Рішення № 50084847, 10.09.2015, Господарський суд Чернігівської області

Господарський суд Чернігівської області

Пр-т. Миру, 20, м. Чернігів, 14000 , тел. 676-311, факс 77-44-62, e-mail: inbox@cn.arbitr.gov.ua

=====

Іменем України

РІШЕННЯ

08 вересня 2015 Справа № 927/689/15.

Позивач: Фізична особа-підприємець ОСОБА_1, АДРЕСА_1

Відповідач: Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю "Батьківщина", вул. Незалежності, 51, с.Калюжинці, Срібнянський район, Чернігівська область, 17311

про стягнення 1 053 144,37 грн.

Суддя Федоренко Ю.В.

ПРЕДСТАВНИКИ СТОРІН:

від позивача: ОСОБА_1 - особисто, ОСОБА_2 довіреність № 662 від 10.06.2015

від відповідача: Фролков В.А. довіреність б/н від 20.07.2013

В судовому засіданні 08.09.2015 винесено лише вступну та резолютивну частини рішення на підставі ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.

Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернулась до господарського суду Чернігівської області з позовною заявою про стягнення з СТОВ "Батьківщина" 1053144,37 грн., з яких 589000,00грн. основна заборгованість, 93458,37 грн. 3% річних, 270686,00 грн. втрати від інфляції.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем зобов'язання по оплаті за виконані роботи із збирання врожаю зернових культур, яке виникло відповідно до умов укладеного між позивачем та відповідачем договору №2 від 02.07.2012 на виконання сільськогосподарських робіт із збирання врожаю.

10.06.2015 через канцелярію суду від позивача надійшла заява про збільшення позовних вимог, в якій позивач просить: стягнути з СТОВ "Батьківщина" 689000,00грн. основної заборгованості, 98271,93 грн. 3% річних, 518037,00 грн. втрат від інфляції, всього 1305308,93 грн. заборгованості за неналежне виконання своїх зобов'язань по договору № 2 на виконання сільськогосподарських робіт зі збирання врожаю від 02.07.2012 року, витрати по сплаті судового збору у розмірі 27906,18 грн. покласти на відповідача та повернути позивачу з державного бюджету надміру сплачений судовий збір у розмірі 3090,27 грн.

Заяву подано у відповідності до ст.22 ГПК України, нею не порушуються права та охоронювані законом інтереси сторін, а тому вона прийнята судом до розгляду. Спір вирішується з урахуванням вказаної заяви.

Відповідач відзив на позов не надав, позовні вимоги не визнав. У клопотаннях про призначення судової експертизи посилається на те, що договір між сторонами у тій формі, яка надана позивачем, не укладався. Акт №6 виконаних робіт було підписано сторонами, але у той же день було знищено, оскільки роботи по збиранню врожаю не були закінчені. Всього працівниками позивача було зібрано врожаю на площі 6840 га, а саме: за актом №4 - 4000 га., за актом №8 -2840 га. Позивач міг підробити акт №6 приймання-передачі робіт з метою незаконного заволодіння грошовими коштами відповідача.

Невизнання відповідачем об'єму виконаних позивачем робіт та їх вартості, нарахованих позивачем процентів річних та інфляційних витрат, і стало причиною виникнення спору.

Від відповідача надійшло клопотання від 25.05.2015 про припинення провадження у справі в зв'язку зі смертю ОСОБА_1.

Клопотанням від 17.06.2015 про зупинення провадження до завершення кримінального провадження відповідач просить відкласти розгляд справи до завершення кримінального провадження.

На вимогу суду позивач - ФОП ОСОБА_1, особисто з'явилась до суду та дала пояснення по суті спору.

На ухвалу суду від Реєстраційної служби Відділу державної реєстрації актів цивільного стану Чернігівського міського управління юстиції надійшов лист №2356/02.4.4-01 від 20.08.2015, відповідно до якого актовий запис про смерть ОСОБА_1. у відділі відсутній.

Підстави відкладення розгляду справи та її зупинення врегулювані ст.77, 79 ГПК України якими не передбачено відкладення розгляду справи, її зупинення до завершення кримінального провадження, яке проводиться за заявою відповідача.

Законних підстав для припинення провадження у справі не має.

За таких обставин вказані клопотання відповідача судом відхиляються.

Ухвалою суду від 10.06.2015 клопотання відповідача про призначення почеркознавчої експертизи було задоволено. Призначено судову почеркознавчу експертизу для встановлення ким від імені замовника підписано договір на виконання сільськогосподарських робіт та оспорюваний відповідачем акт приймання передачі виконаних робіт. Відповідача було зобов'язано надати вільні та експериментальні зразки підпису особи, яка від імені відповідача підписала документи. Витрати за проведення експертизи покладено на відповідача за його пропозицією.

Листом від 25.06.2015 Чернігівське відділення Київського науково - дослідного інституту судових експертиз запропонувало відповідачу оплатити вартість експертизи у сумі 1107 грн. та попередило, що у випадку несплати вартості експертизи у місячний термін матеріали справи будуть повернуті без виконання.

Листом від 10.08.2015 Чернігівське відділення Київського науково - дослідного інституту судових експертиз повернуло матеріали справи без виконання суду в зв'язку з неоплатою вартості експертизи у сумі 1107 грн.

Ухвалою суду від 18.08.2015 позивачу було запропоновано оплатити вартість експертизи. У письмових поясненнях, які надані суду 27.08.2015, позивач не погодився оплачувати експертизу.

Відповідно до п.23 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 23.03.2012 №4 «Про деякі питання практики призначення судової експертизи» у разі відмови чи ухилення заінтересованої сторони чи сторони, зобов'язаної ухвалою господарського суду, від оплати витрат, пов'язаних з проведенням судової експертизи, суд може запропонувати іншій стороні оплатити ці витрати, а за відсутності її згоди та за неможливості проведення судової експертизи без попередньої оплати її вартості суд розглядає справу на підставі наявних доказів.

27.08.2015 від відповідача надійшло клопотання про призначення експертизи, в якому він просить призначити по справі судову експертизу для встановлення справжності підпису колишнього директора СТОВ „Батьківщина" ОСОБА_3 на договорі № 2 від 02.07.2015, на акті №6 передачі-приймання виконаних робіт від 14.11.2012, справжності підпису ОСОБА_1. на акті №6 від 14.11.2012 та договорі; зобов'язати колишнього директора відповідача ОСОБА_3 надати зразки підписів для проведення експертизи.

Частина 3 ст.22 ГПК України зобов'язує сторони добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.

Суд зазначає, що відповідач своїми процесуальними правами користується недобросовісно, оскільки впродовж розумного строку не надав витребувані судом матеріали для проведення судової експертизи, не повідомив про їх відсутність, не можливість надати, не оплатив вартість судової експертизи в зв'язку з чим справу повернуто суду без проведення експертизи.

Судом враховується, що відповідно до положень ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов'язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.

Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (§ 66 - 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005р. у справі "Смірнова проти України").

Крім того, на час розгляду повторного клопотання відповідача про призначення судової експертизи до суду особисто з'явилась позивачка яка у судовому засіданні підтвердила факт укладення сторонами договору, підписання актів приймання передачі робіт, зазначила, що вказані документи вона підписала особисто.

За таких обставин клопотання відповідача про призначення судової експертизи, витребування зразків підписів колишнього директора, судом відхилено.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін, суд встановив таке.

02.07.2012 між Замовником (СТОВ „Батьківщина") та Виконавцем (ФРП ОСОБА_1) укладено договір №2 на виконання сільськогосподарських робіт по збору врожаю за яким замовник зобов'язався, зокрема, надати Виконавцю дані про строки початку робіт, кількість оброблюваних площ, оплатити виконану роботу, а виконавець зобов'язався провести збирання врожаю зернових і других культур на визначених п 2.1.2 умовах, а саме: кукурудзи на площі 15 000 га.

Відповідно до п. 2.1.2 договору замовник зобов'язаний був надати обсяг робіт для виконання у розмірі 15000 га кукурудзи.

Відповідно до п. 3.1, 3.2 договору вартість збирання врожаю з одного гектара зернових складає 350,00грн. Загальна сума договору складає 5250000,00 грн.

Як було узгоджено сторонами у п.3.5 договору остаточна оплата здійснюється в строк не більше 1-го дня після складання акта виконаних робіт.

22.10.2012 представниками сторін підписано акт №4 передачі-приймання виконаних робіт зі збору врожаю на площі 4000 га на загальну суму 1400000,00 грн., 14.11.2012 акт №6 передачі-приймання виконаних робіт зі збору врожаю на площі 1700 га на загальну суму 595000,00 грн. та 15.12.2012 акт №8 передачі-приймання виконаних робіт зі збору врожаю на площі 2840 га на загальну суму 994000,00 грн.

Таким чином, строк сплати грошових коштів за виконані роботи у ТОВ „Батьківщина" по акту № 4 від 22.10.2012 виник 23.10.2012, по акту №6 від 14.11.2012-15.11.2012, по акту №8 від 15.12.2011-16.12.2012.

30.05.2013 СТОВ „Батьківщина" на користь позивача було сплачено грошові кошти у розмірі 1000000,00 грн. за послуги по збиранню зернових згідно рахунку №8 від 15.12.12 р. платіжним дорученням №1188 від 30.05.2013 (а.с14).

29.10.2012 СТОВ „Батьківщина" на користь позивача було сплачено грошові кошти у розмірі 280000,00 грн. за послуги по збиранню кукурудзи згідно договору №2 від 02.07.12 р. платіжним дорученням №2363 від 29.10.2012 (а.с14).

02.11.2012 СТОВ „Батьківщина" на користь позивача було сплачено грошові кошти у розмірі 20000,00 грн. за послуги по збиранню кукурудзи згідно договору №2 від 02.07.12 р. платіжним дорученням №2402 від 02.11.2012 (а.с13).

06.11.2013 СТОВ „Батьківщина" на користь позивача було сплачено грошові кошти у розмірі 1000000,00 грн. за послуги по збиранню зернових згідно рахунку 8 від 15.12.12 платіжним дорученням №3277 від 06.11.2013 (а.с13), які зараховані позивачем у погашення заборгованості по акту №4 від 22.10.2012, оскільки станом на 06.11.2013 заборгованість по акту №8 від 15.12.2012 відсутня.

Відповідачем не здійснено оплат по акту №6 від 14.11.2012, але позивачем в рахунок погашення заборгованості по цьому акту було зараховано 6000,00грн. в якості залишку після оплати вартості виконаних робіт по акту №8 від 15.12.2012.

Таким чином, заборгованість з оплати вартості виконаних робіт по акту №6 від 14.11.2012 складає 589000,00 грн.

Отже, з огляду на вищевикладене, загальна сума заборгованості відповідача перед позивачем по оплаті за виконані роботи відповідно актів № 4 від 22.10.2012 та №6 від 14.11.2012 складає 689000,00грн.

Згідно з ч. 1, п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ч. 1 ст. 174 Господарського кодексу України, господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Частина 1 статті 626 Цивільного кодексу України передбачає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

У відповідності зі ст. 193 Господарського кодексу України та ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватись належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.

Доказів про оплату боргу в сумі 689000,00 грн. відповідач не надав, а тому вимоги про стягнення 689000,00 грн. боргу судом задовольняються.

Відповідно до ч.2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивачем нараховано проценти річних за період з 23.10.2012 по 10.06.2015, а витрати від інфляції з грудня 2012 по травень 2015.

Як зазначено у п. 1.12, 3.2 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 17.12.13 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань" господарський суд має з'ясовувати обставини, пов'язані з правильністю здійснення позивачем розрахунку, та здійснити оцінку доказів, на яких цей розрахунок ґрунтується. У разі якщо відповідний розрахунок позивачем здійснено неправильно, то господарський суд з урахуванням конкретних обставин справи самостійно визначає суми пені та інших нарахувань у зв'язку з порушенням грошового зобов'язання, не виходячи при цьому за межі визначеного позивачем періоду часу, протягом якого, на думку позивача, мало місце невиконання такого зобов'язання, та зазначеного позивачем максимального розміру відповідних пені та інших нарахувань.

Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений названою Державною службою, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому у розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).

За період з 24.10.2012 по 10.06.2015 на користь позивача слід стягнути 97775,58 грн. 3% річних.

За період з грудня 2012 по травень 2015 включно на користь позивача необхідно стягнути 352519,59 грн. інфляційних.

В іншій частині позову про стягнення 496,35 грн. процентів річних та 165517,41 грн. інфляційних судом відмовлено за необґрунтованістю, оскільки при здійсненні розрахунку позивачем не було враховано наявну дефляцію та те, що прострочення виконання грошового зобов'язання відповідачем настало по акту №4 від 22.10.2012 - з 24.10.2012, по акту №6 від 14.11.2012 - з 16.11.2012, а по акту №8 від 15.12.2012 - з 17.12.2012 відповідно до умов договору щодо строків оплати та положень ст.253 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ч.1 та 2 ст.4-3 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності.

Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Згідно з ч.1 ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Позивачем належними доказами, зокрема, оригіналом договору, актами виконаних робіт, доведено підставність своїх вимог.

Відповідач в свою чергу не довів тих обставин, на які він посилається заперечуючи позов, а тому судом заперечення відповідача до уваги не приймаються.

Витрати по сплаті судового збору покладаються на сторони пропорційно задоволеним вимогам.

Керуючись ст. 44,49,82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково і стягнути з Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю „Батьківщина", вул. Незалежності, 51, с.Калюжинців Срібнянського району Чернігівської області, код 30875436, (р/р 26008980030151 в ПАТ „Мегабанк"), на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, АДРЕСА_1, ІПН НОМЕР_1, (р/р НОМЕР_2 в АКБ „Новий" м.Дніпропетровськ), 689000 грн. боргу, 97775,58 грн. процентів річних, 352519,59 грн. інфляційних витрат та 22785,90 грн. витрат по сплаті судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

В решті позову - відмовити.

Повне рішення складено 10.09.2015.

Суддя Ю.В. Федоренко