Рішення № 50080018, 03.09.2015, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м.Харків, пр.Леніна, 5

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

03.09.2015 Справа № 905/943/15

Господарський суд Донецької області у складі:

головуючий - суддя Харакоз К.С.,

при секретарі судового засідання Фроловій Т.С.,

розглянувши справу за позовом Приватного підприємства «Фростінвест», м.Маріуполь, Донецька область,

до відповідача: Маріупольської міської ради, м.Маріуполь, Донецька область,

про визнання недійсним договору оренди земельної ділянки, стягнення грошових коштів у розмірі 2600000,00грн. та розірвання договору оренди земельної ділянки, -

за участю Прокуратури міста Маріуполя, м.Маріуполь,

Присутні:

представник позивача Мастепанов О.В. (за довіреністю);

представник відповідача не з'явився;

від прокуратури - прокурор прокуратури Харківської області Хряк О.О. (посвідчення №028256);

СУТЬ СПОРУ:

Позивач, Приватне підприємство «Фростінвест», м.Маріуполь, Донецька область звернулося до господарського суду Донецької області з позовом до Маріупольської міської ради, м.Маріуполь, Донецька область, про визнання недійсним договору оренди земельної ділянки, стягнення грошових коштів у розмірі 8641363,99грн. та розірвання договору оренди земельної ділянки.

З урахуванням поданої 28.07.15р. в порядку ст.22 ГПК України заяви про зміну предмету позову позивач просив суд визнати недійсним Договір щодо набуття права оренди земельної ділянки від 31.05.2007р., укладений ПП «Фростінвест» та Маріупольською міською радою Донецької області та стягнути з Маріупольської міської ради Донецької області на користь ПП «Фростінвест» грошові кошти у розмірі 2600000,00грн.

Вимоги викладені в заяві про зміну предмету позову прийняті судом як остаточно заявлені.

В обґрунтування позовних вимог Позивач посилається на рішення Маріупольської міської ради №5/5-582 від 26.09.2006р. «Про затвердження Детального плану території прибережної зони Приморського району», рішення Маріупольської міської ради №5/9-1424 від 20.02.2007р. «Про дозвіл переможцям конкурсу розробки проектів відводу земельних ділянок для будівництва об’єктів в прибережній зоні в Приморському районі міста», рішення Маріупольської міської ради від 23.02.2010р. №5/41-6429 «Про надання земельної ділянки у прибережній зоні Приморського району міста. Ділянка №12 Приватному підприємству «Фростінвест», Договір щодо набуття права оренди земельної ділянки від 31.05.2007р., Договір оренди земельної ділянки від 23.03.2010р., Постанову Жовтневого районного суду міста Маріуполя Донецької області від 17.09.2012р.

Зазначає, що на підставі рішення Маріупольської міської ради №5/5-582 від 26.09.2006р. «Про затвердження Детального плану території прибережної зони Приморського району» на конкурс були виставлені земельні ділянки із земель рекреаційного призначення у прибережній зоні у Приморському районі м.Маріуполя для будівництва курортного готелю та торгівельно-розважального комплексу. На засіданні конкурсної комісії 21.05.07р. позивача було визнано переможцем конкурсу на зазначену земельну ділянку. Між позивачем та відповідачем 31.05.2007р. був укладений Договір щодо набуття права оренди земельної ділянки. На виконання умов договору позивачем було перераховано до цільового фонду бюджету м. Маріуполя грошові кошти за отримання права оренди земельної ділянки в сумі 2 600 000,00грн.

В подальшому позивачу стало відомо, що Постановою Жовтневого районного суду міста Маріуполя Донецької області від 17.09.2012р., яка була залишена в силі ухвалою Вищого адміністративного суду України від 04.02.2014р., рішення Маріупольської міської ради №5/9-1424 від 20.02.2007р. «Про дозвіл переможцям конкурсу розробки проектів відводу земельних ділянок для будівництва об’єктів в прибережній зоні в Приморському районі міста», та №5/41-6429 від 23.02.2010р. «Про надання земельної ділянки у прибережній зоні Приморського району міста. Ділянка №12 Приватному підприємству «Фростінвест» визнані такими що не відповідають закону та скасовані. Позивач зазначає, що оскільки рішення міської ради на підставі яких був укладений Договір щодо набуття права оренди земельної ділянки скасовані, такий Договір є недійсним, та грошові кошти, що були перераховані позивачем за отримання права оренди земельної ділянки в сумі 2600000,00грн. підлягають поверненню.

Як на правову підставу обґрунтування позову позивач посилається на ст.ст. 13, 16 Закону України «Про оренду землі», ст.ст. 123, 124, 134 Земельного кодекс, ст.ст. 21, 215, 216, 236, 625, 648, 652 Цивільного кодексу України.

Ухвалою суду від 20.07.2015р. порушено провадження у справі, розгляд справи призначений на 28.07.2015р.

Розгляд справи відкладався у зв’язку з неявкою представника відповідача та необхідністю отримання додаткових документів.

26.08.2015р. від прокуратури міста Маріуполя надійшла заява від 11.08.15р. про вступ у процес на стороні відповідача. Заява обґрунтована метою захисту інтересів держави в особі Маріупольської міської ради, оскільки позивачем висунута вимога про стягнення з відповідача грошових коштів, використання яких передбачено для виконання соціальних програм та програм розвитку інфраструктури міста. Подальший розгляд справи здійснюється за участю прокуратури.

03.09.2015р. присутнім у судовому засіданні прокурором через канцелярію суду було надано письмові заперечення прокуратури м.Маріуполя №120-3816вих15 від 02.09.15р. щодо позовних вимог, за якими прокурор просив суд відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі, посилаючись на п.2.2.5. спірного Договору, яким передбачений обов’язок Маріупольської міської ради повернути кошти, що перераховані «Підприємством» за отримання права оренди земельної ділянки у разі прийняття радою рішення про відмову в наданні земельної ділянки. Однак, такого рішення Маріупольською міською радою не приймалося. Крім того, згідно до п.4.1. спірного Договору від 31.05.2007р., він набуває чинності з дня його підписання і діє до дня прийняття рішення міської ради про надання земельної ділянки в оренду. Таке рішення прийнято відповідачем 23.02.2010р.

Представник позивача в судове засідання 03.09.15р. з’явився, наполягав на задоволенні позовних вимог.

Відповідач в судове засідання 03.09.2015р., як і в попередні судові засідання, не з'явився, представника не направив, своїм правом на участь в судовому засіданні не скористався. Про дату, час та місце розгляду справи відповідач повідомлявся про судовий розгляд належним чином.

Розгляд справи неодноразово відкладався у зв’язку з неявкою відповідача та необхідністю отримання додаткових документів.

Враховуючи, що наявних в матеріалах справи документів та пояснень достатньо для прийняття рішення, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності відповідача за наявними в ній матеріалами справи в порядку ст.75 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення прокурора та представника позивача, суд –

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Маріупольської міської ради №5/5-582 від 26.09.2006р. «Про затвердження Детального плану території прибережної зони Приморського району м.Маріуполя» було затверджено Детальний план території прибережної зони Приморського району м.Маріуполя, який був розроблений по завданню виконкому міської ради Державним підприємством «Науково-дослідним і проектним інститутом містобудування» у 2005 році. (а.с. 15).

20.02.2007р. Рішенням Маріупольської міської ради №5/9-1424 «Про дозвіл переможцям конкурсу розробки проектів відводу земельних ділянок для будівництва об’єктів в прибережній зоні в Приморському районі міста» були виставлені на конкурс земельні ділянки із земель рекреаційного призначення в прибережній зоні в Приморському районі міста для будування курортного готелю площею 22600м.кв. та торгівельно-розважального комплексу площею 1520м.кв. (а.с.16).

Згідно протоколу засідання конкурсної комісії з проведення земельного конкурсу №12 від 21.05.2007р. позивача було визнано переможцем конкурсу на земельну ділянку №12 для будівництва курортного готелю в прибережній зоні в Приморському районі міста Маріуполя (а.с. 18-20).

31.05.2007р. між позивачем та відповідачем був укладений договір щодо набуття права оренди земельної ділянки у зв’язку з визнанням ПП «Фростінвест» переможцем земельного конкурсу проведеного Маріупольською міською радою 15.05.07р. (а.с. 21-22).

Право на оренду земельної ділянки за адресою: Прибережна зона в Приморському районі міста ПП «Фростінвест» набуває після прийняття рішення Маріупольською міською радою про надання земельної ділянки в оренду (п. 1.3. Договору).

За умовами п.1.2., 1.4. Договору ПП «Фростінвест» згідно з умовами конкурсу та наданою конкурсною пропозицією перераховує до спеціального фонду міського бюджету м.Маріуполя грошові кошти в сумі 2600000,00грн.

Відповідно до п.2.2.1. Договору Маріупольська міська рада зобов’язується розглянути питання про надання земельної ділянки за адресою: Прибережна зона у Приморському районі міста Маріуполя, площею 2,2600 га в оренду ПП «Фростінвест» для будівництва курортного готелю після розробки проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та отримання позитивних висновків державної землевпорядної документації.

Пунктом 2.2.5. Договору передбачено, що Маріупольська міська рада зобов’язується повернути кошти, що перераховані ПП «Фростінвест» за отримання права оренди земельної ділянки у разі прийняття Маріупольською міською радою рішення про відмову в наданні земельної ділянки ПП «Фростінвест».

Згідно платіжного доручення №1093702455 представником позивача Шульгою Олексієм Анатолійовичем 27.06.2007р. було перераховано 2600000,00грн. від переможця земельного конкурсу ПП «Фростінвест» за земельну ділянку у прибережній зоні Приморського району м.Маріуполя відповідно до договору №б/н від 31.05.07р., за реквізитами зазначеними в п.2.1.3. спірного Договору (а.с. 23, 117).

Ухвалою від 18.18.15р. суд в порядку ст.38 ГПК України зобов’язував Державну казначейську службу України в м.Маріуполі Головного управління Державної казначейської служби України у Донецькій області, Головне управління Державної казначейської служби України у Донецькій області надати відомості щодо зарахування до спеціального фонду міського бюджету м.Маріуполя грошових коштів в сумі 2600000,00грн. за платіжним дорученням №1093702455 від 27.06.2007р.

Департамент фінансів Маріупольської міської ради листом від 27.08.15р. №03-811438 направив суду копію виписки управління Державної казначейської служби України у м.Маріуполі Донецької області щодо надходження коштів в сумі 2600000,00грн. 03.07.07р. до цільового фонду бюджету м.Маріуполя від переможця земельного конкурсу ПП «Фростінвест» за земельну ділянку у прибережній зоні Приморського району м.Маріуполя, (а.с. 124-125), що підтверджує зарахування платежу відповідача до місцевого бюджету.

Рішенням Маріупольської міської ради від 23.02.2010р. №5/41-6429 «Про надання земельної ділянки у прибережній зоні Приморського району міста. Ділянка №12 Приватному підприємству «Фростінвест», був затверджений проект землеустрою з відводу та надання із земель запасу рекреаційного призначення в оренду строком на 10 років земельну ділянку (кадастровий номер 1412337200:01:009:0391) площею 2,2600га для діяльності готелів (будування та подальше функціонування курортної готелю) у прибережній зоні Приморського району міста, ділянка №12 Приватному підприємству «Фростінвест» (а.с. 24-25).

23.03.2010р. між сторонами був укладений Договір оренди земельної ділянки, відповідно до пунктів 1.1., 2.1., 3.1., якого орендодавець згідно до рішення Маріупольської міської ради від 23.02.2010р. №5/41-6429, надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку, яка знаходиться: у прибережній зоні у Приморському районі міста Маріуполя, ділянка №12, площею 2,2600 га, строком на 10 років до 23.02.2020 року (а.с. 26-29).

Укладений договір оренди було підписано представниками сторін, скріплено їх печатками. 19.07.2010 року даний договір було зареєстровано у Маріупольському міському відділі Донецької регіональної філії ДП «ЦДЗК», про що у книзі записів державної реєстрації договорів вчинено запис №04.10:199.00016; посвідчений приватним нотаріусом Маріупольського міського нотаріального округу Донецької області Бодягіною І.І. та зареєстровано в реєстрі за №1119.

Постановою Жовтневого районного суду міста Маріуполя Донецької області від 17.09.2012р. по справі №2а/0519/318/12р. було задоволено позов прокурора м.Маріуполя, рішення Маріупольської міської ради №5/9-1424 «Про дозвіл переможцям конкурсу розробки проектів відводу земельних ділянок для будівництва об’єктів в прибережній зоні в Приморському районі міста» та №5/41-6429 від 23.02.2010р. «Про надання земельної ділянки у прибережній зоні Приморського району міста. Ділянка №12 Приватному підприємству «Фростінвест» визнані такими, що не відповідають закону та скасовані.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 04.02.2014р. по справі №К/800/44348/13 постанову Жовтневого районного суду міста Маріуполя Донецької області від 17.09.2012р. залишено в силі.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, з наступних підстав.

Відповідно до змісту ст.ст. 11, 15, 16 Цивільного кодексу України цивільні права й обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства і кожна особа має право на судовий захист свого права чи інтересу у тому числі через визнання правочину недійсним.

Відповідно до положень ст.ст. 215, 216 ЦК України вимога про визнання оспорюваного правочину недійсним та про застосування наслідків його недійсності, а також вимога про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину може бути заявлена як однією зі сторін правочину, так і іншою заінтересованою особою, права та законні інтереси якої порушено вчиненням правочину, при цьому позивач має довести наявність тих обставин, з якими закон пов'язує визнання угод недійсними і настанням відповідних наслідків.

Предметом спірного договору є набуття (придбання) права на оренду земельної ділянки, яке, в силу положень ст.116 Земельного кодексу України набувається виключно на підставі відповідного рішення органу державної влади чи місцевого самоврядування.

Підставою для визнання недійсним спірного договору позивач зазначає незаконність скасованих у судовому порядку рішень відповідача №5/9-1424 «Про дозвіл переможцям конкурсу розробки проектів відводу земельних ділянок для будівництва об’єктів в прибережній зоні в Приморському районі міста» та №5/41-6429 від 23.02.2010р. «Про надання земельної ділянки у прибережній зоні Приморського району міста. Ділянка №12 Приватному підприємству «Фростінвест».

В силу ч.3 ст.35 ГПК України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, крім встановлених рішенням третейського суду, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Постанова Жовтневого районного суду міста Маріуполя Донецької області від 17.09.2012р. набрала законної сили, та, у відповідності до частини п'ятої статті 124 Конституції України, є обов'язковою до виконання, а створені нею наслідки не можуть не прийматися судом до уваги.

За приписами частин 1-5 статті 203 Цивільного кодексу України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має вчинятися у формі, встановленій законом; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Відповідно до ст. 11 Цивільного кодексу України та ст. 174 Господарського кодексу України договір є підставою для виникнення цивільних прав і обов'язків (господарських зобов'язань).

Згідно із частиною 1 статті 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Відповідно до ч.1 ст.207 Господарського кодексу України господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності), може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.

Спірний Договір укладений на підставі незаконного рішення Маріупольської міської ради №5/9-1424 від 20.02.2007р. «Про дозвіл переможцям конкурсу розробки проектів відводу земельних ділянок для будівництва об’єктів в прибережній зоні в Приморському районі міста», що зумовлює визнання його також недійним у відповідності із ч.1 ст. 207 Господарського кодексу України та ч. 1 ст. 215 Цивільного кодексу України .

У відповідності до частини 1 статті 236 Цивільного кодексу України нікчемний правочин або правочин, визнаний судом недійсним, є недійсним з моменту його вчинення.

Згідно до положень ст.216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю, і у разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що вимога позивача про стягнення з відповідача грошових коштів у розмірі 2600000,00 грн. також підлягає задоволенню, як наслідок недійсності спірного правочину.

Доводи прокурора, щодо неможливості повернення коштів з бюджету з огляду на положення п.2.2.5. спірного Договору, не приймаються судом до уваги у зв’язку із невідповідністю їх положенням ч.4 ст.216 ЦК України.

При розгляді даної справи предмет доказування доведений позивачем відповідними доказами, при чому, їх аналіз дозволяє зробити висновок про те, що вони є належними, допустимими та достовірними як кожний окремо, так і у взаємному зв’язку у їх сукупності.

Відповідно до ст.49 Господарського процесуального кодексу України суд стягує судові витрати з відповідача на користь позивача.

На підставі вищевикладеного ст. ст. 174, 207 Господарського кодексу України, ст.ст. 11, 15, 16, 203, 215, 216, 236 Цивільного кодексу України, керуючись ст.ст. 1, 2, 22, 33, 34, 43, 49, 82-85 ГПК України, суд –

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Приватного підприємства «Фростінвест», м.Маріуполь, Донецька область, до відповідача: Маріупольської міської ради, м.Маріуполь, Донецька область, про визнання недійсним договору оренди земельної ділянки, стягнення грошових коштів у розмірі 2600000,00грн. та розірвання договору оренди земельної ділянки, за участю Прокуратури міста Маріуполя, м.Маріуполь, – задовольнити.

Визнати недійсним Договір щодо набуття права оренди земельної ділянки від 31.05.2007р., укладений Приватного підприємства «Фростінвест» (87500, м.Маріуполь, вул.Урицького, б.126, кв.91; код ЄДРПОУ 34843502) та Маріупольською міською радою Донецької області (87500, м.Маріуполь, пр.Леніна, б.70; код ЄДРПОУ 33852448).

Стягнути з Маріупольської міської ради Донецької області (87500, м.Маріуполь, пр.Леніна, б.70; код ЄДРПОУ 33852448) на користь Приватного підприємства «Фростінвест» (87500, м.Маріуполь, вул.Урицького, б.126, кв.91; код ЄДРПОУ 34843502) грошові кошти у розмірі 2600000,00грн.

Стягнути з Маріупольської міської ради Донецької області (87500, м.Маріуполь, пр.Леніна, б.70; код ЄДРПОУ 33852448) на користь Приватного підприємства «Фростінвест» (87500, м.Маріуполь, вул.Урицького, б.126, кв.91; код ЄДРПОУ 34843502) витрати по сплаті судового збору в сумі 53218,00 (п’ятдесят три тисячі двісті вісімнадцять) гривень.

Апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано до Донецького апеляційного господарського суду через господарський суд Донецької області протягом десяти днів з дня його оголошення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 08.09.2015 року.

Суддя К.С. Харакоз