Постанова № 50084976, 10.09.2015, Дніпропетровський апеляційний господарський суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10.09.2015 року Справа № 904/6461/15

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого Виноградник О.М. ( доповідач)

суддів: Джихур О.В., Вечірко І.О. (зміна складу колегії суддів на підставі розпорядження голови суду від 09.09.2015р.)

при секретарі: Ситниковій М.Ю.

Представники сторін:

позивача – не з`явився; про час та місце судового засідання повідомлений належним чином;

відповідача – не з`явився; про час та місце судового засідання повідомлений належним чином;

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Міського комунального підприємства «Дніпропетровські міські теплові мережі», м.Дніпропетровськ

на ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 31.07.2015 року по справі № 904/6461/15

за позовом Публічного акціонерного товариства «Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України», м.Київ

до Міського комунального підприємства «Дніпропетровські міські теплові мережі», м.Дніпропетровськ

про стягнення 277 301 241,99 грн.

про повернення без розгляду зустрічної позовної заяви Міського комунального підприємства «Дніпропетровські міські теплові мережі», м.Дніпропетровськ

до Публічного акціонерного товариства «Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України», м.Київ

про визнання недійсним договору купівлі-продажу природного газу № 622/14-ТЕ-4 від 06.12.2013р.

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 31.07.2015 року у справі № 904/6461/15 (суддя Новікова Р.Г.) за позовом Публічного акціонерного товариства «Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України», м.Київ до Міського комунального підприємства «Дніпропетровські міські теплові мережі», м.Дніпропетровськ про стягнення 277 301 241,99 грн. було повернуто без розгляду на підставі п.4 ч.1 ст.63 ГПК України зустрічну позовну заяву Міського комунального підприємства «Дніпропетровські міські теплові мережі», м.Дніпропетровськ (а.с.70).

Ухвала господарського суду Дніпропетровської області мотивована фактом неподання заявником доказів сплати судового збору та доказів наявності обставин, підтверджуючих неможливість сплати судового збору в встановленому порядку та розмірі.

Не погодившись з вищезазначеною ухвалою місцевого господарського суду, до Дніпропетровського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою звернувся відповідач по справі – Міське комунальне підприємство «Дніпропетровські міські теплові мережі», м.Дніпропетровськ, посилається на порушення господарським судом норм процесуального права, зазначає, що в зустрічній позовній заяві відповідачем було викладено обставини з яких останній не має можливості сплатити судовий збір своєчасно, заявлено клопотання про відстрочення сплати судового збору, також наголошено, що на момент подання зустрічного позову рахунки відповідача були арештовані державною виконавчою службою, тому господарський суд мав врахувати інтереси комунального підприємства, яке відіграє важливу роль в життєдіяльності міста.

Позивач по справі відзив на апеляційну скаргу не надав, правом, передбаченим ст.96 ГПК України, не скористався, як не скористався правом участі в судовому засіданні, передбаченим ст.22 ГПК України; про час та місце судового засідання повідомлений належним чином (а.с.78, 88, 93).

Відповідач по справі, вимоги, викладені в ухвалах Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 14.08.2015р., 27.08.2015р., не виконав, оригінал зустрічної позовної заяви не надав; право участі в судовому засіданні, передбаченим ст..22 ГПК України, не скористався; про час та місце судового засідання повідомлений належним чином (а.с.78, 87, 92).

02.09.2015р. на запит суду апеляційної інстанції від господарського суду Дніпропетровської області надійшов супровідний лист з додатком – ксерокопією зустрічної позовної заяви КП «Дніпропетровські міські теплові мережі (а.с.94-96).

Перевіривши законність та обґрунтованість ухвали господарського суду Дніпропетровської області, дослідивши та проаналізувавши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що оскаржувану ухвалу слід залишити без змін, виходячи з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, 21.07.2015р. Публічне акціонерне товариство «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України», м.Київ звернулось до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Міського комунального підприємства «Дніпропетровські міські теплові мережі», м.Дніпропетровськ про стягнення 277 301 241,99 грн. заборгованості за поставлений природний газ (а.с.3-5). Зазначену позовну заяву було прийнято до розгляду ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 22.07.2015р. (а.с.1).

Відповідач по справі – Міське комунальне підприємство «Дніпропетровські міські теплові мережі», м.Дніпропетровськ, скориставшись своїм правом, згідно зі ст.60 ГПК України, подав до господарського суду 31.07.2015р. (до початку розгляду справи по суті) зустрічну позову заяву до ПАТ «НАК «Нафтогаз України» про визнання недійсним договору купівлі-продажу природного газу № 622/14-ТЕ-4 від 06.12.2013р.

Ухвалою господарського суду від 31.07.2015р. зазначену зустрічну позовну заяву було повернуто без розгляду на підставі п.4 ч.1 ст.63 ГПК України (а.с.70). Зазначений процесуальний документ і предметом апеляційного оскарження.

Згідно зі ст.60 ГПК України відповідач має право до початку розгляду господарським судом справи по суті подати до позивача зустрічний позов для спільного розгляду з первісним позовом; зустрічний позов повинен бути взаємно пов'язаний з первісним; подання зустрічного позову провадиться за загальними правилами подання позовів.

Статтею 57 ГПК України визначений перелік документів, які додаються до позовної заяви, зокрема, документи, які підтверджують: вжиття заходів досудового врегулювання господарського спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу; відправлення відповідачеві копії позовної заяви і доданих до неї документів; сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі; обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги.

Пунктом 4 ч.1 ст.63 ГПК України передбачено, що суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо не подано доказів сплати судового збору у встановлених порядку та розмірі.

Як вбачається зі змісту оскаржуваної ухвали господарського суду, підставою повернення позовної заяви стала відсутність доказів сплати судового збору в встановленому порядку та розмірі. Разом з тим, позивачем за зустрічною позовною заявою було заявлено клопотання про відстрочення сплати судового збору до ухвалення рішення по справі, яке не було задоволено господарським судом в зв`язку з відсутністю доказів, які б підтверджували викладені в клопотанні обставини неможливості здійснення такої оплати судового збору.

Порядок та розмір справляння судового збору встановлений Законом України «Про судовий збір» № 3674-VІ від 08.07.2011 року (з подальшими змінами та доповненнями), що набрав чинності 01.11.2011 року.

Відповідно до статті 4 Закону України «Про судовий збір», судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

За подання позову немайнового характеру ставка судового збору складає 1 розмір мінімальної заробітної плати (п.п. 2 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір"). Тобто, судовий збір за подачу позову мав бути сплачений позивачем за зустрічним позовом в розмірі 1218 грн., що значно менше, ніж заплатив позивач при поданні позовної заяви за первісним позовом.

Статтею 8 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що, враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше, ніж до ухвалення судового рішення у справі; суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Пунктом 3.1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013р. № 7 «Про деякі питання практики застосування розділу VІ Господарського процесуального кодексу України» (зі змінами та доповненнями) визначено, що єдиною підставою для вчинення господарським судом дій, зазначених у статті 8 Закону, є врахування ним майнового стану сторін; клопотання про відстрочення (розстрочення) сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати може бути викладене в заяві чи скарзі, які подаються до господарського суду, або окремим документом; особа, яка заявляє відповідне клопотання, повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору в встановленому порядку та розмірі.

Статтями 33, 36 ГПК України регламентовано, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень; письмовими доказами є документи і матеріали, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору; письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії; якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього.

Скаржником на обґрунтування клопотання про відстрочення сплати судового збору зазначено про те, що останній не мав можливості вчасно та в повному розмірі сплатити судовий збір, оскільки рахунки підприємства були арештовані державною виконавчою службою.

Але жодного доказу на підтвердження зазначених обставин відповідачем надано не було (зокрема: постанови державної виконавчої служби, довідки установ банку про неможливість руху коштів по рахунках, тощо), як в якості додатку до зустрічної позовної заяви, що подавалась до господарського суду, так і до суду апеляційної інстанції. Отже, такі докази відсутні, скаржником не надано також і на вимогу суду апеляційної інстанції згідно з ухвалою від 27.08.2015р. (а.с.90).

За цих обставин колегія суддів апеляційного господарського суду вважає, що висновки, викладені в резолютивній частині оскаржуваної ухвали господарського суду від 31.07.2015р. відповідають вимогам закону, матеріалам, обставинам справи, а доводи, наведені в апеляційній скарзі, не можуть бути підставами скасування або зміни постановленої судом першої інстанції ухвали, правові підстави задоволення апеляційної скарги – відсутні.

Керуючись ч. 3-5 ст.49, ст.ст.99, 101, 103-106 ГПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 31.07.2015 року у справі № 904/6461/15 - залишити без змін.

Апеляційну скаргу Міського комунального підприємства «Дніпропетровські міські теплові мережі», м.Дніпропетровськ – залишити без задоволення.

Постанову може бути оскаржено до Вищого господарського суду України через Дніпропетровський апеляційний господарський суд протягом двадцяти днів.

Головуючий суддя О.М. Виноградник

Суддя О.В.Джихур

Суддя І.О.Вечірко