Ухвала суду № 50079321, 03.09.2015, Апеляційний суд міста Києва

Апеляційний суд міста Києва

Справа № 22-ц/796/8846/2015 Головуючий у 1-ій інстанції - Притула Н.Г.

Доповідач - Кабанченко О.А.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 вересня 2015 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду м. Києва в складі:

головуючого - Кабанченко О.А.

суддів - Желепи О.В.,

Рубан С.М.

при секретарі - Гарматюк О.Д.

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 на ухвалу Шевченківського районного суду м. Києва від 15 травня 2015 року

в справі за скаргою ОСОБА_3 на рішення, дії та бездіяльність державного виконавця та начальника відділу державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції в м. Києві Гоція Богдана Івановича та скасування постанови старшого державного виконавця відділу державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції в м. Києві Метлушенко Володимира Івановича від 18 серпня 2014 року про закінчення виконавчих проваджень.

Заслухавши доповідача, пояснення осіб, які беруть участь у справі, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги,-

в с т а н о в и л а:

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 15 травня 2015 року задоволено скаргу ОСОБА_3. на рішення, дії та бездіяльність державного виконавця та начальника ВДВС Шевченківського РУЮ в м. Києві Гоція Б.І. та скасування постанови старшого державного виконавця ВДВС Шевченківського РУЮ в м. Києві Метлушенко В.І. від 18 серпня 2014 року про закінчення виконавчих проваджень.

Визнано незаконними дії начальника ВДВС Шевченківського РУЮ в м. Києві Гоція Б.І. щодо розгляду з порушенням строків та у спосіб, не передбачений Законом України «Про виконавче провадження», скарги ОСОБА_3. від 06 жовтня 2014 року та дії щодо неперевірки своєчасності, правильності і повноти виконання рішень державного виконавця.

Визнано незаконними дії старшого державного виконавця ВДВС Шевченківського РУЮ м. Києва Метлушенка В.І. стосовно винесення постанови про закінчення виконавчого провадження від 18 серпня 2014 року за виконавчими провадженнями № 34342089 та № 37496738.

Скасовано постанови старшого державного виконавця ВДВС Шевченківського РУЮ у м. Києві Метлушенка В.І. від 18 серпня 2014 року ВП № 34342089 та №37496738 про закінчення виконавчого провадження.

В апеляційній скарзі представник ОСОБА_1. - ОСОБА_2. просить скасувати ухвалу суду першої інстанції, постановити нову ухвалу, якою відмовити в задоволенні скарги. Вважає, що ухвала суду є неезаконною, необґрунтованою, не відповідає обставинам справи та нормам процесуального права. Посилається на те, що державний виконавець, закінчуючи виконавче провадження на підставі п. 10 ч. 1 ст. 49 Закону України «Про виконавче провадження» та направляючи виконавчі документи за належністю іншому органу державної виконавчої служби, вжив всі можливі заходи примусового виконання рішення, а відтак інший орган державної виконавчої служби здійснюватиме заходи примусового виконання рішення суду в частині стягнення боргу із заробітку боржника. Зазначає також те, що суд першої інстанції порушив вимоги ст. 74 ЦПК України, внаслідок чого позбавив боржника права на справедливий, неупереджений і своєчасний розгляд і вирішення цивільної справи.

Апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 18 вересня 2012 року Шевченківським районним судом м. Києва було видано виконавчий лист у справі № 2610/13031/2012 (пров. №2/2610/6692/2012) про стягнення з ОСОБА_1. на користь ОСОБА_3. боргу в розмірі 1 699 671,51 грн., 3 219,00 грн. судових витрат.

03 жовтня 2012 року старшим державним виконавцем ВДВС Шевченківського РУЮ в м. Києві Загоруйком О.М. винесено постанову ВП №34342089 про відкриття виконавчого провадження з примусового виконання виконавчого листа, виданого 18 вересня 2012 року Шевченківським районним судом м. Києва.

Постановою державного виконавця від 04 січня 2013 року в межах виконавчого провадження №34342089 було накладено арешт на все майно боржника ОСОБА_1. в межах суми звернення та заборонено його відчужувати.

На запит державного виконавця від 12 жовтня 2012 року була отримана відповідь про наявність банківських рахунків боржниці в ПУАТ «Фідобанк».

Постановою від 06 лютого 2013 року державний виконавець Дудік Р.Ю. наклав арешт на кошти ОСОБА_1., які містяться на рахунках в ПУАТ «Фідобанк».

22 квітня 2013 року до Банку була направлена платіжна вимога, яка залишилась не виконаною в зв'язку з невірним зазначенням платника. Державний виконавець повторно направляв платіжну вимогу до банківської установи.

На запит державного виконавця від 24 липня 2013 року було надано відповідь про відсутність рахунків у банківських установах, що відкриті боржником.

В травні 2013 року державним виконавцем було направлено залити до БТІ, Держземагенств по Україні, проте з отриманих відповідей не вдалось встановити наявність нерухомого майна у боржника.

23 травня 2013 року державним виконавцем зроблено запити щодо наявності рухомого та нерухомого майна боржниці.

З інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 09 серпня 2013 року вбачається, що нерухомого майна за ОСОБА_1. не зареєстровано.

Київське БТІ листом від 06 вересня 2013 року надало інформацію, що квартира АДРЕСА_1 належить на праві власності ОСОБА_1.

Державний виконавець надав пояснення суду, що в присутності представника скаржника було встановлено, що зазначена у листі БТІ ОСОБА_1. не є боржником в даному виконавчому провадженні, так як її ІПН відрізняється від того, який має ОСОБА_1.., але представник заявника повідомив суд, що це питання так до кінця і не було з'ясоване та потребує додаткового з'ясування.

06 вересня 2013 року на запит державного виконавця Київське міське БТІ надало відповідь про те, що квартира АДРЕСА_2 на праві власності не зареєстрована.

Під час здійснення виконання рішення суду державним виконавцем було з'ясовано, що ОСОБА_1. з 2002 року працює головним бухгалтером в ТОВ «Люкс-А», що підтверджується записами в трудовій книжці. За місцем роботи здійснюються відрахування із заробітної плати боржниці на користь стягувача, починаючи з квітня 2013 року.

Як вбачається з копії службової записки начальника відділу ведення ДРФО від 07 вересня 2012 року, за перший квартал 2012 року ОСОБА_1. отримувала доходи від ТОВ «Вагра Плюс», ТОВ «Спектр сервіс-трейд», ТОВ «Вагра» та ТОВ «Альфа-нерухомість».

Листами від 29 серпня 2013 року та від 09 квітня 2014 року ТОВ «Вагра Плюс», ТОВ «Спекір сервіс-трейд» та ТОВ «Вагра» повідомили ВДВС про те, що ОСОБА_1. з даними товариствами не перебуває в трудових відносинах.

ТОВ «Альфа-нерухомість» повідомляло державного виконавця листами: від 29 серпня 2013 року та від 09 квітня 2014 року про відсутність трудових відносин товариства з ОСОБА_1.

Державним виконавцем встановлено, що з 16 вересня 2009 року ОСОБА_1. зареєстрована як суб'єкт підприємницької діяльності, проте діяльність не здійснює.

13 грудня 2013 року ОСОБА_3 звернувся до державного виконавця з клопотанням про складення акту про порушення та звернутися до правоохоронних органів з поданням (повідомленням) про притягнення до кримінальної відповідальності ОСОБА_1. за ч.1 ст.190, ч.1 ст.382 КК України.

Як вбачається з матеріалів справи, державний виконавець ніяким чином не відреагував на зазначене клопотання (відповідь надана не була).

03 лютого 2014 року ОСОБА_3 звернувся до державного виконавця з клопотанням про звернення до суду з поданням про встановлення тимчасового обмеження у праві виїзду боржника ОСОБА_1. за межі України, оскільки з інформації, яка надана 02 липня 2014 року Державною прикордонною службою України, вбачається, що в 2011 році ОСОБА_1. перетинала кордон двічі (одна поїздка), в 2012 році - п'ять разів (три виїзди), в 2013 році - чотири рази (дві поїздки).

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 28 серпня 2014 року подання старшого державного виконавця ВДВС Шевченківського РУЮ у м. Києві про встановлення тимчасового обмеження у праві виїзду боржника за межі України відхилено з тих підстав, що не надано доказів навмисно ухилення боржника від виконання зобов'язань.

У матеріалах виконавчого провадження містяться пояснення боржника ОСОБА_1. від 08 квітня 2013 року та від 25 березня 2014 року з приводу виконання рішення суду, у яких зазначено, що нерухоме та рухоме майно їй на праві власності не належить, коштів на рахунках у банківських установах немає, проводяться стягнення із заробітної плати за її місцем роботи, іншого додаткового доходу вона не отримує.

25 березня 2014 року за участю представника стягувача державним виконавцем було складено акт, згідно з яким виходом державного виконавця за адресою: АДРЕСА_2 потрапити до квартири не виявилось можливим у зв'язку з тим, що двері ніхто не відчинив.

З пояснень представника заявника, даний вихід відбувся в робочий час, тому двері ніхто не зміг відчинити, на неодноразові прохання здійснити вихід за місцем реєстрації боржника в неробочий час, державний виконавець не відреагував.

У матеріалах виконавчого провадження також міститься акт від 01 квітня 2014 року, у якому зазначено, що виходом державного виконавця за адресою: АДРЕСА_3 боржника та належного йому майна, яке підлягає арешту й опису в рахунок погашення заборгованості не розшукано.

По вказаному акту державний виконавець в судовому засіданні надав пояснення про те, що він виходив за місцем реєстрації боржниці 01 квітня 2014 року, але також потрапити в квартиру не вдалось, так як ніхто не відчинив двері та зі слів сусідів, ОСОБА_1. вони взагалі не знають, в акті допущена описка у зазначенні номеру квартири.. Представник заявника пояснив, що державний виконавець виходив за іншою адресою, а не за місцем реєстрації боржника, так як боржник зареєстрований в квартирі НОМЕР_1.

Із публікації від 27 травня 2014 року під назвою «Протестувальники в Протасовому Яру зламали паркан забудовника» на сайті за адресою http://ukr.lb.ua/news/2014/05/27/267949_protestuyushchie_protasovom_yaru.html вбачається, що ОСОБА_1. була представником забудовника ТОВ «Вагра».

13 червня 2014 року представник стягувача надав державному виконавцю диск із записом в якому вбачається, що ОСОБА_1. представляє інтереси ТОВ «Вагра».

В цей же день було підготовлено виклик державного виконавця, за яким ОСОБА_1. мала з'явитись до державного виконавця на прийом, докази направлення цього виклику боржнику та отримання його ОСОБА_1. відсутні. ОСОБА_1. на виклик до державного виконавця не з'явилась.

Крім того, 05 квітня 2013 року Шевченківським районним судом м. Києва було видано виконавчий лист у справі №2610/13018/2012 (пров. №2/761/1298/2013) про стягнення з ОСОБА_1. та ТОВ «Укрспецпроект» на користь ОСОБА_3. солідарно суму боргу за договором позики від 15 жовтня 2011 року в розмірі: суми позики 70 858,00 грн., пені - 33 728,41 грн., а також 3% річних - 1 386,10 грн. Стягнуто з ОСОБА_1. та ТОВ «Укрспецпроект» солідарно на користь ОСОБА_3. понесені судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 1 059,73 грн.

10 квітня 2013 року представник ОСОБА_3. звернувся до ВДВС Шевченківського РУЮ в м. Києві із заявою про відкриття виконавчого провадження за вказаним виконавчим листом.

13 квітня 2013 року державним виконавцем ВДВС Шевченківського РУЮ в м. Києві Недзельською А.В. винесено постанову ВП № 37496738 про відкриття виконавчого провадження з примусового виконання виконавчого листа № 2610/13018/2012, виданого 05 квітня 2013 року Шевченківським районним судом м. Києва.

Постановою від 27 червня 2014 року державний виконавець ВДВС Шевченківського РУЮ у м. Києві Метлушенко В.І. об'єднав у зведене виконавче провадження виконавчі провадження № 34342089 та № 37496738, якому присвоєно № 44025737.

Постановами старшого державного виконавця ВДВС Шевченківського РУЮ у м. Києві Метлушенко В.І. на підставі п.10 ч.1 ст.49 Закону України «Про виконавче провадження» було закінчено виконавче провадження з виконання виконавчого листа №2610/13018/201,2 виданого 05 квітня 2013 року Шевченківським районним судом м. Києва (ВП №37496738), та виконавчого листа №2610/13031/2012, виданого 18 вересня 2012 року Шевченківським районним судом м. Києва (ВП №34342089).

В постановах зазначено, що вжитими державним виконавцем заходами розшукати боржника та належне йому майно, на яке можливо звернути стягнення в рахунок погашення боргу, не виявилось можливим. Згідно відповіді УДАІ у м. Києві транспортні засоби за боржником не зареєстровані. Згідно інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно за боржником майна не зареєстровано. Згідно відповіді БТІ нерухомого майна за боржником не зареєстровано. Згідно відповіді Держкомзему, земельних ділянок за боржником не зареєстровано. Згідно відповіді ДПС відкритих рахунків за боржником не зареєстровано. Виходом державного виконавця за адресою, вказаною у виконавчому документі боржника та належного йому майна, яке підлягає арешту й опису в рахунок погашення заборгованості, не розшукано. Згідно відповіді ДПСУ боржник працює в ТОВ «Люкс-А», що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Фрунзе, 33, що територіально відноситься до Подільського району м. Києва. Згідно повідомлення ТОВ «Люкс-А» проводяться стягнення. Виконавчий документ підлягає направленню до ВДВС Подільського РУЮ у м. Києві за місцем отримання доходу.

04 вересня 2014 року головним державним виконавцем ВДВС Подільського РУЮ у м. Києві Бабенко О.О. було відкрито виконавче провадження № 44594768 з виконання виконавчого листа № 2610/13031/2012, виданого 18 вересня 2012 року Шевченківським районним судом м. Києва про стягнення з ОСОБА_1. на користь ОСОБА_3 боргу у розмірі

1702 890,51 грн.

06 жовтня 2014 року ОСОБА_3 звернувся із скаргою до начальника ВДВС Шевченківського РУЮ м. Києва з проханням скасувати постанови від 18 серпня 2014 року про закінчення виконавчих проваджень; провести перевірку дотримання вимог Закону України «Про виконавче провадження» державним виконавцем Метлушенком В.І., забезпечити виїзд державного виконавця за місцем реєстрації боржника за участю представника стягувача, забезпечити звернення стягнення із заробітної плати по виконавчому провадженню №37496738; викликати боржника для надання пояснень за фактом невиконання рішення та з приводу фінансування її закордонних; звернення до правоохоронних органів щодо вчинення кримінального правопорушення; забезпечити явку державного виконавця у судові засідання для розгляду подання останнього про тимчасове обмеження у праві виїзду боржника за межі України; вжити заходи щодо подальшого запобігання порушень з боку державного виконавця.

У зв'язку з не вирішенням скарги 19 листопада 2014 року ОСОБА_3 звернувся до начальника ВДВС Шевченківського РУЮ м. Києва з проханням повідомити про результати розгляду скарги.

Листом від 21 січня 2015 року за підписом начальника ВДВС Шевченківського РУЮ м. Києва Гоція Б.І. представника ОСОБА_3. було повідомлено, що розглянуто звернення від 06 жовтня 2014 року, зазначено, які виконавчі дії були вчинені державним виконавцем та повідомлено, що виконавче провадження закінчене та направлене до ВДВС Подільського РУЮ м. Києва, так як боржник працює в ТОВ «Люкс-А», яке знаходиться на території Подільського району м. Києва.

02 лютого 2015 року (відповідно до дати на конверті поштового відправлення) ОСОБА_3 звернувся до суду з даною скаргою до суду, просив:

- визнати бездіяльність старшого державного виконавця ВДВС Шевченківського РУЮ м. Києва Метлушенка В.І. та начальника ВДВС Шевченківського РУЮ м. Києва Гоція Б.І.;

- скасувати постанови старшого державного виконавця ВДВС Шевченківського РУЮ м. Києва Метлушенка В.І. від 18 серпня 2014 року про закінчення виконавчих проваджень №34342089 та № 37496738.

В обґрунтування вимог скарги посилався на те, що державний виконавець у відповідності до матеріалів виконавчого провадження та ст.11 Закону України «Про виконавче провадження» не провів усі передбачені законом заходи примусового виконання рішень неупереджено, своєчасно і в повному обсязі. Належним чином, у відповідності до положень цього Закону не була розглянута скарга заявника від 06 жовтня 2014 року - порушений строк розгляду і не була винесена відповідна постанова, а лише було надано письмову відповідь (листом) після повторного звернення, начальник відділу ДВС не зобов'язав державного виконавця провести виконавчі дії в порядку, встановленому законом.

Задовольняючі скаргу ОСОБА_3., суд першої інстанції виходив з обґрунтованості та доведеності вимог скарги.

Такого висновку суд дійшов на підставі встановлених у судовому засіданні обставин справи, відповідно до яких державний виконавець під час проведення виконавчих дій з примусового виконання рішення суду не викликав боржника на прийом для надання пояснень щодо її місця проживання (даної інформації не було встановлено при наданні пояснень боржником у ВДВС), не були отримані пояснення щодо роботи боржника в ТОВ «Вагра», про що була інформація в пресі, за наявності інформації з Державної прикордонної служби не були отримані пояснення з приводу закордонних поїздок боржника, не направлено повторний запит за клопотанням стягувача від червня 2014 року щодо з'ясування місця роботи боржника, не встановлено чи дійсно квартира АДРЕСА_1 зареєстрована на праві власності за ОСОБА_1., яка не є боржником в даному виконавчому провадженні; не з'ясовано кому належить на праві власності квартира, в якій зареєстрована боржниця, не здійснено вихід за місцем реєстрації боржниці в неробочий час при тому, що Законом дозволено проводити виконавчі дії з шостої до двадцять другої години, отже під час виконання рішення суду державний виконавець не в повному обсязі використав права, надані йому Законом України «Про виконавче провадження», що призвело до тривалого невиконання рішення суду.

Судом також визнано незаконними дії начальника ВДВС Шевченківського РУЮ в м. Києві Гоція Б.І., оскільки ним було порушено строки розгляду скарги ОСОБА_3. від 06 жовтня 2014 року, передбачені Законом України «Про виконавче провадження», а також не вжито відповідних заходів, щодо перевірки виконання рішення державним виконавцем.

Судова колегія погоджується з такими висновками суду, вважає, що вони відповідають обставинам справи, які судом досліджені та встановлені в повному обсязі, та вимогам закону.

З доводами апеляційної скарги про те, що державний виконавець, закінчуючи виконавче провадження на підставі п. 10 ч. 1 ст. 49 Закону України «Про виконавче провадження» та направляючи виконавчі документи за належністю іншому органу державної виконавчої служби, вжив всі можливі заходи примусового виконання рішення, судова колегія не погоджується, та вважає, що судом першої інстанції вірно встановлено, що державним виконавцем в порушення положень ст. 11 Закону України «Про виконавче провадження» не було вжито всіх передбачених законом заходів для примусового виконання судових рішень, а саме не встановлено місця проживання боржника та наявність у неї майна, на яке можливо звернути стягнення, не перевірено інформацію щодо другого місця роботи боржника.

Доводи апеляційної скарги про те, що суд першої інстанції порушив вимоги ст. 74 ЦПК України, внаслідок чого позбавив боржника на справедливий, неупереджений і своєчасний розгляд і вирішення цивільної справи, судова колегія відхиляє, оскільки підчас розгляду скарги у відповідності до ч. 1 ст. 386 ЦПК України участь боржника у розгляді скарги на дії державного виконавця є не обов'язковою.

З огляду на наведене, судова колегія вважає, що підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування ухвали суду немає.

Керуючись ст.. ст.. 307, 312 ЦПК України, колегія суддів, -

у х в а л и л а:

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 відхилити.

Ухвалу Шевченківського районного суду м. Києва від 15 травня 2015 року залишити без змін.

Ухвала може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня проголошення шляхом подання касаційної скарги до суду касаційної інстанції.

Головуючий:

Судді: