Вирок № 4998096, 02.08.2007, Любомльський районний суд Волинської області

Справа №1-100 - 07

ВИРОК

іменем України

місто Любомль 02 серпня 2007 року

Любомльський районний суд Волинської області

під головуванням

судді ДОРОША П.І.,

за участю секретаря Федчишин Г.В.

прокурора Ковальчука О.В.

потерпілого ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальну справу про обвинувачення

ОСОБА_2

ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження, ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина

України , уродженця та жителя АДРЕСА_1

АДРЕСА_1, з повною

загальною середньою освітою, ІНФОРМАЦІЯ_3,

не працюючого, не судимого, військовозобов'язаного

у вчиненні злочину,

передбаченого ч. 1 ст. 122 КК України,

встановив:

11 квітня 2007 року близько 11 години 30 хвилин на території прилеглій до магазину «Надія» в селі Заболоття Любомльського району ОСОБА_2 під час суперечки і шарпанини з ОСОБА_1, яка виникла на грунті особистих неприязних стосунків умисне штовхнув ОСОБА_1 , від чого той впав на спину. ОСОБА_2 впав на ОСОБА_1 і при падінні коліном правої ноги заподіяв перелом обох кісток лівої гомілки ОСОБА_1, що відноситься до тілесних ушкоджень середньої тяжкості.

В судовому засіданні ОСОБА_2 визнав, що дійсно шарпався з ОСОБА_1, намагався подолати його, штовхав, від чого ОСОБА_1 впав на спину, а він , так як вони трималися один за одного , то впав на ОСОБА_1 і коліном своєї ноги переламав ліву ногу потерпілого. Умисного удару не наносив, настання таких наслідків не бажав і не допускав.

2

Крім показань підсудного, його винуватість у заподіянні тілесних ушкоджень ОСОБА_1 доведена зібраними у справі доказами.

Обставини конфлікту, які викладені в показаннях ОСОБА_2 при допиті його як обвинуваченого ( а. с. 57), зафіксовані в протоколі відтворення обстановки і обставин події з підсудним (а. с. 37-41).

Потерпілий ОСОБА_1 також в судовому засіданні і на досудовому слідстві при допиті ( а. с. 34-35), відтворенні обстановки і обставин події ( а. с. 42-46) показав, що між ним та ОСОБА_2 стався конфлікт на грунті давніх неприязних стосунків в процесі якого ОСОБА_2 , штовхаючи його повалив на землю і при падінні коліно ноги підсудного зіткнулося з його лівою ногою, від чого стався перелом . Умисного удару ОСОБА_2 йому не наносив.

Відповідно до висновку судово-медичного експерта від 0.06.2007 року № 496 у ОСОБА_1 дійсно виявлено перелом обох кісток лівої гомілки. Ці тілесні ушкодження відносяться до категорії середньої тяжкості (а. с. 17-18).

Та обставина, що у висновку вказано про можливість отримання ушкодження внаслідок удару коліна ноги об ногу ОСОБА_1 малоймовірна , судом до уваги не приймається, так як суперечить вищенаведеним доказам. А сам термін « малоймовірно» не виключає встановленню іншими доказами механізму утворення тілесних ушкоджень.

Аналізуючи всі докази в сукупності, суд приходить до висновку про те, що вина ОСОБА_2 у тому, що він заподіяв ОСОБА_1 середньої тяжкості тілесне ушкодження доведена.

Разом з тим, доказів про те, що зазначені тілесні ушкодження ОСОБА_2 заподіяв умисно, не здобуто.

Аналіз обставин встановлених зібраними доказами дає підстави зробити висновок про те, що штовхаючи ОСОБА_1, підсудний не передбачав можливості настання таких наслідків, хоча повинен був і міг їх передбачити, тобто вина його характеризується злочинною недбалістю.

А тому, суд кваліфікує дії підсудного ОСОБА_2 за cm. 128 Кримінального Кодексу України.

Вирішуючи питання про відповідальність підсудного, суд враховує характер і ступінь суспільної небезпеки скоєного, дані про особу.

Зокрема, враховується судом те, що на даний час здоров»я потерпілого відновлено, він претензій до підсудного не має.

ОСОБА_2 раніше не судимий, має сім'ю, постійне місце проживання, розкаюється у вчиненому, погоджується відшкодувати потерпілому всі його вимоги по відшкодуванню витрат, пов'язаний із лікуванням.

При зазначених обставинах навіть наявність обтяжуючої обставини - скоєння злочину в стані алкогольного сп'яніння - на думку суду дає підстави для висновку про можливість виправлення ОСОБА_2 і попередження вчинення нових злочинів шляхом застосування до нього покарання у вигляді громадських робіт, передбачених санкцією ст. 128 КК України.

3

Заявлений прокурором цивільний позов про відшкодування витрат лікарні у зв'язку з перебуванням потерпілого на стаціонарному лікуванні у сумі 1132 гривні підсудним визнається і виходячи із здобутих в суді доказів, підлягає до задоволення.

Підстав для зміни чи скасування запобіжного заходу у вигляді підписки про невиїзд не встановлено.

Керуючись cm. cm. 323,324 КПК України су д,-

присудив:

ОСОБА_2 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого cm. 128 КК України і призначити покарання у вигляді громадських робіт терміном сто п'ятдесят годин.

Запобіжним заходом ОСОБА_2 залишити підписку про

невиїзд до набрання вироком законної сили.

Позов Любомльського міжрайонного прокурора задовольнити : стягнути з ОСОБА_2 в користь Любомльської центральної районної лікарні ( код ЄДРПОУ 01982821 р/р 35415003002076, ГУДКУ у Волинській області, МФО 803014) 1132 ( одну тисячу сто тридцять дві) гривні за перебування ОСОБА_1 на стаціонарному лікуванні.

На вирок протягом 15 діб з моменту його проголошення можуть бути подані апеляції до апеляційного суду Волинської області через Любомлъсъкий районний суд.