Рішення № 50081667, 03.09.2015, Господарський суд Запорізької області

номер провадження справи 35/81/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03.09.2015 Справа № 908/3992/15

Суддя господарського суду Запорізької області Топчій О.А.

при секретарі Коцар А.О.

За участю представників сторін:

від позивача: Колпаков Д.М., довіреність б/н від 17.07.2015р.

від відповідача: не з’явився.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

За позовом Публічного акціонерного товариства “Кременчукм’ясо”, м. Кременчук Полтавска область

до Товариства з обмеженою відповідальністю “Науково – виробниче об’єднання “Завод Малогабаритних Конструкцій”, м. Запоріжжя

про стягнення 16496,95 грн.

ВСТАНОВИВ:

06.07.2015р. до господарського суду Запорізької області з позовною заявою звернулось Публічне акціонерне товариство “Кременчукм’ясо” до Товариства з обмеженою відповідальністю “Науково – виробниче об’єднання “Завод Малогабаритних Конструкцій”, про стягнення 16496,95 грн.

Позивач, обґрунтовуючи свій позов, посилається на те, що 26.06.2013р. між ПАТ «Кременчукм’ясо» та ТОВ «Науково-виробниче об’єднання «Завод Малогабаритних Конструкцій» було укладено договір №2606-13, відповідно до умов якого постачальник (відповідач) зобов’язувався поставити та передати у власність покупцю (позивач) обладнання (товар) згідно специфікації до договору та надати послугу демонтажу та монтажу обладнання, а покупець зобов’язується прийняти та оплатити товар, виконати умови якісного приймання товару, а також оплатити послуги монтажу та демонтажу. У відповідності до п. 6.2 договору розрахунки здійснюються наступним чином: передплата в розмірі 80% від суми кожної специфікації здійснюється на протязі 3 банківських днів з моменту отримання рахунку-фактури та оплата в розмірі 20 % від суми специфікації здійснюється на основі повідомлення про готовність товару до відвантаження. Як зазначає позивач, платіжним дорученням №14975 від 11.07.2013р. останній перерахував відповідачу передоплату у розмірі 16 896, 00 грн., проте відповідач свої договірні зобов’язання не виконав, товар у визначені договором строки не поставив. За результатом листування, відповідач повернув позивачу суму боргу у розмірі 7800, 00 грн., станом на 29.06.2015р. у відповідача перед позивачем залишилась неповернута заборгованість у розмірі 9096, 00 грн., у зв’язку з чим позивач звернувся до суду та просить стягнути з відповідача суму боргу у розмірі 9096, 00 грн., інфляційні збитки у розмірі 6 885, 09 грн., 3% річних у розмірі 515, 86 грн., які нараховані за неналежне виконання відповідачем взятих на себе зобов’язань за вказаним договором та сплачений судовий збір.

06.07.2015р. автоматизованою системою документообігу господарського суду Запорізької області здійснено розподіл справ між суддями та визначено позовну заяву до розгляду судді Топчій О.А.

Ухвалою від 07.07.2015р. судом порушено провадження у справі № 908/3992/15 та присвоєно вищевказаній справі номер провадження 35/81/15. У сторін витребувані документи, які необхідні для всебічного та об’єктивного розгляду і вирішення справи по суті, судове засідання призначено на 05.08.2015р. о/об 11 год. 30 хв.

04.05.2015р. через канцелярію господарського суду представник позивача надав до суду пояснення та документи, на виконання вимог ухвали суду від .07.07.2015р.

05.08.2015р. представник позивача у судовому засіданні підтримав позовні вимоги у повному обсязі та просив суд задовольнити позовні вимоги позивача у повному обсязі.

Представник відповідача у судове засідання 05.08.2015р. не з’явився, проте 03.08.2015р. через канцелярію господарського суду надав клопотання про відкладення розгляду справи, в якому просить суд перенести розгляд справи на іншу дату для надання часу для юридичної підготовки та написання письмових заперечень до позову. Ухвалою суду від 05.08.2015р. розгляд справи відкладено на 03.09.2015р.

В судовому засіданні 03.09.2015р. представник позивача підтримав позовні вимоги в повному обсязі з підстав, зазначених в позові. Просить стягнути суму неповернутого авансу в розмірі 9 096,00 грн., 3 % річних в розмірі 515,86 грн., 6885,09 грн. інфляційних витрат та сплачений судовий збір в розмірі 1827 грн.

Представник відповідача в судове засідання вдруге не з’явився, проте 01.09.2015р. через канцелярію господарського суду від останнього надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, в якому зазначено, що директор з 02.09.2015р. до 05.09.2015р. перебуватиме у терміновому відрядженні та не зможе представляти інтереси підприємства в судовому засіданні. Крім того, для зібрання повного пакету документів, необхідного для складання обґрунтованого відзиву, необхідно додатковий час, в зв’язку з чим відповідач просить перенести розгляд справи на іншу дату.

Суд, розглянувши вказану заяву зазначає наступне.

Згідно ст. 22 Господарського процесуального кодексу України, сторони зобов’язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об’єктивного дослідження всіх обставин справи.

У відповідності із ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, обов’язок доказування і подання доказів покладається на сторони. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно роз’яснень Вищого Господарського Суду України, які викладені в інформаційному листі від 15.03.2010 року № 01-08/140 “Про деякі питання запобігання зловживанню процесуальними правами у господарському судочинстві” – неявка в судові засідання учасників судового процесу (сторін), ненадання витребуваних судом документів та доказів, необхідних для повного розгляду справи – подібна практика, спрямована на свідоме невиправдане затягування судового процесу, порушує права інших учасників судового процесу та суперечить вимогам статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, учасником якої є Україна, стосовно права кожного на розгляд його справи судом упродовж розумного строку.

Як свідчать матеріали справи, за клопотанням відповідача розгляд справи вже було відкладено та судом надано можливість відповідачу підготувати свої заперечення та надати до суду докази на підтвердження своєї позицій по справі.

Суд зазначає, що Господарський процесуальний кодекс України не обмежує коло осіб, які можуть з’явитися в судове засідання та представляти інтереси ТОВ «Науково-виробниче об’єднання «Завод Малогабаритних Конструкцій», згідно ст. 28 ГПК України.

Відповідач не надав доказів неможливості направлення в судове засідання уповноваженого представника відповідача для представлення інтересів останнього.

Крім того, позовна заява надійшла до суду 06.07.2015р., провадження у справі порушено 07.07.2015р. Розгляд справи за клопотання відповідача відкладався. Відповідно до ст. 69 ГПК України спір має бути вирішено господарським судом у строк не більше двох місяців від дня одержання позовної заяви. У виняткових випадках за клопотанням сторони, з урахуванням особливостей розгляду спору, господарський суд ухвалою може продовжити строк розгляду спору, але не більш як на п'ятнадцять днів.

Враховуючи закінчення строку вирішення спору та відсутність заяви про продовження строку вирішення спору, у суду відсутні підстави для відкладення розгляду справи.

За таких обставин, суд відмовляє в задоволенні клопотання відповідача про відкладення розгляду справи.

В п. 3.9.2. постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 р. зазначено, що у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Суд вважає за можливе розглянути справу за відсутністю відповідача, в порядку ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, за наявними в ній матеріалами та за заявою представника позивача - без застосування засобів технічної фіксації судового процесу.

В судовому засіданні 03.09.2015 р., на підставі ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, документи, надані позивачем додатково, заслухавши пояснення представника позивача, судом встановлено наступне.

26 червня 2013 р. між Публічним акціонерним товариством «Кременчукм'ясо» (далі - покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче об'єднання «Завод Малогабаритних Конструкцій» (далі - постачальник) було укладено договір № 2606-13.

Відповідно до п. 1.1 договору постачальник зобов'язується поставити та передати у власність покупцю обладнання (товар) згідно специфікації та надати послугу демонтажу та монтажу обладнання, а саме:

- демонтаж старого обладнання;

- монтаж товару на підготовлене місце монтажу;

- проведення приймально-здавальних випробувань товару,

а Покупець зобов'язується прийняти та оплатити товар, виконати умови для якісного приймання товару, а саме: :

- вивантаження і зберігання товару до приїзду фахівця постачальника;

- надання місця підключення до електричних мереж;

- надання лісів будівельних для демонтажу та монтажу товару;

- призначення відповідальної особи за експлуатацію товару

та оплатити послуги демонтажу та монтажу товару на умовах, відмічених в договорі.

Згідно з п. 5.1 договору товар постачається в асортименті, по цінам та в строки, зазначені в специфікаціях, які є невід’ємною частиною договору.

Пунктом 6.2. договору встановлено, що оплата по договору здійснюється наступним чином: передплата в розмірі 80 % від суми кожної специфікації здійснюється на протязі 3 (трьох) банківських днів з моменту отримання рахунку – фактури (п. 6.2.1) та оплата в розмірі 20 % від суми специфікації здійснюється на основі повідомлення про готовність товару до відвантаження (п. 6.2.2).

Згідно специфікації № 1 до Договору № 2606-13 від 26 червня 2013 року, постачальник зобов’язується передати покупцю товар: герметизуючі елементи - надувні армовані прогумовані ВХШ 2900x2780 мм. на суму - 9700,00 грн. з ПДВ; ВХШ 2890x2610 мм. на суму - 9400,00 грн. з ПДВ та надати наступні послуги: демонтаж: на суму 780,00 грн. та монтаж на суму - 1240,00 грн., а всього на суму 21120,00 грн.

Пунктом 3 специфікації обумовлений строк поставки - 20 робочих днів від дня здійснення оплати, згідно п.6.2.1. договору з правом дострокового виконання зобов'язань.

Як вбачається з матеріалів справи, платіжним дорученням №14975 від 11.07.2013 р. позивач перерахував ТОВ «НВО ЗМК» передплату у розмірі 16 896,00 грн., що становить 80% від суми специфікації.

Таким чином, відповідач відповідно до п.3 Специфікації № 1 від 26.06.2013 р. мав виконати свої зобов’язання за договором № 2606-13 від 26.06.2013р. в строк до 08.08.2013р.

Проте, відповідач свої зобов’язання не виконав, товар не поставив, послуги не здійснив.

Статтями 11 та 509 Цивільного кодексу України зазначено, що однією із підстав виникнення цивільних прав і обов'язків (зобов'язань), які мають виконуватись належним чином і в установлений строк, є договір.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським Кодексом України.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов’язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до положень ст. 629 ЦК України договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Листом вих. № 671 від 05.11.2013р. позивач повідомив відповідача про порушення останнім умов договору №2606-13 від 26.06.2013р. та зазначив, що оскільки як товар так і послуги не надано, відповідач має в триденний строк з моменту отримання листа повернути позивачу здійснену передплату. Також даним листом позивач попередив відповідача, що залишає за собою право звернутися до суду з вимогою повернути кошти із сумою штрафних санкцій, що передбачені договірними обов’язками та діючим законодавством України, за порушення строків поставки товару та судових витрат.

Платіжним дорученням № 898 від 30.01.2014 р. відповідачем повернуто 1200,00 грн.; платіжним дорученням № 1064 від 06.05.2014 р. відповідач повернув 2100,00 грн. платіжним дорученням № 1215 від 12.09.2014 р. повернуто 4500,00 грн. Загальна сума повернутої відповідачем передплати складає 7800,00 грн. Залишок неповернутої суми склав 9 096,00 грн.

22.06.2015 р. вих. № 62/15-юр. позивачем направлено нагадування про необхідність виконання договірних зобов’язань, яким останній зазначив, що за відповідачем рахується заборгованість у розмірі 9 096,00 грн. та просив відповідача в термін до 27.06.20156 р. провести повну оплату заборгованості, в протилежному випадку позивачем буде ініційовано подачу позову до господарського суду про повернення передоплати разом зі штрафними санкціями.

Відповідач на лист не відреагував, відповідь не надіслав, грошові кошти не повернув.

Згідно з п. 2 ст. 693 Цивільного кодексу України якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Таким чином, враховуючи, що відповідач порушив умови договору щодо строку поставки товару та надання послуг, не повернув суму авансового платежу позивачу, суд вважає законною та правомірною вимогою позивача про стягнення з відповідача 9096,00 грн. неповернутого авансового платежу.

Статтею 611 Цивільного кодексу України встановлено, що при порушенні зобов'язання настають правові наслідки, які встановлені договором або законом.

Статтею 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивачем нараховано 3 % річних на залишок неповернутого авансового платежу за період з 09.08.2013р. по 29.06.2015р. в розмірі 515,86 грн. та 6885,09 грн. інфляційних витрат.

Право вимоги про сплату 3% річних та інфляційних витрат є правовими наслідками прострочення боржником грошового зобов’язання, способом захисту майнового права та інтересу позивача, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредитору.

Перевіривши розрахунок трьох відсотків річних та інфляційні нарахування за допомогою юридичної інформаційно-пошукової системи «Законодавство», судом встановлено що позивачем, в межах заявлених вимог, вірно розраховані 3 % річних за період з 09.08.2013р. по 29.06.2015р. в розмірі 515,86 грн. та 6885,09 грн. інфляційних витрат.

На підставі вищевикладеного, враховуючи, що відповідачем порушені вимоги щодо своєчасного виконання своїх зобов’язань за договором № 2606-13 від 26.06.2013р., суд задовольняє позовні вимоги позивача щодо стягнення з відповідача суми неповернутого авансу в розмірі 9 096,00 грн., 3 % річних в розмірі 515,86 грн. та 6885,09 грн. інфляційних витрат.

Відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір стягується з відповідача на користь позивача, в розмірі 1827 грн.

Керуючись ст. ст. 49, 75, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково - виробниче об'єднання «Завод Малогабаритних Конструкцій» 69035 м. Запоріжжя вул. Правди, буд. 27 код ЄДРПОУ 37407480 на користь Публічного акціонерного товариства «Кременчукм'ясо» 39601 Полтавська область, м. Кременчук провул. Героїв Бреста, 48 код ЄДРПОУ 30068026 суму неповернутого авансу в розмірі 9 096 (дев'ять тисяч дев'яносто шість) грн., інфляційні збитки у розмірі - 6 885 (шість тисяч вісімсот вісімдесят п'ять) грн. 09 коп., 3 % річних у розмірі - 515 (п'ятсот п'ятнадцять) грн. 86 коп. та судовий збір в розмірі 1827 (одна тисяча вісімсот двадцять сім) грн. Видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку для подання апеляційної скарги з моменту оформлення та підписання повного тексту рішення.

Повне рішення оформлено і підписано, згідно із вимогами ст. 84 ГПК України 08.09.2015 р.

Суддя О.А. Топчій