Рішення № 50058656, 01.09.2015, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Київської області

01032, м. Київ - 32, вул. С.Петлюри, 16

тел. 239-72-81

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"01" вересня 2015 р. Справа № 911/3302/15

Господарський суд Київської області, у складі судді Саванчук С.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “ЕКСПРЕС БЕТОН”,

03115, м. Київ, Святошинський р-н, вул. Святошинська, буд. 34 А

до Товариства з обмеженою відповідальністю “ТЕПЛОБУДСЕРВІС”,

07400, Київська обл., м. Бровари, вул. Черняховського, буд. 23-В, кв. 112

про стягнення 48 709,53 грн.

за участю представників:

позивача – Заблоцький В.А. (довіреність від 26.05.2015);

відповідача – не з’явився, про час і місце судового засідання повідомлений належним чином.

Обставини справи:

До господарського суду Київської області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю “ЕКСПРЕС БЕТОН” (далі – позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю “ТЕПЛОБУДСЕРВІС” (далі – відповідач) про стягнення 48 709,53 грн., з яких: 40 850,00 грн. основного боргу, 6 174,88 грн. пені, 1 375,89 грн. інфляційних втрат та 308,76 грн. 3% річних.

Позовні вимоги обґрунтовані невиконанням відповідачем грошових зобов'язань за договором про надання послуг транспортними засобами від 28.11.2014 № 107/У-107-14.

Ухвалою господарського суду Київської області від 03.08.2015 порушено провадження у справі, розгляд справи призначено на 18.08.2015.

Через канцелярію господарського суду Київської області (вх. № 18908/15 від 14.08.2015) позивачем подано до матеріалів справи документи на виконання вимог ухвали суду від 03.08.2015.

У судове засідання 18.08.2015 представник відповідача не з’явився, вимоги ухвали суду від 03.08.2015 не виконав, розгляд справи відкладено на 01.09.2015.

У судовому засіданні 01.09.2015 представник позивача підтримав позовні вимоги повністю; відповідач письмовий відзив на позовну заяву не подав, явку представника у судове засідання не забезпечив, хоча про час і місце судового засідання повідомлений належним чином.

Нез'явлення у судове засідання представника відповідача не перешкоджає розгляду справи, на підставі статті 75 Господарського процесуального кодексу України, справу розглянуто за наявними у ній матеріалами.

Відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України у судовому засіданні 01.09.2015 оголошено вступну і резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення присутнього у судовому засіданні представника позивача, дослідивши докази та оцінивши їх у сукупності, суд -

встановив:

Між Товариством з обмеженою відповідальністю “ЕКСПРЕС БЕТОН” (далі – виконавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю “ТЕПЛОБУДСЕРВІС” (далі – замовник) укладено договір про надання послуг транспортними засобами від 28.11.2014 № 107/У-107-14 (далі – Договір), відповідно до умов якого виконавець зобов’язується надати замовнику в установленому Договором порядку завантажувально-розвантажувальні послуги за допомогою крану ДЄК 251 № рег 20584, № зав 4893 з довжиною стріли 22,75 та гусаком 5м, довжина кабелю підключення крану – 100 метрів, з машиністом (водіями) виконавця на об’єкті замовника, розташованого за адресою: м. Київ, Житловий будинок між вул. Новомастицька та вул. Замковецька, а замовник зобов’язується в порядку та на умовах Договору та додатків до нього, розрахуватися за надані послуги (пункт 1.1. Договору).

Відповідно до пункту 3.2.1. Договору, розрахунок за надані послуги за тиждень здійснюється замовником протягом 3 банківських днів після підписання сторонами кожного акту здачі-приймання наданих послуг в сумі вартості наданих послуг, зазначених в такому акті.

Договір набирає сили з моменту його підписання сторонами і діє до 03.03.2015, але, в будь-якому випадку, до повного виконання сторонами фінансових зобов’язань за Договором, у разі, якщо жодна із сторін не виявить бажання припинити дію Договору, Договір вважається продовженим на наступний рік (пункт 11.4. Договору).

На виконання умов Договору, позивачем надано відповідачу послуги на суму 117 295,00 грн., що підтверджується актами надання послуг від 28.11.2014 № 11/28/71, від 22.12.2014 № 12/15/42, від 22.12.2014 № 12/15/44, від 22.12.2014 № 12/15/45, від 30.12.2014 № 11/28/72, від 20.01.2015 № 1/13/05, від 30.01.2015 № 1/30/37, від 27.02.2015 № 2/27/34, від 19.03.2015 № 3/16/04, від 30.04.2015 № 3/31/41, що підписані у двосторонньому порядку представниками сторін.

Наявність підписів представника відповідача на вказаних актах та відсутність у них зауважень до наданих послуг, оцінюється судом як прийняття відповідачем спірних послуг в обсягах і вартості, що вказані в актах.

Зазначені акти надання послуг відповідають вимогам Закону України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні” та є належними та допустимими доказами здійснення між сторонами господарських операцій з надання послуг.

До матеріалів справи додано копії вищевказаних актів та рахунків, що складені позивачем на оплату вартості послуг, що надані за актом, а їх оригінали оглянуті судом у судовому засіданні.

На підтвердження наявності заборгованості, до матеріалів справи надано довідку Публічного акціонерного товариства “УкрСиббанк” від 11.08.2015 № 06-54/1/8466, в якому відкрито поточний рахунок позивача, що засвідчена підписом уповноваженої особи банку та скріплена відбитком його печатки, за весь період спірних правовідносин позивача з відповідачем, відповідно до якої судом встановлено здійснення відповідачем часткової оплати за Договором у розмірі 76 445,00 грн. та, відповідно, наявність заборгованості.

На підтвердження позовних вимог, позивачем надано у матеріали справи копії податкових накладних, що складені на господарські операції з надання послуг за Договором.

Відповідно до пунктів 201.1, 201.4., 201.6., 201.7. статті 201 Податкового кодексу України, платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну, яка складається у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Один примірник видається покупцю, а другий залишається у продавця. У разі складання податкової накладної у паперовому вигляді покупцю видається оригінал, а копія залишається у продавця. Податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця. Податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).

Зважаючи на викладене, судом оцінюються податкові накладні, що складені позивачем, як докази того, що позивачем відображені спірні господарські операції у своїх податкових зобов'язаннях.

Відповідно до частини 1 статті 32 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення спору на підставі доказів у справі. Зокрема, відповідно до частини 2 статті 32 Господарського процесуального кодексу України – на підставі письмових доказів та пояснень представників сторін.

Згідно з частиною 1 статті 36 Господарського процесуального кодексу України письмовими доказами є документи і матеріали, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

Відповідно до статей 32, 36 Господарського процесуального кодексу України, господарським судом взято до уваги у якості письмових доказів: зазначені вище акти – у якості письмових доказів надання послуг за Договором позивачем відповідачу та прийняття їх відповідачем, банківську довідку – у якості письмового доказу для встановлення розміру коштів, що перераховані позивачу відповідачем за Договором і, відповідно, наявності заборгованості.

Докази повної оплати послуг за Договором у матеріалах справи відсутні.

Оскільки відповідач зобов’язання за Договором, у частині оплати вартості послуг, що надані позивачем, виконав частково, станом на дату прийняття рішення суду, у відповідача наявна перед позивачем заборгованість за Договором у розмірі 40 850,00 грн. – різниця між вартістю наданих послуг та розміром часткової оплати.

Відповідно до частини 1 статті 193 Господарського кодексу України суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання – відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Виходячи зі змісту Договору, він за правовою природою є договором про надання послуг, за якими одна сторона (виконавець) зобов’язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов’язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Положення цієї глави можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов'язання (частини 1, 2 статті 901 Цивільного кодексу України).

Згідно з частиною 1 статті 903 Цивільного кодексу України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Статтями 525, 526 Цивільного кодексу України визначено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Матеріалами справи підтверджується факт надання послуг, докази повної їх оплати відсутні.

З огляду на зазначене, за результатами оцінки доказів, що наявні у матеріалах справи та встановлення всіх обставин справи, суд дійшов висновку, що позовна вимога про стягнення з відповідача основного боргу в розмірі 40 850,00 грн. підлягає задоволенню.

Крім того, позивач, на підставі пункту 7.2. Договору, заявляє до стягнення з відповідача пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від вартості неоплачених послуг за кожний день затримки платежу, яка за розрахунком позивача складає 6 174,88 грн.

Відповідно до статті 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов’язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання, або неналежного виконання господарського зобов’язання.

Частиною 4 статті 231 Господарського кодексу України встановлено, що у разі, якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. Відповідно до частини 6 статті 231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Статтею 1 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань” визначено, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Статтею 3 вказаного Закону встановлено, що розмір пені передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня.

Згідно з частиною 6 статті 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов’язань припиняється через шість місяців від дня, коли зобов’язання мало бути виконано, якщо інше не встановлено законом або договором.

З метою всебічного, повного і об’єктивного розгляду обставин справи, суд здійснив перерахунок розміру пені за вказані позивачем періоди прострочення та з’ясував, що наданий позивачем розрахунок є арифметично вірним та відповідає обставинам справи, а тому, позовна вимога про стягнення 6 174,88 грн. пені підлягає задоволенню у повному обсязі.

Також, у зв’язку з простроченням відповідачем виконання грошового зобов’язання, позивач, на підставі статті 625 Цивільного кодексу України, заявляє до стягнення 308,76 грн. 3% річних та 1 375,89 грн. інфляційних втрат.

Відповідно до частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

З метою всебічного, повного і об’єктивного розгляду обставин справи, суд здійснив перерахунок розміру 3 % річних та інфляційних втрат та з’ясував, що наданий позивачем розрахунок є арифметично вірним і відповідає обставинам справи, а тому, позовні вимоги про стягнення 308,76 грн. 3 % річних та 1 375,89 грн. інфляційних втрат підлягають задоволенню у повному обсязі.

З огляду на зазначене, за результатами оцінки доказів, що наявні у матеріалах справи та встановлення всіх обставин справи, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог про стягнення основного боргу у розмірі 40 850,00 грн., 6 174,88 грн. пені, 3% річних у розмірі 308,76 грн. та інфляційних втрат у розмірі 1 375,89 грн.

Відшкодування судового збору, сплаченого позивачем у розмірі 1 827,00 грн., відповідно до частини 1 статті 49 Господарського процесуального кодексу України, покладається на відповідача.

Керуючись статтями 4, 32, 33, 36, 43, 44, 49, 75, 82 – 85 Господарського процесуального кодексу України, суд –

вирішив:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “ТЕПЛОБУДСЕРВІС” (07400, Київська обл., м. Бровари, вул. Черняховського, буд. 23-В, кв. 112, код ЄДРПОУ 32128867) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “ЕКСПРЕС БЕТОН” (03115, м. Київ, Святошинський р-н, вул. Святошинська, буд. 34 А, код ЄДРПОУ 33943105) 40 850 (сорок тисяч вісімсот п’ятдесят) грн. 00 коп. основного боргу, 6 174 (шість тисяч сто сімдесят чотири) грн. 88 коп. пені, 308 (триста вісім) грн. 76 коп. 3% річних, 1 375 (одна тисяча триста сімдесят п’ять) грн. 89 коп. інфляційних втрат та 1 827 (одна тисяча вісімсот двадцять сім) грн. 00 коп. судового збору.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення і підписання та може бути оскаржено в апеляційному порядку.

Повне рішення складено 07.09.2015.

Суддя С.О. Саванчук