Рішення № 50079403, 10.09.2015, Апеляційний суд міста Києва

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ[1]

10 вересня 2015 року м. Київ

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду м. Києва

в складі: головуючого - Кирилюк Г.М.

суддів: Вербової І.М., Рейнарт І.М.

при секретарі Мікітчак А.Л.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, зміну прізвища дитини та стягнення додаткових витрат на утримання дитини, за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Печерського районного суду м. Києва від 26 травня 2015 року,

встановила:

24.12.2014 р. ОСОБА_1 звернулася до суду з вказаним позовом, в якому просила ухвалити рішення про розірвання шлюбу між нею та ОСОБА_2., залишити малолітню дитину ОСОБА_3., ІНФОРМАЦІЯ_1 року, за адресою проживання в АДРЕСА_1, змінити прізвище дитини та стягнути додаткові витрати на її утримання у розмірі 10 000 грн. на рік для оздоровлення. Також просила відшкодувати судові витрати по сплаті судового збору та витрати на правову допомогу.

Свої вимоги обґрунтовувала тим, що перебувала з відповідачем у зареєстрованому шлюбі з 31 березня 2012 року. Від шлюбу вони мають малолітню дитину, ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження. Відповідач проживає окремо, про дитину не піклується. Сплачувані відповідачем на підставі судового рішення аліменти на утримання дитини в розмірі 900 грн. на місяць не є достатніми для її розвитку та утримання. Оскільки дитина потребує купівлі іграшок для розвитку особистості, ліків під час хвороби, оплати витрат на садочок, просила позов задовольнити.

Рішенням Печерського районного суду м. Києва від 26 травня 2015 року позов задоволено частково. Розірвано шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2., зареєстрований відділом реєстрації актів цивільного стану Печерського районного управління юстиції у м. Києві 31 березня 2012 року, актовий запис №204. Стягнуто з ОСОБА_2. на користь ОСОБА_1 додаткові витрати на оздоровлення дитини ОСОБА_3., ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження, в розмірі 3000 грн. щороку до 01 травня, починаючи з 02 січня 2015 року та до досягнення дитиною повноліття. Вирішено питання про розподіл судових витрат.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2. просить змінити рішення Печерського районного суду міста Києва від 26 травня 2015 року в частині стягнення з нього на користь позивача додаткових витрат на оздоровлення дитини ОСОБА_3., ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження, в розмірі 3000 грн. щороку до 01 травня, починаючи з 02 січня 2015 року та до досягнення дитиною повноліття шляхом зменшення розміру суми стягнення з 3000 грн. до 1500 грн.

Свої доводи мотивує тим, що не був належним чином повідомлений про дату судового засідання, а тому не зміг скористатись своїми правами та викласти свої пояснення.

Зазначив, що підставами для зменшення розміру присуджених витрат є незначний розмір його заробітку, що залишається в його розпорядженні після сплати обов'язкових податків та зборів, відрахування аліментів. Інших видів доходів крім заробітної плати в Держаному підприємстві спеціального зв'язку він не має. Приватним підприємцем не зареєстрований, нерухомістю, транспортними засобами, цінними паперами, які б давали додатковий дохід, не володіє. Проживає в квартирі батька.

В судовому засіданні ОСОБА_2. апеляційну скаргу підтримав та просив її задовольнити.

Представник позивача ОСОБА_4. просив апеляційну скаргу відхилити, а рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Заслухавши доповідь по справі, пояснення осіб, що беруть участь у справі, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Статтею 8 Закону України «Про охорону дитинства» передбачено, що кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.

Частиною 1 ст.12 цього Закону передбачено, що виховання в сім'ї є першоосновою розвитку особистості дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов'язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров'я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.

Відповідно до ч.1 ст.185 СК України той з батьків, з кого присуджено стягнення аліментів на дитину, а також той з батьків, до кого вимога про стягнення аліментів не була подана, зобов'язані брати участь у додаткових витратах на дитину, що викликані особливими обставинами (розвитком здібностей дитини, її хворобою, каліцтвом тощо).

У п.18 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства га стягнення аліментів» № 3 від 15 травня 2006 року увагу судів звернуто на те, що до передбаченої ст.185 СК України участі в додаткових витратах на утримання дитини, викликаних особливими обставинами (розвитком її здібностей, хворобою, каліцтвом тощо), можна притягати лише батьків. У цих випадках ідеться про фактично зазнані або передбачувані витрати, тому їх необхідно визначати у твердій грошовій сумі.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, шлюб між сторонами зареєстровано 31 березня 2012 року.

Від шлюбу сторони мають малолітню доньку ОСОБА_3., ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження, яка проживає разом з матір'ю.

Рішенням Печерського районного суду м. Києва від 01 березня 2013 року з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1. на утримання малолітньої дитини стягнуто аліменти в розмірі ј частини від заробітку (доходу), але не менше ніж 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 21 січня 2013 року та до її повноліття.

Ухвалюючи рішення про задоволення позову про стягнення з ОСОБА_2. на користь ОСОБА_1 додаткових витрат на оздоровлення їх малолітньої дитини в розмірі 3000 грн., суд першої інстанції виходив з того, що остання з ІНФОРМАЦІЯ_1 року перебуває на «Д» обліку в амбулаторії №11 по обслуговуванню дитячого населення КНП «ЦПМСД» Печерського району з відповідним діагнозом. При цьому дитині рекомендовано оздоровлення санаторно-курортного типу.

Висновок суду у вказаній частині ґрунтується на довідці ЛКК №87 від 03.12.2014 р. (а.с.5).

Колегія суддів не може повністю погодитись з таким висновком суду, оскільки останній зроблено без з'ясування всіх обставин, які мають значення для прийняття обґрунтованого рішення в справі.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач не був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, що є порушенням ст. 6 Конвенції про захист прав та основоположних свобод.

Відповідно до наданої відповідачем довідки від 03 липня 2015 року №89 про нараховані та виплачені йому доходи, ОСОБА_2. працює водієм цеху автотранспорту Державного підприємства спеціального зв'язку. В період з січня 2015 р. по 31 травня 2015 р. останньому було виплачено 16 844,18 грн., що становить 3368,84 грн. на місяць. При цьому з доходу ОСОБА_2. здійснені відрахування на виконання рішення суду про стягнення аліментів в сумі 12 119,83 грн., що становить 2423,97 грн. на місяць (а.с.204).

Зважаючи на те, що дитина сторін часто хворіє, у зв'язку з наявними захворюваннями їй рекомендовано оздоровлення санаторно-курортного типу, а також беручи до уваги згоду відповідача брати участь у додаткових витратах на дитину, колегія суддів дійшла висновку про необхідність зміни судового рішення у вказаній частині шляхом зменшення загальної суми стягнення з 3000 грн. до 1500 грн.

В іншій частині сторони судове рішення не оскаржують, а тому воно не є предметом апеляційного розгляду.

Керуючись ст. 303, 304, 307, 309, 316, 317 ЦПК України, колегія суддів

Вирішила:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити.

Рішення Печерського районного суду міста Києва від 26 травня 2015 року в частині стягнення додаткових витрат на оздоровлення дитини змінити.

Зменшити загальну суму, що підлягає стягненню з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 з суми 3000 грн. до суми 1500 грн.

В решті рішення суду залишити без змін.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржено до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий :

Судді:

Справа №22-ц/796/10260/2015

Головуючий у суді першої інстанції: Цокол Л.І.

Доповідач у суді апеляційної інстанції: Кирилюк Г.М.