Ухвала суду № 50039323, 28.01.2014, Апеляційний суд Миколаївської області

Справа №784/5121/13 28.01.2014 28.01.2014 28.01.2014

Провадження №22ц/784/336/14 Головуюча в першій інстанції Румянцева Н.О.

Категорія 37 Доповідач в апеляційній інстанції Довжук Т.С.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 січня 2014 року м. Миколаїв

Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Миколаївської області в складі:

головуючого Шолох З.Л.,

суддів: Коломієць В.В., Довжук Т.С.,

при секретарі судового засідання Богатирьовій В.А.,

за участю представника ДВС Нечипуришиної Ю.А.

розглянула у відкритому судовому засіданні

апеляційну скаргу Ленінського відділу державної виконавчої служби Миколаївського районного управління юстиції

на ухвалу Ленінського районного суду м. Миколаєва від 10 грудня 2013 року за скаргою ОСОБА_4 на дії державного виконавця Ленінського відділу державної виконавчої служби Миколаївського міського управління юстиції (далі - відділ ДВС) Чмих Л.В. по справі за позовом

публічного акціонерного товариства «Кредитпромбанк»

до

ОСОБА_4

про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИЛА:

14 листопада 2013 року ОСОБА_4 звернувся до суду зі скаргою на дії державного виконавця відділу ДВС Чмих Л.В. щодо складання Акту повторної переоцінки нерухомого майна, а саме квартири АДРЕСА_1, передачу предмету іпотеки до Миколаївської філії ПП «Нива-В.Ш.» для організації проведення третіх торгів та скасування Акту про проведення повторної переоцінки майна боржника від 05 листопада 2013 року.

Заявник зазначав, що в провадженні відділу ДВС на виконанні перебуває виконавче провадження № 33048339 щодо виконання виконавчого листа № 2-792, виданого Ленінським районним судом м. Миколаєва про звернення стягнення на квартиру АДРЕСА_1, належної йому на праві власності та стягнення з нього на користь ПАТ «Кредитпрромбанк» боргу в сумі 342 158 грн. 62 коп. Рішенням Ленінського районного суду від 03 червня 2011 року визначено початкову вартість предмету іпотеки на рівні 353 500 грн. Реалізація вказаного нерухомого майна була доручена Миколаївській філії ПП «Нива-В.Ш.», яка провела перші прилюдні торги з реалізації цього майна, які не відбулися у зв'язку з відсутністю покупців. Державним виконавцем ДВС було проведено уцінку предмету іпотеки на 25% та передано Акт уцінки до торгівельної організації для проведення других прилюдних торгів, які були проведені 01 листопада 2013 року. В подальшому, а саме 05 листопада 2013 року державним виконавцем було проведено повторну уцінку предмету іпотеки на 50% та передано Акт уцінки до торгівельної організації для організації та проведення третіх прилюдних торгів за новою встановленою ціною. Вважав що вказане є порушенням чинного законодавства, оскільки відповідно до положень законодавства, яке діяло на час укладення іпотечного договору, за результатами прилюдних торгів, призначається проведення на тих же умовах других прилюдних торгів, які мають відбутися протягом одного місяця з дня проведення перших прилюдних торгів, при цьому початкова ціна продажу предмета іпотеки на других прилюдних торгах може бути зменшеною не більше ніж на 25%. А тому державний виконавець ДВС не мав права проводити повторну уцінку майна та проводити дії щодо третіх прилюдних торгів.

Посилаючись на вищезазначене, заявник просив визнати дії відділу ДВС щодо складання Акту повторної переоцінки нерухомого майна, а саме квартири АДРЕСА_1 на 50% і передачу предмету іпотеки до Миколаївської філії ПП «Нива-В.Ш.» для організації проведення третіх торгів неправомірними та скасування Акту про проведення повторної переоцінки майна боржника від 05 листопада 2013 року.

Ухвалою Ленінського районного суду м. Миколаєва від 10 грудня 2013 року скаргу ОСОБА_4 задоволено. Визначено незаконними дії державного виконавця Ленінського ДВС щодо складання Акту від 05 листопада 2013 року про переоцінку майна - чотирьохкімнатної квартири, загальною площею 78,2 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 та належить ОСОБА_4 та дії щодо передачі предмету іпотеки до Миколаївської філії приватного підприємства «Нива-В.Ш.» для організації та проведення третіх прилюдних торгів. Скасовано Акт державного виконавця відділу ДВС від 05 листопада 2013 року про повторну переоцінку на 50% вищезазначеної квартири.

В апеляційній скарзі відділ ДВС просить ухвалу суду скасувати та постановити нову ухвалу, якою скаргу ОСОБА_4 залишити без задоволення. На думку апелянта ухвала суду постановлена з порушенням норм матеріального і процесуального права.

Заслухавши доповідь судді, пояснення представника відділу ДВС, дослідивши надані докази та перевіривши законність і обґрунтованість ухвали місцевого суду в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Задовольняючи скаргу, суд першої інстанції виходив із того, що Закон України «Про іпотеку» у редакції, що діяла на момент укладення кредитного договору, не передбачав проведення третіх прилюдних торгів, а, відтак, і здійснення другої уцінки предмета іпотеки, тобто дії державного виконавця є протиправними.

Зазначений висновок суду є правильним.

Так, з матеріалів справи вбачається, що 29 вересня 2011 року Ленінським районним судом м. Миколаєва було видано виконавчий лист № 2-792 про стягнення з ОСОБА_4 на користь ПАТ «Кредитпромбанк» заборгованості за кредитним договором в розмірі 342 158 грн. 62 коп. та звернення стягнення на чотирьохкімнатну квартиру АДРЕСА_1, яка належить останньому на праві власності (а.с. 135). Під час примусового виконання вказаного виконавчого листа 03 червня 2013 року державним виконавцем відділу ДВС було проведено опис та арешт майна боржника, а саме квартири АДРЕСА_1, яка була реалізована на третіх прилюдних торгах після проведення двох уцінок.

Відповідно до ч. 8 ст. 54 Закону України «Про виконавче провадження» примусове звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється державним виконавцем з урахуванням положень Закону України «Про іпотеку».

Пред'являючи скаргу на дії державного виконавця, ПАТ «Перший Український міжнародний банк» посилалося на те, що друга уцінка іпотечного майна проведена усупереч ч. 2 ст. 49 Закону України «Про іпотеку» у чинній на час укладення кредитного договору редакції.

Відповідно до ч. 1 ст. 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.

Згідно із ч. ч. 1, 2 ст. 5 ЦК України акти цивільного законодавства регулюють відносини, які виникли з дня набрання ними чинності; акт цивільного законодавства не має зворотної дії в часі, крім випадків, коли він пом'якшує або скасовує цивільну відповідальність особи.

Пунктом 2 Прикінцевих положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо врегулювання відносин між кредиторами та споживачами фінансових послуг» від 22 вересня 2011 року встановлено, що дія цього Закону не поширюється на кредитні договори, укладені до набрання ним чинності.

Згідно з ч. 2 ст. 49 Закону України «Про іпотеку» (у редакції, яка була чинна на час укладення кредитного договору), якщо іпотекодержатель не скористався правом, передбаченим частиною першою цієї статті, за результатами перших прилюдних торгів, призначається проведення на тих же умовах других прилюдних торгів, які мають відбутися протягом одного місяця з дня проведення перших прилюдних торгів. Початкова ціна продажу предмета іпотеки на других прилюдних торгах може бути зменшеною не більше ніж на 25 відсотків.

Оскільки кредитний договір було укладено 11 липня 2007 року, то зміни до ст. 49 Закону України «Про іпотеку», внесені наведеним вище законом, які передбачають право державного виконавця на другу уцінку майна та проведення третіх прилюдних торгів, не поширюються.

Тому в цій частині ухвала суду є законною та обґрунтованою.

Між тим, задовольняючи вимоги про скасування Акту про проведення повторної переоцінки майна боржника від 05 листопада 2013 року суд не дотримався вимог закону.

Так, суд першої інстанції встановивши при розгляді скарги її обґрунтованість, визнавши оскаржувані рішення, дії або бездіяльність неправомірними та визначивши, яким шляхом необхідно задовольнити вимоги заявника та усунути порушення або поновити його права і свободи не повинен вчиняти виконавчі дії. Суд може покласти на суб'єктів оскарження лише тих обов'язків, які передбачені Законом України «Про виконавче провадження». Тому, судове рішення в зазначеній частині підлягає зміні.

Посилання в апеляційній скарзі на те, що взаємні права та обов'язки позивача і відповідача виникли не з кредитного договору, а з договору іпотеки, а тому дія Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо врегулювання відносин між кредиторами та споживачами фінансових послуг» від 22 вересня 2011 року на них не поширюється, є безпідставними та ґрунтуються на помилковому тлумаченні закону.

Доводи апеляційної скарги, що ухвала суду постановлена з порушенням норм матеріального і процесуального права не заслуговують на увагу та спростовуються матеріалами справи.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що ухвала суду в частині скасування Акту про проведення повторної переоцінки майна боржника від 05 листопада 2013 року відповідно вимог ст. 312 ЦПК України підлягає зміні.

Керуючись ст. ст. 303, 312, 315 ЦПК України, колегія суддів

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Ленінського відділу державної виконавчої служби Миколаївського районного управління юстиції задовольнити частково.

Ухвалу Ленінського районного суду м. Миколаєва від 10 грудня 2013 року в частині скасування Акту про проведення повторної переоцінки майна боржника від 05 листопада 2013 року змінити.

Зобов'язати Ленінський відділ державної виконавчої служби Миколаївського районного управління юстиції скасувати Акт про проведення повторної переоцінки майна боржника від 05 листопада 2013 року.

В іншій частині зазначене судове рішення суду залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий

Судді