Рішення № 50080147, 02.09.2015, Господарський суд Житомирської області

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

___________

_______________

10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65, тел. (0412) 48-16-20,

E-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, веб-сайт: http://zt.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Від "02" вересня 2015 р. Справа № 906/962/15

Господарський суд Житомирської області у складі:

судді Кудряшової Ю.В.

за участю представників сторін:

від позивача: Дацко В.А. - довіреність №51 від 04.06.2015;

від відповідача: не з'явився.

розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Амако Україна"

до Приватного підприємства "Дов-Імпульс"

про стягнення 390682,34 грн.

Спір розглянуто в більш тривалий строк, ніж передбачено ч. 1 ст. 69 ГПК України.

Позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача 390682,34 грн. заборгованості, з яких: 343673,89 грн. - основний борг, 30144,69 грн. - штраф, 16863,76 грн. - 3% річних.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав з підстав, зазначених в позові, просив задовольнити.

Відповідач не скористався своїм правом надання письмового відзиву на позовну заяву та правом на участь в судових засіданнях. Ухвали господарського суду від 03.07.2015, 14.07.2015, направлені на юридичну адресу відповідача (що зазначена в позовній заяві та в Свідоцтві про державну реєстрацію юридичної особи: 12634, Житомирська область, Брусилівський район, с. Морозівка, вул. Миру, 203), повернуті поштовим відділення з відміткою: "за закінченням терміну зберігання".

У пункті 11 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2007 N01-8/123 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році" зазначено, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

В разі коли фактичне місцезнаходження юридичної особи - учасника судового процесу з якихось причин не відповідає її місцезнаходженню, визначеному згідно з законом, і дана особа своєчасно не довела про це до відома господарського суду, інших учасників процесу, то всі процесуальні наслідки такої невідповідності покладаються на цю юридичну особу. У даному випадку позивач у позовній заяві вказав адресу відповідача: 12634, Житомирська область, Брусилівський район, с. Морозівка, вул. Миру, 203, на цю адресу господарським судом направлялись всі поштові відправлення, інші адреси господарському суду не повідомлялися.

Відповідно до ст.75 ГПК України справу розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з матеріалів справи, 27.05.2013 між Товариством з обмеженою відповідальністю «АМАКО Україна» (продавець/позивач) та Приватним підприємством "ДОВ-Імпульс" (покупець/відповідач) укладено договір №7321/016226 (а.с.12-14), згідно із умовами якого продавець зобов'язався передати у власність покупцю, а покупець в порядку та на умовах, визначених цім договором, зобов'язався прийняти та оплатити вартість товару - насіння сільськогосподарських культур.

Відповідно до умов п.п. 1.2. договору асортимент, кількість та одиниця виміру, умови оплати Товару та його вартість узгоджуються сторонами в відповідних додатках, які є невід'ємною частиною договору.

На виконання умов договору укладено додаток (специфікацію) №1 від 27.05.2013 року, згідно із яким позивач зобов'язався поставити для відповідача насіння на загальну суму 10354 Євро, що підлягає сплаті по Курсу перерахунку.

За умовами договору "Курс перерахунку" - курс продажу (ASK курс) Євро на момент закриття торгів на міжбанківському ринку на день, що передує дню перерахування коштів по даному договору, опублікований на сайті http://mezhbank.org.ua.

Курс перерахунку, за яким розраховується гривневий еквівалент відповідного платежу, не може бути нижчим за курс перерахунку, за яким розраховується гривневий еквівалент відповідного платежу, не може бути нижчим за курс перерахунку на дату укладення даного договору, а саме:10,56 гривень за 1 Євро.

В разі відсутності доступу на сайт http://mezhbank.org.ua для визначення курсу перерахунку сторони використовуватимуть курс Євро, встановлений Національним банком України на день перерахування коштів по даному договору збільшений на 1%.

Сума фактично перерахованих платежів не може бути нижчою за гривневий еквівалент, зафіксований на дату підписання даного договору та визначений в п.п. 2.2. даного додатку (п. 2.1. специфікації).

Пунктом 2.2. специфікації передбачено, що на дату підписання додатку гривневий еквівалент вартості товару, без ПДВ, складає 109338,24 грн.

Також п. 7 специфікації сторони узгодили, що покупець зобов'язаний сплатити продавцю 100% загальної вартості товару, що складає гривневий еквівалент 10354,00 Євро, та підлягає оплаті по курсу перерахунку до 30.10.2013.

В разі порушення покупцем умов оплати товару, визначених в п. 7 даного додатку, покупець зобов'язаний сплатити продавцю штраф в розмірі 20% від суми простроченого грошового зобов'язання, що підлягає сплаті в гривнях по курсу перерахунку, дійсному в день виникнення у покупця заборгованості, але не нижчому за курс перерахунку на дату укладення даного додатку (п. 9 специфікації)

Згідно умов договору та додатку (специфікації) №1 позивач поставив відповідачу товар:

- на загальну суму 10354,00 Євро, що підтверджується видатковою накладною №К-008929/016226 від 29.05.2013 (а.с. 19).

В порушення умов укладеного договору та додатку (специфікації) №1 від 27.05.2013 відповідач не здійснив оплату за поставлений товар.

За таких обставин заборгованість відповідача згідно додатку (специфікації) №1 від 27.05.2013 складає 252616,89 грн. (курс 1 Євро на момент закриття торгів 18.06.2015 - 24,398 грн.х10354,00 Євро=252616,89 грн.).

Крім цього на виконання умов Договору від 27.05.2013 укладено Додаток (Специфікацію) №2 від 27.05.2013 року, згідно із яким позивач зобов'язувався поставити для відповідача насіння кукурудзи на загальну суму гривневий еквівалент 4255,00 доларів США.

За умовами договору "Курс перерахунку" - середньозважений курс на міжбанківському ринку. опублікований на сайті Національного банку України (www.bank.gov.ua) на день, що передує дню перерахування коштів по даному договору, збільшений на 1%

Курс перерахунку, за яким розраховується гривневий еквівалент відповідного платежу, не може бути нижчим за курс перерахунку, за яким розраховується гривневий еквівалент відповідного платежу, не може бути нижчим за курс перерахунку на дату укладення даного договору, а саме: 8,22 гривень за 1 долар США.

Сума фактично перерахованих платежів не може бути нижчою за гривневий еквівалент, зафіксований на дату підписання даного договору та визначений в п.п. 2.2. даного додатку (п. 2.1. специфікації).

Пунктом 2.2. специфікації передбачено, що на дату підписання додатку гривневий еквівалент вартості товару, без ПДВ, складає 34976,10 грн.

Також п. 7 специфікації сторони узгодили, що покупець зобов'язаний сплатити продавцю 100% загальної вартості товару, що складає гривневий еквівалент 4255,00 доларів США, та підлягає оплаті по курсу перерахунку до 30.10.2013.

В разі порушення покупцем умов оплати товару, визначених в п. 7 даного додатку, покупець зобов'язаний сплатити продавцю штраф в розмірі 20% від суми простроченого грошового зобов'язання, що підлягає сплаті в гривнях по курсу перерахунку, дійсному в день виникнення у покупця заборгованості, але не нижчому за курс перерахунку на дату укладення даного додатку (п. 9 специфікації)

Згідно умов договору та додатку (специфікації) №1 позивач поставив відповідачу товар:

- на загальну суму 4255,00 доларів США, що підтверджується видатковою накладною №К-008929/016226 від 29.05.2013 (а.с. 19).

В порушення умов укладеного договору та додатку (специфікації) №2 від 27.05.2013 відповідач не здійснив оплату за поставлений товар.

За таких обставин заборгованість відповідача згідно додатку (специфікації) №1 від 27.05.2013 складає 91057,00 грн. (курс 1 долар США на момент закриття торгів 18.06.2015 - 21,400 грн.х4255,00 доларів США=91057,00 грн.).

Внаслідок неналежного виконання відповідачем своїх договірних зобов'язань утворилась заборгованість перед позивачем, яка станом на день розгляду справи становить 343673,89 грн., з яких: 144314,34 грн. - основний борг та 199,359,55 грн. - курсової різниці.

Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку (ст. 509 ЦК України).

Господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку (ст. 173 ГК України).

Відповідно до ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ч. 2 ст. 712 ЦК України).

Так, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму (ст. 655 ЦК України).

Покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару (ч. 1 ст. 692 ЦК України).

Враховуючи вищевикладене, господарський суд приходить до висновку про задоволення позову в частині стягнення основного боргу в сумі 144314,34 грн.

Суд. проаналізувавши положення діючого законодавства щодо вимоги про стягнення курсової різниці зазначає наступне.

Відповідно до статті 691 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, або, якщо вона не встановлена у договорі і не може бути визначена виходячи з його умов, - за ціною, що визначається відповідно до статті 632 цього Кодексу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу. Якщо договором купівлі-продажу встановлено, що ціна товару підлягає зміні залежно від показників, що зумовлюють ціну товару (собівартість, затрати тощо), але при цьому не визначено способу її перегляду, ціна визначається виходячи із співвідношення цих показників на момент укладення договору і на момент передання товару.

За приписами статей 6, 627 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (частина 1 статті 628 Цивільного кодексу України).

Стаття 524 Цивільного кодексу України визначає, що зобов'язання має бути виражене у грошовій одиниці України - гривні. Сторони можуть визначити грошовий еквівалент зобов'язання в іноземній валюті.

Згідно зі статтею 533 Цивільного кодексу України грошове зобов'язання має бути виконане у гривнях. Якщо у зобов'язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом.

Отже, положення чинного законодавства хоч і визначають національну валюту України як єдиний законний платіжний засіб на території України, однак не містять заборони на вираження у договорі грошових зобов'язань в іноземній валюті, визначення грошового еквівалента зобов'язання в іноземній валюті, а також на здійснення перерахунку грошового зобов'язання у випадку зміни Національним банком України курсу національної валюти України по відношенню до іноземної валюти.

Суд, перевіривши такі розрахунки (а.с. 4), вважає їх правильними та такими, що узгоджується із матеріалами справи та відповідають нормам чинного законодавства.

Крім цього позивач просить стягнути з відповідача 30144,69 грн. - штраф, 16863,76 грн. - 3% річних.

Згідно приписів ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ч. 3 ст. 549 ЦК України).

За змістом ч. 1 ст. 230 ГК України штраф та пеня є одними з видів штрафних санкцій, які визнаються як господарські санкції у вигляді грошової суми, котру учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Перевіривши розрахунок штрафу, що міститься в позовній заяві (а.с. 6-7), суд вважає правомірним нарахування штрафу в сумі 30144,69 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

У відповідності до ч. 2 вказаної статті боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно розрахунку позивача (а.с. 6-7), наведеного в тексті позовної заяви, та перевіреного судом, розмір 3% річних складає 16863,76 грн.

Перевіривши дані розрахунки, господарський суд встановив, що вимоги позивача в даний частині є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Як визначає ст. 32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення спору.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За змістом статті 33 Господарського процесуального кодексу України обов'язок доказування та подання доказів розподіляється між сторонами, виходячи з того, хто посилається на юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги і заперечення.

Відповідач не подав до суду жодного доказу на спростування позовних вимог, в тому числі доказів проведення розрахунків (платіжні доручення, виписки банківських установ щодо руху коштів, квитанції до прибуткових касових ордерів, тощо).

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги обґрунтовані, заявлені у відповідності до вимог чинного законодавства, підтверджуються належними доказами, які є в матеріалах справи, та підлягають задоволенню.

Судові витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 33,43,44,49,75,82-85 ГПК України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Приватного підприємства "Дов-Імпульс" (12634, Житомирська область, Брусилівський район, с. Морозівка, вул. Миру, 203, ід. код 36976568)

- на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Амако Україна" (08322, Київська область, Бориспільський район, с. Проліски, вул. Броварська, 2, ід. код 21665011) 144314,34 грн. - основного боргу, 199359,55 грн. - курсової різниці, 30144,69 грн. - штрафу, 16863,76 грн. - 3% річних, а також 7813,65 грн. сплаченого судового збору.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів з дня його оголошення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено: 07.09.15

Суддя Кудряшова Ю.В.

Віддрукувати:

1 - в справу;

2 - відповідачу (рек. з повід.)