Постанова № 50076547, 08.09.2015, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 вересня 2015 року

м.Полтава

Справа № 816/2985/15

Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді – Удовіченка С.О.,

за участю:

секретаря судового засідання – Кисличенко О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом управління Пенсійного фонду України Октябрського району в м. Полтаві до Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро-Нові технології" про стягнення боргу по сплаті страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування, фінансових санкцій та пені , -

В С Т А Н О В И В:

05 серпня 2015 року управління Пенсійного фонду України Октябрського району в м. Полтаві звернулося до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро-Нові технології" про стягнення боргу по сплаті страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування, фінансових санкцій та пені в розмірі 5694,35 грн.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилався на те, що відповідно до статей 14 та 15 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" відповідач є платником страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування. Частиною 6 статті 20 Закону України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування" передбачено, що страхувальники зобов'язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду. Але в порушення вказаних норм відповідач своєчасно не сплатив у повному обсязі страхові внески, у зв’язку з чим за серпень-грудень 2010 року утворилась заборгованість за даним платежем в розмірі 5694,35 грн (в т.ч. штрафні санкції та пеня), що підлягає стягненню в судовому порядку.

07 вересня 2015 року до суду подано заяву про зменшення позовних у зв'язку з частковою сплатою боргу в розмірі 500,00 грн та просить суд стягнути 5194,35 грн /а.с.58/.

Позивач в судове засідання явку свого представника не забезпечив, надав до суду клопотання про розгляд справи без його участі.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, ухвала та повістка суду направленні відповідачу на адреси: 36020, Полтавська область, м.Полтава, вул. Котляревського, 1/27 та 36040, м.Полтава, вул.Героїв Сталінграду, 10, корпус 1, кв. 16, повернулись до суду з відміткою поштового відділення "за закінченням терміну зберігання".

Згідно із частиною 11 статті 35 Кодексу адміністративного судочинства України розписку про одержання повістки (повістку у разі неможливості вручити її адресату чи відмови адресата її одержати) належить негайно повернути до адміністративного суду. У разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.

Зважаючи, що доставка ухвали та повістки суду на адресу відповідача згідно із даними в ЄДР підтверджується підписом листоноші, виходячи з викладеного суд виконав свій обов'язок щодо повідомлення відповідача про час та місце розгляду справи.

Дослідивши матеріали адміністративної справи, з’ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні факти та відповідні до них правовідносини.

Відповідач у встановленому законом порядку зареєстрований як юридична особа, код ЄДРПОУ 25159374 /а.с.31-33/.

Відповідач перебував на обліку в управлінні Пенсійного фонду України Октябрського району в м. Полтаві як платник внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування, реєстраційний номер 16284856.

Звертаючись до суду з даним позовом, позивач стверджував про наявність за особовим рахунком відповідача боргу по сплаті страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, фінансових санкцій та пені загалом в розмірі 5194,35 грн ( з урахуванням часткової сплати у розмірі 500,00 грн).

Перевіряючи обґрунтованість даних доводів, суд виходить з наступного.

Спеціальним законом, який визначав принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування є Закон України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09 липня 2003 року № 1058-IV (далі - Закон №1058-IV).

Статтею 1 Закону № 1058-IV визначено, що страхувальниками є роботодавці та інші особи, які відповідно до цього Закону сплачують страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.

Згідно із статті 14 Закону №1058-IV страхувальниками відповідно до цього Закону є роботодавці, зокрема, підприємства, установи і організації, створені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які обрали особливий спосіб оподаткування та які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, або за договорами цивільно-правового характеру.

Відповідно до статті 15 Закону №1058-IV платниками страхових внесків до солідарної системи є страхувальники, зазначені в статті 14 цього Закону.

З огляду на викладені вище норми Закону №1058-IV відповідач є страхувальником в розумінні цього Закону.

Згідно із ч. 6 статті 17 Закону №1058-IV страхувальник зобов'язаний нараховувати, обчислювати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески.

Частиною 6 статті 20 Закону №1058-IV передбачено, що страхувальники зобов'язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду незалежно від виплати заробітної плати (доходу), на суми яких нараховуються страхові внески. Для страхувальників, що мають найманих працівників, базовим звітним періодом є календарний місяць.

Згідно ч. 12 статті 20 вищезазначеного Закону страхові внески підлягають сплаті незалежно від фінансового стану платника страхових внесків.

Відповідно до ст. 4 Закону України від 26.06.1997р. №400/97-ВР "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" страхувальники повинні сплачувати внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування в розмірі 33,2 % від фонду оплати праці підприємства та відрахування на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування в розмірі 1-5% сукупного оподатковуваного доходу фізичних осіб, які працюють на підприємстві за трудовим договором.

Частиною 9 статті 106 Закону №1058-IV передбачено право виконавчих органів Пенсійного фонду застосовувати до страхувальників фінансові санкції. Зокрема, відповідно до п. 2 цієї статті за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків, у тому числі донарахованих страхувальниками або територіальними органами Пенсійного фонду, накладається штраф залежно від строку затримки платежу в розмірі: 10 відсотків своєчасно не сплачених зазначених сум - у разі затримки їх сплати у строк до 30 календарних днів включно; 20 відсотків зазначених сум - у разі затримки їх сплати у строк до 90 календарних днів включно; 50 відсотків зазначених сум - у разі затримки їх сплати понад 90 календарних днів.

Одночасно на суми своєчасно не сплачених (не перерахованих) страхових внесків і фінансових санкцій нараховується пеня в розмірі 0,1 відсотка зазначених сум коштів, розрахована за кожний день прострочення платежу.

Судом встановлено, що Управлінням Пенсійного фонду України Октябрського району в м. Полтаві прийнято рішення про застосування фінансових санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків, у тому числі донарахованих страхувальниками або органом Пенсійного фонд від 14.04.2009 року №467, від 14.04.2009 року №468, від 19.05.2009 року №589, від 18.08.2009 року №918, від 11.01.2010 року №34, від 13.04.2010 року №319, від 29.04.2010 року №374, від 19.10.2010 року №1247, від 09.02.2012 року №26, відповідно до яких за несвоєчасну сплату страхових внесків на Товариство з обмеженою відповідальністю "Агро-Нові технології" накладено штраф та нарахована пеня /а.с.12-20/.

Вказані рішення отримані уповноваженою особою Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро-Нові технології", про що є докази в матеріалах справи /а.с.14-16 зворотній бік/.

Відповідно до п.7 розділу VIII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України від 08.07.2010р. №2464-VI "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" стягнення заборгованості із сплати страхових внесків за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування та сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених у період до 1 січня 2011 року, в тому числі страхових внесків, строк сплати яких на 1 січня 2011 року не настав, здійснюється фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування відповідно до законодавства, що діяло на момент виникнення такої заборгованості або застосування штрафних санкцій. Погашення заборгованості з використанням коштів, що надходять у рахунок сплати єдиного внеску, забороняється.

На період до повного стягнення заборгованості із сплати страхових внесків за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування та сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених у період до 1 січня 2011 року, в тому числі нарахованих внесків, строк сплати яких на 1 січня 2011 року не настав, та відповідних штрафних санкцій за фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування зберігаються повноваження щодо контролю за правильністю нарахування, своєчасністю сплати страхових внесків, застосування фінансових санкцій, якими вони були наділені до набрання чинності цим Законом.

Відповідно до ч.15 статті 106 Закону №1058-IV строк давності щодо стягнення недоїмки, пені та штрафів не застосовується.

Відповідно до частини 13 статті 106 Закону №1058-IV суми пені та штрафів, передбачених частинами дев'ятою і десятою цієї статті, підлягають сплаті страхувальником, банком чи організацією, яка здійснює виплату і доставку пенсій, протягом десяти робочих днів з дня одержання відповідного рішення. При цьому в цей же строк страхувальник, банк чи організація, яка здійснює виплату і доставку пенсій, має право оскаржити зазначене рішення до вищого органу Пенсійного фонду або в судовому порядку з одночасним обов'язковим письмовим повідомленням про це відповідного виконавчого органу Пенсійного фонду, яким прийнято це рішення.

У матеріалах справи відсутні будь - які докази оскарження прийнятих рішень чи їх скасування в судовому порядку, відтак вони є чинним та обов'язковими до виконання.

Згідно частини 14 статті 106 Закону № 1058-IV суми пені та фінансових санкцій, застосованих за порушення порядку та строків обчислення, нарахування та сплати страхових внесків стягуються в тому ж порядку, що й недоїмка із сплати страхових внесків.

Станом на дату розгляду справи за відповідачем обліковується заборгованість зі сплати штрафу та пені в розмірі 5194,35 грн, що підтверджується карткою особового рахунку /а.с.60-63/.

Оскільки право територіального органу Пенсійного фонду на звернення до суду з позовом про стягнення недоїмки зі сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, яка виникла до 01.01.2011 року, передбачено ч. 3 статті 106 Закону № 1058 в редакції, що діяла до 01.01.2011 року, суд вважає доведеним право позивача на стягнення з відповідача заборгованості зі сплати фінансових санкцій та пені на загальну суму 5194,35 грн.

Згідно з частиною першою статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Частиною першою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Відповідач доказів, що свідчили б про погашення вказаної суми недоїмки зі сплати страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування на день розгляду справи або ж спростовували доводи позивача, суду не надано.

Разом з тим, наявність у відповідача заборгованості зі сплати страхових внесків в розмірі 5194,35 грн підтверджено матеріалами справи в їх сукупності.

З огляду на викладене, вимоги позивача є правомірними і обґрунтованими. А відтак, позов необхідно задовольнити у повному обсязі.

Відповідно до частини четвертої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

На підставі викладеного, керуючись статтями 7, 8, 9, 10, 11, 71, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України,-

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов управління Пенсійного фонду України Октябрського району в м. Полтаві до Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро-Нові технології" про стягнення боргу по сплаті страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування, фінансових санкцій та пені задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро-Нові технології" (код ЄДРПОУ 25159374) на користь правління Пенсійного фонду України Октябрського району в м. Полтаві (код ЄДРПОУ 22529735) борг по сплаті страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування в розмірі 5194 /п'ять тисяч сто дев'яносто чотири/ грн, 35 коп. Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення постанови з одночасним надісланням її копії до суду апеляційної інстанції. У разі застосування судом частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Повний текст постанови складено 09 вересня 2015 року.

Суддя С.О. Удовіченко