Ухвала суду № 50013767, 26.12.2013, Айдарський районний суд Луганської області (до 25.04.2025 - Новопсковський районний суд Луганської області)

Дата документу 26.12.2013

ЄУ № 420/1196/13-ц

Провадження №2/420/359/13

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 грудня 2013 року Новопсковський районний суд Луганської області

у складі головуючого судді Тарасова Д.С.

при секретарі Виходцевій А.Л.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду смт. Новопсков цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди за порушення прав споживача,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до Новопсковського районного суду з позовом до відповідача, в якому просить стягнути з останнього на свою користь на відшкодування матеріальної шкоди 21325 грн. та моральної шкоди у розмірі 10000 грн., а всього 31325 грн., та судові витрати по справі. В обґрунтування позовних вимог зазначив, що 13 жовтня 2011 року між ним та відповідачем було укладено договір купівлі-продажу металопластикових конструкцій та металевих захисник решіток, на загальну суму 10000 грн. Передоплата склала 8000 грн., які він і сплатив, тобто свої зобовязання за договором виконав. Відповідач свої зобовязання повинен був виконати впродовж 30 робочих днів з дня отримання передоплати, але на сьогоднішній день а ні товару, а ні грошей відповідач йому не віддав. Тому він був змушений звернутись до іншого продавця аналогічних товарів, ОСОБА_3, заплативши йому 15250 грн., та останній свої зобовязання продавця повністю виконав. В липні 2012 року він звернувся до Новопсковського РВ УМВС України в Луганській області з заявою про притягнення відповідача до кримінальної відповідальності за шахрайство, але йому було відмовлено в порушенні кримінальної справи, та рекомендовано звернутися в суд з цивільним позовом. Вважає, що йому, як споживачу товарів відповідачем було спричинено значну матеріальну та моральну шкоду. Розмір матеріальної шкоди складає 21325 грн., з яких: 8000 грн. передоплата за товар, яку не повернув відповідач; 8072 грн. прострочення за поставку товару як мінімум на 1009 днів, про що повинен сплатити пеню згідно договору у розмірі 0,1%, за кожен день просрочки; 5250 грн. вимушена переплата іншому продавцю ОСОБА_3 за такий же товар. Неправомірними діями відповідача, йому, як споживачу товарів було завдано моральної шкоди, яку він оцінює у 10000 грн., та полягала у тому, що майже за три роки він не отримав від відповідача ні товару, ні грошей, змушений був брати в борг значні кошти, тому пережив нервове потрясіння та приниження людської гідності.

В судове засідання представник позивача не зявився, надав суду заяву про розгляд справи без його участі, та участі позивача, на заявлених вимогах наполягає, у разі неявки відповідача не заперечує проти ухвалення заочного рішення.

Відповідач в судові засідання повторно не зявився, про час та місце судового засідання повідомлявся належним чином, причини неявки суду не повідомив, заяву про відкладення розгляду справи суду не надав.

Зі згоди позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи на підставі наявних у справі доказів, що відповідає положенням ст. 224 ЦПК України.

Дослідивши наявні у справі письмові докази, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 13 жовтня 2011 року між ОСОБА_1 та приватним підприємцем ОСОБА_2 було укладено договір купівлі-продажу (далі Договір), відповідно до якого продавець (відповідач) зобов'язується передати, а покупець (позивач) прийняти у власність товар - металопластикові конструкції і металеві решітки, на загальну суму 10000 грн., протягом 30 робочих днів, з моменту надходження на розрахунковий рахунок, або в касу продавця передоплати у розмірі 8000 грн. від покупця. Доплата в розмірі 2000 грн. здійснюється при отриманні товару.

Відповідно до п.6.1. Договору за кожен прострочений день поставки товару продавець зобов'язується оплатити покупцеві пеню у розмірі 0,1% від вартості виробу, поставка якого прострочена.

На виконання умов даного Договору позивач сплатив відповідачу кошти в розмірі 8000 грн. як передоплату за отримання товару.

Судом встановлено, що на момент звернення позивача до суду металопластикові вікна у кількості восьми штук та металопластикові двері у кількості однієї штуки не були передані позивачу, хоча останній в свою чергу зобовязання за Договором виконав.

23 липня 2012 року позивач звертався до Новопсковського РВ ГУМВС України в Луганській області з заявою щодо шахрайських дій відповідача, але постановою від 26 липня 2012 року, було відмовлено в порушенні кримінальної справи відносно ОСОБА_2, оскільки останній в свою чергу пояснив, що умови договору він не виконав у звязку з тим, що відносно нього Ленінським районним судом м.Луганська слухається кримінальна справа. Він не заперечує, що отримав від позивача передоплату у розмірі 8000 грн., і зобовязується їх повернути або виконати умови договору після закінчення судового розгляду. В ході дослідчої перевірки, в діях ОСОБА_2 достатніх відомостей, щодо вчинення шахрайських дій не отримано, тому в його діях відсутні ознаки складу злочину, передбаченого ст.190 КК України.

Судом також встановлено, що 22 жовтня 2012 року між позивачем та приватним підприємцем ОСОБА_3 було укладено договір купівлі-продажу №248, відповідно до якого позивач придбав у останнього металопластикові вікна у кількості восьми штук та металопластикові двері у кількості однієї штуки, на загальну суму 15250 грн., що підтверджується розпискою ОСОБА_3 від 20.11.2012 року.

Отже, судом встановлено, що відповідачем в наслідок порушення зобовязання за Договором було спричинено позивачу матеріальні збитки на суму у розмірі 21325 грн., з яких: 8000 грн. передоплата за договором, 8072 грн. пеня за прострочення поставки товару на 1009 днів, 5250 грн. вимушена переплата іншому продавцю за аналогічний товар.

Відповідно до статті 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов та вимог цього кодексу.

Відповідно до статті 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною першою статті 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно статті 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, передбачені ст.611 ЦК України, зокрема: 1)припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов'язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди.

Відповідно до ст.4 Закону України «Про захист прав споживачів» споживачі під час придбання, замовлення або використання продукції, яка реалізується на території України, для задоволення своїх особистих потреб мають право на: 1) захист своїх прав державою; 2) належну якість продукції та обслуговування; 3) безпеку продукції; 4) необхідну, доступну, достовірну та своєчасну інформацію про продукцію, її кількість, якість, асортимент, а також про її виробника (виконавця, продавця); 5) відшкодування майнової та моральної шкоди, завданої внаслідок недоліків продукції (дефекту в продукції), відповідно до закону; 6) звернення до суду та інших уповноважених органів державної влади за захистом порушених прав; 7) об'єднання в громадські організації споживачів (об'єднання споживачів).

Споживачі також мають інші права, встановлені законодавством про захист прав споживачів.

Враховуючи викладене, оцінюючи всі зібрані і досліджені судом докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 про відшкодування йому матеріальної шкоди в розмірі 21325 грн., є обґрунтованими і підлягають задоволенню.

Не підлягають задоволенню, на думку суду, вимоги позивача щодо відшкодування йому моральної шкоди в розмірі 10000 гривень в звязку з неправомірними діями відповідача, що призвели до порушення його прав споживача, виходячи з наступного.

Позивач звернувся до суду з позовом про захист його прав як споживача відповідно до Закону України «Про захист прав споживачів».

Відповідно до ст.22 Закону України «Про захист про споживачів» при задоволенні вимог споживача суд одночасно вирішує питання щодо відшкодування моральної (немайнової) шкоди.

В силу положень ст.4 зазначеного Закону споживач має право на відшкодування майнової та моральної шкоди, завданої внаслідок недоліків продукції (дефекту в продукції), відповідно до закону.

Відповідно до поданої заяви позивач просить відшкодувати йому моральну шкоду в розмірі 10000 гривень, яка завдана йому порушенням відповідачем його прав споживача щодо неналежного виконання умов Договору купівлі-продажу.

Однак, Закон України «Про захист прав споживачів» передбачає можливість відшкодування моральної шкоди у разі її заподіяння небезпечною для життя і здоров'я людей продукцією у випадках, передбачених законодавством. Інших підстав для задоволення зазначених вимог законом не передбачено.

У справі не встановлено обставин, з якими Закон пов'язує право споживача - позивача у справі, на відшкодування моральної шкоди.

Закон покладає обовязок доказування на сторони у справі.

Відповідно до ст.ст.10, 60 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно з ст.57 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обгрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Суду не надано жодного доказу на підтвердження позовних вимог щодо відшкодування моральної шкоди.

Враховуючи викладене, вимога ОСОБА_1 про відшкодування моральної шкоди не підлягає задоволенню, оскільки не грунтується на положеннях Закону України «Про захист прав споживачів».

Питання щодо судових витрат суд вирішує на підставі ст. 88 ЦПК України.

Керуючись ст. ст. 10, 11, 60, 88, 212-215, 223, 224-233 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди за порушення прав споживача задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2, ід. номер НОМЕР_1, на користь ОСОБА_1 суму на відшкодування матеріальної шкоди у розмірі 21325 грн.

Стягнути з ОСОБА_2, ід. номер НОМЕР_1, судовий збір у розмірі 229,40 грн. на р/р № 31218206700223, МФО 804013, Код 37942461, отримувач: УДКСУ у Новопсковському районі, банк отримувача: ГУДКСУ у Луганській області, код ЄДРПОУ 05381403.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Копію заочного рішення надіслати відповідачу ОСОБА_2 не пізніше трьох днів з дня його проголошення.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, яку може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому ЦПК України. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Заочне рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку на апеляційне оскарження.

Заочне рішення може бути оскаржено в апеляційному суді Луганської області через Новопсковський районний суд протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя: