаврилюк О.М.

Судді Іоннікова І.А.

Майданевич А.Г.