ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
Київської області
01032, м. Київ - 32, вул. С.Петлюри, 16
тел. 239-72-81
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Р І Ш Е Н Н Я
"31" серпня 2015 р. Справа № 911/2947/15
за позовом Приватного підприємства «Спектр», м. Київ
до Комунального підприємства «Управління житлово-комунального господарства», м. Славутич
про стягнення 47 081,29 грн.
Суддя Щоткін О.В.
за участю представників:
позивач – Пшенична В.В. предст. дов. б/н від 25.12.2014;
відповідач – не з’явився.
СУТЬ СПОРУ:
До господарського суду Київської області надійшла позовна заява Приватного підприємства «Спектр» (позивач) до Комунального підприємства «Управління житлово-комунального господарства» про стягнення 47 081,29 грн. з яких: 32 550,36 грн. боргу, 3% річних в розмірі 519,81 грн. та 14 011,12 грн. інфляційних.
Ухвалою господарського суду Київської області від 13.07.2015 у справі №911/2947/15 було порушено провадження та призначено до розгляду на 31.08.2015.
Повноважний представник відповідача, належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи, що підтверджується поштовим повідомленням № 0710101178444, у судове засідання не з’явився, відзиву на позов не надав.
30.07.2015 через канцелярію суду, відповідач подав клопотання про відкладення розгляду справи, яке обґрунтоване тим, що повноважний представник Комунального підприємства «Управління житлово-комунального господарства» перебуває у відпустці.
10.08.2015 року через канцелярію суду від відповідача надійшли витребувані документи та клопотання, в якому останній просив суд розглянути справу за відсутності повноважного представника Комунального підприємства «Управління житлово-комунального господарства».
Розглянувши в судовому засіданні подані клопотання відповідача, суд вирішив клопотання про відкладення розгляду справи відхилити та задовольнити клопотання про розгляд справи за відсутності повноважного представника відповідача.
У випадку нез’явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.
Аналогічна позиція зазначена в п. 3.9.2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду від 26.12.2011 року №18 “Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції”.
Враховуючи те, що неявка відповідача в судове засідання не перешкоджає розгляду спору по суті, дослідження доказів, наявних в матеріалах справи, яких достатньо для об’єктивного вирішення спору по суті, судом закінчено, суд, керуючись нормами статті 85 Господарського процесуального кодексу України, в судовому засіданні 31.08.2015 року оголосив вступну та резолютивну частину рішення.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення присутнього у судовому засіданні представника позивача, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, суд
встановив:
На виконання домовленості Приватне підприємство «Спектр» (Позивач) у період з липня 2014 року по січень 2015 року передало, а Комунальне підприємство «Управління житлово- комунального господарства» (Відповідач) прийняло у власність хімічну продукцію, а саме - гіпохлорит натрію, що підтверджується копіями підписаних та скріплених печатками видаткових накладних: №171 від 15.07.2014 р., на суму - 15 516,00 грн. № 197 від 07.08.2014 р., на суму - 15 516,00 грн. № 224 від 03.09.2014 р., на суму - 15 881,76 грн. № 235 від 02.10.2014 р., на суму - 15 881,76 грн. № 248 від 23.10.2014 р., на суму - 15 881,76 грн. № 271 від 27.11.2014 р., на суму - 15 759,84 грн. № 1 від 05.01.2015 р., на суму - 17 140,80 грн.
Як стверджує позивач, відповідач за поставлений товар розрахувався лише частково, у зв’язку з чим за ним утворилась заборгованість у розмірі 32 550,36 грн.
В порядку досудового врегулювання спору позивач на адресу відповідача направив претензію № 06/02 від 06.02.2015, що підтверджується копією опису-вкладення у цінний лист та копією фіскального чеку № 8143 від 07.02.2015.
Втім, вказана претензія залишена відповідачем без відповіді та належного реагування, у зв’язку з чим позивач був змушений звернутись з позовом до суду.
Відповідно до статті 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, одностороння відмова від виконання зобов’язання не допускається.
Згідно з вимогами частини першої статті 221 Господарського кодексу України, кредитор вважається таким, що прострочив виконання господарського зобов’язання, якщо він не виконав дій, що випливають із змісту зобов’язання.
З матеріалів справи вбачається, що між сторонами фактично склалися правовідносини поставки товару.
Статтею 265 Господарського кодексу України передбачено, що за договором поставки одна сторона – постачальник зобов’язується передати (поставити) у зумовлені строки другій стороні – покупцеві товар, а покупець зобов’язується прийняти вказаний товар і сплатити за нього певну грошову суму. Поставка товарів без укладення договору поставки може здійснюватися лише у випадках і порядку, передбачених законом. До відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу. Аналогічні положення містяться в ст. 712 Цивільного кодексу України.
Стаття 692 ЦК України передбачає, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
Судом встановлено, що між сторонами мають місце правовідносини, що склалися на підставі укладеного у спрощений спосіб договору купівлі - продажу, за яким сторони не визначали строк здійснення відповідачем оплати за отриманий товар, у зв'язку з чим, покупець (відповідач) був зобов'язаний оплатити товар після його прийняття, чого, як встановлено судом, здійснено не було. Тобто, накладні, за якими відповідач отримав товар, є самостійною підставою виникнення обов'язку у відповідача здійснити розрахунки за отриманий товар.
При цьому, підписання покупцем видаткової накладної, яка є первинним обліковим документом, в розумінні Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» та яка відповідає вимогам, зокрема, статті 9 названого Закону і Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку та фіксує факт здійснення господарської операції і встановлення договірних відносин, є підставою виникнення обов'язку щодо здійснення розрахунків за отриманий товар.
Строк виконання відповідного грошового зобов'язання визначається за правилами, встановленими частиною першою статті 692 ЦК України.
Зазначеної позиції дотримується Вищий господарський суд України, що викладено в постанові Вищого господарського суду України від 21.04.2011 № 9/252-10 та № 5002-8/481-2011 від 28.02.2011р.
Враховуючи вищевикладене та те, що товар був прийнятий відповідачем та у встановлений строк не оплачений, а також те, що в судове засідання представник відповідача з’явився та доказів оплати суду не надав, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача 32 550,36 грн. основного боргу є обґрунтованими, документально підтвердженими та таким, що підлягають задоволенню в повному обсязі.
Також, позивачем заявлено до стягнення 3% річних у розмірі 519,81 грн. та 14 011,12 грн. інфляційних.
Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Перевіривши розрахунок позивача, судом встановлено, що розрахунок є арифметично вірним, відповідає вимогам законодавства та обставинам справи, а тому вимога про стягнення 3% річних в розмірі 519,81 грн. та 14 011,12 грн. інфляційних підлягає задоволенню в повному обсязі.
За таких обставин суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі та з відповідача на користь позивача підлягає до стягнення 32 550,36 грн. боргу, 3% річних в розмірі 519,81 грн. та 14 011,12 грн. інфляційних.
Відповідно до положень статті 49 ГПК України, судовий збір покладається на відповідача.
Враховуючи вищезазначене, керуючись статтею 124 Конституції України, статтями 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,
вирішив:
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Комунального підприємства «Управління житлово-комунального господарства» (07100, Київська область, м. Славутич, вул. Військових будівельників, 8, код ЄДРПОУ 31476318) на користь Приватного підприємства «Спектр» (02232, м. Київ, бул. Вигурівський, 5, кв. 83, код ЄДРПОУ 30369732) – 32 550 (тридцять дві тисячі п’ятсот п’ятдесят) грн. 36 коп. основного боргу, 519 (п’ятсот дев’ятнадцять) грн. 81 коп. 3% річних, 14 011 (чотирнадцять тисяч одинадцять) грн. 12 коп. інфляційних втрат та 1 827 (одну тисячу вісімсот двадцять сім) грн. 00 коп. судового збору.
3. Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.
Дата підписання повного тексту рішення: 10.09.2015р.
Суддя О.В. Щоткін
Судове рішення № 50058700, Господарський суд Київської області було прийнято 31.08.2015. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти важливі дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити важливі дані.
Це рішення відноситься до справи № 911/2947/15. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: