Рішення № 49941199, 07.09.2015, Центральний районний суд м. Миколаєва

490/5579/15-ц

н\п 2/490/3366/2015

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 вересня 2015 року м.Миколаїв Центральний районний суд м. Миколаєва в складі: головуючого судді - Мамаєвої О.В., при секретарі - Костюк Г.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Миколавєа позовну заяву Публічного акціонерного товариства "УкрСиббанк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИВ :

ПАТ "УкрСиббанк" звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором кредиту у розмірі 28559,83 доларів США, мотивуючи свої вимоги тим, що згідно кредитного договору від 04.07.2008 р. позивач надав відповідачу кредит у розмірі 30000,00 доларів США у вигляді встановленого кредитного ліміту зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 13,50% річних.

Відповідач свої зобов'язання за кредитним договором виконував не належним чином, у зв'язку із чим станом на 27.05.2015 р. утворилась заборгованість у розмірі 28559,83 доларів США, яка складається з наступного: - 26285,64 дол.США - кредитна заборгованість, - 2274,19 дол.США - заборгованість за процентами, - 3196,17 грн. - пеня за прострочення сплати кредиту, - 6386,78 грн. - пеня за прострочення сплати процентів.

У судове засідання сторони не з'явились, від представника позивача надійшла заява про розгляд справи у його відсутність, вказав, що на задоволенні позову наполягає, не заперечує проти заочного розгляду справи.

Відповідач у судове засідання не з'явився, про день слухання справи повідомлявся належним чином за місцем реєстрації, про причини неявки суд не сповістив.

Справа розглядалася судом у порядку заочного провадження з дотриманням вимог ст.ст. 224-226 ЦПК України.

Суд, перевіривши письмові докази по справі, вважає, що позовні вимоги обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Судом встановлено, що 04.07.2008р. між ПАТ "УкрСиббанк" та відповідачем укладено договір кредиту, згідно якого позивач надав відповідачу кредит у розмірі 30000,00 дол.США у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 13,50% річних. /а.с.5-6/.

Як слідує із наданого розрахунку заборгованості, Банк виконав свої зобов'язання за Договором, видавши відповідачу кредитну картку, із кредитним лімітом у 30000,00 дол.США, тоді як відповідач систематично порушував умови договору. В зв'язку з чим за ним обліковується заборгованість: станом на 27.05.2015 р. утворилась заборгованість у розмірі 28559,83 доларів США, яка складається з наступного:

- 26285,64 дол.США - кредитна заборгованість,

- 2274,19 дол.США - заборгованість за процентами,

- 3196,17 грн. - пеня за прострочення сплати кредиту,

- 6386,78 грн. - пеня за прострочення сплати процентів. /а.с.22/.

Відповідно до ст.1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно ст.ст.526, 527, 530, 1050, 1054 ЦК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином, згідно умов договору, відмова від виконання зобов'язання не припускається. Договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Крім того, п.11 постанови №5 Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30.03.2012р. "Про практику застосування законодавства при вирішення спорів, що виникають із кредитних правовідносин", зазначено, що у разі виникнення спору щодо отримання сторонами кредитного договору індивідуальної ліцензії на використання іноземної валюти на території України як засобу платежу або як застави (підпункт «г» пункту 4 статті 5 Декрету про валютне регулювання) суд має виходити з того, що Національним банком України на виконання положень статті 11 цього Декрету, статті 44 Закону України «Про Національний банк України» в межах своїх повноважень прийнято Положення про порядок видачі Національним банком України індивідуальних ліцензій на використання іноземної валюти на території України як засобу платежу, затверджене постановою Правління Національного банку України від 14 жовтня 2004 року № 483 (зареєстровано у Міністерстві юстиції України 9 листопада 2004 року № 1429/10028). Згідно з пунктом 1.5 цього Положення використання іноземної валюти як засобу платежу без ліцензії дозволяється, якщо ініціатором або отримувачем за валютною операцією є уповноважений банк (ця норма стосується лише тих операцій уповноваженого банку, на здійснення яких Національний банк видав йому банківську ліцензію та письмовий дозвіл на здійснення операції з валютними цінностями, який до переоформлення Національним банком України відповідних ліцензій на виконання вимог пункту 1 розділу II Закону України від 15 лютого 2011 року № 3024-VI «Про внесення змін до деяких законів України щодо регулювання діяльності банків» генеральною ліцензією на здійснення валютних операцій, або генеральну ліцензію на здійснення валютних операцій).

У зв'язку з наведеним суди повинні виходити з того, що надання та одержання кредиту в іноземній валюті, сплата процентів за таким кредитом не потребують наявності індивідуальної ліцензії на використання іноземної валюти на території України як засобу платежу у жодної зі сторін кредитного договору. Таким чином, судом встановлено, що позивачем зобов'язання за Договором виконанні належним чином, а відповідач від зобов'язань по оплаті кредиту та відсотків за кредитом ухиляється.

Згідно п.12 постанови №5 Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30.03.2012р. "Про практику застосування законодавства при вирішення спорів, що виникають із кредитних правовідносин", у разі якщо кредит правомірно наданий в іноземній валюті та кредитодавець (позивач) просить стягнути кошти в іноземній валюті, суд у резолютивній частині рішення зазначає про стягнення таких коштів саме в іноземній валюті, що відповідає вимогам частини третьої статті 533 ЦК. На підставі викладеного, суд вважає вимогу позивача про стягнення боргу у сумі 28559,83 доларів США обґрунтованою, в зв'язку з чим вказана сума підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

Згідно ст.88 ЦПК України судові витрати, понесені позивачем (судовий збір у розмірі 3654,00 грн.) - підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

Керуючись ст. ст. 3, 4, 10, 11, 60, 88, 209, 212, 214-215, 224-226 ЦПК України, на підставі ст.ст.525-526, 554, 625, 626, 629, 1054, 1047, 1049, 1050, 1054 ЦКУкраїни, суд

ВИРІШИВ :

Позов Публічного акціонерного товариства "УкрСиббанк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, іпн: НОМЕР_1, що проживає за адресою: АДРЕСА_1, на користь ПАТ "УкрСиббанк", розташованого за адресою: м.Харків пр.московський 60 , р/р 2909000000013 код МФО 351005 код Банку 09807750, суму боргу у розмірі 28559,83 доларів США та судовий збір у розмірі 3654,00 грн.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Миколаївської області через Центральний районний суд м.Миколаєва шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня отримання копії цього рішення. Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом 10 днів з дня отримання його копії. У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в апеляційному порядку.

Суддя О. В. Мамаєва