Постанова № 4994345, 25.08.2009, Вінницький окружний адміністративний суд

а

ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

м. Вінниця, вул. Островського, 14

тел/факс (0432) 55-15-10, 55-15-15, e-mail: inbox@adm.vn.court.gov.ua

____________________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 серпня 2009 р. Справа № 2-а-3545/09/0270

Вінницький окружний адміністративний суд в складі

Головуючого судді Вільчинського Олескандра Ванадійовича,

При секретарі судового засідання: Гонті Інні Олександрівні

За участю представників сторін:

позивача : ОСОБА_1

відповідача : ОСОБА_2

розглянувши матеріали справи в судовому засіданні

за позовом: приватного підприємства "Продкомпанія"

до: державної податкової інспекції у м. Вінниці

про: визнання протипраним та скасування рішення про застосування штрафних(фінансових) санкцій.

ВСТАНОВИВ :

Приватне підприємство "Продкомпанія" звернулося до суду з адміністративним позовом до ДПІ у м. Вінниці про визнання протиправним та скасування рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на прийняття рішення відповідачем всупереч вимогам Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" від 06.07.95 р. N 265/95-ВР (далі -Закон N 265) та нормам Закону України “Про державну податкову службу в Україні” від 04.12.1990р. № 509-XII (далі -Закон № 509-XII) і зазначає, що для проведення позапланової документальної перевірки податковий орган зобов'язаний забезпечити наявність обґрунтовуючого документа, а саме: наказу керівника податкового органу. Тому позивач вважає, що підстав для застосування штрафних санкцій немає, просить позов задовольнити та скасувати рішення № 0007552340 від 18.06.2009 року.

В судовому засіданні представник позивача підтримав заявлений позов.

Представник відповідача проти позову заперечив, просив суд в задоволенні позову відмовити. Надав суду свої письмові заперечення.

Суд розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті встановив наступне.

Працівниками державної податкової інспекції у м. Вінниці на підставі Закону України "Про державну податкову службу в Україні" проведено перевірку клубу-кафе “Спорт-Тайм”, що розташований по вул. АДРЕСА_1 за результатами якої складено акт перевірки від 12.06.2009р.

Відповідачем на підставі висновків складеного акта про порушення позивачем п. 11, 13 статті 3 Закону № 265, а саме: не забезпечено відповідність сум готівкових коштів на місці проведення розрахунків, сумі коштів, яка зазначена в денному звіті реєстратора розрахункових операцій та проведення розрахункових операцій через реєстратор розрахункових операцій без використання режиму попереднього програмування, цін товарів. Суб`єктом владних повноважень було прийнято рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій N 0007552340 від 18.06.2009 р. згідно якого до ПП "Продкомпанія" застосовано штрафні санкції в сумі 165,00 грн.

Відповідно до ст. 11 Закону № 509-XII, органи державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановлених законами України, мають право здійснювати контроль за додержанням порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги) у встановленому законом порядку

Відповідно до п. 13 ст. 3 Закону N 265 суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані забезпечувати відповідність сум готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті реєстратора розрахункових операцій, а у випадку використання розрахункової книжки - загальній сумі продажу за розрахунковими квитанціями, виданими з початку робочого дня.

Згідно п. 11 ст. 3 Закону N 265, суб`єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (надані послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов`язані проводити розрахункові операції через реєстратори розрахункових операцій з використанням режиму попереднього програмування найменування, цін товарів (послуг) та обліку їх кількості.

Згідно ст. 15 Закону № 265 контроль за додержанням суб'єктами підприємницької діяльності порядку проведення розрахунків за товари (послуги), інших вимог цього Закону здійснюють органи державної податкової служби України шляхом проведення планових або позапланових перевірок згідно із законодавством України.

Судом при розгляді справи з'ясовано, що характер спірних відносин виник у зв'язку із проведенням, на думку позивача, позапланової перевірки, на яку відповідач не мав права.

Позивач вважає, що для проведення такої перевірки необхідно наявність хоча б однієї з підстав, передбачених ч.6 ст. 11-1 Закону 509-XII та за рішенням керівника податкового органу, яке оформляється наказом.

Частиною 6 статті 11-1 цього Закону № 509-XII визначено, що позаплановою виїзною перевіркою вважається перевірка, яка не передбачена в планах роботи органу державної податкової служби і проводиться за наявності хоча б однієї з таких обставин, вичерпний перелік яких наведений у цій частині.

Враховуючи вищевикладене суд, прийшов до висновку про те, що ДПІ у м. Вінниці є компетентним органом щодо проведення перевірок і застосування до господарюючих суб`єктів фінансових санкцій, передбачених Законом № 509-XII. Перевірка ПП “Продкомпанія” являлася плановою, що підтверджується направленнями № 1211/23 від 12 червня 2008р. та № 1210/23 від 12 червня 2008р., якими доручалось ОСОБА_3. та ОСОБА_4. провести планову перевірку.

Відповідно до ст. 11-2 Закону № 509-XII посадові особи органу державної податкової служби вправі приступити до проведення планової або позапланової виїзної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим та іншими законами України, та за умови надання платнику податків під розписку: 1) направлення на перевірку, в якому зазначаються дата його видачі, назва органу державної податкової служби, мета, вид (планова або позапланова), підстави, дата початку та дата закінчення перевірки, посади, звання та прізвища посадових осіб органу державної податкової служби, які проводитимуть перевірку. Направлення на перевірку є дійсним за умови наявності підпису керівника органу державної податкової служби, скріпленого печаткою органу державної податкової служби; 2) копії наказу керівника податкового органу про проведення позапланової виїзної перевірки, в якому зазначаються підстави проведення позапланової виїзної перевірки, дата її початку та дата закінчення.

Відповідно до ч. 1 ст. 11-1 Закону № 509-XII Плановою виїзною перевіркою вважається перевірка платника податків щодо своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати ним податків та зборів (обов'язкових платежів), яка передбачена у плані роботи органу державної податкової служби і проводиться за місцезнаходженням такого платника податків чи за місцем розташування об'єкта права власності, стосовно якого проводиться така планова виїзна перевірка.

Відповідно до ч. 2 ст. 11-1 Закону № 509-XII Планова виїзна перевірка проводиться за сукупними показниками фінансово-господарської діяльності платника податків за письмовим рішенням керівника відповідного органу державної податкової служби не частіше одного разу на календарний рік.

 Натомість судом встановлено, що ДПІ у м. Вінниці здійснювала контроль додержання порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги) право на який закріплено п. 2 ч. 1 ст. 11 Закону № 509-XII. До даних спірних правовідносин не застосовується положення ЗУ “Про державну податкову службу в Україні” щодо здійснення перевірки та обов`язку податкового органу попереджати платника податків за 10 днів про проведення даної перевірки.

Таким чином, планова перевірка ПП "Продкомпанія" здійснена відповідно до порядку визначеного Законом України “Про державну податкову службу” та Законом України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг”, а також в межах повноважень та у спосіб передбачений законодавством.

За змістом частин четвертої та п'ятої статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України, суд повинен визначити характер спірних правовідносин та зміст правової вимоги, матеріальний закон, який їх регулює, а також факти, що підлягають встановленню і лежать в основі вимог та заперечень.

До приватного підприємства “Продкомпанія” застосована фінансова санкція у вигляді штрафу в сумі 165 грн. на підставі п.6 ст. 17, 22 Закону N 265/95-ВР. Позивачем не забезпечено відповідність сум готівкових коштів на місці проведення розрахунків суми коштів, яка зазначена в денному звіті реєстратора розрахункових операцій. Невідповідність склала 16 грн. Також перевіркою встановлено, що проводяться розрахункові операції через реєстратор розрахункових операцій без використання режиму попереднього програмування найменування, цін товарів (послуг) та обліку їх кількості, а саме, не запрограмовані до РРО сигарети “Мальборо Лайт” та запальнички.

Згідно п. 11 ст. 3 Закону N 265, суб`єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (надані послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов`язані проводити розрахункові операції через реєстратори розрахункових операцій з використанням режиму попереднього програмування найменування, цін товарів (послуг) та обліку їх кількості.

Пунктом 6 статті 17 Закону N 265 передбачено, що у разі проведення розрахункових операцій без використання режиму попереднього програмування найменування, цін товарів (послуг) та обліку їх кількості до суб`єктів підприємницької діяльності застосовуються фінансові санкції у розмірі п`яти неоподаткованих мінімумів доходів громадян, а саме 17 х 5 = 85 грн.

Згідно п. 13 ст. 3 Закону N 265, суб`єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (надані послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов`язані забезпечувати відповідність сум готівкових коштів на місці проведення розрахунків суми коштів, яка зазначена в денному звіті реєстратора розрахункових операцій.

Статтею 22 Закону N 265 передбачено, що у разі невідповідності суми готівкових коштів на місці проведення розрахунків суми коштів, яка зазначена в денному звіті суб`єктів підприємницької діяльності застосовується фінансова санкція у п`ятикратному розмірі суми, на яку виявлено невідповідність. Невідповідність склала 16 грн, тому 16 х 5 = 80 грн.

З огляду на порушення вимог пунктів 11, 13 ст. 17 Закону N 265, за розглядом акту перевірки від 12.06.2009р. до позивача згідно рішення від 12.06.2009р. № 0007552340 застосовані фінансові санкції в сумі 165 грн. (85 + 80 = 85 грн.), що відповідає положенням п.6 ст. 17 та ст. 22 Закону N 265.

Тому суд вважає, що оскаржуване рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій є законним та обґрунтованим і винесено на підставі акту перевірки, яка була проведена відповідно до норм чинного законодавства.

Відповідно до положень, закріплених статтею 11 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Частиною 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Суд також бере до уваги, що згідно з ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони зокрема:

1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Суд, на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засідання приходить до висновку про відмову в задоволенні позову.

Керуючись ст.ст. 70, 71, 79, 86, 94, 128, 158, 162, 163, 167, 255, 257 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ :

В задоволені адміністративного позову приватного підприємства "Продкомпанія" (код ЄДРПОУ 30295100) до Державної податкової інспекції у м. Вінниці про визнання протиправним та скасування рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій №0007552340 від 18 червня 2009 року відмовити повністю.

Відповідно до ст. 186 КАС України постанова може бути оскаржена протягом 10 днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. При цьому апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження , якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження. Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до суду апеляційної інстанції через суд , який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Відповідно до ст. 254 КАС України постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова або ухвала суду першої інстанції набирає сили після закінчення цього строку.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

 Повний текст постанови оформлено: 30.08.09.

Суддя Вільчинський Олександр Ванадійович