Вирок № 49996256, 29.10.2010, Бориспільський міськрайонний суд Київської області

Бориспільський міськрайонний суд Київської області

м. Бориспіль, вул. Київський Шлях, 72, 8300, (04595) 6-76-19

Справа № 1-475/2010

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 жовтня 2010 року м. Бориспіль

Бориспільський міськрайонний суд Київської області в складі:

головуючого судді Вознюка С.М.,

при секретарі Ярмак М.І.,

за участю прокурора Дідорук С.І., потерпілого ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду кримінальну справу по обвинуваченню

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, українця, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, одруженого, маючого на утриманні непрацездатну матір, не працюючого, раніше не судимого, зареєстрованого та проживаючого: ІНФОРМАЦІЯ_4, -

у скоєнні злочину, передбаченого ч.2 ст. 286 КК України, -

в с т а н о в и в :

ОСОБА_2, керуючи транспортним засобом, порушив правила безпеки дорожнього руху, що спричинило смерть потерпілому ОСОБА_3 та тілесні ушкодження середнього ступеня тяжкості ОСОБА_1 за наступних обставин.

24 грудня 2009 року, близько 12 години 20 хвилин, водій ОСОБА_2, керуючи власним, технічно справним автомобілем VOLKSWAGEN Т 4, н.з. АІ 2980 СН, з причепом 81024, н.з. 2937 фн, рухався по 16 км автодороги "Бориспіль Дніпропетровськ", поблизу с. Рогозів Бориспільського району Київської області, у напрямку м. Бориспіль, та, під час руху не діяв таким чином, щоб не загрожувати життю та здоров'ю громадян, чим порушив вимоги п.1.5 ПДР, проявив неуважність та безпечність, чим порушив вимоги п. 2.3 б) ПДР, при зміні напрямку руху не переконався в його безпечності, чим порушив вимоги п. 10.1 ПДР, при здійсненні маневру повороту ліворуч, не надав переваги в русі зустрічному транспортному засобу, чим порушив вимоги п. 10.4 ПДР виїхав на зустрічну смугу руху де допустив зіткнення з автомобілем SКОDА FАВІА н.з. АА 9124 АМ, який рухався в зустрічному напрямку, під керуванням водія ОСОБА_1

В результаті дорожньо-транспортної пригоди пасажир автомобіля SКОDА FАВІА ОСОБА_3 від отриманих тілесних ушкоджень, а саме: у вигляді відкритої черепно-мозкової травми з переломами кісток склепіння та основи черепу, крововиливами під оболонками головного мозку, що супроводжувались набряком головного мозку, - 24.12.2009 року помер в Бориспільській ЦРЛ.

Згідно висновку експерта (а.с. 132-137, том 1) виявлені у ОСОБА_3 тілесні ушкодження спричинені тупими предметами і могли утворитись при дорожньо-транспортній пригоді. Останні мають ознаки тяжких тілесних ушкоджень, які небезпечні для життя в момент спричинення, і знаходяться в прямому причинному зв'язку із настанням смерті останнього.

Водій автомобіля SКОDА FАВІА ОСОБА_1, згідно висновку експерта № 28 д від 21.02.2010 року (а.с. 141-143, том 2), отримав тілесні ушкодження у вигляді: струсу головного мозку, множинних саден грудної клітки, забою грудини, м'яких тканин грудної клітки, які за своїм характером тягнуть розлад здоров'я на строк понад 6, але менше ніж 21 день, і за цією ознакою відносяться до легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров'я; тілесні ушкодження у вигляді компресійного перелому тіла ТЬ 12 (грудного хребця), закритого перелому лівого надколінника в нижній третині, лівої променевої кістки в типовому місці, внутрішньо суглобового перелому заднього краю вертлюжної впадини зліва, які за своїм характером тягнуть тривалий розлад здоров'я, на строк понад 21 день, і за цією ознакою відносяться до тілесних ушкоджень середньої тяжкості.

Таким чином водій ОСОБА_2 грубо порушив вимоги наступних пунктів Правил дорожнього руху України, а саме:

- п. 1.3., де вказано, що учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими; п. 1.5., де вказано, що дії або бездіяльність учасників дорожнього руху та інших осіб не повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю або здоров'ю громадян, завдавати матеріальних збитків;

- п. 2.3., де вказано, що для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов'язаний:

- б) бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі;

- 10.1., де вказано, що перед початком руху, перестроюванням та будь якою зміною напрямку руху водій повинен переконатись, що це буде безпечним і не створить перешкоди або небезпеки іншим учасникам дорожнього руху;

- 10.4., де вказано, що водій, перед поворотом ліворуч повинен дати дорогу зустрічним транспортним, засобам;

- 12.3., де вказано, що у разі виникнення небезпеки для руху або перешкоди, яку водій об'єктивно спроможний виявити, він повинен негайно вжити заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу або безпечного для інших учасників руху об'їзду перешкоди.

В результаті грубого порушення водієм ОСОБА_2 п.п. 1.3, 1.5, 2.3 б), 10.1, 10.4 та 12.3 Правил дорожнього руху України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10.10.2001 року, що знаходяться в прямому причинному зв'язку з дорожньо-транспортною пригодою, настали наслідки - спричинення смерті потерпілому ОСОБА_3 та середньої тяжкості тілесні ушкодження потерпілому ОСОБА_1

Потерпіла ОСОБА_4 внаслідок дій ОСОБА_2 отримала легкі тілесні ушкодження (а.с. 147-148, том 2). Також було пошкоджено обидва автомобілі.

Такі дії ОСОБА_2, які виразились в порушенні правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило смерть потерпілого ОСОБА_3 та середньої тяжкості тілесні ушкодження потерпілому ОСОБА_1, органами досудового слідства кваліфіковані за ознаками злочину, передбаченого ст. 286 ч. 2 КК України.

В судовому засіданні ОСОБА_2 свою вину в інкримінованому злочині визнав повністю, щиро розкаявся у скоєному та надав згоду на проведення судового розгляду в порядку, передбаченому ч.3 ст. 299 КПК України, оскільки він не оспорює фактичні обставини справи, викладені в обвинувальному висновку. При цьому судом встановлено, що підсудний правильно розуміє зміст цих обставин та відсутні сумніви щодо добровільності та істинності його позицій. Тому заслухавши думку підсудного, прокурора, потерпілого, й розяснивши їм положення ст. 299 КПК України, про те що у такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати ці фактичні обставини справи у апеляційному порядку, суд визнав недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються за виключенням документів, що характеризують особу підсудного, речові докази та судові витрати в справі.

Підсудний ОСОБА_2 під час судового розгляду показав, що він дійсно 24.12.2009 року не впорався з керуванням транспортного засобу, який належить йому, грубо порушив правила дорожнього руху, не був достатньо уважним, виїхав на зустрічну смугу руху в умовах обмеженої видимості та здійснив зіткнення з іншим автомобілем, яким керував ОСОБА_1 Повністю розуміє, що смерть потерпілого ОСОБА_3 та спричинення тілесних ушкоджень середньої тяжкості водію ОСОБА_1 сталась з його вини, внаслідок порушення ним правил дорожнього руху.

Вину визнав в повному обсязі, щиро розкаявся, просив врахувати, що у нього на утриманні є похилого віку непрацездатна мати, і те, що він частково відшкодував спричинені ним матеріальні збитки та моральну шкоду, внаслідок чого потерпілі відмовляються від заявлених на досудовому слідстві позовних вимог.

Враховуючи покази підсудного, суд приходить до висновку, що вина ОСОБА_2 в інкримінованому органами досудового слідства злочині доведена повністю, а його дії за ч. 2 ст. 286 КК України кваліфіковані правильно, оскільки останній вчинив порушення правил безпеки дорожнього руху, що спричинило смерть потерпілого ОСОБА_3 та середньої тяжкості тілесні ушкодження потерпілому ОСОБА_1 Злочин вчинено за обставин, зазначених в обвинувальному висновку.

З цього приводу у суду відсутні сумніви з приводу призначення ОСОБА_2 покарання за ч.2 ст. 286 КК України.

Призначаючи покарання судом враховано ступінь тяжкості вчиненого злочину, обставини його вчинення, дані про особу підсудного та обставини, що помякшують та обтяжують покарання, а також позицію апеляційного суду Київської області щодо раніше призначеного підсудному покарання, у звязку з чим суд прийшов до висновку про необхідність обрання ОСОБА_2 покарання у виді позбавлення волі без ізоляції від суспільства.

Визнання вини підсудним, його щире каяття у скоєному та активне сприяння ним розкриттю злочину, відшкодування завданих злочином збитків, суд визнає обставинами які помякшують його відповідальність.

Крім того підсудний домовився з потерпілими щодо відшкодування завданої ним шкоди, претензій до нього під час розгляду кримінальної справи не мають.

Обтяжуючих відповідальність обставин судом не встановлено, про них не зазначив і прокурор.

Судом при призначенні покарання також враховано, що ОСОБА_2 за місцем свого проживання та реєстрації, а також за місцем останньої роботи характеризується позитивно. У лікарів нарколога та психіатра не перебуває.

Крім того, суд враховує, що ОСОБА_2 доглядає хвору мати похилого віку.

Зважаючи на вказане, суд приходить до висновку про можливість виправлення ОСОБА_2 без відбування покарання на підставі ст. 75 КК України, якщо він протягом визначеного іспитового строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обовязки, передбачені п.п. 2, 3, 4 ст. 76 КК України.

Таким чином суд вважає за необхідне призначити покарання в межах санкції ч.2 ст. 286 КК України, у виді позбавлення волі строком на 5 років з позбавленням права керувати транспортними засобами (ч.2 ст. 69 КК України) в 2 роки із застосуванням іспитового строку терміном 3 роки та встановленням зазначених обовязків згідно ст. 76 КК України.

Застосування іспитового строку не впливає на призначення додаткового покарання і виконується окремо.

Суд вважає, що саме таке покарання буде достатнім для виправлення підсудного та попередження скоєння ним нових злочинів зважаючи на стан здоров'я останнього, його сімейне становище, відношення до скоєного та відношення потерпілих до підсудного, а також вчиненого ним.

При вирішенні питання про речові докази, суд враховує вимоги ст. 81 КПК України, на підставі якої останні (пошкоджені транспортні засоби) слід передати власникам.

Цивільні позови потерпілими по справі заявлялися, однак останні просили суд залишити їх без розгляду, у зв'язку з чим судом розяснено право на звернення до суду на загальних підставах в порядку, визначеному ЦПК України.

Запобіжний захід до набрання вироком законної сили ОСОБА_2 слід залишити у виді підписки про невиїзд, після набрання вироком законної сили, - скасувати.

Крім того, підлягає зняттю накладений на майно підсудного арешт згідно постанови слідчого.

На досудовому слідстві науково-дослідним експертно-криміналістичним центром при ГУ МВС України в Київській області проводились експертизи, вартість яких на загальну суму 2530 грн. 70 коп. відповідно до ст. 91 КПК України є судовими витратами, які на підставі ч.2 ст. 93 КПК України слід покласти на ОСОБА_2

Керуючись ст.ст. 322, 323, 324 КПК України, суд

з а с у д и в :

ОСОБА_2 визнати винним у вчинені злочину, передбаченого ч.2 ст. 286 КК України та призначити йому за цією статтею покарання у виді позбавлення волі на строк 5 (п'ять) років з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 2 (два) роки.

Звільнити на підставі ст. 75 КК України засудженого ОСОБА_2 від відбування призначеного основного покарання у виді позбавлення волі, з випробуванням, встановивши іспитовий строк терміном в 3 (три) роки, з покладенням на нього, відповідно до ст. 76 КК України, наступних обовязків: не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції; повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання; періодично зявлятися для реєстрації до кримінально-виконавчої інспекції.

Виконання додаткового покарання у виді позбавлення права керування транспортними засобами здійснювати окремо.

Контроль за поведінкою ОСОБА_2 покласти на органи виконання покарань за місцем проживання засудженого.

Іспитовий строк ОСОБА_2 рахувати з моменту проголошення вироку.

До вступу вироку в законну силу міру запобіжного заходу ОСОБА_2 залишити підписку про невиїзд, а після набрання вироком законної сили, - запобіжний захід скасувати.

Речові докази по справі: автомобіль "VOLKSWAGEN Т 4", н.з. АІ 2980 СН, з причепом 81024, н.з. 2937 фн, повернути засудженому ОСОБА_2; автомобіль "SКОDА FАВІА", н.з. АА 9124 АМ, - повернути власнику - потерпілій ОСОБА_4

Зняти арешт на майно ОСОБА_2 накладений згідно постанови старшого слідчого СВ Бориспільського МВ ГУ МВС України в Київській області від 29.03.2010 року.

Позовні заяви потерпілих ОСОБА_1 та ОСОБА_4, заявлені на досудовому слідстві, - залишити без розгляду.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_5, зареєстрованого та проживаючого: ІНФОРМАЦІЯ_4, на користь науково-дослідного експертно-криміналістичного центру при ГУ МВС України в Київській області судові витрати щодо вартості проведеної автотехнічної експертизи в розмірі 2530 (дві тисячі п'ятсот тридцять) грн. 07 коп. (Одержувач: НДЕКЦ МВС України, код ЗКПО: 25574713, р/р 31250272210700, банк одержувача: УДК у Київській області, МФО: 821018).

Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Київської області на протязі 15 діб через Бориспільський міськрайонний суд Київської області шляхом подачі апеляції.

Суддя С.М.Вознюк