Рішення № 50058572, 08.09.2015, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08.09.2015

Справа №910/17418/15

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Євро-Реконструкція»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Ікс»

про стягнення 5 455,38 грн.

Суддя Демидов В.О.

За участю представників сторін:

від позивача – Гогітідзе В.Ф. (дов. № 48/3 від 28.07.2015);

від відповідача - не з’явився.

ВСТАНОВИВ:

08.07.2015 Товариство з обмеженою відповідальністю «Євро-Реконструкція» звернулося до господарського суду м. Києва з позовом від 23.06.2015 № 22/1358 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Ікс» про стягнення боргу за спожиту теплову енергію у розмірі 2 335,30 грн., інфляційну складову боргу у розмірі 2 86,52 грн., 3 % річних у сумі 364,39 грн. та пеню у розмірі 2 222,47 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань за договором на постачання теплової енергії у вигляді гарячої води від 02.07.2012 № 420222, внаслідок чого утворилась заборгованість перед позивачем за вказаним правочином.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 09.07.2015 порушено провадження у справі № 910/17418/15 та призначено до розгляду в судовому засіданні на 28.07.2015.

07.09.2015 через загальний відділ діловодства суду позивач подав заяву про зменшення розміру позовних вимог, та остаточно просив стягнути з відповідача на його користь 5 455,38 грн., з яких 2 222,47 грн. пені, 2 868,52 грн. інфляційних втрат та 364,39 грн. 3 % річних.

Статтею 22 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу, в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог. До початку розгляду господарським судом справи по суті позивач має право змінити предмет або підставу позову шляхом подання письмової заяви.

Відповідно до Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011 року, передбачені частиною четвертою статті 22 Господарського процесуального кодексу України права позивача збільшити або зменшити розмір позовних вимог, відмовитись від позову можуть бути реалізовані до прийняття рішення судом першої інстанції. Під збільшенням або зменшенням розміру позовних вимог слід розуміти відповідно збільшення або зменшення кількісних показників за тією ж самою вимогою, яку було заявлено в позовній заяві.

Враховуючи те, що вищезазначені дії позивача не суперечать законодавству та не порушують права і охоронювані законом інтереси інших осіб, суд приймає заяву позивача про зменшення розміру позовних вимог до розгляду, у зв'язку з чим новою ціною позову є 5 455,38 грн., з яких 2 222,47 грн. пені, 2 868,52 грн. інфляційних втрат та 364,39 грн. 3 % річних.

В судове засідання 08.09.2015 з’явився представник позивача, надав пояснення по суті справи.

Представник відповідача у судове засідання 08.09.2015 не з’явився, про причини неявки суд не повідомив, хоча про час та місце розгляду справи був належним чином повідомлений.

Ухвала суду, позовна заява надсилались відповідачу на юридичну адресу підприємства згідно відомостей єдиного державного реєстру юридичних та фізичних осіб-підприємців (довідка з ЄДРПОУ наявна в матеріалах справи). У відповідності з положеннями п. 3.6 Роз'яснення Вищого арбітражного суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України" від 18.09.1997 особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві.

З урахуванням фактичних обставин справи, суд вважає за можливим розглянути справи за наявними матеріалами у даному судовому засіданні з урахуванням положення ст. 75 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши подані документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва встановив такі фактичні обставини справи.

02.07.2012 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Євро-Реконструкція» (далі – енергопостачальна організація, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Ікс» (далі - покупець, відповідач) укладено договір на постачання теплової енергії у вигляді гарячої води № 420222 (далі - договір), згідно умов п.п. 1.1., 1.2. якого енергопостачальна організація зобов'язується виробляти, систематично поставляти та передавати у власність покупцю теплову енергію у вигляді гарячої води (надалі - товар або теплоносій, теплова енергія) у період з 01.07.2012 року по 30.06.2013 року в кількості 76,700 Гкал, з максимально тепловим навантаженням 0,036 Гкал/год, в тому числі на потреби: опалення та гарячого водопостачання, а покупець зобов'язується прийняти товар та своєчасно здійснити оплату за нього на умовах даного договору.

Відповідно до п. п. 6.4, 6.5, 6.6 договору відповідач щомісячно з 07 по 14 число отримує у позивача оформлені бланки актів приймання передачі товарної продукції, актів звірки розрахунків за прийняту теплову енергію на початок розрахункового періоду, табулеграми та рахунок-фактуру на сплату теплової енергії за поточний місяць з урахуванням недоплати або переплати за попередній періоди, що включають у себе вартість теплової енергії, спожитої в попередньому місяці, та суми передоплати за теплову енергію, і самостійно сплачує за прийняту теплову енергію згідно отриманого платіжного доручення не пізніше 25 числа поточного місяця.

Пунктом 9.2 договору за несвоєчасне виконання його умов передбачено пеню, яка нараховується за кожний день прострочення у розмірі подвійної облікової ставки НБУ.

На виконання умов договору позивачем поставлено відповідачу товар (теплову енергію) за період з 01.07.2012 по 01.06.2015 на загальну суму 110 447,24 грн., що підтверджується матеріалами справи, втім за поставлений товар відповідач частково розрахувався на загальну суму 108 111,94 грн., що підтверджується відомостями обліку спожитої теплової енергії, обліковими картками (табуляграмами) та довідкою про надходження коштів за спожиту теплову енергію, а під час розгляду справи відповідач остаточно розрахувався з позивачем на суму 2 335,30 грн., що також підтверджується матеріалами справи.

Внаслідок неналежного виконання відповідачем його зобов'язань за договором позивачем нараховано та заявлено до стягнення інфляційну складову боргу у розмірі 2 868,52 грн., 3 % річних у сумі 364,39 грн. та пеню у розмірі 2 222,47 грн.

Дослідивши обставини справи, надані матеріали, оцінивши надані докази у їх сукупності, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та необхідність часткового задоволення позовних вимог з таких підстав.

У відповідності з приписами ст. ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень; докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Згідно ст. 43 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

На підставі ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Предметом позову є матеріальна вимога позивача до відповідача про стягнення інфляційної складової боргу у розмірі 2 868,52 грн., 3 % річних у сумі 364,39 грн. та пені у розмірі 2 222,47 грн. у зв’язку з неналежним виконанням останнім своїх зобов’язань за договором на постачання теплової енергії у гарячій воді від 02.07.2012 № 420222.

Вказаний договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов'язань, а саме майново-господарських зобов'язань згідно ст. ст. 173, 174, 175 Господарського кодексу України, ст. ст. 11, 202, 509 Цивільного кодексу України, і згідно ст. 629 Цивільного кодексу України є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно з частиною 1 статті 275 Господарського кодексу України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

За приписами ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Як визначено ч. 1 ст. 903 Цивільного кодексу України, що якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

За приписами ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

У відповідності до ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

У відповідності до ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Як вбачається з матеріалів справи, пунктом 9.2 договору за несвоєчасне виконання його умов передбачено пеню, яка нараховується за кожен день прострочення у розмірі подвійної облікової ставки НБУ.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок пені, суд дійшов висновку, що з урахуванням факту прострочення відповідачем своїх зобов'язань по оплаті вартості наданих йому позивачем послуг за договором, стягненню з відповідача на користь позивача підлягає 1 708,95 грн. пені, з урахуванням вимог ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України щодо періоду нарахування штрафних санкцій..

Положеннями ст. 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що обґрунтованим є нарахування 3% річних в розмірі 364,39 грн. та втрат від інфляції в розмірі 2 868,52 грн. за прострочення відповідачем виконання грошового зобов'язання по договору на підставі ст. 625 Цивільного кодексу України.

Таким чином, позов підлягає частковому задоволенню. З відповідача на користь позивача підлягає стягненню інфляційна складова боргу у розмірі 2 868,52 грн., 3 % річних у сумі 364,39 грн. та пеня у розмірі 1 708,95 грн. В іншій частині позову суд відмовляє.

Судовий збір, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, у зв'язку з частковим задоволенням позову покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 33, 34, 43, 44, 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд –

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Ікс» (02094, м. Київ, бульвар Праці, 6/14, код 19482898) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Євро-Реконструкція» (01011, м. Київ, вул. П. Мирного, 28, оф. 20, код 37739041) індекс інфляції від простроченої суми у розмірі 2 868 (дві тисячі вісімсот шістдесят вісім) грн. 52 коп., 3% річних у розмірі 364 (триста шістдесят чотири) грн. 39 коп., пеню у розмірі 1 708 (одна тисяча сімсот вісім) грн. 95 коп. та судовий збір в розмірі 1 158 (одна тисяча сто п’ятдесят вісім) грн. 92 коп., видати наказ після набрання рішенням законної сили.

3. В іншій частині позовних вимог відмовити.

В судовому засіданні 08.09.2015 оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Повне рішення складене та підписане 10.09.2015.

Суддя В.О.Демидов