Ухвала суду № 49989644, 09.09.2015, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 825/459/15-а Головуючий у 1-й інстанції: Заяць О.В. Суддя-доповідач: Петрик І.Й.

У Х В А Л А

Іменем України

09 вересня 2015 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого суддіПетрика І.Й.СуддівБорисюк Л.П., Собківа Я.М.,При секретаріВаляєвій Х.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_5 на постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 11 березня 2015 року у справі за адміністративним позовом Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Козелецькому районі Чернігівської області до ОСОБА_5 про стягнення платежів, що підлягають капіталізації, -

ВСТАНОВИВ:

Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Козелецькому районі Чернігівської області пред'явило позов до ОСОБА_5 про стягнення платежів, що підлягають капіталізації, у розмірі 20511,01 грн.

Постановою Чернігівського окружного адміністративного суду від 11 березня 2015 року позовні вимоги задоволено.

Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нове рішення яким у задоволені позовних вимог позивачу відмовити. В обґрунтування апеляційної скарги апелянт вказує, що судом першої інстанції неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи, судове рішення прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду - без змін з таких підстав.

Згідно із п. 1 ч. 1 ст. 198, 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, ОСОБА_5, як фізична особа - підприємець знаходився на обліку у відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Козелецькому районі Чернігівської області, як платник страхових внесків.

Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Козелецькому районі Чернігівської області проводить страхові виплати ОСОБА_6, який отримав виробничу травму під час роботи у фізичної особи - підприємця ОСОБА_5. Вказане підтверджується актом форми Н-1 про нещасний випадок, пов'язаний з виробництвом №1 від 11.10.2004 (а.с.12-13), випискою з акту огляду МСЕК про результати визначення ступеня втрати професійної працездатності у відсотках, потреби у додаткових видах допомоги №0013047 (а.с.11) та відповідною постановою відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Козелецькому районі Чернігівської області від 26.01.2015 №2507/70122/70122/19 про призначення потерпілому перерахованої щомісячної страхової виплати з 01.03.2014 (а.с. 10).

Відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємств 02 лютого 2015 року до реєстру внесено запис про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця ОСОБА_5 за його рішенням.

У зв'язку із несплатою відповідачем суми капіталізованих платежів для розрахунку з потерпілим у розмірі 20511,01 грн., позивач звернувся із даним позовом до суду.

Виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд першої інстанції дійшов висновку про задоволення позовних вимог.

Із такою правовою позицією суду першої інстанції колегія суддів погоджується із огляду на наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 51 Цивільного кодексу України (далі по тексту - ЦК України) до підприємницької діяльності фізичних осіб застосовуються нормативно-правові акти, що регулюють підприємницьку діяльність юридичних осіб, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин.

Згідно із ч.1 статті 1195 ЦК України, фізична або юридична особа, яка завдала шкоди каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я фізичній особі, зобов'язана відшкодувати потерпілому заробіток (дохід), втрачений ним внаслідок втрати чи зменшення професійної або загальної працездатності, а також відшкодувати додаткові витрати, викликані необхідністю посиленого харчування, санаторно-курортного лікування, придбання ліків, протезування, стороннього догляду тощо.

Частиною другою статті 1205 Кодексу передбачено, що у разі ліквідації юридичної особи платежі, належні потерпілому або особам, визначеним статтею 1200 цього Кодексу, мають бути капіталізовані для виплати їх потерпілому або цим особам у порядку, встановленому законом або іншим нормативно-правовим актом.

При цьому, положеннями ч. 4 ст. 6 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» передбачено, що у разі державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця така фізична особа користується правами, виконує обов'язки та несе відповідальність, що передбачені для платника єдиного внеску, в частині діяльності, яка здійснювалася нею як фізичною особою - підприємцем.

Поряд з цим, положеннями Закону України від 23.09.1999 №1105-XIV «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» (далі - Закон №1105-XIV) та постанови Кабінету Міністрів України від 06.05.200 № 765 «Про затвердження Порядку капіталізації платежів для задоволення вимог, що виникли із зобов'язань суб'єкта підприємницької діяльності - банкрута перед громадянами внаслідок заподіяння шкоди їх життю і здоров'ю» (далі - Порядок № 765) передбачено, що у разі ліквідації суб'єкта підприємницької діяльності - страхувальника (фізичної особи - підприємця або юридичної особи) у останнього виникає зобов'язання перед Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України щодо сплати капіталізованих платежів, які Фонд соціального страхування сплачує у вигляді страхових виплат потерпілим від нещасного випадку або професійного захворювання, отриманих під час перебування потерпілих осіб у трудових відносинах з цим страхувальником.

Статтями 6 та 7 вказаного Закону зокрема визначено, що страхувальниками є роботодавці, а в окремих випадках - застраховані особи. Страховик - Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України. Роботодавцем вважається юридична (підприємство, установа, організація)або фізична особа, яка в межах трудових відносин використовує працю фізичних осіб.

За приписами частини 1 та абзацу 3 частини 2 статті 46 Закону Фонд соціального страхування від нещасних випадків провадить акумулювання страхових внесків, має автономну, незалежну від будь-якої іншої, систему фінансування. Фінансування Фонду соціального страхування від нещасних випадків здійснюється за рахунок капіталізованих платежів, що надійшли у випадках ліквідації страхувальників у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Отже, на думку апеляційного суду безпосереднє звернення до суду з вимогами про стягнення капіталізованих платежів за своїм змістом узгоджується з приписами ст.46 Закону №1105-XIV.

Таким чином, з наведених правових норм вбачається, що із внесенням до Єдиного державного реєстру запису про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності у ОСОБА_5 виникають зобов'язання перед відділенням виконавчої дирекції Фонду в Козелецькому районі Чернігівської області щодо сплати капіталізованих платежів, розрахованих відносно потерпілого ОСОБА_6

Поряд з цим, положеннями абзацу 2 пункту 1 та пункту 3 Порядку № 765 передбачено, що капіталізація платежів здійснюється щодо кожної особи з урахуванням заборгованості за попередні роки та необхідності виплати майбутніх платежів.

Під час розрахунку сум цих платежів повинні враховуватися заробітна плата потерпілого, відсоток втрати професійної працездатності, витрати по догляду за потерпілим, на реабілітацію, протезування, придбання транспортних засобів та види соціальної допомоги відповідно до медичного висновку, необхідність сплати одноразової допомоги у зв'язку з травмою або професійним захворюванням, які можуть призвести до смерчі потерпілого, а також інших виплат, передбачених законодавством; капіталізація платежів розраховується на період, що визначаться як різниця між середнього тривалістю життя для чоловіків і жінок у країні та їх віком на момент здійснення капіталізації.

Верховний Суд України у постанові від 26 червня 2012 року у справі № 21-156а12, акцентував увагу на тому, що капіталізація платежів платоспроможної юридичної особи, яка ліквідується, також здійснюється на підставі Порядку.

Таким чином, колегія суддів вважає, що вимоги статті 46 Закону та положення Порядку щодо капіталізації платежів поширюються на всі випадки ліквідації юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців.

За таких обставин, апеляційний суд погоджується з позицією суду першої інстанції, що із внесенням до Єдиного державного реєстру запису про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності у ОСОБА_5 виникають зобов'язання перед відділенням виконавчої дирекції Фонду в Козелецькому районі Чернігівської області щодо сплати капіталізованих платежів, розрахованих відносно потерпілого ОСОБА_6

Позивачем, з урахуванням даних Державної служби статистики України про середню очікувану тривалість життя осіб, розраховано відповідачу суму капіталізованих платежів для розрахунку із потерпілим у розмірі 20511,01 грн.

Станом на день розгляду справи відповідачем сума капіталізованих платежів на рахунок позивача у добровільному порядку не сплачена.

Аналогічної позиції дотримується Вищий адміністративний суд України в ухвалах від 29.05.2014 № К/800/16855/14, від 27.03.2013 № К/9991/35455/11 та від 17.04.2013 № К/9991/64793/12.

З огляду на викладене, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку та прийняв законне і обґрунтоване рішення, з дотриманням норм матеріального і процесуального права.

Оскільки, доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, то колегія суддів апеляційної інстанції підстав для його скасування не вбачає.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 160, 196, 198, 200, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_5 на постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 11 березня 2015 року залишити без задоволення.

Постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 11 березня 2015 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України в порядку ст. 212 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя: Петрик І.Й.

Судді: Борисюк Л.П.

Собків Я.М.

.

Головуючий суддя Петрик І.Й.

Судді: Борисюк Л.П.

Собків Я.М.