Рішення № 50058568, 02.09.2015, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02.09.2015

Справа №910/18035/15

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Запорізький завод металевих рукавів” м. Запоріжжя

до Товариства з обмеженою відповідальністю “Науково-виробниче підприємство “Сталь” м. Києва

про стягнення боргу, ціна позову 9240 грн.

Суддя Паламар П.І.

Представники:

від позивача: не з’явився,

від відповідача: не з’явився.

СУТЬ СПОРУ :

у липні 2015 року Товариство з обмеженою відповідальністю “Запорізький завод металевих рукавів” звернулося в суд з указаним позовом.

Позивач зазначав, що після здійснення 50 % оплати у розмірі 9420 грн. за придбання нержавіючих труб 42x4 AISI 321 згідно виставленого відповідачем рахунку-фактури № СФ-0001678 від 5 травня 2015 р. останній не передав йому вказаний товар, одержані кошти не повернув.

Посилаючись на те, що товар на суму проведеної оплати відповідач йому не передав, одержані кошти не повернув, позивач просив стягнути з останнього на свою користь 9420 грн. боргу, а також понесені ним по справі господарські витрати.

Позивач у судове засідання не з’явився, про час і місце його проведення повідомлений у встановленому порядку, через канцелярію суду подав заяву про розгляд справи без участі його представника.

Відповідач відзив на позовну заяву не подав, його представник у судове засідання не з’явився, про час і місце його проведення повідомлений у встановленому порядку.

Суд вважає можливим розглянути справу відповідно до вимог ст. 75 ГПК України у відсутності представників сторін за наявними у ній матеріалами, що містять достатньо відомостей про права і взаємовідносини сторін.

Розглянувши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.

Судом встановлено, що на підставі виставленого відповідачем рахунку-фактури № СФ-0001678 від 5 травня 2015 р. позивач перерахував тому грошові кошти у розмірі 9420 грн. в рахунок часткової попередньої оплати за нержавіючі труби 42x4 AISI 321 загальною вартістю 18839,99 грн.

Зазначені обставини підтверджуються наявними у матеріалах справи копіями вищезгаданого рахунку-фактури, платіжного доручення № 84 від 5 травня 2015 р.

У відповідності до вимог ч.ч. 1, 5 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямованих на встановлення зміну або припинення цивільних прав та обов’язків. Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає із суті договору.

Поясненнями позивача підтверджується той факт, що під час укладення договору з придбання труб вартістю 18839,99 грн. між ним та відповідачем не було досягнуто згоди щодо порядку оплати цього товару, у зв’язку чим відповідний договір укладений не був.

Як стверджує позивач, між ними було досягнуто згоди щодо купівлі-продажу половини раніше заявленого товару, а саме, замість 30 м погоджено продаж відповідачем 15 м труб.

При цьому, всупереч вимог ст. 33 ГПК України належних доказів досягнення між сторонами у справі згоди про саме такий предмет купівлі-продажу не надано.

Зокрема, матеріали справи не містять доказів згоди відповідача на продаж меншої кількості товару, ніж це зазначено у рахунку-фактурі № СФ-0001678 від 5 травня 2015 р., або передачі частини товару в рахунок укладеного договору

Виходячи з наведеного, суд вважає, що між сторонами не виникли відносини з договору купівлі-продажу нержавіючих труб 42x4 AISI 321 відповідно до рахунку-фактури № СФ-0001678 від 5 травня 2015 р.

Таким чином, грошові кошти у розмірі 9420 грн., сплачені на підставі платіжного доручення № 84 від 5 травня 2015 р., одержані відповідачем безпідставно.

У відповідності до вимог ч. 1 ст. 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов’язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов’язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Доказів повернення відповідачем одержаних сум суду не надано.

Згідно з роз’ясненнями пленуму Вищого господарського суду України, наданими у п. 2 постанови № 6 від 23 березня 2012 р. “Про судове рішення”, з огляду на вимоги частини першої статті 4 ГПК господарський суд у прийнятті судового рішення керується (та відповідно зазначає у ньому) не лише тими законодавчими та/або нормативно-правовими актами, що на них посилалися сторони та інші учасники процесу, а й тими, на які вони не посилалися, але якими регулюються спірні правовідносини у конкретній справі (якщо це не змінює матеріально-правових підстав позову).

За таких обставин з відповідача на користь позивача відповідно до вимог ст. 1212 ЦК України підлягає стягненню 9240 грн. безпідставно набутих коштів.

Оскільки позов задоволено, понесені по справі господарські витрати стосовно до вимог ст. 49 ГПК України слід покласти на відповідача.

Керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В :

позов Товариства з обмеженою відповідальністю “Запорізький завод металевих рукавів” задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Науково-виробниче підприємство “Сталь” (04077, м. Київ, вул. Дніпроводська, 1-А, офіс 60, код 38736408) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Запорізький завод металевих рукавів” (69000, м. Запоріжжя, бульвар Центральний, 22, кв. 90, код 32400171) 9240 грн. боргу, 1827 грн. витрат по оплаті судового збору.

Рішення набирає законної сили відповідно до вимог ст. 85 ГПК України.

Суддя господарського суду міста Києва П.І.Паламар