Постанова № 49981855, 02.09.2015, Тернопільський окружний адміністративний суд

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 819/1498/15

02 вересня 2015 р.м.Тернопіль

Тернопільський окружний адміністративний суд, в складі:

судді Ходачкевич Н.І.

при секретарі судового засідання Цимбал А.

за участю:

за участю:

представника позивача ОСОБА_1

представника відповідача: Вітер В.О.

представника третьої особи: ОСОБА_3

третя особа ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Тернополі адміністративну справу за позовом ОСОБА_5 до Департамент освіти і науки Тернопільської обласної державної адміністрації в особі директора департаменту Крупи Любомира Левковича про визнання незаконним та скасування наказу, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_5 Відділ (надалі-позивач,) звернувся до суду з адміністративним позовом до департаменту освіти і науки Тернопільської обласної державної адміністрації (надалі-відповідач ), про скасування наказу від 29 травня 2015 року №42-к «Про призначення ОСОБА_4».

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що наказ від 29 травня 2015 року №42-к «Про призначення ОСОБА_4» згідно яким призначено заступника директора Тернопільського обласного комунального інституту післядипломної педагогічної освіти ОСОБА_4 виконувачем обов'язки на посаді директора зазначеного інституту з 02 червня 2015 року до призначення директора у встановленому законом порядку суперечить Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» та статуту начального закладу.

Частиною четвертою ст.20 Закон України «Про освіту» встановлено, що керівники навчальних закладів, що є комунальною власністю, призначаються органом виконавчої влади Автономної Республіки Крим у сфері освіти, відповідними обласними, міськими, районними органами управління освітою за попереднім погодженням з місцевими органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування.

Позивач вважає, що вказані норми не можуть стосуватися призначення та звільнення керівника Тернопільського обласного комунального інституту післядипломної педагогічної освіти комунальних та суперечать нормам законодавства зокрема, «Про місцеве самоврядування в Україні». Крім того, в судовому засіданні пояснив, що відповідачем прийнято наказ від 29 травня 2015 року 42-к «Про призначення ОСОБА_4 виконуючим обов»язки на посаді директора інституту» без попереднього погодженням з місцевими органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування.

У судовому засіданні представник позивача підтримала позовні вимоги викладені у заяві.

Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнав, зазначивши, що наказ департаменту освіти і науки від 29 травня 2015 року №42-к «Про призначення ОСОБА_4» виданий з дотриманням норм чинного законодавства, а відтак позов ОСОБА_5 є безпідставний і такий що не підлягає до задоволення, оскільки ОСОБА_4 призначено лише виконуючим обов»язки на посаді директора інституту до призначення директора Тернопільського обласного комунального інституту післядипломної педагогічної освіти в установленому законом порядку, а відтак попереднього погодженням з місцевими органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування не вимагається. Крім того, ствердив, що ОСОБА_5 є неналежний позивач.

Як вбачається з матеріалів справи, зокрема статутом Тернопільського обласного комунального інституту післядипломної педагогічної освіти, власником інституту та його засновником є Тернопільська обласна рада, якій і належить право вимоги.

Відповідно до ст. 52 КАС України, суд першої інстанції, встановивши, що з адміністративним позовом звернулася не та особа, якій належить право вимоги, або не до тієї особи, яка повинна відповідати за адміністративним позовом, може за згодою позивача допустити заміну первинного позивача або відповідача належним позивачем або відповідачем, якщо це не потягне за собою зміни підсудності адміністративної справи.

Якщо позивач не згоден на його заміну іншою особою, то ця особа може вступити у справу як третя особа, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору, про що суд повідомляє третю особу.

В судовому засіданні позивач не надав згоди на його заміну належним позивачем, у зв»язку з чим 17.06.2015р. ухвалою суду залучено Тернопільську обласну раду як третю особу із самостійними вимогами на стороні позивача.

Відповідно до ст. 53 КАСУ треті особи, які заявляють самостійні вимоги на предмет спору, можуть вступити у справу у будь-який час до закінчення судового розгляду, пред'явивши адміністративний позов до сторін. Задоволення адміністративного позову таких осіб має повністю або частково виключати задоволення вимог позивача до відповідача.

Проте, Тернопільська обласна рада хоч і була залучена як третя сторона із самостійними вимогами не скористалась своїм правом подати позов.

Представник Тернопільської обласної ради в судове засідання з»явився, надав письмові пояснення по справі та ствердив, що відповідачем не дотримано вимог ст.. 20 Закону України «Про освіту», яка передбачає обов»язкову наявність погодженням з місцевими органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування, а відтак наказ «Про призначення ОСОБА_4». є неправомірним та підлягає скасуванню.

Третя особа без самостійних вимог на предмет спору ОСОБА_4 в судовому засіданні пояснив, що наказ департаменту освіти і науки Тернопільської обласної державної адміністрації від 29 травня 2015 року №42-к «Про призначення ОСОБА_4». є правомірним, оскільки обов'язки директора виконує один із заступників, а не завідувач кафедри, яким є ОСОБА_5

Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши і дослідивши подані документи та матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позов не підлягає до задоволення з наступних підстав.

Департаментом освіти і науки Тернопільської обласної державної адміністрації наказом від 29 травня 2015 року 42-к «Про призначення ОСОБА_4», призначено заступника директора Тернопільського обласного комунального інституту післядипломної педагогічної освіти ОСОБА_4 виконуючим обов»язки на посаді директора інституту до призначення директора Тернопільського обласного комунального інституту післядипломної педагогічної освіти в установленому законом порядку.

Частиною четвертою ст.20 Закон України «Про освіту» встановлено, що керівники навчальних закладів, що є комунальною власністю, призначаються органом виконавчої влади Автономної Республіки Крим у сфері освіти, відповідними обласними, міськими, районними органами управління освітою за попереднім погодженням з місцевими органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування.

МОН України листом від 15.04.2015 року надало роз'яснення щодо процедури призначення керівників інститутів післядипломної педагогічної освіти. Відповідно до роз'яснення ст.42 Закону України «Про вищу освіту» якою передбачено повноваження засновника призначати керівника вищого навчального закладу комунальної форми власності розповсюджується за «умови провадження ними освітньої діяльності, пов'язаної з наданням вищої освіти на певних рівнях вищої освіти за однією чи кількома галузями знань (спеціальностями), наявності відповідних ліцензій та сертифікатів про акредитацію, а також включення їх до Реєстру вищих навчальних закладів. У разі надання освітніх послуг виключно з підвищення кваліфікації інститути післядипломної педагогічної освіти не можуть бути віднесені до вищих навчальних закладів. У такому випадку призначення керівників на посаду здійснюється відповідно до пункту 4 статті 20 Закону України «Про освіту», яким встановлено, що керівники навчальних закладів, що є комунальною власністю, призначаються органом виконавчої влади Автономної Республіки Крим у сфері освіти, відповідними обласними, міськими, районними органами управління освітою за попереднім погодженням з місцевими органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування».

Дані роз'яснення містяться в листі МОН України від 20.08.2014 року №9/1-7-72 «Щодо нормативного регулювання при призначені керівника інституту післядипломної педагогічної освіти» .

Суд критично оцінює надану довідку від 15.09.2008р. щодо включення інституту до вищих навчальних закладів, оскільки відповідно до листа МОН від 17.02.2015 року №01.01-12/200 Тернопільський обласний комунальний інститут післядипломної педагогічної освіти не включений до Єдиної державної електронної бази з питань освіти. Крім того позивач надав суду ліцензію від 02.03.2012р №617442, відповідно до якої інститут здійснює виключно підвищення кваліфікації педагогічних кадрів і не надає вищої освіти.

Згідно зі статтями 5, 42 Закону України «Про місцеві державні адміністрації» від 09.04.1999 року № 586-XIV (надалі Закон № 586-XIV) до структури місцевих адміністрацій входять управління, відділи та інші структурні підрозділи, які здійснюють керівництво галузями управління, несуть відповідальність за їх розвиток. Управління, відділи та інші структурні підрозділи державних адміністрацій підзвітні та підконтрольні головам відповідних місцевих державних адміністрацій, а також органам виконавчої влади вищого рівня.

Повноваження місцевої державної адміністрації у галузі науки, освіти, охорони здоров'я, культури передбачені статтею 22 Закону № 586-XIV, відповідно до якої місцева державна адміністрація реалізовує державну політику в галузі науки, освіти, ….тощо.

Стаття 142 Конституції України передбачає, що матеріальною і фінансовою основою місцевого самоврядування є рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, земля, природні ресурси, що є у власності територіальних громад сіл, селищ, міст, районів у містах, а також об'єкти їхньої спільної власності, що перебувають в управлінні районних і обласних рад.

Систему та гарантії місцевого самоврядування в Україні, засади організації та діяльності, правового статусу і відповідальності органів та посадових осіб місцевого самоврядування визначено в Законі України «Про місцеве самоврядування в Україні» від 21.05.1997 року №280/97. Відповідно до статті 5 даного Закону до системи органів місцевого самоврядування віднесено районні та обласні ради, що представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ, міст.

Перелік питань, що вирішуються районною, обласною радою виключно на її пленарних засіданнях, передбачений у статті 43 Закону Законі України «Про місцеве самоврядування в Україні». Зокрема, п. 20 ст. 43 цього Закону відносить до компетенції районної ради вирішення в установленому законом порядку питань щодо управління об'єктами спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст, районів у містах, що перебувають в управлінні районних і обласних рад; призначення і звільнення їх керівників.

Однак п.13 ст.44 Закону Законі України «Про місцеве самоврядування в Україні» обласні ради делегують відповідним місцевим державним адміністраціям повноваження забезпечення відповідно до законодавства розвитку науки, усіх видів освіти…

Згідно з ч. 1, 4 ст. 20 Закону України «Про освіту» навчальний заклад очолює його керівник (завідуючий, директор, ректор, президент тощо). Керівники навчальних закладів, що є комунальною власністю, призначаються Міністерством освіти Автономної Республіки Крим, відповідними обласними, міськими, районними органами управління освітою за попереднім погодженням з місцевими органами державної виконавчої влади та органами місцевого самоврядування.

В контексті вищевказаних законодавчих норм, в даному випадку, відповідний орган управління освітою є департамент освіти і науки Тернопільської обласної державної адміністрації а в установленому закон порядку є Закон України «Про освіту».

За сукупністю наведених обставин, враховуючи вказані нормативні акти, щодо правовідносин з приводу призначення та звільнення директора необхідно застосовувати положення спеціалізованого закону «Про освіту», а не положення Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні».

Такий висновок кореспондує також з позицією Міністерства освіти і науки України, котре Наказом Міністерства освіти і науки України від 17.11.2000р № 538 затвердило «Положення про республіканський (Автономної Республіки Крим), обласні та Київський і Севастопольський міські інститути післядипломної педагогічної освіти». В п.4.2. даного положення також затверджені повноваження щодо призначення директора інституту відповідними обласними, міськими органами управління освітою.

Повноваження департаменту освіти і науки облдержадміністрації також передбачені п.19 розділу 11 затверджене розпорядженням голови від 08 квітня 2013 року №134-од яке розроблене до Закону України «Про місцеві державні адміністрації», постанови Кабінету Міністрів України від 26 вересня 2012 року № 887 «Про затвердження Типового положення про структурний підрозділ місцевої державної адміністрації» та інших актів.

19.«Приймає на роботу та звільняє з роботи у порядку, передбаченому законодавством України про працю, працівників департаменту, підрозділів при департаменті, які не є державними службовцями, керівників установ та керівників і педагогічних працівників закладів освіти обласного підпорядкування, здійснює їх заохочення та притягнення до дисциплінарної відповідальності».

Не заслуговують до уваги і твердження позивача про те, що при прийнятті відповідачем наказу від 29 травня 2015 року 42-к «Про призначення ОСОБА_4 виконуючим обов»язки на посаді директора інституту» необхідно попереднє погодження з місцевими органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування.

Частиною четвертою ст.20 Закон України «Про освіту» встановлено, що керівники навчальних закладів, що є комунальною власністю, призначаються органом виконавчої влади Автономної Республіки Крим у сфері освіти, відповідними обласними, міськими, районними органами управління освітою за попереднім погодженням з місцевими органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування.

Як вбачається зі змісту наказу від 29 травня 2015 року 42-к «Про призначення ОСОБА_4», заступника директора Тернопільського обласного комунального інституту післядипломної педагогічної освіти ОСОБА_4 призначено лише виконуючим обов»язки на посаді директора інституту до призначення директора Тернопільського обласного комунального інституту післядипломної педагогічної освіти в установленому законом порядку. Відтак, попереднього погодження з місцевими органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування при призначенні виконуючим обов»язки чинним законодавством не передбачено.

Суд додатково звертає увагу на те, що відповідно до статті 17 КАС України компетенція адміністративних судів поширюється, зокрема, на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень.

Згідно з частиною першою статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень.

Із наведених положень убачається, що суд захищає лише порушені, невизнані або оспорювані права, свободи та інтереси учасників адміністративних правовідносин.

Визнання протиправним рішення суб'єкта владних повноважень можливе лише за позовом особи, право або законний інтерес якої порушені цим рішенням.

Як вбачається з позовної заяви та пояснень представника позивача не доведено як саме наказ від 29 травня 2015 року 42-к «Про призначення ОСОБА_4» вплинули на здійснення позивачем посадових обов'язків та порушили його права та законні інтереси.

Виходячи з заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, враховуючи вищевикладене суд дійшов висновку, в позові відмовити повністю.

Згідно ст.69 КАС доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, які мають значення для правильного вирішення справи. При цьому належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування.

Згідно з ч. 1, 2 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Керуючись ст.ст. 94, 158-167 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні адміністративного позову - відмовити.

Постанова суду може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через Тернопільський окружний адміністративний суд в порядку і строки, передбачені ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України та набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст постанови виготовлено 07.09.2015р.

Головуючий суддя Ходачкевич Н.І.

копія вірна

Суддя Ходачкевич Н.І.