ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
03 вересня 2015 року м. ПолтаваСправа № 816/2185/15
Полтавський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Довгопол М.В.,
за участю:
секретаря судового засідання Кулик-Куличок О.Л.,
представника позивача ОСОБА_1,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом ОСОБА_2 Держземагентства у Полтавському районі Полтавської області до Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Полтавській області про визнання незаконними та скасування постанов, -
В С Т А Н О В И В:
12 червня 2015 року ОСОБА_2 Держземагентства у Полтавському районі Полтавської області (надалі ОСОБА_2 ДЗК) звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до ОСОБА_2 примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Полтавській області (надалі ВПВР УДВС ГТУЮ у Полтавській області) про визнання незаконними та скасування постанов старшого державного виконавця Дрібної Ю.А. від 22 травня 2015 року у виконавчому провадженні № 47346971 про накладення штрафу у розмірі 680 грн та від 22 травня 2015 року у виконавчому провадженні № 47347087 про накладення штрафу у розмірі 680 грн.
В обґрунтування позовних вимог посилався на те, що відповідачем не враховано документи, згідно із якими ОСОБА_2 ДЗК виконано судові рішення у повному обсязі, а саме: висновок від 02.02.2015 та висновок від 09.12.2014, які отримані ВПВР УДВС ГТУЮ у Полтавській області 05.05.2015, натомість незаконно накладено штраф за невиконання зазначених судових рішень.
Представник позивача у судовому засіданні підтримав позовні вимоги, просив їх задовольнити у повному обсязі.
Ухвалою суду від 26 серпня 2015 року замінено відповідача ВПВР УДВС ГТУЮ у Полтавській області на належного відповідача Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Полтавській області (надалі УДВС ГТУЮ у Полтавській області) /а.с. 69/.
У судове засідання відповідач явку уповноваженого представника не забезпечив, про дату час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином.
Відповідно до частини 4 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.
З огляду на викладене суд вважав можливим розгляд справи за відсутності відповідача.
Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, суд встановив наступні обставини.
Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 30 жовтня 2014 року у справі № 816/3659/14 частково задоволено позов ОСОБА_3 до ОСОБА_2 Держземагентства у Полтавському районі Полтавської області, третя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю "Регіон Експертпроект" про визнання рішення незаконним та зобов'язання вчинити дії. Визнано незаконним та скасовано висновок відділу Держземагентства у Полтавському районі Полтавської області про відмову у погодженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки громадянину ОСОБА_3 для ведення особистого селянського господарства за межами населених пунктів на території Кротенківської сільської ради Полтавського району Полтавської області від 29.07.2013 №03-11/24-3. Зобов'язано відділ Держземагентства у Полтавському районі Полтавської області повторно розглянути проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність ОСОБА_3 для ведення особистого селянського господарства за межами населених пунктів на території Кротенківської сільської ради Полтавського району Полтавської області, виготовлений Товариством з обмеженою відповідальністю "Регіон Експертпроект". Постанова суду набрала законної сили 09.02.2015 /а.с. 82 85/.
На підставі заяви ОСОБА_3 про примусове виконання рішення суду, яка надійшла до ВПВР УДВС ГУЮ у Полтавській області 23.04.2015, старшим державним виконавцем ВПВР УДВС ГУЮ у Полтавській області Дрібною Ю.А. винесено постанову від 24.04.2015 про відкриття виконавчого провадження з примусового виконання виконавчого листа № 816/3659/14, виданого Полтавським окружним адміністративним судом 14.04.2015 (реєстраційний номер виконавчого провадження № 47347087) /а.с. 45/.
Зазначеною постановою боржнику надано 7-денний строк з дня винесення постанови для самостійного виконання рішення суду, а також зобовязано боржника надати до відділу документальне підтвердження факту виконання постанови.
05 травня 2015 року ОСОБА_2 ДЗК подав до ВПВР УДВС ГТУЮ у Полтавській області висновок від 09.12.2014 № 0310/4323 про відмову у погодженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки громадянину ОСОБА_3, складеного на виконання постанови Полтавського окружного адміністративного суду від 30.10.2014 у справі № 816/3659/14, а також заяву про надання терміну для самостійного виконання рішення суду у звязку із невчасним отриманням постанови про відкриття виконавчого провадження № 47347087 /а.с. 46, 48/.
Однак 21 травня 2015 року до ВПВР УДВС ГТУЮ у Полтавській області надійшло клопотання стягувача ОСОБА_3 про вжиття заходів, передбачених статтями 75, 89 Закону України «Про виконавче провадження» у звязку з тим, що рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 30.10.214 у справі № 816/3959/14 станом на 21.05.2015 не виконано /а.с. 49/.
22 травня 2015 року старшим державним виконавцем ВПВР УДВС ГТУЮ у Полтавській області Дрібною Ю.А. винесено постанову про накладення штрафу у ВП № 47347087, якою на підставі статті 89 Закону України «Про виконавче провадження» за невиконання рішення суду та законних вимог державного виконавця на боржника ОСОБА_2 ДЗК у Полтавському районі Полтавської області накладено штраф у розмірі 680 грн. /а.с. 51/.
Вказану постанову позивачем отримано 27.05.2015, про що свідчить штамп вхідної реєстрації на супровідному листі до постанови /а.с. 8/.
Судом також встановлено, що постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 24 листопада 2014 року у справі № 816/3660/14 частково задоволено позов ОСОБА_4 до відділу Держземагентства у Полтавському районі Полтавської області, третя особа без самостійних вимог на предмет спору - Товариство з обмеженою відповідальністю "Регіон Експертпроект" про визнання рішення незаконним та зобовязання вчинити дії. Визнано протиправним та скасовано рішення відділу Держземагентства у Полтавському районі Полтавської області у формі висновку від 29 липня 2013 року №03-11/24-1 "Про відмову у погодженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки громадянину ОСОБА_4 для ведення особистого селянського господарства (код згідно КВЦПЗ - 01.01.03) за межами населених пунктів на території Кротенківської сільської ради Полтавського району Полтавської області". Зобовязано відділ Держземагентства у Полтавському районі Полтавської області повторно розглянути проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність громадянину ОСОБА_4 для ведення особистого селянського господарства (код КВЦПЗ 01.03) за межами населених пунктів на території Кротенківської сільської ради Полтавського району Полтавської області, виготовлений Товариством з обмеженою відповідальністю "Регіон Експертпроект", з урахуванням висновків суду. Постанова набрала законної сили 11.03.2015 /а.с. 86 89/.
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду у справі 816/3660/14 від 02.12.2014 виправлено описку у резолютивній частині постанови Полтавського окружного адміністративного суду від 24 листопада 2014 року у справі №816/3660/14 за позовом ОСОБА_4 до відділу Держземагентства у Полтавському районі Полтавської області, третя особа без самостійних вимог на предмет спору - Товариство з обмеженою відповідальністю "ОСОБА_5 Проект" про визнання рішення незаконним та зобовязання вчинити дії. Зазначено в абзаці другому резолютивної частини постанови суду наступні дату і номер спірного висновку: від 26 березня 2014 року №03-20/187. Абзац другий резолютивної частини постанови суду від 24 листопада 2014 року викладено у наступній редакції: "Визнати протиправним та скасувати рішення відділу Держземагентства у Полтавському районі Полтавської області у формі висновку від 26 березня 2014 року №03-20/187 "Про відмову у погодженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки громадянину ОСОБА_4 для ведення особистого селянського господарства (код згідно КВЦПЗ - 01.01.03) за межами населених пунктів на території Кротенківської сільської ради Полтавського району Полтавської області". Ухвала набрала законної сили 17.12.2014 /а.с. 90/.
На підставі заяви ОСОБА_4 про примусове виконання рішення суду, яка надійшла до ВПВР УДВС ГТУЮ у Полтавській області 23.04.2015, старшим державним виконавцем ВПВР УДВС ГУЮ у Полтавській області Дрібною Ю.А. винесено постанову від 24.04.2015 про відкриття виконавчого провадження з примусового виконання виконавчого листа № 816/3660/14, виданого Полтавським окружним адміністративним судом 16.04.2015 (реєстраційний номер виконавчого провадження № 47346971) /а.с. 54/.
Зазначеною постановою боржнику надано 7-денний строк з дня винесення постанови для самостійного виконання рішення суду, а також зобовязано боржника надати до відділу документальне підтвердження факту виконання постанови.
05 травня 2015 року ОСОБА_2 ДЗК подав до ВПВР УДВС ГТУЮ у Полтавській області висновок від 02.02.2015 № 0-28-0.2-26/21-15 про відмову у погодженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки громадянину ОСОБА_4, складеного на виконання постанови Полтавського окружного адміністративного суду від 24.11.2014 та ухвали суду від 02.12.2014 у справі № 816/3660/14, а також заяву про надання терміну для самостійного виконання рішення суду у звязку із невчасним отриманням постанови про відкриття виконавчого провадження № 47346971 /а.с. 56, 58/.
22 травня 2015 року старшим державним виконавцем ВПВР УДВС ГТУЮ у Полтавській області Дрібною Ю.А. винесено постанову про накладення штрафу у ВП № 47346971, якою на підставі статті 89 Закону України «Про виконавче провадження» за невиконання рішення суду та законних вимог державного виконавця на боржника ОСОБА_2 ДЗК у Полтавському районі Полтавської області накладено штраф у розмірі 680 грн. /а.с. 60/.
Вказану постанову позивачем отримано 27.05.2015, про що свідчить штамп вхідної реєстрації на супровідному листі до постанови /а.с. 9/.
Позивач не погодився з постановами старшого державного виконавця Дрібної Ю.А. від 22 травня 2015 року у виконавчому провадженні № 47346971 про накладення штрафу у розмірі 680 грн та від 22 травня 2015 року у виконавчому провадженні № 47347087 про накладення штрафу у розмірі 680 грн., у зв'язку з чим звернувся до суду з даним позовом.
Як встановлено судом, оспорювані постанови позивачем отримано 27 травня 2015 року, а позов подано до суду 12 червня 2015 року, тобто із пропуском встановленого статтею 181 Кодексу адміністративного судочинства України 10-денного строку звернення до суду.
Протокольною ухвалою суду від 26 серпня 2015 року причини пропуску позивачем строку звернення до суду визнано судом поважними, враховуючи те, що позивач вживав заходи для досудового врегулювання спору, а саме, 02.06.2015 звернувся із скаргою на постанови про накладення штрафу від 22.05.2015 до в.о. начальника ВПВР УДВС ГТУЮ у Полтавській області із проханням вирішити питання щодо їх скасування згідно із п.п. 1, 2 статті 83 Закону України «Про виконавче провадження», за результатами розгляду скарги 08.06.2015 отримав відповідь від 04.06.2015 за вих. № 4966 /а.с. 21 23/.
Надаючи правову оцінку постановам від 22 травня 2015 року у виконавчому провадженні № 47346971 про накладення штрафу у розмірі 680 грн та від 22 травня 2015 року у виконавчому провадженні № 47347087 про накладення штрафу у розмірі 680 грн., суд виходить з наступного.
Відповідно до частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку регламентовані Законом України "Про виконавче провадження" від 21.04.1999, № 606-XIV.
Згідно із статтею 1 Закону України "Про виконавче провадження" виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (далі - рішення).
Частиною 1 статті 2 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено, що примусове виконання рішень покладається на державну виконавчу службу, яка входить до системи органів Міністерства юстиції України.
Відповідно до частини 1 статті 11 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
В силу приписів частини 1 статті 5 Закону України «Про виконавче провадження» вимоги державного виконавця щодо виконання рішень обов'язкові для всіх органів, організацій, посадових осіб, фізичних і юридичних осіб на території України.
Частиною 1 статті 17 Закону України «Про виконавче провадження» визначено, що примусове виконання рішень здійснюється державною виконавчою службою на підставі виконавчих документів, визначених цим Законом.
Згідно із пунктом 1 частини 2 статті 17 Закону України «Про виконавче провадження» відповідно до цього Закону підлягають виконанню державною виконавчою службою такі виконавчі документи, як виконавчі листи, що видаються судами.
Пунктом 1 частини 1 статті 19 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що державний виконавець відкриває виконавче провадження на підставі виконавчого документа, зазначеного в статті 17 цього Закону, за заявою стягувача або його представника про примусове виконання рішення.
Відповідно до частин 2, 4 статті 25 Закону України "Про виконавче провадження" державний виконавець протягом трьох робочих днів з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження.
У постанові державний виконавець вказує про необхідність боржнику самостійно виконати рішення у строк до семи днів з моменту винесення постанови (у разі виконання рішення про примусове виселення боржника - у строк до п'ятнадцяти днів) та зазначає, що у разі ненадання боржником документального підтвердження виконання рішення буде розпочате примусове виконання цього рішення із стягненням з боржника виконавчого збору і витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, передбачених цим Законом.
Матеріалами справи підтверджено, що на підставі заяв стягувачів старшим державним виконавцем ВПВР УДВС ГУЮ у Полтавській області Дрібною Ю.А. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП № 47347087 від 24.04.2015 з примусового виконання виконавчого листа № 816/3659/14, виданого Полтавським окружним адміністративним судом 14.04.2015 /а.с. 45/ та постанову про відкриття виконавчого провадження ВП № 47346971 від 24.04.2015 з примусового виконання виконавчого листа № 816/3660/14, виданого Полтавським окружним адміністративним судом 16.04.2015 /а.с. 54/.
Постанови про відкриття виконавчого провадження позивачем не оспорюються.
Згідно із частиною 1, 2 статті 75 Закону України "Про виконавче провадження" після відкриття виконавчого провадження за виконавчим документом, що зобов'язує боржника вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, державний виконавець перевіряє виконання рішення не пізніше ніж на наступний день після закінчення строку, встановленого частиною другою статті 25 цього Закону для самостійного виконання рішення.
У разі невиконання зазначених вимог без поважних причин державний виконавець накладає на боржника штраф відповідно до статті 89 цього Закону і не пізніше п'яти робочих днів з дня його накладення повторно перевіряє стан виконання рішення.
Частиною 1 статті 89 Закону України "Про виконавче провадження" визначено, що у разі невиконання без поважних причин у встановлений державним виконавцем строк рішення, що зобов'язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі державний виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу від десяти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян; на посадових осіб - від двадцяти до сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян; на боржника - юридичну особу - від сорока до шістдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання.
Як встановлено судом, постанови від 22 травня 2015 року у виконавчому провадженні № 47346971 про накладення штрафу у розмірі 680 грн та від 22 травня 2015 року у виконавчому провадженні № 47347087 про накладення штрафу у розмірі 680 грн., які є предметом спору у даній справі, прийняті з підстав невиконання позивачем без поважних причин рішення суду.
Надаючи оцінку доводам позивача про те, що судові рішення у справах № 816/3659/14 та № 816/3660/14 ним виконано у повному обсязі шляхом складання висновків про відмову у погодженні проектів землеустрою від 09.12.2014 № 0310/4323 та від 02.02.2015 № 0-28-0.2-26/21-15, копії яких надано органу державної виконавчої служби, суд враховує наступне.
Відповідно до частини 5 статті 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.
Положенням Конституції України кореспондують норми статті 14 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з якими постанови та ухвали суду в адміністративних справах, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання на всій території України. Невиконання судових рішень тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Згідно приписів статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" від 23.02.2006, № 3477-IV суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (надалі Конвенція) і протоколи до неї, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Статтею 6 § 1 Конвенції передбачається, що кожна людина при визначенні її громадянських прав і обовязків має право на справедливий і відкритий розгляд впродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, створеним відповідно до закону.
Стаття 6 розповсюджує свою дію і на стадію виконання судового рішення. У своїй прецедентній практиці Європейський суд з прав людини зазначає, що право на судовий розгляд було б примарним, якщо б внутрішня судова система Договірної Держави дозволила б, щоб остаточне та обовязкове судове рішення залишалось невиконаним відносно однієї із сторін, і що виконання рішення або постанови будь-якого органу судової влади повинно розглядатися як невідємна частина "процесу" в розумінні статті 6 Конвенції. ("Іммобільяре Саффі" проти Італії", 22774/93, 28.07.1999, § 63; рішення Горнсбі проти Греції від 19.03.1997, § 40.)
Європейський суд з прав людини акцентує увагу на тому, що адміністративні органи є складовою держави, яка керується принципом верховенства права, а відтак інтереси цих органів збігаються з необхідністю належного здійснення правосуддя. Якщо адміністративні органи відмовляються або неспроможні виконати рішення суду, чи навіть зволікають з його виконанням, то гарантії, надані статтею 6 стороні на судовому етапі, втрачають сенс (рішення Горнсбі проти Греції від 19.03.1997).
В ході розгляду справи судом встановлено, що постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 30 жовтня 2014 року у справі № 816/3659/14, що виконується в межах виконавчого провадження № 47347087, зобов'язано відділ Держземагентства у Полтавському районі Полтавської області повторно розглянути проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність ОСОБА_3 для ведення особистого селянського господарства за межами населених пунктів на території Кротенківської сільської ради Полтавського району Полтавської області, виготовлений Товариством з обмеженою відповідальністю "Регіон Експертпроект" /а.с. 82 85/.
При цьому у мотивувальній частині рішення суд зазначив, що, обираючи цей спосіб захисту порушеного права, суд вважав за необхідне зобов'язати відповідача повторно розглянути питання про погодження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 2 га громадянину ОСОБА_3 з прийняттям відповідного рішення з урахуванням мотивів скасування висновку від 24.07.2013 №03-11/24-3, наведених у даній постанові суду.
Із змісту постанови Полтавського окружного адміністративного суду від 30 жовтня 2014 року у справі № 816/3659/14 вбачається, що мотивами скасування висновку ОСОБА_2 ДЗК від 24.07.2013 №03-11/24-3 було те, що суд встановив, що земельна ділянка, на яку претендує позивач, знаходиться на відстані понад 50 м від урізу водного об'єкту, тобто поза межами прибережної захисної смуги навколо природно замкнених водойм, що тим самим позбавляє позивача необхідності включення до проекту землеустрою паспорта водного об'єкта та переліку обмежень у користуванні земельною ділянкою. Також судом із аналізу копії проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки з'ясовано, що до вказаного проекту включено всі необхідні, згідно вимог ст. 50 Закону України "Про землеустрій", документи.
У висновку ОСОБА_2 ДЗК у Полтавському районі від 09.12.2014 № 0310/4323 про відмову у погодженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки громадянину ОСОБА_3, складеному на виконання постанови Полтавського окружного адміністративного суду від 30.10.2014 у справі № 816/3659/14, зазначено, що відповідно до Технічної документації по перерозподілу між землеволодільцями та землекористувачами на території Кротенківської сільської ради народних депутатів Полтавського району Полтавської області та затвердженої рішенням 12 сесії 21 скликання Кротенківської сільської ради від 22.12.1992, дана земельна ділянка відноситься до водного фонду так як розташована у прибережній захисній зоні озера контур № 574 та контур № 578 вищевказаної документації. Тому ОСОБА_2 ДЗК у Полтавському районі не погоджує вищезазначений проект у звязку із невідповідністю його положень вимогам законів /а.с. 46/.
Суд зауважує, що зміст постанови Полтавського окружного адміністративного суду від 30.10.2014 у справі № 816/3659/14 свідчить, що ОСОБА_2 ДЗК у Полтавському районі посилався також на дані перерозподілу земель між землеволодільцями та землекористувачами на території Кротенківської сільської ради в обґрунтування підстав відмови у погодженні проекту землеустрою, яка була предметом розгляду справи № 816/3659/14, однак такий висновок про відмову у погодженні судом визнано незаконним та скасовано.
В судовому засіданні представник позивача не заперечувала, що підстави відмови у погодженні проекту землеустрою у висновку, який скасовано судом у справі № 816/3659/14, і у висновку на виконання постанови суду від 30.10.2014 у справі № 816/3659/14, не змінилися.
За таких обставин, висновок позивача про відмову у погодженні проекту землеустрою від 09.12.2014 № 0310/4323, складений на виконання постанови Полтавського окружного адміністративного суду від 30.10.2014 у справі № 816/3659/14, не є доказом виконання вказаного судового рішення, оскільки зроблений без урахування висновків суду та обставин, встановлених судом у справі.
Стосовно виконання постанови Полтавського окружного адміністративного суду від 24 листопада 2014 року у справі № 816/3660/14, то вказаним судовим рішенням, зокрема, зобовязано відділ Держземагентства у Полтавському районі Полтавської області повторно розглянути проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність громадянину ОСОБА_4 для ведення особистого селянського господарства (код КВЦПЗ 01.03) за межами населених пунктів на території Кротенківської сільської ради Полтавського району Полтавської області, виготовлений Товариством з обмеженою відповідальністю "Регіон Експертпроект", з урахуванням висновків суду/а.с. 86 89/.
Із змісту постанови Полтавського окружного адміністративного суду від 24 листопада 2014 року у справі № 816/3660/14 вбачається, що суд дійшов висновку, земельна ділянка позивача знаходиться на відстані понад 50 м від урізу водного об'єкту, тобто поза межами прибережної захисної смуги навколо природно замкнених водойм, що виключає необхідність включення до проекту землеустрою паспорта водного об'єкта та переліку обмежень у користуванні земельною ділянкою. З аналізу копії проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки судом встановлено, що до вказаного проекту включено всі передбачені вимогами статті 50 Закону України "Про землеустрій" документи.
У висновку ОСОБА_2 ДЗК у Полтавському районі від 02.02.2015 № 0-28-0.2-26/21-15 про відмову у погодженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки громадянину ОСОБА_3, складеному на виконання постанови Полтавського окружного адміністративного суду від 24.11.2014 у справі № 816/3660/14, зазначено, що відповідно до Технічної документації по перерозподілу між землеволодільцями та землекористувачами на території Кротенківської сільської ради народних депутатів Полтавського району Полтавської області та затвердженої рішенням 12 сесії 21 скликання Кротенківської сільської ради від 22.12.1992, дана земельна ділянка відноситься до водного фонду так як розташована у прибережній захисній зоні озера контур № 574 та контур № 578 вищевказаної документації. Тому ОСОБА_2 ДЗК у Полтавському районі не погоджує вищезазначений проект у звязку із невідповідністю його положень вимогам законів /а.с. 56/.
Суд бере до уваги, що зміст постанови Полтавського окружного адміністративного суду від 24 листопада 2014 року у справі № 816/3660/14 свідчить, що ОСОБА_2 ДЗК у Полтавському районі посилався також на дані перерозподілу земель між землеволодільцями та землекористувачами на території Кротенківської сільської ради в обґрунтування підстав відмови у погодженні проекту землеустрою, яка була предметом розгляду справи № 816/3660/14, однак такий висновок про відмову у погодженні судом визнано незаконним та скасовано.
В судовому засіданні представник позивача не заперечувала, що підстави відмови у погодженні проекту землеустрою у висновку, який скасовано судом у справі № 816/3660/14, і у висновку на виконання постанови суду від 02.02.2015 № 0-28-0.2-26/21-15, є тими ж самими.
За таких обставин, висновок позивача про відмову у погодженні проекту землеустрою від 02.02.2015 № 0-28-0.2-26/21-15, складений на виконання постанови Полтавського окружного адміністративного суду від 24.11.2014 у справі № 816/3660/14, не може бути доказом виконання вказаного судового рішення, оскільки зроблений без урахування висновків суду та обставин, встановлених судом у справі.
Отже, суд приходить до висновку, що позивачем не виконано належним чином судові рішення у справах № 816/3660/14, № 816/3659/14, на примусове виконання яких видано відповідні виконавчі листи.
Доказів наявності поважних причин невиконання судових рішень позивачем не надано як до органу державної виконавчої служби, так і до суду під час розгляду справи.
Відносно посилань представника позивача в судовому засіданні на те, що ОСОБА_2 ДЗК у Полтавському районі має дискреційні повноваження, тому на власний розсуд приймає рішення, суд зауважує, що наявність дискреційних повноважень щодо прийняття рішень не звільняє його від обовязку виконувати судові рішення, прийняті відносно нього. При цьому незгода із судовим рішенням може бути реалізована лише в порядку апеляційного та касаційного оскарження такого рішення.
З огляду на викладене, постанови державного виконавця від 22 травня 2015 року у виконавчому провадженні № 47346971 про накладення штрафу у розмірі 680 грн (40 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян) та від 22 травня 2015 року у виконавчому провадженні № 47347087 про накладення штрафу у розмірі 680 грн. (40 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян), винесені згідно із вимогами статті 89 Закону України «Про виконавче провадження», з урахуванням усіх обставин, які мали значення для прийняття таких рішень.
Таким чином позовні вимоги необґрунтовані та не підлягають задоволенню.
Згідно з частиною 2 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони - суб'єкта владних повноважень, суд присуджує з іншої сторони всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати, пов'язані із залученням свідків та проведенням судових експертиз.
Враховуючи відсутність документів, що підтверджують понесення відповідачем судових витрат, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, підстави для розподілу судових витрат відсутні.
На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 7, 8, 9, 10, 11, 71, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України,-
П О С Т А Н О В И В:
У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_2 Держземагентства у Полтавському районі Полтавської області до Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Полтавській області про визнання незаконними та скасування постанов відмовити.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Повний текст постанови складено 08 вересня 2015 року.
СуддяМ.В. Довгопол
Судове рішення № 49980166, Полтавський окружний адміністративний суд було прийнято 03.09.2015. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити необхідні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 816/2185/15. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: