Рішення № 50060347, 08.09.2015, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"08" вересня 2015 р.

Справа № 922/3969/15

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Макаренко О.В.

при секретарі судового засідання Нагірна М.Т.

розглянувши справу

за позовом

Управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі м. Харкова, м. Харків

до

Публічного акціонерного товариства "Харківський канатний завод", м. Харків

про

стягнення 20 881,90 грн.

за участю представників сторін:

позивача - Шефель В.О., довіреність №2783/07/31 від 02.04.2015 р.

відповідача - не з'явився

ВСТАНОВИВ:

Управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі м. Харкова (позивач) звернулося до господарського суду з позовною заявою до Публічного акціонерного товариства "Харківський канатний завод" (відповідача) про стягнення заборгованості по сплаті фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до п. 2 "Прикінцевих положень" Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" в частині пенсій, призначених відповідно до п. "б" - "з" ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" в розмірі 20 881,90 грн.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримує, просить позов задовольнити.

Відповідач про дату, час і місце проведення судового засідання був повідомлений належним чином, в судове засідання свого повноважного представника не направив, про причини неявки суду не повідомив, витребуваних документів до суду не подав.

Враховуючи те, що судом вжито всіх передбачених законом заходів для належного повідомлення відповідача про дату, час та місце розгляду справи, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності представника відповідача за наявними в ній матеріалами відповідно до вимог ст. 75 ГПК України.

З'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, вислухавши пояснення позивача, всебічно та повно дослідивши надані докази в їх сукупності, суд встановив наступне.

Публічне акціонерне товариство "Харківський канатний завод" зареєстроване як платник страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування в управлінні Пенсійного фонду України в Жовтневому районі м. Харкова.

Як свідчать матеріали справи, відповідач має заборгованість по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до ч. 2 Прикінцевих положень Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”, в частині пенсій, призначених відповідно до п. “б” – “з” ст. 13 Закону України “Про пенсійне забезпечення” за квітень 2015 року в розмірі 20 881,90 грн.

Відповідно до ч. 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування" пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком N 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком N 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди. До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України "Про пенсійне забезпечення". При цьому зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом (до набрання чинності Закону України №1058 діяв Закон України №400).

Порядок відшкодування підприємством витрат Пенсійного фонду України на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до частини 2 "Прикінцевих положень" Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" встановлено Інструкцією про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженою постановою правління Пенсійного фонду України № 21-1 від 19.12.2003 року, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України за № 64/8663 16.01.2004 року (надалі-Інструкція).

Відповідно до пункту 6.1 Інструкції відшкодуванню підлягають витрати Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до частини 2 "Прикінцевих положень" Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" в таких розмірах: для платників, зазначених у підпункті 2.1.1 пункту 2.1 цієї Інструкції (крім тих, які є платниками фіксованого сільськогосподарського податку), - також 100 відсотків фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до абзацу першого частини 2 Прикінцевих положень Закону застрахованим особам, які працювали або працюють на роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком N 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах. Згідно пункту 6.2. Інструкції витрати на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах особам, які мають стаж, що дає право на призначення цих пенсій на декількох підприємствах, покриваються цими підприємствами пропорційно стажу роботи.

Відповідно до п. 6.4 Інструкції: розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається органами Пенсійного фонду України щорічно у розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до ч. 2 “Прикінцевих положень” Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”, які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом 10 днів з новопризначених (перерахованих) пенсій.

Підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в розрахунку місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.

Як свідчать матеріали справи, позивач надіслав відповідачу розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до ч. 2 “Прикінцевих положень” Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” в частині пенсій, призначених відповідно до п. “б” – “з” ст. 13 Закону України “Про пенсійне забезпечення”, а саме: розрахунки за квітень 2015 року в розмірі 20 881,90 грн., які відповідачем не оплачено, що і стало підставою для звернення до суду з даним позовом.

Судом також встановлено, що ухвалою господарського суду Харківської області від 17.05.2010 р. порушено провадження у справі № Б-19/81-10 про банкрутство ПАТ Харківський канатний завод".

Ухвалою господарського суду Харківської області від 24.01.2011 р. у справі № Б-19/81-10 затверджено реєстр вимог кредиторів.

Ухвалою господарського суду Харківської області 12.07.2011 р. у справі № Б-19/81-10 введено процедуру санації боржника, яка триває і на сьогоднішній день.

Оскільки справу про банкрутство відносно відповідача порушено 17.05.2010 р., то до правовідносин сторін застосовуються положення Закону України від 14.05.1992 р. № 2343 - ХІІ "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (надалі - Закон), у редакції дійсній станом на 17.05.2010 р.

Відповідно до ст. 1 Закону мораторій на задоволення вимог кредиторів - зупинення виконання боржником грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), термін виконання яких настав до дня введення мораторію, і припинення заходів, спрямованих на забезпечення виконання цих зобов'язань та зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), застосованих до прийняття рішення про введення мораторію.

Згідно з ч. 1 ст. 11 Закону України з моменту порушення провадження у справі про банкрутство боржника щодо нього вводиться мораторій на задоволення вимог кредиторів.

У свою чергу, відповідно до ч. 4 ст. 12 Закону протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів: забороняється стягнення на підставі виконавчих документів та інших документів, за якими здійснюється стягнення відповідно до законодавства; не нараховуються неустойка (штраф, пеня), не застосовуються інші санкції за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, податків і зборів (обов'язкових платежів).

Враховуючи те, що заборгованість по сплаті фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до ч. 2 “Прикінцевих положень” Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” в частині пенсій, призначених відповідно до п. “б” – “з” ст. 13 Закону України “Про пенсійне забезпечення” в розмірі 20 881,90 грн. є поточною, тому мораторій відповідно до ч. 4 ст. 12 Закону на вказані вимоги не поширюється. Тобто, позивач, вправі до визнання боржника (відповідача у даній справі) банкрутом, без будь-яких обмежень, стягувати поточну заборгованість із боржника в порядку позовного провадження.

Правомірність розгляду зазначених вимог позивача в окремому позовному провадженні підтверджена також постановою Вищого господарського суду України від 21.07.2015 р. у справі №911/43/15.

Таким чином судом встановлено, що відповідач має непогашену поточну заборгованість по сплаті фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до ч. 2 “Прикінцевих положень” Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” в частині пенсій, призначених відповідно до п. “б” – “з” ст. 13 Закону України “Про пенсійне забезпечення”, за квітень 2015 р. в розмірі 20 881,90 грн.

При цьому відповідач у призначені судові засідання жодного разу не з'явився і не надав суду належних та допустимих доказів на спростування позовних вимог та на підтвердження відсутності обов'язку щодо сплати заборгованості у заявленому позивачем розмірі.

Відповідно до статті 4-3 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності.

За умовами ч. 1 ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору (ч. 1 ст. 32 ГПК України).

Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування (ст. 34 ГПК України).

В силу ч. 1 ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Враховуючи вищевикладені обставини справи і норми закону, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості по сплаті фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до ч. 2 “Прикінцевих положень” Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” в частині пенсій, призначених відповідно до п. “б” – “з” ст. 13 Закону України “Про пенсійне забезпечення” в розмірі 20 881,90 грн. є правомірними, обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.

Вирішуючи питання розподілу судового збору, суд керується ст. 49 ГПК України.

Беручи до уваги той факт, що згідно з п. 18 ч. 1 ст. 5 Закону України "Про судовий збір" від 8 липня 2011 року N 3674-VI позивач звільнений від сплати судового збору, судовий збір у даному випадку слід стягнути з відповідача в доход державного бюджету України.

На підставі викладеного, керуючись Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", Законом України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування", статтями 1, 4, 12, 32-34, 43, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Харківський канатний завод" (61020, м. Харків, вул. Китаєнка, 1, код ЄДРПОУ 00306443, р/р 26006010100059 в ВАТ "ПІРЕУС Банк МКБ", МФО 350749) на користь управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі м. Харкова (61022, м. Харків, майдан Свободи, буд. 5, під’їзд 4, поверх 6, код ЄДРПОУ 22682980, р/р 256033012096 в ХОУ ВАТ "Ощадбанк", МФО 351823) заборгованість по сплаті фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до ч. 2 “Прикінцевих положень” Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” в частині пенсій, призначених відповідно до п. “б” – “з” ст. 13 Закону України “Про пенсійне забезпечення” в розмірі 20 881,90 грн.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Харківський канатний завод" (61020, м. Харків, вул. Китаєнка, 1, код ЄДРПОУ 00306443, р/р 26006010100059 в ВАТ "ПІРЕУС Банк МКБ", МФО 350749) на користь державного бюджету України (одержувач коштів - Управління державної казначейської служби України у Дзержинському районі м. Харкова, вул. Бакуліна, 18, м. Харків, 61166, код ЄДРПОУ 37999654, рахунок 31215206783003, банк одержувача - Головне управління державної казначейської служби України у Харківський області, МФО 851011, код бюджетної класифікації 22030001) судовий збір в розмірі 1 827,00 грн.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 10.09.2015 р.

Суддя

О.В. Макаренко