Постанова № 50084970, 03.09.2015, Дніпропетровський апеляційний господарський суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03.09.2015 року Справа № 904/3949/15

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Верхогляд Т.А. (доповідач) суддів: Білецької Л.М., Паруснікова Ю.Б.,

секретар судового засідання: Мудрак О.М.

представники сторін:

від позивача: Поліканов П. В. представник, довіреність №16 від 14.01.15;

від відповідача: Мележик О.О. представник, довіреність №ББУ/ПУ435/ВП/14 від 16.12.15;

розглянувши апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "ДТЕК ПАВЛОГРАДВУГІЛЛЯ" на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 23.06.2015 року у справі № 904/3949/15

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Український папір", м. Київ

до Публічного акціонерного товариства "ДТЕК ПАВЛОГРАДВУГІЛЛЯ", м. Павлоград

про стягнення 410 415, 23 грн.,-

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 23.06.2015 року у справі № 904/3949/15 (суддя Васильєв О.Ю.) позовні вимоги задоволено частково.

Стягнуто з Публічного акціонерного товариства "ДТЕК ПАВЛОГРАДВУГІЛЛЯ" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Український папір" 272 827, 80 грн. основної заборгованості за договором; 13 641, 39 грн. пені; 109 403, 95 грн. інфляційних втрат; 3 901, 81 грн. 3% річних та 7 995, 50 грн. витрат на сплату судового збору.

В задоволенні іншої частині позовних вимог відмовлено, судові витрати в цій частині покладено на позивача.

Рішення мотивовано порушенням відповідачем умов договору поставки №14-16/592-КП від 02.12.2014 року в частині оплати отриманого товару, наявністю заборгованості в розмірі 272 827,80 грн., правом позивача стягнути інфляційні та 3% річних відповідно до ст.625 Цивільного кодексу України, пеню відповідно до п.6.8 договору.

Задовольняючи позов частково, суд зазначив на помилковість розрахунку позивача в частині нарахування інфляційних втрат.

Не погоджуючись з рішенням господарського суду, відповідач оскаржив його в апеляційному порядку.

В обґрунтування апеляційної скарги апелянт посилається на неповне з'ясування обставин справи щодо належності переданої за договором продукції позивачу, безпідставне відхилення судом клопотання відповідача про проведення судової експертизи для визначення, чи є господарська операція закінченою.

Також скаржник зазначає на помилковість визначення позивачем строку виконання зобов'язання, оскільки згідно п.5.4 договору кінцевою датою оплати товару є 28.12.2014 року (вихідний день).

Просить оскаржуване рішення господарського суду скасувати, в задоволенні позову відмовити.

Позивач у відзиві на апеляційну скаргу спростовує доводи скаржника, просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, рішення суду без змін.

Дослідивши матеріали справи, перевіривши повноту встановлення господарським судом обставин справи та правильність їх юридичної оцінки, заслухавши представників сторін, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав:

З матеріалів справи вбачається, що між сторонами укладено договір поставки № 14-16/592-КП від 02.12.2014 року, за умовами якого позивач поставив відповідачу товар (папір) на загальну суму 272 827, 80 грн.

Факт отримання товару відповідач не заперечує. Також суд встановив, що отримання товару покупцем підтверджується відповідною видатковою накладною №К-04420 від 02.12.2014 року та довіреністю на отримання товару №220515/п від 27.11.2014 року ( а.с.36-38 ).

В порушення умов п.5.4. договору відповідач не здійснив розрахунок за отриманий товар.

Його посилання на те, що суд не встановив належність поставленого товару продавцеві, не пересвідчився в завершенні господарської операції є безпідставними, оскільки суперечать фактичним обставинам справи, що підтверджують беззаперечне прийняття товару покупцем та наявністю підстав для його оплати.

Відповідно до положень ч.2 ст.712 Цивільного кодексу України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено законом або договором та не випливає з характеру відносин сторін.

Частиною першою статті 692 Цивільного кодексу України передбачено, що покупець зобов’язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Згідно п. 4.1. договору поставка продукції здійснюється партіями у асортименті, кількості, за цінами, з якісними характеристиками та у строки, погоджені сторонами в Специфікаціях до даного договору.

Відповідно до п.4.3. договору постачальник зобов’язаний надати покупцю наступні документи: рахунок; податкову накладну; видаткову накладну; відповідні товаро-супровідні накладні (залізничну/товарно-транспортну накладну); сертифікат якості заводу-виробника та/або паспорт; сертифікат відповідності ( у випадку, якщо продукція підлягає обов’язковій сертифікації); дозвіл Держпромнагляду ( у випадку, якщо отримання даного документу обов’язково відповідно норм діючого законодавства); інструкцію (керівництво) по експлуатації ( у випадку, якщо даний документ передбачений); технічну документацію, передбачену п.2.4. даного договору.

Згідно з п.4.4. договору у випадку поставки продукції без товаро - супроводної документації, що потягне неможливість виконати приймання продукції по кількості, якості , асортименту, комплектності, покупець має право відмовитися від прийому поставленої продукції. В такому випадку повернення продукції виконується у порядку, передбаченому п.2.5. даного договору.

Покупець має право затримати оплату за продукції при не наданні та/або несвоєчасному наданні оригіналом рахунків, податкових накладних, а також інших документів, надання або передача яких постачальником є обов’язковою в силу договору. При цьому покупець не несе відповідальності за таку затримку оплати (п.4.5. договору).

Дії відповідача по прийманню продукції, розпорядження нею, підтверджують наявність підстав для оплати отриманого товару.

Відповідно до п.5.4. договору розрахунки за поставлену постачальником продукцію по даному договору здійснюються покупцем шляхом безготівкового перерахування грошових коштів на поточний рахунок постачальника на протязі 5 (п’яти) календарних днів з 20 (двадцятого) календарного дня з дати поставки відповідної продукції на підставі отриманого покупцем рахунку та при умові надання постачальником належним чином оформленої податкової накладної , а також документів, передбачених розділом 4 даного договору , якщо інший більший строк відстрочки не обумовлений у відповідній специфікації; датою оплати вважається дата списання грошових коштів з поточного рахунку покупця; кінцеві взаєморозрахунки між покупцем та постачальником виконуються на підставі даних якості, кількості , асортименту та комплектності продукції, визначених у відповідності з розділом 2 даного договору.

Таким чином, при отриманні товару 02.12.2014 року, відповідач повинен був оплатити його відповідно до умов специфікації (а.с.34) та п.5.4 договору поставки до 27.12.2014 року.

Умови п.5.4 договору спростовують доводи апелянта про необхідність іншого визначення строку прострочки оплати товару, оскільки сторони погодили визначення строку оплати в календарних, а не робочих днях.

Враховуючи умови договору, відсутність доказів оплати товару, суд правильно визначив період прострочки виконання зобов’язання, правильно розрахував інфляційні втрати та 3% річних.

Щодо стягнення пені, то таке право позивача передбачено п.6.8 договору. Розрахунок пені є вірним.

Отже, при вирішенні даного спору суд першої інстанції надав належну оцінку правовідносинам сторін, наявним у справі доказам, прийняв законне та обґрунтоване рішення.

При розгляді апеляційної скарги апелянт висновки суду не спростував.

За викладених обставин апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, оскаржуване судове рішення – без змін.

Керуючись ст.ст. 99, 101, 103,105 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 23.06.2015 року у справі № 904/3949/15 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів до Вищого господарського суду України.

Головуючий суддя: Т.А. Верхогляд

Суддя: Л.М. Білецька

Суддя: Ю.Б. Парусніков

Підписано в повному обсязі 11.09.2015 року.