Рішення № 49960230, 07.09.2015, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

07.09.15 Справа № 904/6267/15

За позовом Комунального підприємства "Бюро обліку майнових прав та діяльності з нерухомістю" Дніпропетровської міської ради, м. Дніпропетровськ

до Науково-виробничого приватного підприємства "Універсал-Сіті", м. Дніпропетровськ

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача, Департамент корпоративних прав та правового забезпечення Дніпропетровської міської ради, м. Дніпропетровськ

про стягнення заборгованості

Суддя Ярошенко В.І.

Представники:

від позивача: Андрєєва Г.Д. - представник за дов. № 1957 від 03.09.15

від відповідача: не з'явились

від третьої особи: Шинкаренко С.О. - представник за дов. № 10/3-75 від 28.07.15

СУТЬ СПОРУ:

Комунальне підприємство "Бюро обліку майнових прав та діяльності з нерухомістю" Дніпропетровської міської ради звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Науково-виробничого приватного підприємства "Універсал-Сіті" про стягнення 6209, 24 грн. заборгованості з орендної плати, 644, 43 грн. пені, 242, 54 грн. 3 відсотків річних, 12416 грн. інфляційних втрат.

Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням відповідачем свої зобов'язань за договором оренди нерухомого майна, що належить до комунальної власності територіальної громади міста № 269 ДКП/13 від 01.08.2013 в частині повної та своєчасної сплати орендної плати.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 20.07.2015 порушено провадження у справі, її розгляд призначено на 10.08.2015, залучено до участі у справі, в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача, Департамент корпоративних прав та правового забезпечення Дніпропетровської міської ради.

Ухвалою суду від 10.08.2015 розгляд справи відкладено на 07.09.2015.

Відповідач явку повноважного представника у судове засідання не забезпечив, відзив на позовну заяву та інші витребуванні судом документи не надав, про причини неявки суд не повідомив. Про дату, час та місце судового засідання був повідомлений належним чином, що підтверджується поштовими повідомленнями про вручення цінних листів з ухвалами суду (арк. с. 45, 54).

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

У судовому засіданні 07.09.2015 оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача та третьої особи, всебічно та повно з'ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення її по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

01.08.2013 між Департаментом корпоративних прав та правового забезпечення Дніпропетровської міської ради (далі - орендодавець) та Науково-виробничим приватним підприємством "Універсал-Сіті" (далі - відповідач, орендар) був укладений договір оренди нерухомого майна, що належить до комунальної власності територіальної громади міста № 269-ДКП/13 (далі - договір).

Відповідно до пункту 1.1 договору, з метою ефективного використання комунального майна орендодавець на підставі рішення міської ради від 21.03.07 № 41/11 із змінами та доповненнями передає, а орендар приймає в строкове платне користування комунальне нерухоме майно вбудоване у нежитлове приміщення (далі - об'єкт оренди) загальною площею 272, 4 кв.м, розташоване за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Клари Цеткін, 3, у цоколі 5-поверхової будівлі. вартість якого, згідно з незалежною оцінкою становить 665773 грн., без ПДВ, що перебуває на балансі Комунального підприємства "Бюро обліку майнових прав та діяльності з нерухомістю" Дніпропетровської міської ради (далі - позивач, балансоутримувач), для розміщення суб'єкту господарювання, що здійснює побутове обслуговування населення.

Згідно з п. 2.2 договору оренди, орендар вступає у строкове платне користування об'єктом оренди з дати підписання сторонами цього договору та акта приймання-передачі об'єкта оренди.

Відповідно до акту приймання-передачі від 01.08.2013, складеному та підписаному орендодавцем, балансоутримувачем та орендарем, відповідачу було передано об'єкт оренди, зазначений в п.1.1 договору (арк. с. 26).

Пунктом 3.2 договору передбачено, що розмір орендної плати становить 2776, 84 грн., без ПДВ /базова за червень місяць 2013 рік/. Нарахування ПДВ на суму орендної плати здійснюється згідно з чинним законодавством та в повному обсязі спрямовується орендарем на рахунок балансоутримувача.

Пунктом 3.3 договору встановлено, що за користування обєктом оренди, орендар сплачує орендну плату, яку спрямовує:

- 50 % від загальної суми орендної плати до загального фонду міського бюджету м. Дніпропетровська на розрахункові рахунки, які відкриті управлінням Державного казначейства за місцем реєстрації орендаря, як платника податків та зборів, в районних інспекціях м. Дніпропетровська, відповідно з кодом бюджетної класифікації 22080401 - у розмірі 1388, 42 грн.;

- 50 % від загальної суми орендної плати у розмірі 1388, 42 грн. - на рахунок балансоутримувача об'єкта оренди.

Відповідно до п. 3.4 договору, орендна плата за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць з урахуванням індексу інфляції за поточний місяць.

Орендна плата сплачується орендарем щомісяця у термін не пізніше 15 числа місяця, наступного за звітним, і не залежить від наслідків господарської діяльності орендаря (п.3.5 договору).

За період з серпня 2013 року по квітень 2014 року відповідач здійснив часткову оплату орендних платежів (арк. с. 56-70), у зв'язку з чим у нього утворилась заборгованість з орендної плати перед балансоутримувачем у розмірі 6209, 24 грн.

Відповідно до частини 1 статті 2 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", орендою є засноване на договорі строкове платне користування майном, необхідним орендареві для здійснення підприємницької та іншої діяльності.

Частинами 1 та 2 статті 19 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" встановлено, що орендар за користування об'єктом оренди вносить орендну плату незалежно від наслідків господарської діяльності. Методика розрахунку орендної плати та пропорції її розподілу між відповідним бюджетом, орендодавцем і балансоутримувачем визначаються для об'єктів, що перебувають у державній власності, Кабінетом Міністрів України. Методика розрахунку орендної плати та пропорції її розподілу між відповідним бюджетом, орендодавцем і балансоутримувачем визначаються органами, уповноваженими Верховною Радою Автономної Республіки Крим (для об'єктів, що належать Автономній Республіці Крим), та органами місцевого самоврядування (для об'єктів, що перебувають у комунальній власності) на тих самих методологічних засадах, як і для об'єктів, що перебувають у державній власності.

Суб'єкти господарювання повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином, відповідно до закону, інших правових актів, договору (пункт 1 статті 193 Господарського кодексу України).

Обов'язок щодо своєчасного внесення орендної плати орендарем передбачено частиною 3 статті 18 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", частиною 5 статті 762 Цивільного кодексу України, частиною 3 статті 285 Господарського кодексу України.

Орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності (частина 1 статті 286 Господарського кодексу України).

Право балансоутримувача на отримання орендної плати передбачено частиною 2 статті 19 Закону України "Про оренду державного та комунального майна".

Відповідно до статті 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Частиною 1 статті 612 Цивільного кодексу України зазначено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Господарське зобов'язання виникає, зокрема із господарського договору (стаття 174 Господарського кодексу України).

Статтями 525 та 526 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова вiд зобов'язання або одностороння змiна його умов не допускається, якщо iнше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином вiдповiдно до умов договору та вимог цього Кодексу, iнших актiв цивiльного законодавства.

Якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (стаття 530 Цивільного кодексу України).

Відповідно до пункту 3.4 договору, строк оплати орендних платежів є таким, що настав.

Станом на час розгляду справи доказів сплати заборгованості у повному обсязі від представників сторін не надійшло.

З урахуванням викладеного, господарський суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача щодо стягнення з відповідача основного боргу у розмірі 6209, 24 грн. підлягають задоволенню.

У зв'язку з несвоєчасною оплатою відповідачем орендної плати, позивач нарахував відповідачу пеню у сумі 644, 43 грн. за період з 16.09.2013 по 15.11.2014.

Згідно зі статтею 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Відповідно до пункту 9.2 договору за несвоєчасну сплату суми орендної плати орендар зобов'язаний сплатити пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ на дату нарахування пені від несплаченої суми орендної плати за кожен день прострочення платежу у співвідношенні, визначеному п. 3.2 цього договору.

Згідно з ч. 2 ст. 218 Господарського кодексу України, учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання. У разі, якщо інше не передбачено законом або договором, суб'єкт господарювання за порушення господарського зобов'язання несе господарсько-правову відповідальність.

Відповідно до ч. 1. ст. 216 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

У сфері господарювання, згідно з ч. 2 ст. 217 та ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України, застосовуються господарські санкції, зокрема, штрафні санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Спеціальним законом, що регулює договірні правовідносини між платниками і одержувачами грошових коштів щодо відповідальності за невчасне виконання грошових зобов'язань, є Закон України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" від 22.11.1996 № 543/96, відповідно до статті 3 якого, розмір пені за порушення грошового зобов'язання розраховується із суми простроченого платежу і не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Частиною шостою статті 232 Господарського кодексу України передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Відповідно до ст. 55 Господарського процесуального кодексу України, суд, перевіривши правильність нарахування пені, задовольняє дану вимогу повністю у розмірі 644, 43 грн.

Також, за порушення відповідачем виконання грошового зобов'язання позивачем нараховано три відсотки річних за період з 16.09.2013 по 30.06.2015 у розмірі 242, 54 грн. та інфляційні втрати за період 16.09.2013 по 30.06.2015 у сумі 12416 грн.

Відповідно ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошових зобов'язань на вимогу кредитора, зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 відсотка річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з рахуванням індексу інфляції та процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отримання компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Тобто, у разі неналежного виконання боржником грошового зобов'язання виникають нові додаткові зобов'язання, які тягнуть за собою втрату матеріального характеру.

За своїми ознаками, індекс інфляції є збільшенням суми основного боргу у зв'язку з девальвацією грошової одиниці України, а 3% річних є платою за користування чужими коштами в цей період прострочки виконання відповідачем його договірного зобов'язання, і за своєю правовою природою вони є самостійними способами захисту цивільних прав і забезпечення виконання цивільних зобов'язань.

Відповідно до п. 3.2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань" від 17.12.2013 № 14 (далі - Постанова Пленуму Вищого господарського суду України № 14) індекс інфляції - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, і його найменший період визначення складає місяць.

Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений названою Державною службою, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).

Відповідно до ст. 55 Господарського процесуального кодексу України, суд, перевіривши правильність нарахування трьох відсотків річних задовольняє дану вимогу повністю у сумі 242, 54 грн.

Щодо інфляційних втрат, господарський суд задовольняє дану вимогу частково у розмірі 4266, 94 грн., оскільки, як вбачається з розрахунку позивача доданого до позову (арк. с. 10), позивачем повторно до суми інфляційних втрат включено суму основного боргу.

Враховуючи вищевикладені обставини, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Витрати по сплаті судового збору, відповідно до ст. 49 ГПК України, стягуються з відповідача на користь позивача пропорційно задоволеним вимогам, а саме у розмірі 1063, 97 грн.

Керуючись ст.ст. 22, 44, 49, 82-85, 115-117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Науково-виробничого приватного підприємства "Універсал-Сіті" (49044, м. Дніпропетровськ, вул. Шевченка, буд. 41-Б; ідентифікаційний код 37454258) на користь Комунального підприємства "Бюро обліку майнових прав та діяльності з нерухомістю" Дніпропетровської міської ради (49000, м. Дніпропетровськ, вул. Мечникова, 6; ідентифікаційний код 03341763) основний борг у розмірі 6209, 24 грн., пеню у сумі 644, 43 грн., три відсотки річних у розмірі 242, 54 грн., інфляційних втрат у сумі 4266, 94 грн. та 1063, 97 витрат зі сплати судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду може бути оскаржене протягом десяти днів з дня підписання рішення шляхом подання апеляційної скарги до Дніпропетровського апеляційного господарського суду через господарський суд Дніпропетровської області.

Повне рішення складено 08.09.2015

Суддя В.І. Ярошенко