Постанова № 49973816, 07.09.2015, Донецький апеляційний господарський суд

донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

07.09.2015 справа №905/106/15

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

Головуючого:Чернота Л.Ф.суддівБойченко К.І., Стойка О.В.При секретарі: Дьома К.Г.від позивача:Куничак О.В. - представник за довіреністю №1 від 08.04.2015 р.від відповідача:не з"явивсяРозглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргуТовариства з обмеженою відповідальністю «Гірничі машини - Дружківський машинобудівний завод», м. Дружківка, Донецька областьна рішення господарського суду Донецької областівід24.06.2015року у справі№905/106/15(суддя Левшина Г.В.)за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Автономні джерела струму», м. Київдо відповідача:Товариства з обмеженою відповідальністю «Гірничі машини - Дружківський машинобудівний завод»,м.Дружківка, Донецька областьпростягнення заборгованості у сумі 1590832 грн. 85 коп.ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Автономні джерела струму», м. Київ звернулося до господарського суду Запорізької області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «Гірничі машини - Дружківський машинобудівний завод», м. Дружківка, Донецька область про стягнення заборгованості у сумі 1590832 грн. 85 коп.

Рішенням господарського суду Донецької області від 24.06.15р. позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Автономні джерела струму», м.Київ до Товариства з обмеженою відповідальністю «Гірничі машини-Дружківський машинобудівний завод», м.Дружківка про стягнення суми 1590832 грн. 85 коп., у тому числі основний борг в сумі 999999 грн. 98 коп., пеня в сумі 159068 грн. 49 коп., інфляція в сумі 419599 грн. 99 коп. та три проценти річних в сумі 12164 грн. 39 коп., задоволені частково; стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Гірничі машини-Дружківський машинобудівний завод» (84205 Донецька область, м.Дружківка, вул. Леніна, 7, рах.№26005013005496 в АТ «Сбербанк Росії», МФО 320627, ЄДРПОУ 37696092) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Автономні джерела струму» (03045 м.Київ, вул.Новопирогівська, 50, рах.№26009018270 в ПАТ «КСГ Банк», МФО 380292, ЄДРПОУ 32704119) основний борг в сумі 999999 грн. 98 коп., інфляцію в сумі 411999 грн. 99 коп., пеню в сумі 159068 грн. 49 коп. та три проценти річних в розмірі 12164 грн. 39 коп., всього заборгованість в сумі 1583232 грн. 85 коп., судовий збір в сумі 31657 грн. 58 коп.

Відповідач, Товариство з обмеженою відповідальністю «Гірничі машини - Дружківський машинобудівний завод», м. Дружківка, Донецька область, з прийнятим рішенням не згоден, вважає його прийнятим з порушенням норм матеріального та процесуального права України тому він звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить Донецький апеляційний господарський суд скасувати рішення господарського суду Донецької області від 24.06.2015 р. по справі №905/106/15 і прийняти нове рішення, яким частково відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю «Автономні джерела струму» у задоволенні позовних вимог щодо стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Гірничі машини - Дружківський машинобудівний завод» основного боргу у розмірі 999 999,98 грн., та повністю відмовити у стягненні пені у розмірі 159 068,49 грн., інфляційних витрат у розмірі 411 999,99 грн., 3% річних у розмірі 12 164,39 грн.

За результатами автоматизованого розподілу справи сформовано колегію суддів у наступному складі: головуючий (суддя-доповідач) Чернота Л.Ф., Бойченко К.І., Ломовцева Н.В.

Ухвалою Донецького апеляційного господарського суду від 30.07.2015р. порушене апеляційне провадження із призначенням розгляду скарги на 07.09.2015р. о 14.00. год.

Розпорядженням Донецького апеляційного господарського суду від 07.09.2015 року у зв'язку з находженням у відпустці визначеного за результатами автоматичного розподілу справи №905/106/15 члена колегії суддів - судді Ломовцевої Н.В. та наявністю у складі постійно діючої колегії №2 другої судової палати іншого судді, керуючись ч. 5 ст. 26 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", п. 10.1 Засад використання автоматичної системи документообігу Донецького апеляційного господарського суду, затверджених рішенням загальних зборів суддів від 23.06.2015 р. з метою забезпечення подальшого розгляду справи, замінено відсутнього суддю Ломовцеву Н.В. з розгляду апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Гірничі машини - Дружківський машинобудівний завод", м. Дружківка, Донецька область на рішення господарського суду Донецької області від 24.06.2015 року у справі №905/106/15 на суддю другої судової палати - Стойка О.В.

04.09.2015 року через канцелярію Донецького апеляційного господарського суду від Товариства з обмеженою відповідальністю «Автономні джерела струму» надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому позивач посилається на те, що скаржник не надсилав на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю «Автономні джерела струму» копію скарги, що є порушенням ст.94 Господарського процесуального кодексу України, при таких обставинах, просять суд апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Автономні джерела струму» залишити без задоволення, а рішення господарського суду Донецької області від 24.06.2015 р. по справі №905/106/15- залишити без змін.

Судове засідання апеляційної інстанції здійснювалось за допомогою звукозаписувального технічного засобу у порядку розгляду апеляційної скарги, встановленому ст.ст. 4-4, 81-1, 99, 101 Господарського процесуального кодексу України.

У судовому засіданні представник позивача заперечував проти задоволення апеляційної скарги, та просив рішення господарського суду Донецької області від 24.06.2015 р. по справі №905/106/15 залишити без змін.

Представник відповідача до судового засідання не з"явся, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, що підтверджується поштовим повідомленням про вручення №02-30/2134/15 від 11.08.2015 р., своїми процесуальними правами, передбаченими статтею 22 Господарського процесуального кодексу України, не скористався.

Судова колегія Донецького апеляційного господарського суду вважає за необхідне розглянути апеляційну скаргу, оскільки для з'ясування фактичних обставин справи достатньо матеріалів, що знаходяться в матеріалах справи №905/106/15, та наданих представниками сторін пояснень.

Колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду у відповідності до статей 28-29 Закону України «Про судоустрій» та статті 101 Господарського процесуального кодексу України, на підставі встановлених фактичних обставин, переглядає справу та викладені в скарзі доводи щодо застосування судом при розгляді справи норм матеріального та процесуального права, що мають значення для справи.

Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Заслухавши пояснення представника позивача, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а рішення суду відповідає вищезазначеним вимогам, виходячи з наступного.

09.06.2014р. Товариство з обмеженою відповідальністю "Гірничі машини-Дружківський машинобудівний завод", м.Дружківка звернулось до господарського суду Донецької області із зустрічною позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Автономні джерела струму", м.Київ про стягнення неустойки та штрафу в сумі 819600,00 грн. за договором №32/13-ДрМЗ від 02.09.2013р.

Ухвалою господарського суду Донецької області від 09.06.2014р. повернуто зустрічну позовну заяву та додані до неї документи Товариству з обмеженою відповідальністю "Гірничі машини-Дружківський машинобудівний завод", м.Дружківка без розгляду, на підставі п.4 ст. 60 ГПК України.

Як вбачається з матеріалів справи, 02.09.2013р. сторонами було підписано договір №32/13-ДрМЗ, за умовами якого позивач (постачальник) зобов'язався передати в обумовлені цим договором строки відповідачу (покупцю) продукцію та/або товар, а відповідач зобов'язався прийняти вказаний товар і сплатити за нього узгоджену суму.

Кількість, ціна та асортимент товару визначається специфікаціями, які є складовими і невід'ємними частинами цього договору (п.1.2 договору).

Пунктом 3.1 договору під «узгодженою партією товару» за даним договором сторони розуміють кількість і асортимент товару, зазначені у конкретній узгодженій та підписаній сторонами специфікації на поставку партії товару.

Сторонами було підписано специфікацію №2 до договору №32/13-ДрМЗ від 02.09.2013р., згідно якої постачанню позивачем відповідачу підлягали акумуляторні батареї у кількості 4 одиниці на суму 999999,98 грн.

Відповідно до видаткової накладної №106 від 19.09.2014р. позивачем було поставлено відповідачу обумовлений специфікацією товар на суму 999999,98 грн. Факт отримання від позивача товару з боку відповідача не спростовано.

Приписами ст.509 Цивільного кодексу України, ст.173 Господарського кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Зобов'язання згідно із ст.ст.11, 509 Цивільного кодексу України, ст.174 Господарського кодексу України виникають, зокрема, з договору та інших правочинів.

Згідно норм ст.ст.525, 615 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобов'язання і одностороння зміна умов договору не допускаються.

За приписом ст.526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За змістом ст.193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Пунктом 4.3 договору №32/13-ДрМЗ від 02.09.2013р. встановлено наступний порядок оплати: відстрочка 60 днів після отримання товару.

За висновками суду першої інстанції, свої зобов`язання щодо своєчасної та повної сплати позивачу грошових коштів в сумі 999999,98 грн. всупереч ст.526 Цивільного кодексу України, ст.193 Господарського кодексу України відповідач не виконав. Тому, посилання відповідача у відзиві на позов на неналежне виконання позивачем своїх зобов'язань за договором в частині постачання товару та, як наслідок, наявність в нього права на застосування оперативно-господарської санкції відносно позивача є необґрунтованими.

Відповідно до ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивачем на підставі ст.625 Цивільного кодексу України за період з 19.11.2014р. по 30.04.2015р. нараховано та пред'явлено до стягнення інфляцію в сумі 419599,99 грн. та три проценти річних в сумі 12164,39 грн. за період з 19.11.2014р. по 15.05.2015р.

Сторонами було узгоджено, що за порушення строків оплати товару відповідач сплачує позивачу пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, діючої у термін, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожний день прострочення, п.5.9 договору.

Тому, позивачем заявлені вимоги про стягнення з відповідача пені в сумі 159068,49 грн. за період з 19.11.2014р. по 15.05.2015р.

Розрахунок сум пені та трьох процентів річних є арифметично вірним, таким, що відповідає законодавству, фактичним обставинам та матеріалам справи.

Відповідно п.3.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань» інфляційні нарахування на суму боргу, сплата яких передбачена частиною другою статті 625 ЦК України, не є штрафною санкцією, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення коштів внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення в їх сплаті. Зазначені нарахування здійснюються окремо за кожен період часу, протягом якого діяв відповідний індекс інфляції, а одержані таким чином результати підсумовуються за весь час прострочення виконання грошового зобов'язання.

Індекс інфляції - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, і його найменший період визначення складає місяць.

Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений названою Державною службою, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).

Як вбачається, відповідач мав здійснити розрахунок за поставлений позивачем товар в строк до 18.11.2014р. Як наслідок, нарахування інфляції за місяць, у якому мав бути здійснений платіж (листопад 2014р.), є неправомірним.

За таких обставин, стягненню з відповідача на користь позивача підлягає інфляція за період з грудня 2014р. по квітень 2015р. в сумі 411999,99 грн.

Однак, твердження відповідача щодо відсутності його вини у невиконанні зобов'язань перед позивачем внаслідок проведення антитерористичної операції на території Донецької області суд першої інстанції вважає безпідставними, оскільки ці твердження не підтверджено доказами у розумінні приписів господарського процесуального законодавства.

За змістом ст.10 Закону України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції" та ст.14-1 Закону України "Про торгово-промислові палати в Україні" єдиним належним доказом, що підтверджує настання обставин непереборної сили (форс-мажору), які мали місце на території проведення антитерористичної операції, як підстави звільнення від відповідальності за невиконання (неналежне виконання) зобов'язань, є сертифікат Торгово-промислової палати України, тоді як інші документи не можуть вважатися доказами наявності таких обставин.

Відповідно до Регламенту засвідчення Торгово-промисловою палатою України та регіональними торгово-промисловими палатами форс-мажорних обстави (обставин непереборної сили), затверджений рішенням президії Торгово-промислової палати України від 15.07.2014р. №40 (3), що кореспондується та витікає з положень Закону України "Про торгово-промислові палати в Україні" від 02.12.1997р. №671/97-ВР, форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) (Force Majeure) - це надзвичайні та невідворотні обставини, які об'єктивно впливають на виконання зобов'язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов'язків за законодавчими і іншими нормативними актами, дію яких неможливо було передбачити та дія яких унеможливлює їх виконання протягом певного періоду часу.

Сертифікат засвідчує певні форс-мажорні обставини, які звільняють від відповідальності за чітко визначеними зобов'язаннями та на які вказано заявником.

Враховуючи ненадання відповідачем до матеріалів справи належних доказів, які б підтверджували викладені у відзиві обставини, твердження відповідача в цій частині судом першої інстанції обґрунтовано відхілені.

Враховуючи, що позов доведений позивачем та обгрунтований матеріалами справи, суд першої інстанції обґрунтовано дійшов висновку про стягнення розміру основного боргу в сумі 999999 грн. 98 коп.

Щодо стягнення інфляції, то суд першої інстанції правомірно здійснив розрахунок та стягненню підлягає 411999 грн. 99 коп.

Крім того, стягненню підлягає три проценти річних в розмірі 12164 грн. 39 коп.

Позивачем нараховано відповідно до умов договору розмір пені у сумі 159068 грн. 49 коп.

Перевіривши правильність здійснення розрахунку, судова колегія вважає, що суд першої інстанції обґрунтовано задовольнив позовні вимоги в цій частині.

Твердження скаржника про порушення і неправильне застосування судом першої інстанції норм законодавства при прийнятті рішення не знайшли свого підтвердження в матеріалах справи, в зв'язку з чим підстав для зміни чи скасування законного та обґрунтованого судового акту колегія суддів не вбачає.

Рішення господарського суду Донецької області з урахуванням мотивів, зазначених апеляційним судом, відповідає фактичним обставинам справи та чинному законодавству.

Доводи, наведені в апеляційній скарзі, не впливають на правильність висновків суду першої інстанції та спростовані вищевикладеними висновками судової колегії.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду дійшла висновку, що рішення господарського суду Донецької області від 24.06.2014 року у справі №905/106/15 грунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, що відповідає приписам ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, тому залишає зазначене рішення без змін з мотивів, викладених у постанові, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Керуючись ст.ст. 33, 43, 49, 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Донецький апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Гірничі машини - Дружківський машинобудівний завод», м. Дружківка, Донецька область на рішення господарського суду Запорізької області від 24.06.2015 р. по справі №905/106/15 залишити без задоволення, а рішення - без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Вищого господарського суду України у касаційному порядку через апеляційний господарський суд протягом двадцяти днів.

Головуючий Л.Ф. Чернота

Судді: К.І. Бойченко

О.В. Стойка

Надруковано 5 прим.:

1- позивачу

1 - відповідачу

1 - у справу

1 - ДАГС

1 - ГСДО