Ухвала суду № 49989569, 08.09.2015, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 810/4798/14 Головуючий у 1-й інстанції: Кушнова А.О. Суддя-доповідач: Романчук О.М.

У Х В А Л А

Іменем України

08 вересня 2015 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого: Романчук О.М.,

Суддів: Глущенко Я.Б.,

Пилипенко О.Є.,

при секретарі Артюхіній М.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Києві апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Альба Україна» на постанову Київського окружного адміністративного суду від 26 червня 2015 року у справі за адміністративним позовом Бориспільської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області до Приватного акціонерного товариства «Альба Україна» про стягнення податкового боргу, -

В С Т А Н О В И В :

4 серпня 2014 року Бориспільська обєднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів (далі позивач) звернулась до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Приватного акціонерного товариства «Альба Україна» (далі відповідач) про стягнення податкового боргу у розмірі 31904397,30 грн.

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 2 вересня 2014 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 4 грудня 2014 року адміністративний позов задоволено. Стягнуто з ПрАТ «Альба Україна» податковий борг у сумі 31904397,30 грн.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 10 лютого 2015 року постанову Київського окружного адміністративного суду від 2 вересня 2014 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 4 грудня 2014 року скасовано, справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

Скасовуючи вказані судові рішення Вищий адміністративний суд України в ухвалі від 10 лютого 2015 року послався на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, які унеможливили встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 2 березня 2015 року справу прийнято до провадження та призначено до судового розгляду.

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 26 червня 2015 року позов задоволено.

Не погодившись із постановою суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу в якій просить скасувати постанову та прийняти нову постанову, якою в позові відмовити.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу залишити без задоволення, а постанову без змін, виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено, що Приватне акціонерне товариство «Альба Україна» зареєстроване виконавчим комітетом Бориспільської міської ради Київської області 29 березня 1995 року як юридична особа, що підтверджується Свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи серії А00 №537818. Позивач перебуває на податковому обліку у Бориспільській обєднаній державній податковій інспекції Головного управління ДФС у Київській області (а.с.10, 11).

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач має податковий борг у розмірі 31904397,30 грн., у тому числі 31813948,76 грн. з податку на додану вартість та 90448,54 грн. з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності).

Податковий борг з податку на додану вартість відповідача виник у таких сумах і з наступних підстав.

Так, відповідачем до податкового органу було подано податкові декларації:

- з податку на додану вартість від 20 травня 2014 року за квітень 2014 року, згідно якої сума ПДВ, яка підлягає нарахуванню та сплаті в бюджет за підсумками поточного звітного (податкового) періоду, складає 13196728,00 грн. (т.1, а.с. 44-46);

- з податку на додану вартість від 20 червня 2014 року за травень 2014 року, згідно якої сума ПДВ, яка підлягає нарахуванню та сплаті в бюджет за підсумками поточного звітного (податкового) періоду, складає 17305634,00 грн. (т.1, а.с. 47-49);

- з податку на додану вартість від 18 липня 2014 року за червень 2014 року, згідно якої сума ПДВ, яка підлягає нарахуванню та сплаті в бюджет за підсумками поточного звітного (податкового) періоду, складає 1319683,00 грн., з урахуванням наявної переплати (т.1, а.с. 50-52).

Податковий борг з плати за землю виник внаслідок несплати самостійно визначених відповідачем зобов'язань згідно податкової декларації з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) від 11 лютого 2014 року, згідно якої грошове зобов'язання по орендній платі на 2014 рік складає 1093923,76 грн., з щомісячним платежем у розмірі 91160,31 грн. (в грудні - 91160,35 грн.) (т.1, а.с. 41-43).

З урахуванням часткової сплати ПДВ за квітень 2014 року у розмірі 8096,24 грн., сума податкового боргу відповідача внаслідок самостійно визначених грошових зобовязань з податку на додану вартість за квітень, травень, червень 2014 року складає 31813948,76 грн.

Щодо суми податкового боргу з плати за землю, позивач в позові та розрахунку податкового боргу зазначає, що несплаченою з урахуванням часткової сплати за червень 2014 року у розмірі 711,77 грн. залишилась сума самостійно визначених грошових зобовязань з плати за землю за червень 2014 року в сумі 90448,54 грн.

Таким чином, загальна сума заборгованості ПрАТ «Альба Україна» з податку на додану вартість та з плати за землю становить 31904397,30 грн. та підтверджується обліковими картками відповідача (т.1, а.с. 54-60).

У зв'язку з несплатою відповідачем узгоджених сум грошових зобов'язань, податковим органом виставлено Приватному акціонерному товариству «Альба Україна» податкову вимогу форми «Ю» від 2 червня 2014 року №95-25, що вручена уповноваженому представнику ПрАТ «Альба Україна» Петлиці Н.М.2 червня 2014 року, про що свідчить відмітка на корінці податкової вимоги (т.1, а.с. 53).

Доказів оскарження податкової вимоги від 2 червня 2014 року №95-25, як і доказів сплати відповідачем узгодженої суми податкового боргу, суду не надано.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, колегія суддів виходить з наступного.

Відповідно до вимог пп. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Наявність узгодженого податкового боргу на загальну суму 31904397,30 грн., виставлення податковим органом ПрАТ «Альба Україна» податкової вимоги та вручення її уповноваженому представнику ПрАТ «Альба Україна» визнається відповідачем та не спростовується ніякими доказами.

Апелянт наголошує на відсутність підстав для стягнення податкового боргу з огляду на порушення Господарським судом Київської області провадження у справі про банкрутство ПрАТ «Альба Україна».

Ухвалою Господарського суду Київської області від 20 серпня 2014 року порушено провадження у справі №911/3268/14 про банкрутство ПрАТ «Альба Україна».

25 серпня 2014 року на офіційному сайті Вищого господарського суду України в мережі Інтернет опубліковано оголошення про порушення справи про банкрутство ПрАТ «Альба Україна».

24 вересня 2014 року позивач звернувся до Господарського суду Київської області із заявою від 22 вересня 2014 року №4403/9/10-36-10-009 про визнання Бориспільської ОДПІ ГУ Міндоходів у Київській області кредитором у справі №911/3268/14 про банкрутство ПрАТ «Альба Україна».

Постановою Вищого господарського суду України від 4 грудня 2014 року ухвалу Господарського суду Київської області від 20 серпня 2014 року та постанову Київського апеляційного господарського суду від 7 жовтня 2014 року скасовано, провадження у справі №911/3268/14 про банкрутство ПрАТ «Альба Україна» припинено.

Згідно відомостей, що містяться у Єдиному державному реєстрі судових рішень також встановлено, що ухвалою Господарського суду Київської області від 2 лютого 2015 року порушено провадження у справі №911/5673/14 про банкрутство Приватного акціонерного товариства «Альба Україна» (реєстраційний номер рішення в ЄДРСР 42576821).

02 лютого 2015 року на офіційному сайті Вищого господарського суду України в мережі Інтернет за №14140 опубліковане відповідне оголошення про банкрутство ПрАТ «Альба Україна».

У межах провадження у справі №911/5673/14 позивач 24 квітня 2015 року звернувся до Господарського суду Київської області із заявою від 20 квітня 2015 року про визнання та включення до реєстру кредиторів грошових вимог Бориспільської ОДПІ ГУ ДФС до ПрАТ «Альба Україна».

Ухвалою Господарського суду Київської області від 13 травня 2015 року заяву Бориспільської ОДПІ ГУ ДФС у Київській області від 20 квітня 2015 року про визнання кредиторських вимог задоволено, визнано грошові вимоги Бориспільської ОДПІ ГУ ДФС у Київській області до ПрАТ «Альба Україна» загалом у сумі 41292818,63 грн. та віднесено позивача до шостої черги задоволення вимог кредиторів.

Судом встановлено, що до заявленої позивачем суми кредиторських вимог у справі №911/5673/14 про банкрутство ПрАТ «Альба Україна», сума податкового боргу у розмірі 31904397,30 грн., який є предметом стягнення у цій справі, входить у повному обсязі.

Однак, дійсно, судом першої інстанції вірно зазначено, що порушення провадження у справі про банкрутство не спростовує наявність у відповідача узгодженого податкового боргу та не звільняє його від обов'язку сплати таких зобов'язань.

Саме ж звернення з адміністративним позовом про стягнення податкового боргу до платника податків, щодо якого порушена справа про банкрутство не є підставою для відмови у його задоволенні.

Відповідно до статті 17 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» від 14.05.1992 № 2343-XII у разі якщо до боржника, щодо якого порушена справа про банкрутство, пред'явлений позов, який ґрунтується на грошових зобов'язаннях боржника, що виникли до порушення провадження у справі про банкрутство, суди мають у встановленому процесуальним законом порядку приймати такі позовні заяви і вирішувати спір за цією вимогою по суті за правилами позовного провадження до офіційного оприлюднення оголошення про порушення справи про банкрутство.

Про офіційне оприлюднення оголошення про порушення справи про банкрутство розпорядник майна повідомляє суд, який розглядає позовні вимоги конкурсних кредиторів до боржника. Цей суд (суди) після офіційного оприлюднення відповідного оголошення має зупинити позовне провадження та роз'яснити позивачу зміст частини четвертої статті 23 цього Закону, зазначивши про це в ухвалі або в протоколі судового засідання.

Якщо позивач не звернувся у тридцяти денний строк з дня офіційного оприлюднення оголошення про порушення справи про банкрутство із заявою про визнання його грошових вимог до боржника у справі про банкрутство, суд, який розглядає позовну заяву, після закінчення тридцяти денного строку з моменту офіційного оприлюднення поновлює позовне провадження та відмовляє у задоволенні позову.

У разі звернення позивача із заявою про визнання його грошових вимог до боржника у справі про банкрутство після винесення ухвали господарського суду за результатами розгляду цих вимог позовне провадження підлягає припиненню на підставі пункту 2 частини першої статті 80 Господарського процесуального кодексу України.

Таким чином, положення наведеної статті в частині обов'язку суду, який розглядає спір, що ґрунтується на грошових зобов'язаннях боржника, що виникли до порушення провадження у справі про банкрутство про необхідність відмови у задоволенні позову, якщо стягувач не звернувся до господарського суду із заявою про визнання його грошових вимог до боржника у справі про банкрутство, або закриття провадження у справі, у випадку звернення із такою заявою, до спорів про стягнення грошових зобов'язань, що виникли з підстав, визначених Податковим кодексом України, не застосовуються. Зазначена норма стосується обов'язків саме господарських судів, а не усіх судів загальної юрисдикції.

За приписами частини 4 статті 10 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, вирішує усі майнові спори з вимогами до боржника, у тому числі спори про визнання недійсними будь-яких правочинів (договорів), укладених боржником; стягнення заробітної плати; поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника, за винятком спорів, пов'язаних із визначенням та сплатою (стягненням) грошових зобов'язань (податкового боргу), визначених відповідно до Податкового кодексу України, а також справ у спорах про визнання недійсними правочинів (договорів), якщо з відповідним позовом звертається на виконання своїх повноважень контролюючий орган, визначений Податковим кодексом України.

Вказаною нормою встановлений вичерпний перелік справ у спорах з майновими вимогами до боржника, стосовно якого порушено справу про банкрутство, що не підпадають під підвідомчість господарським судам, а саме: спори пов'язані із визначенням та сплатою (стягненням) грошових зобов'язань (податкового боргу), визначених відповідно до Податкового кодексу України, а також справи у спорах про визнання недійсними правочинів (договорів), якщо з відповідним позовом звертається на виконання своїх повноважень контролюючий орган, визначений Податковим кодексом України.

Положення статті 17 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» слід розглядати в контексті статті 12 Господарського процесуального кодексу України, якою передбачено, що господарським судам не підвідомчі спори, що виникають із публічно-правових відносин та віднесені до компетенції Конституційного Суду України та адміністративних судів.

Відповідно з пунктом 7 частини 1 статті 12 Господарського процесуального кодексу України, господарським судам підвідомчі справи у спорах з майновими вимогами до боржника, стосовно якого порушено справу про банкрутство, у тому числі справи у спорах про визнання недійсними будь-яких правочинів (договорів), укладених боржником; стягнення заробітної плати; поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника, за винятком спорів, пов'язаних із визначенням та сплатою (стягненням) грошових зобов'язань (податкового боргу), визначених відповідно до Податкового кодексу України, а також справ у спорах про визнання недійсними правочинів (договорів), якщо з відповідним позовом звертається на виконання своїх повноважень контролюючий орган, визначений Податковим кодексом України.

Отже, за прямим приписом пункту 7 частини першої статті 12 Господарського процесуального кодексу України та частини 4 статті 10 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», даний спір не відноситися до підсудності господарського суду, оскільки пов'язаний із визначенням та сплатою (стягненням) грошових зобов'язань (податкового боргу), визначених відповідно до Податкового кодексу України.

Таким чином висновок суду першої інстанції про наявність підстав для задоволення адміністративного позову є правомірним.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Колегія суддів вирішила згідно ст. 200 КАС України залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, з урахуванням того, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Керуючись ст. ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206 КАС України, суд ,-

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Альба Україна»- залишити без задоволення, а постанову Київського окружного адміністративного суду від 26 червня 2015 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня її складання в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Повний текст ухвали виготовлено 09.09.2015 року.

Головуючий суддя: О.М. Романчук

Судді: Я.Б. Глущенко

О.Є.Пилипенко

Головуючий суддя Романчук О.М.

Судді: Глущенко Я.Б.

Пилипенко О.Є.