Постанова № 49973732, 07.09.2015, Донецький апеляційний господарський суд

донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

07.09.2015 справа №908/2358/15-г

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

Головуючого:Чернота Л.Ф.,суддівБойченко К.І., Скакун О.А.При секретарi: Дьома К.Г.від позивача:Студенніков Д.М. - представник за довіреністю №23-12/14-1 від 23.12.2014 р.від відповідача:не з'явились Розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою вiдповiдальнiстю "Шляхове будiвництво "Альтком", м. Марiуполь, Донецька область

на рішення господарського суду Запорiзької області

від09.06.2015 рокуу справі№ 908/2358/15-г (суддя Мірошниченко М.В.)за позовомТовариства з обмеженою вiдповiдальнiстю "Райффайзен Лiзинг Аваль", м. Київдо Товариства з обмежекною вiдповiдальнiстю "Шляхове будiвництво "Альтком", м. Марiуполь, Донецька областьпростягнення 176 449,84 грн.

ВСТАНОВИВ:

У 2015 роцi Товариство з обмеженою вiдповiдальнiстю "Райффайзен Лiзинг Аваль", м. Київ звернулось до господарського суду Запорiзької області з позовною заявою до Товариства з обмеженою вiдповiдальнiстю "Шляхове будівництво "Альтком", м. Марiуполь, Донецька область про стягнення 176 449,84 грн.

Рішенням господарського суду Запорiзької області від 09.06.15р. позовнi вимоги задоволені у повному обсязі; стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Шляхове будівництво "Альтком" (87525, м. Маріуполь Донецької області, вул. Бахчиванджи, 2, код ЄДРПОУ 32794511) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Райффайзен Лізинг Аваль" (04073 м. Київ, пр. Московський, 9, корп. 5, офіс 101, код ЄДРПОУ 34480657) суму 176449 (сто сімдесят шість тисяч чотириста сорок дев'ять) грн. 84 коп. заборгованості зі сплати лізингових платежів та суму 3529 (три тисячі п'ятсот двадцять дев'ять) грн. 00 коп. судового збору.

За результатами автоматизованого розподілу справи сформовано колегію суддів у наступному складі: головуючий (суддя-доповідач) Чернота Л.Ф., Бойченко К.І., Скакун О.А

Ухвалою Донецького апеляційного господарського суду від 09.07.2015р. порушене апеляційне провадження із призначенням розгляду скарги на 07.09.2015р. о 14.00. год.

Судове засідання апеляційної інстанції здійснювалось за допомогою звукозаписувального технічного засобу у порядку розгляду апеляційної скарги, встановленому ст.ст. 4-4, 81-1, 99, 101 Господарського процесуального кодексу України.

У судовому засіданні представник позивача надав відзив, в якому просить суд апеляційну скаргу ТОВ «Шляхове будівництво «Альтком» залишити без задоволення, а рішення господарського суду Запорізької області від 09.06.2015 р. у справі №908/2358/15-г - без змін.

Представник відповідача до судового засідання не з"явся, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, що підтверджується поштовим повідомленням про вручення №02-30/1534/15 від 27.07.2015 р., своїми процесуальними правами, передбаченими статтею 22 Господарського процесуального кодексу України, не скористався.

Відповідно до частини другої статті 101 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд не зв"язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Заслухавши представника позивача, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів встановила наступне.

Згідно з пунктом 4 статті 129 Конституції України, статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Обов'язок доказування визначається предметом спору. За загальним правилом тягар доказування певних обставин покладається на особу, яка посилається на ці обставини.

У даному випадку суд першої інстанції чітко визначив, які саме норми діючого законодавства України слід застосовувати для вирішення спору: глава 58 параграф 6 Цивільного кодексу України - ЛІЗИНГ та Закон України "Про фінансовий лізинг".

Як вбачається з матеріалів справи, що 22.03.2007р. між ТОВ "Райффайзен Лізинг Аваль" (Лізингдавцем, позивачем у справі) та ТОВ "Шляхове будівництво Альтком" (Лізингоодержувачем, відповідачем у справі) було укладено договір фінансового лізингу № L389-03/07 (надалі - договір), за умовами якого, лізингодавець на підставі договору купівлі-продажу (поставки) зобов'язується придбати у свою власність і передати на умовах фінансового лізингу, без надання послуг з управління та технічної експлуатації, у тимчасове володіння та користування за плату майно, найменування, технічний опис, модель, рік випуску, ціна одиниці, кількість і загальна вартість якого зазначається в специфікації, а лізингоодержувач зобов'язується прийняти предмет лізингу та сплачувати лізингові платежі на умовах цього договору.

На виконання умов договору лізингодавець придбав предмет лізингу за договором купівлі-продажу № Р363-03/07 від 22.03.2007р. та на підставі акту приймання - передачі предмета лізингу від 03.04.2007р. передав лізингоодержувачу.

Предметом лізингу є - Тандемний каток HD 12 фірми HAMM, серійний номер Н1396361.

Строк лізингу складається з періодів лізингу, зазначених в графіку платежів, та не може бути менше одного року, відповідно до п. 1.2 договору.

Згідно графіку сторони визначили строк лізингу - 60 періодів лізингу.

Згідно з п. п. 4.1, 4.2 договору лізингові платежі складаються з авансового лізингового платежу та поточних лізингових платежів, що включають: суму, яка відшкодовує частину вартості предмета лізингу, та комісію лізингодавця.

Розмір лізингових платежів за кожний період лізингу, їх загальна сума та порядок сплати зазначаються в графіку.

Оплата всіх лізингових платежів, зазначених в цьому розділі договору, здійснюється лізингодержувачем в національній валюті України - гривнях, шляхом перерахування грошових коштів на рахунок лізингодавця. Лізингоодержувач здійснює платежі відповідно до графіку з коригуванням їх загальної вартості на зміну курсу Національного банку України для Євро за правилами, наведеними в п. 3 Графіку.

Відповідно до п. п. 5.1 - 5.4 загальних умов фінансового лізингу додаток № 4 до договору, лізингоодержувач зобов'язується сплачувати зазначені в графіку лізингові платежі. Датою сплати лізингового платежу вважається дата зарахування такого платежу на поточний рахунок.

Лізингоодержувач сплачує зазначені в графіку авансові лізингові платежі на підставі рахунку протягом 5 днів з дня укладення договору. Рахунок на оплату авансових лізингових платежів надається лізингодавцю при укладенні договору.

Лізингоодержувач сплачує зазначені в графіку поточні лізингові платежі щомісяця авансом до 8 числа поточного місяця на підставі рахунку лізингодавця, направленого на вказану в договорі електрону адресу лізингоодержувача або за допомогою факсимільного зв'язку.

У разі неотримання рахунку лізингодавця до 5 числа поточного місяця лізингоодержувач зобов'язаний звернутися до лізингодавця та отримати відповідний рахунок самостійно. В цьому випадку лізингоодержувач зобов'язаний оплатити рахунок до 10 числа поточного місяця.

Лізингоодержувач сплачує поточні лізингові платежі починаючи з першого періоду лізингу.

Першим періодом лізингу вважається календарний місяць, що слідує за місяцем в якому предмет лізингу був переданий лізингоодержувачу за актом приймання - передачі. Зазначені в графіку порядкові номери періодів лізингу відповідають календарним місяцям, які слідують за першим періодом лізингу, в прямому порядку.

Внаслідок наявності у лізингоодержувача простроченої заборгованості за договором, була проведена реструктуризація заборгованості та між сторонами підписані угоди, якими були внесені зміни до графіку платежів, а саме: угодою від 28.04.2007р. про внесення змін до договорів фінансового лізингу сторони дійшли згоди внести зміни до примітки п.2 графіку; угодою від 02.03.2009р. про внесення змін до договору сторони дійшли згоди внести зміни до додатку № 1 «Графік платежів» до договору; угодою від 01.09.2009р. про внесення змін до договору сторони дійшли згоди внести зміни до додатку № 1 «Графік платежів» до договору; угодою від 02.08.2010р. про внесення змін договору сторони дійшли згоди внести зміни до додатку № 1 «Графік платежів» до договору; угодою від 01.12.2010р. про внесення змін договору сторони дійшли згоди внести зміни до додатку № 1 «Графік платежів» до договору; угодою від 04.05.2011р. про внесення змін до договору сторони дійшли згоди внести зміни до додатку № 1 «Графік платежів» договору.

Однак, лізингоодержувачем за закінченням строку лізингу такі зобов'язання не були виконані належним чином та у повному обсязі.

У зв'язку із наявністю простроченої заборгованості за рахунками, сторони досягли згоди щодо внесення змін до договору, уклавши додаткову угоду від 28.02.2014р. (надалі - угода до договору) та домовились про таке:

Лізингоодержувач визнає наявність простроченої заборгованості за рахунками, оформленими з 01.12.2009р. по 17.02.2014р. за договором фінансового лізингу № L389-03/07, перед лізингодавцем та зобов'язується сплатити в розмірі та строк, визначений сторонами, згідно до п. 1.1. угоди до договору.

Відповідно до п. 1.2. Угоди до договору підписанням цієї угоди Лізингоодержувач (відповідач) засвідчує та визнає, що на дату укладання угоди до договору, зобов'язання лізингоодержувача перед лізингодавцем за договором не виконані в повному обсязі та відповідно до умов, визначених договором.

Пунктом 1.3. Угоди до договору сторони визначили, що виконання зобов'язань/боргових зобов'язань лізингоодержувача за договором, з моменту укладання цієї додаткової угоди, є відстроченим. Встановити кінцеву дату виконання лізингоодержувачем зобов'язань за договором до 30.09.2014р. (зобов'язання повинні бути виконані не пізніше зазначеної дати/дата виконання зобов'язань).

З урахуванням умов, визначених п.1.1. угоди до договору, пунктом 1.4. угоди до договору сторони засвідчують, що договір є чинним та діє до повного виконання лізингоодержувачем зобов'язань перед лізингодавцем щодо сплати заборгованості відповідно до умов договору та п. 1.1. цієї угоди до договору.

Додатковою Угодою від 28.02.2014р. до договору сторони дійшли згоди, що зобов'язання лізингоодержувача перед лізингодавцем за договором, припиняються, після повного та належного виконання лізингоодержувачем зобов'язань, визначених п. 1.1. цієї угоди, та у разі сплати викупної вартості предмета лізингу в строк та у розмірі, визначеними договором купівлі-продажу (викупу).

Згідно з ч.ч. 2, 3 ст. 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини… Цивільні права та обов'язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства. Аналогічні положення містить ст. 174 Господарського кодексу України (далі - ГК України), згідно з якою господарські зобов'язання між суб'єктами господарювання виникають, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом.

Обставини справи свідчать, що спірні правовідносини сторін ґрунтуються на договорі, який за своєю правовою природою є договором фінансового лізингу.

Спеціальним нормативним актом, який безпосередньо регулює відносини лізингу, є Закон України «Про фінансовий лізинг». Відповідно до ст. 2 цього Закону відносини, що виникають у зв'язку з договором фінансового лізингу, регулюються положеннями Цивільного кодексу України про лізинг, найм (оренду), купівлю-продаж, поставку, з урахуванням особливостей, що встановлюються цим Законом.

Згідно з ч. 2 ст. Закону України «Про фінансовий лізинг» за договором фінансового лізингу лізингодавець зобов'язується набути у власність річ у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов і передати її в користування лізингоодержувачу на визначений строк не менше одного року за встановлену плату (лізингові платежі). Цим законом встановлюється порядок нарахування та сплати за договором (лізингові платежі).

Приписами статті 806 Цивільного кодексу України за договором лізингу одна сторона (лізингоодержувач) передає або зобов'язується набути у власність річ у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов (непрямий лізинг), на певний строк і за встановлену плату (лізингові платежі).

Статтею 526 ЦК України встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 16 Закону України «Про фінансовий лізинг» сплата лізингових платежів здійснюється в порядку, встановленому договором, а пунктом 3 ч. 2 ст. 11 вказаного Закону передбачено, що лізингоодержувач зобов'язаний своєчасно сплачувати лізингові платежі.

Лізингові платежі складаються з авансового лізингового платежу та поточних лізингових платежів, що включають: суму, яка відшкодовує частину вартості предмета лізингу, та комісію лізингодавця, згідно пункту 4.1 договору.

Дослідивши матеріали справи, судова колегія вказує на те, що доказів погашення заборгованості за договором в сумі 176449,84 грн. відповідач суду не надав.

З урахуванням вищенаведеного, колегія суддів зазначає, що вимога про стягнення суми основного боргу за договором є обґрунтованою.

Згідно зі ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

В силу вказаної норми предметом доказування є обставини, які свідчать про дійсні права та обов'язки сторін у справі та складаються з фактів, якими позивач обґрунтовує підстави позову, та фактів, якими відповідач обґрунтовує заперечення проти позову.

В даному випадку, відповідач не скористався наданими йому процесуальними правами, не надав суду доказів, які могли б свідчити про належне виконання ним договірних зобов'язань.

Отже, відповідно до статті 47 Господарського процесуального кодексу України, судове рішення прийняте за результатами дослідження усіх обставин справи.

З урахуванням вищевикладеного, судова колегія Донецького апеляційного господарського суду дійшла висновку, що відповідно до вимог статті 43 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду Запорiзької області від 09.06.2015 року у справі №908/2358/15-г ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді всіх обставин справи, які мають суттєве значення для вирішення спору, відповідає нормам матеріального та процесуального права України, а доводи апеляційної скарги не спростовують висновку суду.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті державного мита по апеляційній скарзі покладаються на скаржника

Керуючись статями 33, 34, 43, 49, 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Донецький апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційної скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Шляхове будівництво «Альтком» на рішення Господарського суду Запорізької області від 09.06.2015р. по справі №908/2358/15-г залишити без задоволення, а рішення - без змін.

Постанова апеляційної інстанції набирає сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів з дня набрання постановою апеляційного господарського суду законної сили.

Головуючий Л.Ф. Чернота

Судді: К.І. Бойченко

О.А. Скакун

Надруковано 5 прим.:

1- позивачу

1 - відповідачу

1 - у справу

1 - ДАГС

1 - ГСЗО