Рішення № 50058574, 07.09.2015, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07.09.2015

Справа №910/18723/15

За позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Агродар"

до

Публічного акціонерного товариства "Банк "Фінанси та Кредит"

про

стягнення 300 000,00 грн.

Суддя Грєхова О.А.

Представники сторін:

від позивача: Данченко А.С. – представник за довіреністю;

від відповідача: не з’явилися.

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Агродар" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Публічного акціонерного товариства "Банк "Фінанси та Кредит" про стягнення безпідставно одержаних грошових коштів в сумі 300 000,00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що з розрахункового рахунку позивача на розрахунковий рахунок ТОВ «АВЕНА-АГРО», відкритий в АТ "Банк "Фінанси та Кредит" №26009034578601, помилково перераховані грошові кошти в сумі 300 000,00 грн., у зв'язку з чим вказані кошти підлягають поверненню позивачу, в порядку ст.1212 Цивільного кодексу України.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.07.2015 порушено провадження у справі №910/18723/15 та призначено до розгляду на 07.09.2015.

04.09.2015 до відділу діловодства Господарського суду міста Києва від Публічного акціонерного товариства "Банк "Фінанси та Кредит" надійшло клопотання про участь у судовому засіданні, призначеному на 07.09.2015, у режимі відеоконференції.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 07.09.2015 відмовлено в задоволенні клопотання відповідача про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції.

Представник позивача в судовому засіданні 07.09.2015 позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про причини неявки суду не повідомив, хоча про дату та час розгляду справи був повідомлений своєчасно та належним чином.

Відповідно до п. 3.9. постанови Пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" розпочинаючи судовий розгляд, суддя має встановити, чи повідомлені про час і місце цього розгляду особи, які беруть участь у справі, але не з'явилися у засідання.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК.

За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Зважаючи на те, що неявка представника відповідача не перешкоджає всебічному, повному та об'єктивному розгляду всіх обставин справи, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами.

На виконання вимог ст. 81-1 ГПК України складено протокол судового засідання, який долучено до матеріалів справи.

Відповідно до ст. 82 Господарського процесуального кодексу України рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами та витребуваних судом.

У судовому засіданні 07.09.2015 відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, на яких ґрунтується позов, заслухавши пояснення представника позивача, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва –

ВСТАНОВИВ:

30.03.2015 Товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Агродар" платіжним дорученням №4181 перерахувало на рахунок ТОВ «АВЕНА-АГРО», відкритий в АТ "Банк "Фінанси та Кредит" №26009034578601, грошові кошти у розмірі 300 000,00 грн. з призначенням платежу «сплата за с/г продукцію та соняшник згн. рах. №А29/12-1 від 29.12.2014, без ПДВ».

За твердженням позивача, грошові кошти ним були перераховані на розрахунковий рахунок помилково, оскільки в момент їх сплати розрахунковий рахунок №26009034578601, який належав ТОВ «АВЕНА-АГРО», було закрито.

В зв’язку з цим, 07.04.2015 та 15.05.2015 Товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Агродар" зверталося до Публічного акціонерного товариства "Банк "Фінанси та Кредит" із заявами про повернення перерахованих грошових коштів в розмірі 300 000,00 грн. Вказані листи були отримані відповідачем, про що свідчать наявні в матеріалах справи копії зворотних поштових повідомлень з відмітками про вручення.

Однак, відповідач відповіді на листи не надав та кошти позивачу не повернув.

Таким чином, спір у даній справі виник у зв'язку із безпідставним, на думку позивача, набуттям відповідачем грошових коштів у розмірі 300 000,00 грн.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимога позивача підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 1089 Цивільного кодексу України за платіжним дорученням банк зобов'язується за дорученням платника за рахунок грошових коштів, що розміщені на його рахунку у цьому банку, переказати певну грошову суму на рахунок визначеної платником особи (одержувача) у цьому чи в іншому банку у строк, встановлений законом або банківськими правилами, якщо інший строк не передбачений договором або звичаями ділового обороту.

Зміст і форма платіжного доручення та розрахункових документів, що подаються разом з ним, мають відповідати вимогам, встановленим законом і банківськими правилами. Банк не має права робити виправлення у платіжному дорученні клієнта, якщо інше не встановлено законом або банківськими правилами (ст. 1090 Цивільного кодексу України).

Приписами ст. 1091 Цивільного кодексу України встановлено, що банк, який прийняв платіжне доручення платника, повинен перерахувати відповідну грошову суму банкові одержувача для її зарахування на рахунок особи, визначеної у платіжному дорученні.

Загальні засади функціонування платіжних систем в Україні, поняття та загальний порядок проведення переказу коштів в межах України, а також встановлення відповідальності суб'єктів переказу визначається нормами Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні".

Зокрема, стаття 1 вказаного Закону містить визначення наступних термінів і понять:

- отримувач - особа, на рахунок якої зараховується сума переказу або яка отримує суму переказу у готівковій формі;

- неналежний отримувач - особа, якій без законних підстав зарахована сума переказу на її рахунок або видана їй у готівковій формі;

- переказ коштів - рух певної суми коштів з метою її зарахування на рахунок отримувача або видачі йому у готівковій формі. Ініціатор та отримувач можуть бути однією і тією ж особою;

- помилковий переказ - рух певної суми коштів, внаслідок якого з вини банку або іншого суб'єкта переказу відбувається її списання з рахунку неналежного платника та/або зарахування на рахунок неналежного отримувача чи видача йому цієї суми у готівковій формі;

- платник - особа, з рахунка якої ініціюється переказ коштів або яка ініціює переказ шляхом подання/формування документа на переказ готівки разом із відповідною сумою коштів.

Отже, виходячи зі змісту ст. 1 Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні", помилковим переказом є рух певної суми коштів, внаслідок якого з вини банку або іншого суб'єкта переказу відбувається її списання з рахунку неналежного платника та/або зарахування на рахунок неналежного отримувача чи видача йому цієї суми у готівковій формі.

Як встановлено судом під час розгляду справи та не спростовано відповідачем, грошові кошти в заявленій сумі були перераховані на розрахунковий рахунок відповідача помилково, зворотного матеріали справи не містять.

Порядок повернення помилково перерахованих коштів, отриманих неналежним отримувачем без достатніх підстав, регулюється постановою Національного банку України №22 від 21.01.2004 "Про затвердження Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті", а саме п. 2.31 визначено, що банк отримувача зобов'язаний зарахувати на рахунки своїх клієнтів кошти, що надійшли за електронними розрахунковими документами протягом операційного дня, у день їх отримання, якщо під час проведення контролю за реквізитами цих документів, що здійснюється відповідно до цієї глави, не виявлено розбіжностей.

Банк отримувача зобов'язаний перевірити відповідність номера рахунку отримувача і його коду, що зазначені в електронному розрахунковому документі, і зараховувати кошти на рахунок отримувача, лише якщо вони збігаються. У разі їх невідповідності банк має право затримати суму переказу на строк до чотирьох робочих днів (у які враховується і день надходження до банку отримувача електронного розрахункового документа) для встановлення належного отримувача цих коштів, яку зараховує на рахунок "Кредитові суми до з'ясування". Банк має забезпечити зберігання належним чином оформленої/го (засвідченої/го підписом відповідального виконавця чи електронним цифровим підписом) паперової копії електронного розрахункового документа чи електронного розрахункового документа.

При цьому, відповідно до ст. 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Зобов'язання із набуття або збереження майна без достатньої правової підстави має місце за наявності таких умов:

-по-перше, є набуття або збереження майна. Це означає, що особа набуває нові цінності, збільшує кількість та вартість належного їй майна або зберігає майно, яке неминуче мало б вибути із її володіння.

-по-друге, мало місце набуття або збереження майна за рахунок іншої особи. Тобто збільшення або збереження майна у особи є наслідком втрати або недоотримання цього майна іншою особою.

-по-третє, обов'язково має бути відсутність правової підстави для набуття або збереження майна за рахунок іншої особи. Тобто мала місце помилка, обман, випадковість або інші підстави набуття або збереження майна, які не можна віднести до підстав виникнення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до ст. 387 Цивільного кодексу України, власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.

Згідно зі ст. 43 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Зокрема, в силу вимог ст. ст. 33, 34 цього Кодексу кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідач під час розгляду справи не надав суду належних та допустимих доказів, які б спростовували заявлені позовні вимоги, як і не надав доказів часткової або повної сплати заявленої до стягнення суми.

За таких обставин, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для стягнення з відповідача грошових коштів у розмірі 300 000,00 грн., у зв'язку з чим позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі, з покладенням витрат по сплаті судового збору на відповідача в порядку ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст. ст. 43, 32, 33, 43, 44, 49, 75, 82- 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Банк "Фінанси та Кредит" (04050, м. Київ, вулиця Артема, будинок 60; ідентифікаційний код 09807856) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Агродар" (61064, Харківська обл., місто Харків, шосе Комсомольське, будинок 51, квартира 56; ідентифікаційний код 36036864) 300 000 (триста тисяч) грн. 00 коп. безпідставно набутих грошових коштів та 6000 (шість тисяч) грн. 00 коп. витрат по сплаті судового збору.

3. Після набрання рішенням Господарського суду міста Києва законної сили видати відповідний наказ.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до вимог ст. 84 Господарського процесуального кодексу України і може бути оскаржене в порядку, передбаченому чинним законодавством.

Повне рішення складено: 09.09.15

Суддя О.А. Грєхова