Ухвала суду № 49932314, 02.09.2015, Апеляційний суд Запорізької області

Дата документу Справа №

Апеляційний суд Запорізької області

Єдиний унікальний № 331/9699/14-ц Головуючий у 1 інстанції Смолка І.О.

Провадження № 22-ц/778/4147/15 Суддя-доповідач Дзярук М.П.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 вересня 2015 року м. Запоріжжя

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Запорізької області у складі:

Головуючого: Осоцького І.І..,

Суддів: Дзярука М.П.,

Трофимової Д.А.,

При секретарі Семенчук О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою Дочірнього підприємства «Запорізький облавтодор» Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» на рішення Жовтневого районного суду м.Запоріжжя від 06 травня 2015 року у справі за позовом ОСОБА_3 до Дочірнього підприємства «Запорізький облавтодор» Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» про стягнення заборгованості за звітами, -

В С Т А Н О В И Л А:

У грудні 2014 року ОСОБА_3 звернулася до суду з позовом до ДП «Запорізький облавтодор» ВАТ «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» про стягнення заборгованості за звітами.

В позові зазначала, що з 28.11.2011 року по 16.04.2014 р. вона працювала на посаді начальника філії «Якимівський райавтодор» в ДП «Запорізький облавтодор» ВАТ «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги». Під час роботи у відповідача утворилася перед нею заборгованість за звітами про використання коштів, виданих на відрядження або під звіт. Частково борг було погашено, однак станом на 04.08.2014 р. сума боргу складає 89 817,39 грн.

Просила суд стягнути з відповідача на свою користь заборгованість за звітами про використання коштів під звіт у розмірі 89 817,39 грн.

Рішенням Жовтневого районного суду м.Запоріжжя від 06 травня 2015 року позов задоволено.

Стягнуто з ДП «Запорізький облавтодор» ВАТ «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» на користь ОСОБА_3 заборгованість за звітами у розмірі 89 817,39 грн.

Стягнуто з ДП «Запорізький облавтодор» ВАТ «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» на користь держави судовий збір у сумі 898,17 грн.

Не погоджуючись з вказаним рішенням суду, ДП «Запорізький облавтодор» ВАТ «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» звернулося до суду з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи, просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі

Заслухавши у засіданні апеляційного суду суддю - доповідача, пояснення учасників апеляційного розгляду, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції та обставини справи в межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно ст. 307 ЦПК України за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції апеляційний суд має право постановити ухвалу про відхилення апеляційної скарги і залишення рішення без змін.

Судом встановлено і підтверджується матеріалами справи, що позивач з 28.11.2011р. по 16.04.2014р. працювала на посаді начальника філії «Якимівський райавтодор» дочірнього підприємства "Запорізький облавтодор" ВАТ "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України". За час роботи у відповідача перед позивачем утворилась заборгованість за звітами по використанню коштів, виданих на відрядження або під звіт у сумі 89 817,39 грн. Судом правильно оцінені вказані спірні правовідносини як такі що мають характер трудових.

Доводи заперечень та апеляційної скарги зводяться до зауваження до первинних документів, що були надані ОСОБА_3 на підтвердження підзвітних сум. Проте ці доводи не є прийнятними з огляду на наступне.

Підзвітні суми - це понесені особою витрати, які працівник підприємства здійснив для виконання цивільної правової дії за дорученням підприємства та в його інтересах, використовуючи при цьому власні кошти.

Вказані витрати підприємство повинно відшкодувати працівникові за умови наявності підтверджуючих документів та подання фізичною особою звіту про використання коштів, форма якого та порядок складання затверджені наказом Міністерства фінансів України № 1276 від 5 грудня 2012 року (що була чинною на час спірних правовідносин).

Отже, якщо працівник придбав товар (роботи, послуги) на потреби підприємства за власні кошти, такий працівник звітує про витрачені кошти і додає до нього первинні документи, що є підставою для відповідних розрахунків підприємства з працівником.

Так, зауваження відповідача до первинних документів зводяться до того, що у деяких з них бракує окремих реквізитів, передбачених стандартами бухгалтерського обліку.

Колегія суддів зважує на те, що позивач обіймала на підприємстві посаду начальника, і її посада не передбачала наявності в неї знань у сфері бухгалтерського обліку, у тому числі, вимог до первинних документів. Придбавши товарно-матеріальні цінності чи послуги, вона, у передбачений законом порядок, подавала звіт за встановленою формою з додаванням підтверджувальних документів до бухгалтерії. Бухгалтер, який за посадовими обов'язками володіє знаннями щодо вимог до первинних документів та повинен перевіряти подані працівником документи на підтвердження зроблених ним особисто витрат та у разі, якщо вони містили ті чи інші вади, що роблять неможливим відображення господарської операції у бухгалтерському обліку, - мав повертати їх працівнику для усунення виявлених недоліків. Проте, як вбачається з матеріалів справи бухгалтер прийняла усі первинні документи та відповідні звіти, відобразила оформлені ними господарські операції у бухгалтерському обліку, їх фінансові результати були відображені у податковому обліку, зокрема, вартість придбаних товарно-матеріальних цінностей, робіт, послуг була віднесена на валові витрати, були оприбутковані передані працівником товарно-матеріальні цінності, а витрати, зазнані позивачем, були відображені у складі зобов'язань підприємства перед працівником, про що позивачу були видані відповідні довідки.

У судовому засіданні першої інстанції відповідач надав суду наказ про притягнення бухгалтера філії до дисциплінарної відповідальності та про приведення бухгалтерського обліку та фінансову звітність філії у відповідність до вимог чинного законодавства (а.с. 92). Однак відповідач не надав доказів проведення коригувань відомостей податкового обліку, зокрема, доказів подання уточнених податкових декларацій з податку на прибуток підприємств, з податку на додану вартість, тобто тих відомостей, які не лише відображають інформацію (бухгалтерська інформація), але й безпосередньо впливають на обсяг зобов'язань юридичної особи, зокрема, податкових.

Таким чином, суд правильно вирішив справу, доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують.

З урахуванням вищевикладеного колегія суддів вважає, що підстав для скасування рішення суду першої інстанції не вбачається.

Керуючись ст. ст. 303, 307, 308, 313-315, 317,319 ЦПК України, колегія суддів. -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Дочірнього підприємства «Запорізький облавтодор» Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» - відхилити.

Рішення Жовтневого районного суду м.Запоріжжя від 06 травня 2015 року у цій справі залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, проте може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий:

Судді: