Постанова № 4994354, 02.09.2009, Вінницький окружний адміністративний суд

а

ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

м. Вінниця, вул. Островського, 14

тел/факс (0432) 55-15-10, 55-15-15, e-mail: inbox@adm.vn.court.gov.ua

____________________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 вересня 2009 р. Справа № 2-а-3603/09/0270

Вінницький окружний адміністративний суд в складі

Головуючого судді Поліщук Ірини Миколаївни

При секретарі судового засідання: Ужваку Олександру Сергійовичу

За участю:

прокурора: Саламахи Олександра Володимировича

представників сторін:

позивача : ОСОБА_1

відповідача : ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом: Прокурора Вінницького району в інтересах держави в особі Територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті у Вінницькій області

до:ОСОБА_2

про: стягнення фінансових санкцій

ВСТАНОВИВ :

Прокурор Вінницького району звернувся до суду в інтересах держави в особі Територіального управління Головної державної автомобільної інспекції на автомобільному транспорті у Вінницькій області з позовом до ОСОБА_2про стягнення фінансових санкцій.

Позовні вимоги мотивовано тим, що під час проведення перевірки державними інспекторами Територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті у Вінницькій області дотримання вимог Закону України "Про автомобільний транспорт" було встановлено, що відповідачем було порушено вимогу ст. 48 Закону України "Про автомобільний транспорт". По факту порушення було складено акт № 108979 від 04.03.2009 року (а.с.7), з яким під розписку ознайомлений відповідач. На підставі даного акту 16.03.2009 року т.в.о. начальника Територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті у Вінницькій області, керуючись ст. 60 Закону України "Про автомобільний транспорт", винесена постанова № 082990 (а.с.6) про застосування до відповідача фінансових санкцій в сумі 1700 грн. 00 коп.

Посилаючись на те, що ОСОБА_2 зазначену постанову не оскаржив, в строки, встановлені законом, застосовані фінансові санкції в добровільному порядку не сплатив, що тягне за собою ненадходження коштів до бюджету держави, прокурор звернувся до суду в інтересах Територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті у Вінницькій області з позовом про стягнення фінансових санкцій в сумі 1700 грн. 00 коп.

Прокурор в судовому засіданні підтримав позовні вимоги в повному обсязі.

Представник Територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті у Вінницькій області просила суд задовольнити позов повністю.

Відповідач в судовому засіданні визнав позов повністю.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 04.03.2009 року, на підставі завдання на перевірку № 087798 від 02.03.2009 року (а.с.17), державними інспекторами Територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті у Вінницькій області проводилась перевірка додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом.

За результатами перевірки складено акт № 108979 (а.с.7) про перевірку транспортного засобу марки ГАЗ, державний номерний знак НОМЕР_1, що належить ОСОБА_2, під керуванням ОСОБА_3, згідно якого виявлені порушення Закону України "Про автомобільний транспорт", а саме: надання послуг по перевезенню вантажу на договірних умовах без дорожнього листа. Відповідач з актом ознайомлений, про що свідчить його підпис в даному акті.

 Відповідача було повідомлено про розгляд його справи в Територіальному управлінні Головної державної інспекції на автомобільному транспорті у Вінницькій області, про що свідчить його підпис в повідомленні про розгляд справи (а.с.5).

Постановою т.в.о. начальника Територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті у Вінницькій області № 082990 від 16.03.2009 року (а.с.6) за порушення законодавства про автомобільний транспорті до ОСОБА_2застосовано фінансову санкцію в сумі 1700 грн. 00 коп. (сто неоподатковуваних мінімумів доходів громадян).

Дану постанову було направлено відповідачу, про що свідчить реєстр згрупованих внутрішніх поштових відправлень № 2 від 20.03.2009 року (а.с.18). Вона в добровільному порядку відповідачем не виконана та не оскаржена.

Відповідно до Свідоцтва про державну реєстрацію суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи Серії В00 № 692027 (а.с.8), ОСОБА_2 зареєстрований як фізична особа-підприємець 31.07.2004 року.

Рішенням № 71Л від 01.07.2008 року Територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті у Вінницькій області, ОСОБА_2 18.07.2008 року видано ліцензію № 422426 (а.с.9) для надання послуг з внутрішніх перевезень вантажів, строк дії якої з 02.07.2008 року по 01.07.2013 року.

Відносини між автомобільними перевізниками, замовниками транспортних послуг, органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування, пасажирами, власниками транспортних засобів, а також їх відносини з юридичними та фізичними особами - суб'єктами підприємницької діяльності, які забезпечують діяльність автомобільного транспорту та безпеку перевезень регулюються Законом України “Про автомобільний транспорт”(далі -Закон).

Частинами 1, 3 статті 5 Закону, визначено, що основним завданням державного регулювання та контролю у сфері автомобільного транспорту є створення умов безпечного, якісного й ефективного перевезення пасажирів та вантажів, надання додаткових транспортних послуг.

Державне регулювання та контроль у сфері автомобільного транспорту реалізується шляхом проведення центральними та місцевими органами виконавчої влади, державними органами управління автомобільним транспортом, органами місцевого самоврядування економічної, тарифної, науково-технічної та соціальної політики, ліцензування, стандартизації та сертифікації на автомобільному транспорті, задоволення потреб автомобільного транспорту в паливно-енергетичних і матеріально-технічних ресурсах і транспортних засобах.

За правилами встановленими статтею 48 Закону передбачено, що автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред'являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконують вантажні перевезення.

Документи для фізичної особи, що здійснює вантажні перевезення на договірних умовах, є: для автомобільного перевізника - ліцензія та документ, що засвідчує використання транспортного засобу на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством України; для водія - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, ліцензійна картка, товарно-транспортна накладна або інший визначений законодавством документ на вантаж, інші документи, передбачені законодавством України.

Пунктом 2 частини 1 статті 60 Закону України “Про автомобільний транспорт”встановлено, що за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються санкції: за надання послуг з перевезень пасажирів та вантажів без оформлення документів, перелік яких визначений статтями 39 та 48 цього Закону - штраф у розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

У відповідності зі статтею 124 Конституції України, юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі, водночас частиною 2 статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади (до яких належать органи державної податкової служби) та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ст. 36-1 Закону України “Про прокуратуру”, підставою представництва у суді інтересів держави - наявність порушень або загрози порушень економічних, політичних та інших державних інтересів внаслідок протиправних дій (бездіяльності) фізичних або юридичних осіб, що вчиняються у відносинах між ними або з державою.

Відповідно до статей 11, 71 Кодексу адміністративного судочинства (далі -КАС) України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд, згідно статті 86 цього ж Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за свої внутрішнім переконання, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Відповідно до ч. 4 ст. 94 КАС України, у справах, в яких позивачем є суб`єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що вимоги позивача є обгрунтованими, відповідають дійсним обставинам та матеріалам справи і підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст. 70, 71, 79, 86, 94, 128, 158, 162, 163, 167, 255, 257 КАС України, суд -

 ПОСТАНОВИВ :

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Стягнути із ОСОБА_2(23226, Вінницька область, АДРЕСА_1, ід.номер НОМЕР_2) на користь Головної державної інспекції на автомобільному транспорті в дохід Державного бюджету України (р/р 31111106700002, код ЄДРПОУ 34701167, держбюджет м. Вінниця, 21081100, ГУДКУ у Вінницькій області м. Вінниця МФО 802015) 1 700 гривень (одна тисяча сімсот гривень) фінансових санкцій.

Відповідно до ст. 186 КАС України постанова може бути оскаржена протягом 10 днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. При цьому апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження , якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження. Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до суду апеляційної інстанції через суд , який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Відповідно до ст. 254 КАС України постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова або ухвала суду першої інстанції набирає сили після закінчення цього строку.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Повний текст постанови оформлено: 07.09.09

Суддя Поліщук Ірина Миколаївна

З оригіналом згідно:

Суддя:

Секретар: