Ухвала суду № 50044073, 10.09.2015, Апеляційний суд Сумської області

Справа №589/5775/13-к Головуючий у суді у 1 інстанції - Литовка М. І.Номер провадження 11-кп/788/494/15 Суддя-доповідач - Макаровець А. М. Категорія - Умисне тяжке тілесне ушкодження

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 вересня 2015 року колегія суддів з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Сумської області в складі:

головуючого-судді - Макаровець А. М.,

суддів - Моїсеєнко Т. М., Пархоменко О. М.,

з участю секретаря судового засідання - Москаленко Т.В.

розглянула у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Суми кримінальне провадження №12013200110001454 від 08 липня 2013 року, за апеляційною скаргою обвинуваченого ОСОБА_3 на вирок Шосткинського міськрайонного суду Сумської області від 08 червня 2015 року, яким

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець м. Шостки Сумської області, який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_3, раніше судимий:

-16.12.2005 року Шосткинським міськрайонним судом Сумської області за ч.3 ст.185, ч.2 ст.186 КК України до 4 років позбавлення волі;

-13.04.2009 року Шосткинським міськрайонним судом за ч.2 ст.186 КК України до 4 років позбавлення волі, 12.01.2013 року звільнився по відбуттю строку покарання,

обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.185, ч.2 ст.121 КК України,

з участю прокурора - Авєріна О.М.

захисника - ОСОБА_4

обвинуваченого - ОСОБА_3

ВСТАНОВИЛА:

До апеляційного суду Сумської області надійшла апеляційна скарга обвинуваченого ОСОБА_3, в якій він просить вирок міськрайонного суду змінити, пом'якшити призначене йому покарання з застосуванням ст. 69 КК України.

Як вбачається з вироку суду, ОСОБА_3 обвинувачується в тому, що в період часу з 23.01.2013 року по 04.07.2013 року, діючи повторно, маючи умисел на таємне, з корисливих мотивів, викрадення чужого майна з квартири АДРЕСА_1, в якій він на той час проживав з потерпілою ОСОБА_5, шляхом вільного доступу, таємно від оточуючих, викрав належне їй майно на загальну суму 10689 грн. 40 коп, завдавши потерпілій майнову шкоду на вказану суму, а викраденим розпорядився на власний розсуд.

Крім того, 04.07.2013 року, біля 21-ої год., ОСОБА_3, маючи умисел на вчинення тяжких тілесних ушкоджень небезпечних для життя в момент їх заподіяння, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння за місцем проживання співмешканки - потерпілої ОСОБА_5 у її квартирі АДРЕСА_1, під час сварки на грунті особистих неприязних стосунків, наніс потерпілій тяжкі тілесні ушкодження, що спричинило смерть потерпілої.

За вироком суду, ОСОБА_3 визнано винним у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.185, ч.2 ст.121 КК України та призначено йому покарання:

- за ч.2 ст.185 КК України - 3 роки позбавлення волі;

- за ч.2 ст.121 КК України - 9 років позбавлення волі.

На підставі ч.1 ст.70 КК України за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, остаточно призначено ОСОБА_3 до відбування 9 років позбавлення волі.

Міру запобіжного заходу до набрання вироку законної сили залишено ОСОБА_3 тримання під вартою, строк відбування покарання відраховувати з 08.07.2013 року.

Постановлено стягнути з ОСОБА_3 на користь потерпілого ОСОБА_6 50 000 грн. в рахунок компенсації за спричинену моральну шкоду.

Постановлено стягнути з ОСОБА_3 в дохід держави судові витрати за проведення судових експертиз в сумі 733 грн.94 коп.

Питання речових доказів вирішено в порядку ст. 100 КПК України.

Вимоги апеляційної скарги обвинувачений ОСОБА_3 мотивує тим, що вину у вчиненні злочинів, передбачених ч.2 ст.185, ч.2 ст.121 КК України він визнав повністю, щиро розкаявся у скоєному, крім того, обтяжуючих вину обставин судом не встановлено.

Заслухавши доповідь головуючого судді про зміст оскарженого судового рішення, обвинуваченого ОСОБА_3 та його захисника, які просили задовольнити вимоги апеляційної скарги, прокурора, який заперечував щодо задоволення апеляційної скарги, перевіривши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга обвинуваченого задоволенню не підлягає, з таких підстав.

Відповідно до ст.404 КПК України, суд апеляційної інстанції переглядає рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Висновки суду першої інстанції про доведеність вини ОСОБА_3 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.185, ч.2 ст.121 КК України, за обставин, викладених у вироку, відповідають фактичним обставинам кримінального провадження та ніким не оспорюються.

Дії ОСОБА_3 за ч.2 ст.185, ч.2 ст.121 КК України кваліфіковано вірно.

Призначаючи ОСОБА_3 покарання, суд першої інстанції в повній мірі дотримався положень ст.65 КК України, врахував тяжкість вчинених правопорушень, які, відповідно до ст.12 КК України, відносяться до злочину середньої тяжкості та тяжкого злочину, особу обвинуваченого, який ніде не працює, за місцем проживання характеризується посередньо, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не знаходиться, раніше неодноразово судимий за аналогічні злочини та відбував за них реальні міри покарання.

Доводи апеляційної скарги обвинуваченого ОСОБА_3 про те, що він повністю визнав вину у вчиненні інкримінованих йому злочинів, спростовуються матеріалами кримінального провадження, з яких вбачається, що вину у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.185 КК України він не визнав.

В той же час, визнання обвинуваченим вини у заподіянні потерпілій ОСОБА_5 умисних тяжких тілесних ушкоджень, що спричинили її смерть, не свідчить про його щире каяття у вчинених кримінальних правопорушеннях.

Доводи апеляційної скарги про те, що судом не встановлено обставин, що обтяжують покарання, не заслуговують на увагу, оскільки з вироку суду вбачається, що судом були встановлені обставини, що обтяжують покарання, а саме: рецидив злочинів та вчинення злочину у стані алкогольного сп'яніння. Обставин які б пом'якшували покарання судом першої інстанції не встановлено.

Відповідно до ч.1 ст.69 КК України, за наявності кількох обставин, що пом'якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину, з урахуванням особи винного суд, умотивувавши своє рішення, може призначити основне покарання, нижче від найнижчої межі, встановленої в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу, або перейти до іншого, більш м'якого виду основного покарання, не зазначеного в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу за цей злочин.

За таких обставин, враховуючи вищезазначені дані про особу обвинуваченого, а також те, що пом'якшуючих покарання обставин судом не встановлено, колегія суддів вважає, що призначене ОСОБА_3 покарання є справедливим, необхідним й достатнім для його виправлення та попередження нових злочинів, а тому, не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги обвинуваченого та зміни вироку в частині призначеного покарання з застосуванням ст.69 КК України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 404, 405, 407, 409, 419 КПК України, колегія суддів,

УХВАЛИЛА:

Вирок Шосткинського міськрайонного суду Сумської області від 08 червня 2015 року щодо ОСОБА_3 - залишити без змін, а його апеляційну скаргу - без задоволення.

Ухвала може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом трьох місяців з дня її проголошення, а засудженим, який тримається під вартою, - в той самий строк з дня вручення йому копії ухвали.

СУДДІ:

Макаровець А. М. Моїсеєнко Т. М. Пархоменко О. М.

З оригіналом згідно: суддя А.М. Макаровець