У х в а л а

11 червня 2009 року м. Київ

Суддя Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України Прокопчук Ю.В., розглянувши касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Личаківського районного суду м. Львова від 30 грудня 2008 року та ухвалу апеляційного суду Львівської області від 9 березня 2009 року,

в с т а н о в и в:

Касаційна скарга не може бути прийнята до розгляду Верховним Судом України, оскільки не у повному обсязі відповідає вимогам ст. 326 ЦПК України - до неї не додано належним чином завірені судом копії оскаржуваних рішень судів першої та апеляційної інстанцій.

Крім того, скаржником не сплачено судовий збір та витрати з інформаційно-технічного забезпечення розгляду справи.

Згідно із ч. 5 Розділу ХІ “Прикінцеві та перехідні положення” ЦПК України від 18.03.2004 р., до набрання чинності законом, який регулює порядок сплати і розміри судового збору, судовий збір при зверненні до суду сплачується у порядку і розмірах, встановлених законодавством для державного мита.

Судовий збір за подачу касаційної скарги до Верховного Суду України повинен бути внесений або перерахований до управління Державного казначейства у Печерському районі м. Києва, ЗКПО отримувача - 26077922, код платежу - 22090100, розрахунковий рахунок - 31411537700007, банк отримувача - ГУ ДКУ у м. Києві, МФО - 820019.

Відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України “Про затвердження Порядку оплати витрат з інформаційно-технічного забезпечення розгляду цивільних справ та їх розмірів” від 21 грудня 2005 року № 1258 (зі змінами внесеними згідно з Постановами Кабінету Міністрів України від 15 листопада 2006 року № 1596 та від 13 квітня 2007 року № 627) оплата витрат з інформаційно- технічного забезпечення розгляду касаційних скарг на рішення суду першої інстанції після перегляду їх в апеляційному порядку, касаційних скарг на рішення апеляційного суду, скарг у зв'язку з винятковими обставинами та заяв про перегляд у зв'язку з нововиявленими обставинами здійснюється шляхом перерахування коштів на спеціальний реєстраційний рахунок Верховного Суду України, відкритий в органах Державного казначейства України.

З 27 квітня 2009 року набрала чинності Постанова Кабінету Міністрів України “Про внесення змін до розмірів витрат з інформаційно-технічного забезпечення судових процесів, пов'язаних з розглядом цивільних та господарських справ” від 14 квітня 2009 року № 361, відповідно до якої розміри витрат з інформаційно-технічного забезпечення судових процесів, пов'язаних з розглядом цивільних справ викладено у новій редакції де сума витрат, що підлягає сплаті на момент подачі позовної заяи (касаційної скарги) обраховується за формулою.

Витрати з інформаційно-технічного забезпечення розгляду цивільних справ у Верховному Суді України повинні бути внесені або перерахувані за наступними реквізитами: отримувач - УДК Печерського району м. Києва, банк отримувача - ГУ ДКУ у м. Києві, ОКПО отримувача - 26077922, розрахунковий рахунок - 31216259700007, МФО - 820019, код платежу - 22050000. У графі платіжного доручення “Призначення платежу” зазначається - “Інформаційно-технічне забезпечення розгляду цивільної справи у Верховному Суді України”.

Скаржнику слід надати оригінали квитанцій про оплату вказаних судових витрат з урахуванням категорії справи.

Згідно із ч. 2 ст. 327 ЦПК України у разі надходження касаційної скарги, не оформленої відповідно до вимог, встановлених статтею 326 цього Кодексу, або у разі несплати суми судового збору чи неоплати витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи, вона залишається без руху з наданням строку для усунення недоліків.

Керуючись ст. ст. 327, 121 ЦПК України

у х в а л и в:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Личаківського районного суду м. Львова від 30 грудня 2008 року та ухвалу апеляційного суду Львівської області від 9 березня 2009 року залишити без руху та надати строк до 14 липня 2009 року для усунення зазначених недоліків.

У разі невиконання в установлений строк вимог цієї ухвали касаційна скарга вважатиметься неподаною та буде повернута.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Верховного Суду України Ю.В. Прокопчук